Народна медицина        07 Лютого 2018        974         0

Що таке холангіт, симптоми і лікування хвороби

Холангіт являє собою запальне захворювання жовчних протоків. Цей стан може бути спричинене різними факторами, які об’єднує спільна риса – застій жовчі. Хвороба небезпечна розвитком тяжких наслідків, причому вона не завжди проявляється яскраво вираженими клінічними ознаками. Симптоми холангіту можуть відрізнятися в залежності від стадії і форми патології. Медикаментозне лікування здійснюється після ретельного діагностування лікарем.

1 Що таке холангіт?

Холангіт зазвичай пов’язаний з порушеним відтоком жовчі, що може бути спровокований різними причинами, в тому числі бактеріальної інфекцією. Це захворювання в чистому вигляді зустрічається вкрай рідко, оскільки у пацієнтів здебільшого відзначаються інші супутні патології, такі як гепатит і холецистит.

Що таке холангіт, симптоми і лікування хвороби

Холангіт класифікують за кількома принципами. За формами підрозділяють:

  • гострий;
  • хронічний;
  • склерозуючий;
  • бактеріальний.

У свою чергу, деякі з даних форм холангіту підрозділяють на види.

Гострий включає наступні підвиди:

  • 1. Катаральний. У цьому випадку жовчні протоки набрякають з подальшим рубцюванням і звуженням.
  • 2. Гнійний. Патологічний процес зачіпає жовчний міхур і печінка. Для нього характерно скупчення гною і застояної жовчі в протоках.
  • 3. Некротичний. При попаданні ферментів підшлункової залози в протоки утворюються ділянки з некрозом.
  • 4. Дифтерический. Для цього виду характерні некроз слизової оболонки, руйнування стінок проток, гнійний вміст.
  • Гострий холангіт лікують тільки в умовах стаціонару, хірургічним методом. Ця форма хвороби є загрозливою для життя, оскільки при несвоєчасному зверненні за допомогою до лікарів або при наданні неправильної терапії існує ризик зараження крові і навіть смерті.

    Хронічний холангіт протікає приховано (латентно), з періодичними рецидивами, септичними або абсцедирующими проявами. При склерозирующей формі хвороби відзначається затвердіння, звуження і розширення жовчних проток. Це призводить до цирозу печінки і є наслідком аутоімунної реакції організму на самого себе.

    Бактеріальний холангіт поділяють на види залежно від типу інфекційного збудника.

    2 Причини

    Механізм розвитку холангіту пов’язаний із застоєм жовчі в протоках. Головною причиною такого стану є закупорка канальців конкрементами.

    Що таке холангіт, симптоми і лікування хвороби

    Однак виділяють і інші можливі провокуючі фактори запалення і рубцювання проток жовчі:

  • 1. Проникнення в організм паразитів (аскарид, клонорхоз, фасціольоз).
  • 2. Наявність доброякісних утворень у структурі підшлункової залози.
  • 3. Дискінезія (спазм) сфінктера.
  • 4. Хвороба Каролі.
  • 5. Закид вмісту тонкої кишки в шляху виведення жовчі.
  • 6. Проникнення інфекції в жовчні протоки. Вони можуть потрапити з током крові або лімфи. До можливих збудників відносять кишкову паличку, стафілокок, ентерокок, анаеробну інфекцію.
  • Холангіт здатний проявитися після видалення жовчного міхура. Це обумовлюється тим, що жовч повинна накопичуватися в ньому до певної концентрації. Після надходження їжі жовч направляється в дванадцятипалу кишку, де бере участь у переробці та засвоєнні жирів. Після холецистектомії жовч починає потрапляти в дванадцятипалу кишку безпосередньо з печінки. Однак у цьому випадку вона має меншу концентрацію і не здатна виконати необхідну функцію по переробці їжі.

    Це призводить до того, що перетравлення різко порушується, в результаті чого пацієнту потрібно дотримуватися суворої дієти (харчуватися невеликими порціями до 6-7 разів на добу). В іншому випадку відбувається застій жовчі в печінці.

    3 Симптоми

    Холангіт є досить складним в діагностиці, оскільки одна форма хвороби здатна проявлятися по-різному у різних пацієнтів. Нерідко він маскується під інші патології або зовсім безсимптомний. Проте все ж виділяють певні ознаки, за якими можна встановити правильний діагноз.

