Атрофічний гастрит – досить серйозна форма захворювання, яка вважається передракової. Вона вимагає своєчасного лікування та регулярного спостереження у гастроентеролога. Захворювання частіше розвивається у чоловіків, ніж у жінок. Останні стикаються з хелікобактерної інфекцією, що провокує гастрит, якщо вона є у партнера. Ризик розвитку патології підвищується у пацієнток, які часто сидять на строгих дієтах. Дане захворювання характерно для середнього та похилого віку, у молодих людей зустрічається досить рідко.
1 Основні відомості
При даній формі гастриту запальні процеси призводять до руйнування шлункових залоз і зниження продукування соляної кислоти. Хронічний атрофічний гастрит – прогресуюче захворювання. З часом воно призводить до повного руйнування обкладальних залоз.
Ймовірність виникнення раку залежить не стільки від типу перебудови клітин (відбувається заміщення здорових клітин патологічними утвореннями), скільки від площі поширення процесу.
Атрофічний гастрит підрозділяють на:
- вогнищевий, при якому пошкодження концентрується в одному або декількох ділянках;
- дифузний, коли подібний процес охоплює слизову в цілому.
Найбільш легкою формою вважається поверхневий атрофічний гастрит. У цьому випадку ступінь залучення тканин в руйнівний процес відносно невелика. Найнебезпечніша форма – антральний гастрит, оскільки він розвивається у тому відділі, який найбільшою мірою схильний до дії соляної кислоти. Навіть помірно активний процес заподіює істотну шкоду слизової.
Основні причини атрофічного гастриту зводяться до наступного:
- вікові інволюційні зміни;
- хелікобактерна інфекція;
- генетична схильність;
- аутоімунні процеси, при яких власні антитіла завдають шкоди шлунковим клітинам.
Під дією будь-якого з перерахованих вище факторів клітини виробляють вже не соляну кислоту як основний компонент шлункового соку, а слиз. Відбувається погіршення всмоктування вітамінів і заліза.
Атрофічний гастрит протікає однаково у представників обох статей, але у жінок частіше виникають симптоми залізодефіцитної анемії. Це відбувається тому, що крім внутрішнього кровотечі при гастриті вони втрачають кров ще і під час менструації.
2 Симптоми
Атрофічна гастропатия (цей застарілий термін все ще можна зустріти в літературі) розвивається досить повільно, на початкових етапах виражені прояви можуть бути відсутніми. Потім з’являються характерні симптоми:
- тупі болі в епігастральній області;
- нестійкий стілець, при якому діарея чергується з запорами;
- болі в мові, печіння, зміни слизової рота, сіруватий наліт;
- порушення чутливості кінцівок;
- слабкість, підвищена стомлюваність, сонливість, сухі і ламкі волосся і нігті – ознаки анемії;
- диспепсичний синдром – зниження апетиту, печія, відрижка, нудота, часто блювота (причому в блювотних масах з’являється жовч).
Поступово відбувається втрата ваги, у тяжких випадках розвивається дистрофія. Значно знижується імунітет, людина часто застуджується.
3 Медикаментозне лікування
Лікування атрофічного гастриту починається з виявлення причини розвитку захворювання. Оскільки найчастіше це зараження хелікобактерної інфекцією або аутоімунний гастрит, можливі дві терапевтичні стратегії. У першому випадку мова йде про усунення збудника. Для цього дотримуються правил дво – або трикомпонентної терапії.
Приймають антибіотики (Амоксицилін) і інгібітори протонної помпи (Омепразол), препарати вісмуту. Лікувати хелікобактерну інфекцію можна тільки комплексним поєднанням цих лікарських засобів. Схема для кожного пацієнта підбирається індивідуально.
Досить ефективного лікування аутоімунного гастриту не існує, оскільки сучасні методи не дозволяють усунути його причини. Мова йде тільки про симптоматичної терапії. Іноді застосовуються глюкокортикостероидные препарати. Вони вважаються особливо ефективними при анемії, але протягом тривалого часу їх приймати не можна, оскільки вони ведуть до дисфункції надниркових залоз.
Рекомендується приймати препарати бурштинової кислоти, заліза, полівітамінні комплекси. Призначаються гастропротекторы, з яких найбільш поширеними є Мізопростол і Карбеноксолон.
Застосовуються і фізіотерапевтичні методи, до числа яких відносяться:
- магнітотерапія;
- електрофорез з використанням різних лікарських засобів;
- теплові процедури, що зачіпають епігастральній ділянці.
Іноді призначається санаторно-курортне лікування, яке зазвичай представляє собою терапію певним типом мінеральних вод з високим вмістом солей (тільки поза періоду загострення).
Прогноз захворювання залежить від віку та стану здоров’я пацієнта. Важливу роль відіграє своєчасний початок лікування на ранніх етапах захворювання. У молодому віці шансів на повне одужання набагато більше. У хворих старше 50 років метапластичні процеси в шлунку можуть розвиватися швидше, що призводить до небезпечних наслідків.
