Запалення анального отвору виникає у всіх вікових групах незалежно від статевої приналежності. Воно являє собою симптом багатьох захворювань, які вражають кишечник і шкіру перианальной області. Ураження зазвичай пов’язані з органічними пошкодженнями, в результаті контакту з алергенами або пошкодження цілісності слизової зважаючи геморою або анальної тріщини. Стан істотно ускладнюється, коли приєднується патогенна мікрофлора, вона продукує ще більше запалення, призводить до поширення патологічного процесу і викликає ускладнення. Прогноз наявного захворювання багато в чому залежить від часу надання кваліфікованої допомоги. Чим раніше проведена комплексна, компетентна і повноцінна терапія, тим більше ймовірність позбавлення від недуги та запобігання переходу в хронічну форму хвороби.
1 Що таке запалення ануса?
Анус – це зона переходу слизової кишечника у шкіру біля зовнішнього отвору ампули прямої кишки. Скрізь, де існує перехід від однієї тканини організму в іншу, існує ризик розвитку захворювань. Найчастіше симптоматичне прояв порушень – це запалення. Принципове значення в розвитку клінічної картини і морфологічних змінах має локалізація процесу. При внутрішній говорять про запаленні слизової, зовнішньої про дерматиті.
Захворювання анального отвору часто люди прагнуть приховати, вважаючи проблему делікатною, тому в момент звернення за медичною допомогою хвороба має виражену і розгорнуту форму перебігу, аж до розвитку ознак інтоксикації організму. Хворий буде пред’являти такі скарги:
- постійний біль в області заднього проходу;
- дискомфорт і печіння при дефекації, свербіж і неприємні відчуття після неї;
- місцевий набряк, запалення анального отвору;
- патологічні домішки в калі у вигляді крові, слизу, гною.
Клінічна картина і скарги в чому залежать від причини запалення, тому завжди потрібно діагностика стану та визначення провокуючих факторів.
Запалення ануса з вогнищами ушкоджень
1.1 Причини
Причиною запалення заднього проходу можуть бути як системні захворювання, захоплюючі великі ділянки шкіри та слизової оболонки, так і місцеві патологічні процеси, що мають локальний осередок ураженої тканини.
Серед основних причин і провокуючих факторів виділяють:
- хронічні дерматити;
- системні ураження;
- цукровий діабет;
- зниження імунітету;
- венеричні захворювання;
- зловживання гострою їжею, алкоголем;
- хронічні захворювання кишечника і внутрішніх органів;
- геморой і наявність анальної тріщини;
- глистні інвазії;
- травматичні пошкодження;
- недотримання правил гігієни;
- носіння синтетичної білизни;
- нетрадиційні уподобання в сексі і інші.
Причини рідко є ізольованими, до важких хронічних захворювань призводять відразу кілька провокуючих факторів. Запалення вкрай рідко буває аутоімунним, не обтяженим приєднанням вторинної інфекції. Шкіра заселена умовно-патогенними мікроорганізмами, зокрема, золотистим стафілококом, який при розмноженні та поширенні викликає сильне запалення і супутні неприємні симптоми.
Як патогенів можуть виступати бактерії, гриби паразити. Якщо спочатку патологічний процес асоційований з їх розповсюдженням – це первинне запалення, якщо воно сталося на тлі органічного пошкодження, наприклад, після травми або в результаті наявного геморою, то вторинне.
Періанальний дерматит
- В області сфінктера визначаються патологічні випинання м’яких тканин.
- Вузли кровоточать, виділяється червона кров.
- Свербіж посилюється після акту дефекації.
- У людини з’являється відчуття стороннього предмета в області заднього отвору
- Свербіж у ділянці ануса переважно в нічний час.
- Відсутність апетиту.
- Слабкість, блідість шкіри.
- Втрата ваги
Залежно від виду патологічного процесу та основного захворювання буде відрізнятися і клінічна картина запалення, його інтенсивність, тривалість і період відновлення.