    Характерні симптоми встановлюють для гострій і хронічній стадії хвороби. Відмінні риси має і первинний склерозуючий холангіт.

    3.1 Гостра форма

    Гострий холангіт відрізняється тим, що виявляється не окремими симптомами, а їх певним поєднанням. При запаленні жовчних проток характерна тріада Шарко:

  • 1. Підвищена температура тіла. Зазвичай лихоманка посилюється за кілька годин, і високий рівень температури (38-40 градусів) зберігається досить довгий час. У деяких пацієнтів лихоманка може мати стрибкоподібний характер, при якій температура тіла протягом доби змінюється на 1-2 градуси. Подібний стан є ще більш виснажливим, оскільки різко погіршує самопочуття людини. Також у хворого відзначаються:
    • озноб;
    • виражена слабкість;
    • головний біль;
    • надмірна пітливість, в результаті якої пацієнт може втратити велику кількість рідини за добу;
    • порушення апетиту;
    • помутніння свідомості аж до непритомності.
  • 2. Жовтяниця/нав’язливий свербіж шкіри. Ці неприємні симптоми є наслідком затримки білірубіну в організмі (токсична речовина, яка утворюється після розщеплення кров’яних клітин і яке відображається з жовчю і сечею). Так як запальний процес в жовчовивідних шляхах призводить до порушення його виведення, білірубінові сполуки починають відкладатися в різних тканинах. При відкладеннях на шкірному покриві виникає свербіж, а потім змінюється забарвлення. При попаданні цієї токсичної речовини в склеру очей навколо райдужки утворюється жовтий наліт. З-за надмірного вмісту білірубіну в сечі виявляється її потемніння.
  • 3. Болючість в правій частині живота, під ребрами. Ця локалізація відповідає розташуванню жовчного міхура і холедоха. Для того щоб переконатися, що неприємні відчуття виходять саме з цієї зони, можна стукати ребром долоні по нижньому краю дуг ребер справа і зліва. При холангіті відзначається посилення болю при постукуванні підреберній області з правого боку.
  • Вищеописані симптоми не є єдиними. Холангіт гострої форми можуть супроводжувати і інші ознаки, такі як зниження артеріального тиску нижче значення 90/60 мм рт. ст., відчуття серцебиття і почастішання серцевого ритму (від 90 ударів в хвилину).

    3.2 Хронічна форма

    Симптоматика хронічної форми холангіту не настільки виражена, як при гострій стадії. Це обумовлюється тим, що при млявому перебігу захворювання у людини лише незначно погіршується самопочуття, тому він не звертається за допомогою до фахівців. Складність діагностування також полягає в тому, що для хронічної форми холангіту не встановлюється комбінація специфічних клінічних ознак, таких як тріада Шарко.

    У певних випадках підозри на захворювання можуть з’явитися через перенесених раніше операцій, супутніх хвороб:

  • 1. Видалення жовчного міхура з 30%-ю ймовірністю призводить до розвитку хронічного холангіту.
  • 2. При жовчнокам’яної хвороби різко збільшується ризик цієї недуги.
  • 3. При раніше перенесений гострому холангіті можливе виникнення хронічної форми патології.
  • У пацієнтів з перерахованими факторами ризику різко зростає ймовірність переходу хвороби в хронічну стадію. На затяжний запальний процес в протоках жовчі можуть вказувати наступні скарги:

    • Жовтяниця та шкірний свербіж. Ці стани переважно проявляються у вечірній і нічний час.
    • Порушення стільця. Він стає кашкоподібним або рідким, набуває світлий окрас з блискучою поверхнею, важко змивається зі стінок унітазу.
    • Астеновегетативний синдром – зниження працездатності, постійна слабкість, зменшення маси тіла.
    • Болючість у верхній половині живота. Зазвичай відчувається дискомфорт у правому підребер’ї, але неприємна симптоматика може локалізуватися і зліва, і посередині між ребрами.
    • Присмак гіркоти в роті після прийому їжі.
    • Безпричинна лихоманка, озноб у другій половині дня.

    3.3 первинний Склерозуючий холангіт

    Примітно, що майже у 55% хворих ця форма холангіту не викликає симптомів або протікає з мінімальними проявами. В деяких випадках (у 20-60% пацієнтів від загальної кількості) патологія діагностується лише на початковій стадії розвитку цирозу печінки. У 20% випадків первинний склерозуючий холангіт призводить до холангиокарциноме (злоякісної пухлини).

