Симптоми наявності глистів в організмі людини: види паразитів, лікування таблетками, народними засобами

Паразитарні інфекції входять у 5 найпоширеніших захворювань людини. Вони характеризуються наявністю патогенних організмів з класу найпростіших і гельмінтів. Останні представлені різного роду глистами. У сучасній клінічній практиці зустрічаються більше 200 видів гельмінтозів, третина з яких повсюдно поширені на території Росії і країн Європи. Кожен з гельмінтів має свої особливості проникнення в організм, певний життєвий цикл і специфічні прояви у вигляді клінічних ознак і порушень з боку внутрішніх органів і систем. На початкових етапах розвитку діагностика утруднена. У тяжких клінічних випадках вимагається комплексний підхід до лікування. Нерідко для повного усунення гельмінтів з організму потрібно кілька курсів терапії.

1 Види гельмінтозів

Глисти у людини зустрічаються двох видів. За будовою поділяють на плоских і круглих червів. Останні називаються нематодами, яскравими представниками виду є гострики, аскариди, анкілостоми, трихінели. Плоских хробаків в свою чергу поділяють на:

• трематоди – опісторхи, шистосоми, парагоним;
• цестоди – широкий лентец, свинячий ціп’як, ехінокок, альвеококк.

Особливості будови і розвитку деяких різновидів гельмінтів:

Вид Опис Життєвий цикл Найбільш часта локалізація в організмі Діагноз Описторхис Особина гермафродит, довжиною 4-13 мм, має дві присоски Яйця зрілого хробака виділяються разом з фекаліями господаря, при попаданні у воду проходять кілька стадій розвитку всередині молюсків, проникають в рибу, де стають зрілими личинками, після при вживанні в їжу потрапляють в організм людини і всмоктуються в дванадцятипалої кишці Печінка, жовчний міхур, жовчовивідні протоки, підшлункова заліза Опісторхоз Широкий лентец Найбільший черв’як, що досягає 10 м і більше, складається з члеників, сполучених один з одним, присасывательные щілини розташовані на голові Паразитує в тонкому кишечнику, виділяє в день більше мільйона яєць, які з фекаліями потрапляють у водойму, де заковтуються рибами, найчастіше окунями, щуками, йоржами Присмоктується до слизової оболонки кишечнику Дифілоботріоз Ехінокок Дрібні черв’яки до 5 мм, мають потужні присоски і зуби з гачками В якості проміжного господаря використовують велику рогату худобу, яйця виділяються з фекаліями, поширюються по шерсті, звідки за умови догляду за твариною з боку людини, потрапляють в її організм. Небезпечні розвитком кіст у печінці, так як в процесі життєдіяльності створюють оболонку навколо себе Переважно печінкові форми Ехінококоз Остриця Черв’як білого кольору, довжиною до 1см, має загострений хвіст Зараження відбувається від хворої людини, термін життя одного зрілого хробака до 2 місяців, нерідко відбувається самозараження виділеними яйцями, усі стадії розвитку проходять в організмі людини Петлі тонкого і товстого кишечника Ентеробіоз Аскарида Самці ростуть до 25 см, самки до 45 Доросла самка щодня відкладає більше 200 тисяч яєць, які виділяються в навколишнє середовище, зберігаються у ґрунті понад 20 років. При підвищенні вологості личинка дозріває, потрапляючи в організм людини, проникає через кишечник у слизові оболонки В процесі розвитку проходить через шлунок, легені і серце Аскаридоз

Опісторхи в порожнини риби

За переважною середовищі існування всіх глистів поділяють на биогельминты, геогельминты і контактні. Биогельминты в своєму життєвому циклі використовують кілька господарів, їх яскравими представниками є бичачий, свинячий ціп’яки, ехінокок і описторхис.

Геогельминты представлені аскаридами, власоглавами, анкілостомами. Весь життєвий цикл проводять в одному хазяїні, виділяючись з фекаліями, тривалий час зберігаються в грунті. До контактним гельмінтози відносять зараження гостриками і карликовим цепнем. Вони також тривалий час зберігаються в землі. Дані види гельмінтів проникають в організм при недотриманні правил гігієни.