2 Лікування
Основне лікування повинне бути спрямоване на усунення причини захворювання:
Загальні принципи лікування полягають у призначенні дієти, багатої рослинною клітковиною, кисломолочними продуктами, вітамінами. Стабільна робота кишечника підвищує його імунітет і виключає виникнення запорів, що обтяжують перебіг запалення. З метою оберігання області ануса забороняється використання туалетного паперу – тільки підмивання водою або м’які вологі серветки. Також варто носити бавовняну білизну, не травмує пошкоджену зону.
2.1 Симптоматична терапія
Для полегшення болю і зняття запалення застосовують ректальні свічки з протизапальними і антисептичними речовинами. Основними представниками групи є: Проктозан, Гепатромбин Р, Реліф. Для лікування зовнішньої області можна використовувати мазі з тими ж назвами, локальне вплив надає позитивний симптоматичний ефект, він помітний вже після першого застосування.
Якщо є ерозії, варто скористатися эпителизирующими мазями – Метилурацил. Правила використання цих засобів стандартні: бажано виконувати процедуру після дефекації, попередньо провести гігієнічні процедури, найкращий час для лікування – перед сном. Ці принципи стосуються всіх засобів, що застосовуються зовнішньо. Так вдається досягти більшого часу впливу діючої речовини на патологію.
Для купірування свербіння можна прийняти антигістамінні препарати. Застосовують Цетрин, Кларитин, Семпрекс. Призначають в стандартній дозі по 1 таблетці на ніч протягом 7-10 днів. Цього достатньо, щоб збільшити приплив гістамінів разом з кров’ю в область запалення і копіювати його.
Якщо запалення важке, лікар може призначити мазі з глюкокортикоїдами – Ауробин, але самостійно їх застосовувати не можна. Це обумовлено великою кількістю протипоказань. У разі формування гнійника в даній області необхідно хірургічне розкриття, дренування, антибіотикотерапія. Пацієнт деякий час знаходиться під спостереженням фахівців в рамках стаціонару.
2.2 Нетрадиційна медицина
Захворювання, що призводять до розвитку запалення ануса, зазвичай погано піддаються лікуванню народними засобами, тому що травам і іншим підручним інгредієнтів не під силу впоратися з інфекційними збудниками, накопиченими вогнищами гною та іншими органічними ураженнями. Зате вони мають добрий допоміжний ефект, допомагають у боротьбі з симптомами і доступні для приготування і застосування в домашніх умовах.
При внутрішньої локалізації запального процесу найбільшого ефекту дозволяють досягти клізми, речовини, введені за допомогою свічок і мазей в ампулу прямої кишки. При зовнішній локалізації процесу виявляється достатнім застосування сидячих ванн і компресів на область поразки.
2.2.1 Відвари
Відвари застосовуються для наповнення сидячих ванночок, введення в ампулу прямої кишки за допомогою клізми і для прийому всередину. Вони готуються на основі ромашки, календули, череди або липи. Можна використовувати готовий аптечний збір – заспокійливий чи протизапальний. Приготований відвар краще вживати і використовувати протягом перших діб, оскільки в ньому зберігається більше поживних і корисних речовин.
Для приготування потрібно:
За умови введення з допомогою клізми попередньо розводять невеликою кількістю теплої води. Для прийому всередину використовується 3 рази на добу по 100-150 мл
2.2.2 Картопля
Народні засоби на основі картоплі можна справді вважати екстреними способами, що знімають всі небажані симптоми. Свербіж, печіння, біль і навіть кровоточивість відступають вже після першого застосування. Використовують в якості свічок для лікування слизової, розташованої всередині, і у вигляді компресів для зовнішнього застосування. Перед застосуванням рекомендується охолодити лікарську форму, так швидше настає протисвербіжну ефект.
Для приготування рекомендується використовувати тільки свіжий і соковитий картопля:
Перед застосуванням народних засобів рекомендується проконсультуватися з лікарем, оскільки деякі стану є невідкладними, і зволікання з правильною лікувальною тактикою загрожує ускладненнями.