    Захворювання є досить небезпечним, при цьому важко діагностуються. У групі ризику знаходяться діти від 5 до 15 років та чоловіки від 30 до 50 років.

    Первинний склерозуючий холангіт у більшості випадків (до 60-70%) супроводжується іншими хронічними хворобами травного тракту. У числі можливих «супутників» СПХ відзначаються хвороба Крона, гранулематозний илеоколит, неспецифічний виразковий коліт, гранулематоз Вегенера.

    На початковій стадії розвиваються такі симптоми:

    • втома;
    • нав’язливий шкірний свербіж постійного характеру;
    • виражена слабкість;
    • короткочасне підвищення температури до 37-38 градусів.

    На пізній стадії можуть проявлятися будь-які клінічні ознаки, характерні для класичної хронічної форми холангіту.

    До можливих ускладнень холангіту відносять:

  • 1. Біліарний цироз. Являє собою необоротне ураження печінки, що призводить до поступової втрати функцій органу, в результаті чого порушується травлення, знешкодження токсинів, згортання крої, проявляються значні набряки та інші наслідки.
  • 2. Холангиокарционому – злоякісна пухлина, що розростається з стінок проток. Вона здатна повністю закупорити просвіт жовчних шляхів, прорости в навколишні тканини і метастазувати в інші органи.
  • 3. Прогресуючий остеопороз. Призводить до порушення нормальної структури кісткової тканини, внаслідок чого кістки стає ламкими. У результаті людина може отримати перелом навіть при незначних навантаженнях або травмі.
  • 4 Діагностика

    Найбільш переконливий показник холангіту – тріада Шарко. Але для встановлення точного діагнозу необхідні лабораторні та інструментальні дослідження. За допомогою біохімічних проб можуть виявити холестаз. При холангіті збільшується рівень білірубіну, лужної фосфатази та альфа-амілази.

    Щоб виявити збудників запального процесу, пацієнтові призначають фракційне дуоденальне зондування спільно з бактеріологічним посівом жовчі. У більшості випадків відзначається змішана бактеріальна флора. Для виключення наявності паразитів призначають дослідження калу на яйця гельмінтів та інших найпростіших.

    Особливе значення мають візуалізаційні методи. Зазвичай вдаються до УЗД печінки і черевної порожнини. З їх допомогою визначають наявність запалення і збільшення органів. У рідкісних випадках використовують комп’ютерну томографію, яка дозволяє встановити точне зображення проток і виявити ділянки розширення і осередкових змін.

    Широко застосовують інструментальну діагностику, яка займає провідні позиції у визначенні патології, – ендоскопічну ретроградну і магнітно-резонансну панкреатохолангіографію. Дані методи дозволяють досліджувати жовчовивідні шляхи та виявити причину їх закупорки.

    5 Лікування

    Якщо у пацієнта відзначається порушення відтоку жовчі, він повинен бути негайно госпіталізований. Для усунення патології можуть використовувати консервативні або хірургічні методи. Спосіб терапії визначається стадією хвороби.

    При виборі консервативної терапії пацієнту протягом перших 3 діб забороняється їсти, після чого потрібно вдатися до делікатної дієти. Це необхідно для придушення життєдіяльності збудників запального процесу. В доповнення до дієти призначають медикаментозні засоби антибактеріального, спазмолітичної дії та інші. При сильній інтоксикації вводять глюкозо-сольовий розчин.

    Оперативне лікування призначається при необхідності трансплантації печінки. Показаннями до хірургічного лікування служать також:

    • цироз;
    • персистуюча жовтяниця;
    • рецидивуючий бактеріальний холангіт.

    5.1 Медикаменти

    Пацієнту призначають антибіотики широкого спектру дії. Їх підбирають індивідуально, залежно від чутливості патогенної флори до того чи іншого препарату. Курс лікування триває до 2 тижнів.