2 Шляхи зараження

Зараження глистовими інвазіями спостерігається повсюдно, за рахунок розповсюдження личинок і яєць в природі. Причини часто криються в недостатній обробці їжі та недотримання правил особистої гігієни. Серед основних шляхів зараження виділяють такі:

1. Через м’ясо. Свинячий і бичачий ціп’як, ехінокок проникають в організм людини через недостатньо приготоване м’ясо. Особини великої рогатої худоби мають у своїх м’язах паразитів, які міцно фіксовані та не вимиваються проточною водою. Єдиний шлях їх руйнування – це достатня термічна обробка в процесі приготування страв.

2. Через вживання в їжу риби. Солона, копчена, малосольна, сира риба містять опісторхи, широкого лентеца, які в процесі свого розвитку передбачають наявність кількох господарів. Проникаючи в організм людини, вони переходять у нову фазу, при сприятливих умовах активно розмножуються.

3. Через воду. Деякі види гельмінтів знаходяться в сирій воді, яка не пройшла етапи дезінфекції і кип’ятіння. Не обов’язково вживати її всередину, іноді достатньо помити руки в сумнівних природних джерелах. Паразити можуть проникнути через шкіру, так і бути занесені в ротову порожнину власними руками людини.

4. Через землю, фекально-оральним шляхом. Він припускає наявність гельмінтів у ґрунті, з якою людина працює в городі або в сільському господарстві. Геогельминты потрапляють на руки, а звідти разом з їжею або з необережності в рот. Також через землю інфікуються ягоди та овочі.

5. За допомогою домашніх тварин. Нерідко причиною зараження стають домашні вихованці. Кішки і собаки є носіями багатьох гельмінтів.

6. Від зараженої людини, особливо якщо захворювання в його організмі протікає в гострій фазі.

Бичачий ціп’як в м’язах корови

2.1 Хто частіше хворіє?

Заразитися гельмінтами може будь-яка людина незалежно від віку, соціального становища, статі та інших факторів. Незважаючи на це, все-таки вдається відстежити певну закономірність поширення паразитів серед людей.

Зважаючи на те, що людські гельмінти найчастіше знаходяться у воді і ґрунті, відстежується певне зростання захворюваності серед людей, що проживають у сільській місцевості і займаються сільським господарством. Вони найбільш часто працюють з землею, стикаються з природними джерелами води і вживають в їжу рибу і м’ясо великої рогатої худоби, які не пройшли лабораторної діагностики.

У дорослої людини деякі види гельмінтозів, наприклад гострики, зустрічаються рідше, ніж у дітей. Це обумовлено циклом та особливостями розвитку. Діти найбільш вразливі перед геогельминтами, так як через свою допитливості і недостатньо розвинених навичок гігієни схильні до зараження.

Дифілоботріоз частіше зустрічається у рибалок, так як вони багато часу проводять поблизу відкритих водойм. Широкий лентец мешкає у воді у вигляді личинок, вражає деякі види риб, має здатність проникати через шкіру. Інфікування в цьому разі відбувається як при вживанні риби, так і при купанні в інфікованих озерах.

Дифілоботріоз. Личинки в порожнини риби

3 Симптоми

Ознаки наявності глистів в організмі багато в чому залежать від їх виду і ступеня поширення по внутрішнім органам. Більшість з них мають специфічну клінічну картину, але вона з’являється лише за умови розвитку патологічного процесу. На початковому етапі багато хто з них відрізняються безсимптомним перебігом.

Перші ознаки проявляються не специфічно, вони схожі з іншими захворюваннями. Людина може відзначити зниження працездатності, головні болі, переважно надвечір, швидко наростаючу слабкість, ломоту та слабкість у м’язах, безпричинну втрату ваги. Поступово погіршується сон, наростає дратівливість, з’являється схильність до депресій.