Прогноз для життя в цілому є сприятливим при своєчасному початку лікування, проходження повного курсу антибактеріальної терапії. При ранньому початку терапії вже через п’ять років відбувається значне поліпшення стану слизової оболонки шлунка.
3.1 Народні засоби
Лікувати атрофічний гастрит народними засобами можна тільки в тому випадку, якщо вони будуть використовуватися як доповнення до основної терапії.
Найбільш популярні рецепти описані в таблиці:
Застосовується для відновлення тканин слизової оболонки. Рецепт:
- взяти 2 ч. л. олії обліпихи;
- розвести в склянці теплого молока.
Пити засіб потрібно натщесерце кожен день протягом місяця, потім зробити перерву. Напій вважається особливо ефективним на ранніх стадіях захворювання
Спосіб приготування:
- взяти 1 ст. л. насіння льону;
- залити склянкою окропу;
- варити на повільному вогні близько 5 хвилин;
- настоювати протягом двох годин;
- процідити.
Пити відвар потрібно до їжі, по 1 ст. л. 3-4 рази в день
Взяти всі компоненти в рівних частинах. Далі:
- подрібнити сировину і змішати;
- взяти 1 ст. л. збору залити склянкою окропу;
- залишити на ніч (бажано готувати настій у термосі).
Вранці ліки готові до застосування, залишається тільки процідити його. Засіб потрібно розділити на 3-4 прийоми. Курс лікування розрахований на один місяць. Потім робиться перерва на тиждень, після чого курс повторюють ще раз
3.2 Дієта
Дієта при атрофічному гастриті відіграє важливу роль. У фазі загострення захворювання призначається стіл № 1а. Основні принципи:
З солодощів допускаються молочні киселі, фруктові муси. До страви можна додавати цукор або мед. З жирів можна вершкове і рослинне масло.
Примірне одноденне меню описано в таблиці:
Сніданок
2 яйця некруто, склянку теплого молока
Другий сніданок
Чашка фруктового киселю або стакан молока
Обід
Молочний рисовий суп (крупа повинна бути добре разварена), приготоване на пару суфле з індички
Полуденок
Відвар шипшини, фруктове желе
Вечеря
Яйце некруто, невелика порція молочної манної каші, яку можна приготувати з додаванням цукру
Через кілька днів, по мірі того як пройдуть гострі симптоми захворювання, призначається дієта № 1, яка повинна нормалізувати травлення. У цьому випадку можливе збільшення енергетичної цінності добового раціону до 2900-3100 ккал, залежно від індивідуального стану пацієнта і його способу життя. Страви спочатку подають в протертому вигляді, потім поступово переходять до подрібнення.
Харчування має бути дробовим, порції – невеликі. Дозволяється вживання підсушеного білого хліба, несдобного печива, нежирних сортів м’яса, з яких готують парові котлети, бефстроганов і т. д. Допускаються нежирна шинка і варена ковбаса (докторська). Можна їсти котлети з риби на пару.
Допустима кількість яєць знижується до 2 день – їх варять некруто або готують омлет. Поступово можна вживати кисломолочні продукти – негострий сир (можна потерти і подати до каші або дрібним макаронним виробам), сметана, сир. Останній рекомендується не в сирому вигляді, а в стравах – пудингах або лінивих вареників. Овочі подають тільки у відварному вигляді, протертими (крім кабачків і гарбуза – їх можна просто дрібно нарізати).
Через деякий час (мінімум через 2 тижні і тільки після консультації з лікарем) можна переходити до дієти № 2. Основна мета на цьому етапі – нормалізація моторики шлунка і кишечника. Дієта передбачає нормальну енергетичну цінність раціону на рівні 2900 ккал, повноцінне вміст білків, вуглеводів, жирів, вітамінів. Змінюються способи кулінарної обробки їжі: страви можна варити, тушкувати, запікати, але без утворення грубої скориночки.
З раціону виключаються:
- житній хліб;
- свинина;
- баранина;
- качка;
- сало;
- цільне молоко;
- жирні вершки;
- морозиво;
- бобові культури.
Дозволяються:
- підсушений пшеничний хліб;
- різноманітні страви з нежирного м’яса і риби;
- практично всі кисломолочні продукти;
- розварені каші, за винятком перлової.
Картоплю, моркву, буряк можна їсти у відварному, запеченому, тушкованому вигляді, з них готують пюре та запіканок. Помідори, якщо вони стиглі, використовують і сирими. Виключаються огірки, болгарський перець, цибуля, редис і т. д. З солодощів можна їсти халву і шоколад, пити газовану воду.
Зразкове меню на один день буде виглядати так:
Сніданок
Сирне суфле, пара шматочків підсушеного хліба або гречана каша-розмазня з молоком, склянку солодкого чаю
Другий сніданок
Печене яблуко
Обід
Бульйон з дрібної вермішеллю або яєчною локшиною, парові котлети, суфле морквяне
Полуденок
Тости з підсушеного білого хліба, шматочок негострого твердого сиру, чашка чаю
Вечеря
Картопляна запіканка або вівсяна каша, зварена на нежирному молоці, тост з підсушеного хліба. Вершкове масло додається у страви при приготуванні
