Діагноз хвороб. Симптоми і прояви виразки шлунка, лікування хвороби

Виразки шлунка в переважній більшості виникають як наслідок хелікобактерної інфекції, мають характерну картину ураження травного тракту і виявляються тільки ендоскопічним способом. Без адекватного лікування подібна патологія може ускладнюватися небезпечними наслідками, які вимагають складного оперативного втручання. Симптоми виразки шлунка усуваються багатокомпонентними лікувальними схемами у поєднанні з дієтою та режимом харчування.

1 Механізми утворення виразки шлунка

Виразка шлунка являє собою дефект слизової оболонки органу, який розвинувся на тлі причин, здатних долати захисний бар’єр з слизу, шлункового епітелію та інших місцевих факторів. По механізмах виникнення ці процеси поділяються на виразкову хворобу і симптоматичні виразки.

Виразкова хвороба шлунка має рецидивуючий перебіг і зазвичай є наслідком інфекції Helicobacter pylori, яка легко передається з предметами побуту, поселяючись в кислому середовищі шлунка і дванадцятипалої кишки. Додатковими провокуючими факторами стають куріння, вживання алкоголю, неправильне харчування.

Виразкової хвороби шлунка зазвичай схильні дорослі люди, серед яких переважають чоловіки 40-60 років. У жінок хвороба розвивається в кілька разів рідше чинності загоювального дії жіночих статевих гормонів. Серед дітей патологія зустрічається рідко, страждають нею переважно підлітки.

Доведено, що виразки шлунка можуть з’являтися не тільки на тлі хелікобактерної інфекції.

Хронічну виразку слід відрізняти від ерозій і стресових виразок — знаходяться на поверхні дефектів слизової оболонки, гояться без утворення рубця. Гострі виразки зазвичай з’являються і протікають без симптомів і можуть бути виявлені тільки при ендоскопічному дослідженні. Основна небезпека полягає у раптовому розвитку перфорації або масивного життево-загрозливої кровотечі.

Види гострих виразок шлунка залежно від провокуючого фактора:

Стресові — у хворих з великими травмами, шоком, сепсисом, тяжкими операціями на органах грудей і живота, головному мозку, великих судинах.
Виразки Кушинга при черепно-мозкових травмах і пухлинах головного мозку через активізацію в ньому зон стимуляції шлункової секреції.
Лікарські виразки — виникають при прийомі ацетилсаліцилової кислоти (аспірину), Індометацину, Диклофенаку, стероїдних гормонів, цитостатиків.

2 Як розпізнати виразку шлунка

Симптоми виразки шлунка на ранніх стадіях:

1. Біль в епігастрії — один з перших ознак виразкового ураження шлунка, пов’язаний з вживанням їжі та часом доби, сезонністю загострення (весна, осінь). Характерні так звані ранні болі, що з’являються через півгодини-годину після прийому їжі і зникають після переходу вмісту шлунка в дванадцятипалу кишку.

2. «Голодні» болі з’являються через 6-7 годин після їжі, полегшуються прийомом їжі, бувають у хворих з виразками пілоричного відділу шлунка. Близькими до «голодних» є «нічні» болі, які відзначаються в період з 23. 00 до 03. 00 і зникають після прийому їжі (молоко, кефір і ін) або після блювання кислим шлунковим соком.

3. У типових випадках виразкової хвороби відзначається чітка залежність болю від розташування виразки. У хворих з виразками тіла шлунку болі локалізуються в епігастральній області (більше зліва); при виразці в кардіальним і субкардиальном відділах — в проекції мечоподібного відростка.

4. Печія та відрижка, пов’язані з ослабленням тонусу нижнього стравохідного клапана і воротаря.

5. Блювота — характерний симптом виразкової хвороби, що виникає в середньому у половини пацієнтів, зазвичай на висоті болю. Іноді хворі самі провокують блювоту для усунення болю. При розташуванні виразки у верхніх відділах шлунка блювота з’являється через 10-15 хвилин після прийому їжі; при виразці тіла шлунка — через 30-40 хвилин; при виразці місця переходу в дванадцятипалу кишку — через 2-2,5 години.

Види блювання:

блювання кислим вмістом з помірною домішкою нещодавно з’їденої їжі характерна для неускладненої виразки шлунка;
зміст великої кількості жовчі є ознакою закидання їжі із дванадцятипалої кишки на тлі порушення її моторики (дуоденогастрального рефлюксу);
домішка до блювотним масам їжі є ознакою порушення її евакуації з-за звуження вихідного отвору шлунка;
блювотні маси у вигляді кавової гущі служать серйозним симптомом, що свідчить про наявність крові в шлунку.

3 Ускладнення виразкової хвороби

Можливі ускладнення виразкової хвороби шлунка:

1. Кровотеча — розвивається при руйнуванні кровоносної судини в зоні виразкового ураження, має симптоми різного ступеня вираженості в залежності від об’єму крововтрати. Незначна кровотеча проявляється стільцем чорного кольору при нормальному самопочутті. Симптомами вираженої втрати крові (500 мл і більше) стають проноси з чорним рідким стільцем (меленої), блювання кров’ю або «кавовою гущею», сильна слабкість, блідість шкіри і слизових оболонок.