Ознаки гельмінтів в залежності від виду:

Вид Особливості перебігу Ентеробіоз

• свербіння в області анального отвору, що посилюється у вечірні та нічні години;
• дисбактеріоз

Аскаридоз

• тривала і постійна субфебрильна температура;
• виражена слабкість;
• сухий кашель;
• підвищена алергійність

Опісторхоз, фасціольоз

• жовтушність шкірного покриву та видимих слизових;
• поступове наростання клініки хронічного панкреатиту;
• збільшення селезінки і печінки

Трихінельоз

• сильні болі в м’язах усього тіла;
• виражена набряклість повік;
• гарячковий стан

Анкілостомідоз, трихоцефальоз

• блідість шкіри і слизових;
• хронічна анемія;
• виражена слабкість;
• дисбактеріоз

3.1 Часті локалізації гельмінтозів

Загальна симптоматика по системах організму:

Органи Симптоми Шлунково-кишковий тракт Розвиток глистових інвазій в травній системі характеризується систематичним порушенням стільця. Хронічні запори змінюються діареєю, спостерігається метеоризм. Можлива поява виснажливої нудоти і блювання, що не приносить полегшення і не пов’язаної з прийомом їжі. Люди, що страждають ожирінням, починають різко втрачати у вазі Центральна нервова система Вплив на центральну нервову систему здійснюється позакишкові форми гельмінтів, при виниклої інтоксикації. У процесі життєдіяльності багато паразити виділяють токсини, які накопичуються в м’яких тканинах. Поступово у хворого наростають запаморочення і головні болі, з’являється хиткість при ходьбі, слабкість, загальмованість Шкірний покрив Ураження гельмінтами безпосередньо позначається на стані шкіри. Вона стає в’ялою, втрачає свою еластичність, лущиться. Нерідко спостерігаються висипання на різних ділянках тіла, її жовтушність або, навпаки, хвороблива блідість Імунна система З-за паразитування гельмінтів відбувається зниження рівня мікроелементів та інших поживних речовин в організмі людини, які необхідні для формування імунних реакцій та інших обмінних процесів. Захисні механізми знижуються, загострюються всі хронічні захворювання. У жінок починають розвиватися молочниця і вагіноз. З’являються алергічні реакції на слизових і шкірних покривах

В кожному внутрішньому органі знаходиться певна кількість корисних речовин і мікроелементів, залежно від власних потреб паразита, він вибирає найбільш сприятливу локалізацію для свого росту, розвитку і розмноження. Уражені органи вказують на наявність гельмінтозу за рахунок специфічних симптомів:

1. Очі – пожовтіння або почервоніння склер.

2. Печінка – збільшення розмірів, болючість при пальпації.

3. Травна система: нудота, блювання, дифузні болі в животі, зниження апетиту, порушення стільця.

4. Нервова система – дратівливість, наростання відчуття тривоги, безсоння.

5. М’язи і суглоби – фізична слабкість, швидка стомлюваність.

6. Серце – збільшення частоти серцевих скорочень, збільшення в розмірах.

7. Шкірний покрив – висипання, почервоніння, лущення, поколювання і оніміння.

4 Діагностика

Деякі симптоми схожі з іншими захворюваннями, тому потрібне комплексне обстеження. Проводять дослідження всіх біологічних середовищ: шлункового соку, крові, калу, сечі та інших.

Допоміжними інструментальними методами є ультразвукове дослідження, магнітно-резонансна томографія, фіброгастродуоденоскопія.

Глистні інвазії при МРТ головного мозку

5 Лікування

Незважаючи на високу поширеність гельмінтозів серед населення, вони добре піддаються лікуванню і призводять до ускладнень тільки у важких і запущених клінічних випадках. Таблетки мають виражену протиглистну дію, але вони не завжди застосовні. Лікування у вагітних і годуючих жінок, а також дітей іноді краще проводити за допомогою народних засобів.

Гарним терапевтичним ефектом володіють ферментні препарати, такі як: Вермокс, Медамін, Альбендазол, Левамізол та інші. Вони прийнятні для застосування в домашніх умовах, але перед застосуванням краще проконсультуватися з фахівцем. Поряд з медикаментами широкого спектра дії, є ті, які ефективні пр конкретному вигляді збудника.

Протиглистовий препарат

Разом з противогельминтной терапією, необхідно лікувати гельмінтози симптоматично. Це передбачає зняття запалення, усунення больового синдрому, виведення токсинів і надолуження втраченого об’єму необхідних мікроелементів. З метою лікування інтоксикації призначають сорбенти: Ентеросгель, Полісорб, активоване вугілля.

