Народна медицина        06 Серпня 2018        94         0

Що таке парапроктит (гострий, хронічний, гнійний), симптоми, причини та лікування хвороби

Парапроктит – запальний процес прямої кишки, який підрозділяється на кілька видів. Ця недуга може виникати у дітей та дорослих і супроводжується різними симптомами. Діагностика здійснюється лікарем-проктологом, лікування – хірургом з допомогою оперативного втручання. Прогноз захворювання сприятливий при своєчасному виявленні і лікуванні патології. В деяких випадках розвиваються ускладнення, які вимагають призначення симптоматичної терапії.

1 Парапроктит: опис захворювання

Парапроктит – це запалення клітковини прямої кишки, яке виникає у дорослих чоловіків, жінок і дітей.

Збудником є стафілококи та стрептококи, а також кишкова паличка. Іноді на формування алкоголізму впливає специфічна інфекція: клостридії, туберкульоз. Це захворювання розвивається гематогенним (з током крові при наявності запальних процесів в прямій кишці) і контактним способом (запалення залоз шлунково-кишкового тракту, які виділяють секрет). На формування парапроктита впливають зниження імунних властивостей організму, загальне виснаження, хронічні патології органів і систем, а також інфекції травного тракту.

До причин розвитку хвороби також можна віднести:

  • інфекційні захворювання;
  • розлади стільця (запори і проноси);
  • проктит, геморой, анальні тріщини.

2 Основні клінічні прояви і види

Виділяють гострий та хронічний парапроктит. Хронічна форма захворювання має тривалий перебіг і є наслідком неправильного або недостатнього лікування гострого парапроктита.

Причиною формування хронічного захворювання можуть бути параректальної нориці прямої кишки (канали, які з’єднують її зі шкірою або порожнистими органами).

Гострий парапроктит по локалізації ділиться на кілька видів:

  • підшкірний (ураження підшкірної клітковини в перианальной області);
  • интрасфинктерный (відбувається пошкодження тканин анального сфінктера);
  • ишиоректальный (гній локалізується в прямокишково ямці);
  • пельвиоректальный (осередок ураження знаходиться в області тазу).

Гострий парапроктит супроводжується больовим синдромом, набряком тканин і плином гною (гнійна форма). Також спостерігаються гіперемія (переповнення кров’ю судин) і гіпертермія (перегрів організму). Вираженість симптомів хронічного парапроктита менше, ніж при гострій формі захворювання.

При хронічному вигляді недуги в більшості випадків розвивається параректальный свищ, наявність якого супроводжується виділенням сукровиці або гною. Ці виділення викликають роздратування шкіри промежини і свербіж.

Якщо парапрактитный нориця має вільний вихід для гною, він не супроводжується болем. Больовий синдром зустрічається при неповному внутрішньому свище і посилюється під час дефекації.

Що таке парапроктит (гострий, хронічний, гнійний), симптоми, причини та лікування хвороби

Одним з ускладнень гострого процесу є проникнення гною в простір малого тазу. У деяких випадках відбувається вихід інфекції в кров’яне русло (сепсис). Парапроктит може ускладнитися проривом абсцесу (гнійне запалення) в пряму кишку, піхву або на шкіру промежини.

Після розтину гнійника без здійснення дренування формується свищ. Якщо він не сформувався, але вогнище інфекції зберігся, відбувається утворення нового гнійника. Хронічний перебіг гнійного процесу призводить до деформації області анального каналу і прямої кишки. Якщо свищ існує близько 5 років, він може озлокачествляться, тобто перерости в рак.

2.1 Особливості патології у дітей

У дітей парапроктит виникає на фоні ураження організму бактеріями стафілокока. Це захворювання може виникнути з причини негативного впливу зовнішнього середовища і хвороб внутрішніх органів. До іншим чинникам виникнення недуги відносяться:

  • інфекції в організмі;
  • запальні процеси в прямій кишці;
  • запори і діарея;
  • зниження імунітету;
  • порушення санітарних та гігієнічних норм;
  • микротравы і тріщини анального отвору;
  • інфекції травного тракту;
  • аномалії слизових оболонок прямої кишки.

Парапроктит у дітей супроводжується підвищенням температури тіла, слабкістю організму і зміною поведінки.

Навколо заднього проходу відбувається формування шишок. Відзначаються больові відчуття при сечовипусканні. Діти стають плаксивими і неспокійними. Виникає біль при спорожнюванні кишечника, змінюється хода: дитина широко розставляє ноги. Спостерігаються сонливість і підвищена стомлюваність, гіперемія в області сфінктера, відсутність апетиту і наявність гною в калових масах. Іноді виникає почервоніння і припухлість сідниць.