    Найбільш поширені препарати описані в таблиці:

    Найменування
    Опис
    Фото

    МетронідазолЄ протимікробним препаратом. Призначається по 1 таблетці 2-3 рази в день. У деяких випадках доза може бути збільшена до 4-5 таблеток. Самостійно коригувати дозу не рекомендується, оскільки ліки мають ряд побічних ефектів, в число яких входить запаморочення, слабкість, нудота і блювання, поява металічного присмаку в роті. Препарат протипоказаний дітям, жінкам під час вагітності та період годування груддю, при підвищеній чутливості до компонентівЩо таке холангіт, симптоми і лікування хворобиТетрациклінМає бактеріостатичну дію. Призначений для застосування по 200-250 мг 2-3 рази на добу дорослим і по 20-25 мг/кг – дітям. Протипоказаний при вагітності, лактації, порушеною роботі нирок і печінки. В якості побічних ефектів виступають дисбактеріоз, пігментація шкіри, алергічна реакція, запалення слизових оболонокЩо таке холангіт, симптоми і лікування хворобиЛевоміцетинПризначений для застосування по 0,5-1 таблетці 3-4 рази на день. У загальній складності добова доза не повинна перевищувати 2 р. Протипоказаний при екземах, псоріазі, вагітності, лактації і підвищеної чутливості. Можливі побічні дії: нудота, блювота, анемія, лихоманка, алергіяЩо таке холангіт, симптоми і лікування хвороби

    Крім того, використовують анальгетики, спазмолітики і протигельмінтні препарати. Виділяють кілька найбільш ефективних і популярних препаратів, опис яких наведено в таблиці нижче:

    Найменування
    Опис
    Фото

    ДротаверинДопомагає усунути больовий синдром і поліпшити стан. Призначений для застосування 2-3 рази на добу по 1-2 таблетки. Остаточна дозування залежить від інтенсивності болю. Тривалість лікування Дротаверином визначається лікарем за індивідуальними показаннями стану пацієнта. Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості, вагітності, ниркової і печінкової недостатності. Можливі побічні ефекти: головний біль, нудота, блювота, почастішання серцебиттяЩо таке холангіт, симптоми і лікування хворобиМеверинЄ сильнодіючою речовиною, тому досить використовувати по 1 капсулі кожні 12 годин. Щоб підсилити ефект, рекомендується приймати ліки за 20 хвилин до вживання їжі. Меверин протипоказаний дітям до 15 років, вагітним жінкам та пацієнтів при підвищеній чутливості. Побічними ефектами не має. Виробляється на УкраїніЩо таке холангіт, симптоми і лікування хворобиНемозолПризначений для видалення з організму паразитів. Протягом доби вживають всередину по 400 мг, але остаточна дозування може відрізнятися залежно від призначення лікаря. Протипоказаний при вагітності і в період грудного вигодовування, підвищеної чутливості і дітям до 2 років. Має побічні ефекти: нудота, блювання, запаморочення, порушення травлення і роботи нирокЩо таке холангіт, симптоми і лікування хворобиГептралДіюча речовина препарату володіє гепатопротекторною функцією, тобто захищає тканини печінки. Добова доза становить 1-2 таблетки. Тривалість лікування визначається індивідуально. Гептрал протипоказаний при підвищеній чутливості до входять до складу компонентів. В якості побічних ефектів відзначаються болі в животі і за грудиноюЩо таке холангіт, симптоми і лікування хворобиУрсосанМістить урсодеоксихолевую кислоту, яка допомагає зменшити свербіж і зменшити кількість утворених токсичних жовчних кислот. Призначений для застосування щодоби по 15-20 мг на кожен кілограм ваги тіла (максимальна доза – 1200 мг). Протипоказаний при вагітності, годуванні грудьми і підвищеної чутливості. Можливі побічні дії: посилення свербежу, нудота і блювотаЩо таке холангіт, симптоми і лікування хворобиРифампіцинВикористовується для усунення свербежу при холангіті. Сприяє підвищенню активності печінкових мікросомальних ферментів, тим самим прискорює сульфоксидацию моно – і дигидроксильных жовчних кислот. Добова доза вираховується із співвідношення 10 мг/кг. Лікування Рифампіцином триває кілька місяців. Протипоказаний дітям, вагітним і годуючим жінкамЩо таке холангіт, симптоми і лікування хвороби

    Гомеопатичні засоби починають набирати популярність в лікуванні холангіту, хоча підходять не для всіх пацієнтів: ефективність подібних препаратів здатна сильно варіюватися в кожному індивідуальному випадку. Виділяють наступні ліки:

  • 1. Арсеникум альбум. Допомагає впоратися з шкірним сверблячкою, що посилюється у вечірній і нічний час. Здатний викликати алергічну реакцію, нудоту і розлад шлунка.
  • 2. Барбарис. Використовується для усунення відчуття гіркоти у роті, болі ниючого характеру і сухості в ротовій порожнині. Може викликати розвиток больового синдрому при русі.
  • 3. Baptisia tinctoria. Являє собою дике індиго бобових культур. Застосовується при хронічному холангіті. Ефективний при хвороби, що протікає з підвищеною температурою, відчуттям жару в ранковий час.
  • 4. Бріонія альба. Використовується при холангіті, який викликає сильну болючість при промацуванні, що є ознакою патологічного процесу в печінці.
  • 5. Мідь і цинк. Допомагають усунути виражені спазми жовчного міхура, чинять протизапальну дію.
  • 6. Лікоподіум клаватум. Ефективний від печінкових болю. Усуває гіркота в роті, печію і нормалізує апетит.
  • 5.2 Народні засоби

    При холангіті сподіватися тільки на дію народної медицини категорично не рекомендується, оскільки при тривалій відсутності адекватного лікування захворювання може сильно прогресувати. При розвитку цирозу печінки та інших ускладнень виникає серйозна загроза для життя людини. Тому народні засоби можна використовувати лише з дозволу лікуючого лікаря і лише в якості додаткової, допоміжної терапії.

    Виділяють кілька популярних рецептів для лікування в домашніх умовах:

  • 1. Беруть 6 ст. л. кропиви дводомної, по 1,5 ст. л. трави репешки і квітів безсмертника піщаного, 1 ст. л. кукурудзяних рилець і звіробою. Всі компоненти перемішують між собою. Для приготування лікарського засобу отсыпают 2 ложки суміші і змішують її з медом, потім заливають 500 мл киплячої води. Склад настоюють протягом 2 годин, після чого вживають по 100 мл 3-6 разів на день.
  • 2. Змішують 500 мл оливкової олії, 500 г міді і сік двох лимонів. Отриману суміш вживають по 1 ст. л. 3 рази на добу за півгодини до їди.
  • 3. 1 ст. л. трави звіробою заливають склянкою киплячої води. Склад ставлять на вогонь і кип’ятять протягом 15 хвилин. Засіб вживають по 1/4 склянки 3 рази на добу. Відвар має виражену протизапальну дію, посилюючи відтік жовчі.
  • 4. Склянкою крутого окропу заливають 1 ст. л. трави материнки. Засіб настоюють протягом двох годин, приймають всередину по 50 мл до 3 разів на день. Це ліки протипоказано при вагітності.
  • 5. 100 г кукурудзяних рилець змішують з 75 г деревію і нагідок. Отриману суміш з трав заливають 400 мл окропу, після чого настоюють протягом ночі. Вранці проціджують і вживають всередину по 100 мл до 4 разів на добу.
  • 5.3 Дієта

    Якщо холангіт протікає в гострій формі то пацієнтам рекомендують дієту № 5. При хронічному перебігу захворювання підходить дієта № 5а. У першому випадку потрібно харчуватися до 5 разів на добу, але невеликими порціями. Переїдати перед сном заборонено.

    З раціону слід виключити:

    • часник;
    • редьку;
    • хрін;
    • гострі та пряні страви;
    • алкоголь;
    • жирне м’ясо і рибу.

    Протягом доби необхідно вживати до 3500 ккал. Причому співвідношення білків, жирів і вуглеводів в грамах має дорівнювати 90: 100: 140.

    У щоденне меню рекомендується включити:

    • гречку, вівсянку;
    • пісне м’ясо і рибу;
    • прісні овочі (картопля, морква, капуста);
    • злегка підсушений хліб;
    • настій з ягід;
    • мед;
    • сир.

    Після поліпшення стану дозволяється переходити на овочеві та молочні супи.

    Відміну дієти № 5а полягає в тому, що при ній дозволяється вживати будь-які крупи, але в сильно розвареному виді, м’ясо і рибу, приготовані на пару. Повна заборона також встановлюється на смажені страви, сирі фрукти і овочі. Рекомендується робити розвантажувальні дні на сирі або яблуках. Для запобігання запорів раціон збагачують буряком, овочевими соками і сухофруктами. Після покращання стану переходять до дієті № 5.