Універсальний сорбент

Симптоматична терапія передбачає призначення препаратів, спрямованих на усунення захворювань внутрішніх органів. Препарати калію та магнію важливі для серця, ферменти печінки і підшлункової залози, жовчогінні засоби при холицистите і т. д. Курсами призначаються полівітаміни. При наявності дисбактеріозу рекомендований курсовий прийом лактобактерій.

5.1 Нетрадиційна медицина

Народні засоби для лікування гельмінтозу в домашніх умовах мають рекомендаційний характер навіть в рамках медичного лікування. Це обумовлено тим, що деякі рослинні інгредієнти володіють вираженим протиглистну дію і разом з тим усувають симптоми і ознаки захворювань внутрішніх органів.

Лікування в домашніх умовах передбачає раціональне і збалансоване харчування. Дієта допоможе заповнити дефіцит необхідних мікроелементів, зміцнити імунітет і власні захисні функції організму. Допоміжним лікувальним дією володіють:

• кокос;
• грейпфрут;
• редька;
• часник;
• гарбузове насіння;
• гранат.

Дані продукти необхідно включити в щоденний раціон.

Щоранку натщесерце рекомендується з’їдати 50-70 г гарбузового насіння. Вони ретельно пережевываются разом з шкіркою і запиваются склянкою теплої води. Отруйна для глистів речовина міститься в тонкій плівці, що знаходиться між насінням і шкіркою. В процесі очищення вона може бути втрачена, тому рекомендовано їсти насіння не очищеними.

Після прийому протиглистових препаратів і рослинних лікарських форм рекомендується протягом доби приймати проносні засоби, що прискорюють виведення померлих паразитів з кишечника. В іншому випадку при затримці в організмі вони некротизуються, тим самим посилюючи інтоксикацію.

Іншим народним засобом, який виражений протиглистовий ефект, є часник. Так як в чистому вигляді він здатний викликати негативний вплив на слизову оболонку травного тракту, рекомендується перед вживанням запікати в духовці протягом 15-20 хвилин. У процесі приготування корисні речовини зберігаються. Його вживають в чистому вигляді або додають в молоко, приймаючи всередину.

Для лікування гельмінтозів використовують прополіс, частіше настоянки на його основі. Для її приготування в домашніх умовах:

• на 1 чайну ложку прополісу беруть 100 мл горілки;
• інгредієнти поміщають в скляну тару, ретельно збовтують і залишають в темному сухому місці на 1,5-2 тижні;
• кожні 2 дні акуратними обертальними рухами перемішують компоненти.

Приймають настоянку вранці за 30 хвилин до їжі по 1 чайній ложці. Курс лікування – 2-3 тижні.

Трав’яні настої і відвари мають хорошу протизапальну та протимікробну діями. Часто використовують траву полину гіркого, квіти пижма:

• на 50 г сухої сировини беруть 500 мл води;
• склад добре перемішують, томити на повільному вогні 10-20 хвилин;
• потім дають охолонути, проціджують через сито і приймають по 50 мл 3 рази на день за 30 хвилин до їжі.

6 Профілактика

Заходи профілактики необхідні як для протистояння зараженню, так і в момент лікування, так як ризик повторного самоинфицирования не виключено:

1. Важливо дотримуватися всіх правил гігієни, ретельно мити руки з милом після кожного контакту з тваринами, землею, сирими продуктами.

2. Всі харчові продукти, вода повинні проходити необхідну термічну обробку. Фрукти, ягоди і овочі, що виростають в грунті потрібно промивати кількома водами. Категорично не рекомендується вживати в їжу воду та їжу сумнівного походження.

3. Для м’яса і риби на кухні повинні бути передбачені окремі обробні дошки. Вони вимагають ретельного приготування при використанні високих температур. Неприпустимі до вживання страви з кров’ю. Бажано утриматися від вживання суші з використанням сирої риби.

4. Для підвищення імунітету, зміцнення організму і нормалізації роботи уражених органів рекомендується щодня проводити більше часу на свіжому повітрі, дотримуватися режиму праці та відпочинку