Ускладненням хвороби є інфекційні захворювання сечостатевих органів, прорив абсцесу в порожнину тазу, розкриття гнійника і деформації сусідніх органів.

3 Діагностика

Діагностика здійснюється на основі збору скарг, огляду та фізикального обстеження.

Через хворобливість пальцеве обстеження та інструментальні методи дослідження заднього проходу не застосовуються. При аналізі крові спостерігається лейкоцитоз (збільшення числа лейкоцитів) і підвищення ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів).

При хронічному парапроктиті оглядають промежину, задній прохід і проводять пальцеве дослідження анального каналу. Якщо у пацієнта спостерігається свищ, використовують зонд. Активно використовуються такі методи інструментальної діагностики, як:

  • ректороманоскопія (візуальне дослідження слизової оболонки прямої кишки);
  • аноскопия (ендоскопічний метод дослідження);
  • фістулографія (рентген норицевих ходів із застосуванням контрастної речовини).

Іноді застосовується УЗД тканин прямої кишки (ультрасонографія).

4 Лікування

Лікування парапроктита здійснюється за допомогою хірургічного втручання. Після встановлення діагнозу необхідно виконати операцію і дренувати гнійний вогнище. Хірургічні маніпуляції проводять під анестезією.

В ході операції хірург розкриває скупчення гною і відкачує його вміст. Потім лікар знаходить крипту (поглиблення в прямій кишці), яка є джерелом інфекції, і уривається її разом з гнійним ходом. Після видалення вогнища процедура вважається завершеною.

При хронічній формі захворювання також потрібно ізсікати свищ, але в період активного гнійного запалення це неможливо. Спочатку необхідно розкрити абсцеси, провести дренування, потім провести видалення. Якщо спостерігаються інфільтрати (ущільнення в зоні ураження), слід призначити протизапальну або антибактеріальну терапію, а потім провести операцію.

У випадках старечого віку і ослабленого організму пацієнта операція неможлива. У подібних ситуаціях намагаються поліпшити стан хворого медикаментозними способами, а потім повернутися до питання про хірургічне втручання.

4.1 Народні засоби

Лікування парапроктита в деяких випадках і з дозволу лікаря може здійснюватися з допомогою народних засобів в домашніх умовах.

Найбільш ефективні рецепти наведені в таблиці:

НазваОписВідвар з деревної золи70 г золи залити 7 л води і поставити кип’ятитися. Після цього необхідно остудити і процідити ліки. Використовувати для сидячих ванночок протягом 25 хвилинКалендули квіткиДля приготування ліків необхідно наполягати календулу на окропі близько 2 годин. Після цього процідити суміш і зробити мікроклізмуЗбір травРекомендується використовувати ліки з трав, які знімають запалення і прискорюють загоєння: звіробій, деревій і ромашка. Ці компоненти слід змішати і настоювати протягом 30 хвилин. Схема прийому: один раз в день по половині склянки. Можна застосовувати і ванночки з трав. Для приготування потрібно залити 60 г збору 400 мл окропу і варити 10 хвилин. Потім відвар розводять в 5 л водиСік моркви зі шпинатомВживається всередину. Також можна приймати настій з плодів чорносливуВанна з сіллюВикористовується для зняття запалення і купірування больового синдрому. Для її приготування потрібно взяти по 1 ст. л. солі і соди, перемішати і розвести в 5 літрах води. Тривалість терапії становить 15 сеансів. Після кожної процедури можна використовувати мазь, призначену лікаремРозчин мумієДля приготування потрібно взяти 200 мл кип’яченої води і 10 таблеток муміє. Розчин проціджують і розчиняють в 5 л води, використовують для ванночокЛікувальні тампониПросочуються складом з води, меду, шавлії, ромашки та деревію, вводяться на нічСік картопліВводити за допомогою клізми по 1 столовій ложці протягом 10 днів перед сном

5 Профілактика і прогноз

Прогноз захворювання сприятливий при своєчасному і правильному лікуванні. В іншому випадку гостра форма парапроктита переростає в хронічну.

Профілактика патології полягає у своєчасному лікуванні захворювань прямої кишки. Необхідно дотримувати правил інтимної гігієни і приймати вітамінні комплекси для підтримки імунної системи організму в тонусі. Рекомендується уникати переохолоджень і вчасно лікувати запори і проноси. Якщо у людини спостерігаються патології, які викликають свербіж і подразнення шкіри навколо ануса і на попі, вони також потребують своєчасної терапії.

При появі перших симптомів патології слід звернутися до лікаря за допомогою.