2. Перфорація — проникнення виразки крізь всю стінку шлунка у вільну черевну порожнину, в перші години характерні гострий біль в епігастрії, що нагадує удар кинджалом або опік окропом, доскообразное напруження м’язів живота, сухість у роті. Хворий намагається прийняти характерну позу: на правому боці з підібраними до живота ногами. Якщо не надати першу допомогу протягом 6 годин, то картина хвороби буде змінюватися за рахунок прогресуючого перитоніту: з’явиться висока температура (38-40 °С), нестабільність артеріального тиску, багаторазова блювота.

3. Пенетрація — поширення виразкового дефекту шлунка в сусідній прилеглий орган (підшлункову залозу або сальник). У цьому випадку змінюється картина болю: вони стають постійними, інтенсивними, не зменшуються після застосування антацидних препаратів. Нерідко спостерігаються запальні прояви з помірно підвищеною температурою тіла. Виразка з пенетрацією в підшлункову залозу провокує оперізуючі болі і жовтяницю.

4 Діагностика та лікування

Діагностика виразкового ураження шлунка проводиться тільки з допомогою фіброгастродуоденоскопія (ФГДС), яка дозволяє детально розглянути розташування виразки, її розміри і можливе приховане кровотеча.

Крім того, за допомогою ендоскопа здійснюється біопсія вмісту виразки для визначення характеру запального процесу.

4.1 Дієта

Дієта при виразці шлунка повинна забезпечувати сприятливі умови для швидкого загоєння слизової оболонки, тому необхідний дробовий режим харчування (5-6 разів на день).

Повністю виключаються алкоголь, страви, здатні викликати температурне та механічне подразнення, тому призначається варена і парова їжа в рідкому і протертому вигляді: молочні, круп’яні й овочеві супи, нежирне м’ясо, омлети, каші, макаронні вироби. Небажані кислі фрукти і ягоди, овочі з великим вмістом клітковини (капуста, редиска, цибуля, часник), гриби, чорний хліб, бобові.

4.2 Ерадикаційної терапія

Великий вміст кислоти в шлунковому соку є ідеальною умовою для розмноження хелікобактерної інфекції. Тому в основі ерадикаційної терапії, спрямованої на лікування виразки, лежить одночасне комбіноване використання антимікробних і знижують рівень соляної кислоти шлунка лікарських препаратів, що в кінцевому підсумку знищить бактерію і призведе до загоєнню виразки:

кларитроміцин (Коаліціада, Фромилид) по 500 мг 2 рази на день — антибіотик першої лінії проти бактерії Helicobacter pylor;
амоксицилін (Аугментин, Амоксиклав) по 1 г 2 рази в день — додатковий антибактеріальний препарат, що підсилює дію відносно інфекції;
інгібітори протонної помпи (Омепразол, Омез, Рабепразол, Нольпаза, Нексиум) по 1-2 таблетки на день — засоби для зменшення концентрації кислоти в шлунковому вмісті;
препарати вісмуту (Де-Нол, Новобисмол) по 2 таблетки 2 рази в день — препарати з помірним антисептичну і ранозагоювальною властивістю.

Лікування виразкової хвороби шлунка зазвичай проводиться в амбулаторних умовах не менше 7 днів. В госпіталізації потребують пацієнти з великими розмірами виразок — більше 1,0 см, — множинним ураженням шлунково-кишкового тракту, наявністю ускладнень. Ефективність призначеного лікування оцінюється за динамікою самопочуття пацієнта, а ендоскопічний контроль слід здійснити не раніше, ніж через місяць після початку терапії.

4.3 Лікування ускладнень

Ускладнення захворювання найчастіше погано піддаються консервативним методам лікування, особливо перфоративні і рясно кровоточать виразки. Хворі з перфорацією шлунка в силу швидкоплинного розповсюдження запальних ускладнень в черевній порожнині і малому тазі повинні бути прооперовані як можна швидше. Залежно від стану пацієнта операція здійснюється ушиванням виразкового дефекту або видаленням (резекцією) частини шлунка.

Кровотечі з виразки шлунка у 90% успішно усуваються без порожнинних операцій обкалыванием країв виразки через ендоскоп кровоспинними розчинами, припіканням кровоточивих судин, промиванням холодною водою. У цьому випадку призначається курс противиразкової терапії, а операцію проводять через кілька тижнів в плановому порядку при відсутності загоєння.

Якщо ж від кровоспинних заходів ефекту не сталося, то хворому негайно роблять операцію з одночасним внутрішньовенним введенням донорської крові, її замінників і протишокових препаратів.

При пенетрації виразки звичайна консервативна терапія також малоефективна, тому пацієнт піддається часткової резекції шлунка.

Таким чином, при лікуванні виразкової хвороби шлунка перед лікарем стоїть основна мета усунення хелікобактерної інфекції, що залежить від дій самого пацієнта та його прихильності до тих лікувально-профілактичних заходів.