Народна медицина        06 Серпня 2018        120         0

Що таке хронічний гепатит, скільки з них живуть: симптоми і лікування хвороби

Хронічний гепатит – захворювання печінки, яке характеризується розростанням сполучної тканини і може виникати з багатьох причин. Існує кілька стадій хвороби, кожна з яких відрізняється певними характеристиками. Лікування здійснюється за допомогою медикаментозних препаратів, дієти або хірургічного втручання. Прогноз відносно сприятливий, проте при появі перших ознак гепатиту слід звернутися до лікаря.

1 Опис захворювання

Хронічний гепатит – це запальне захворювання печінки, яке полягає в появі фіброзних (розростання сполучної тканини) і некротичних змін тканин і клітин органа при відсутності порушення структури часточок і ознак портальної гіпертензії (підвищений тиск у ворітній вені).

Захворюваність хронічними гепатитами становить близько 70% всіх патологій печінки. Частота цієї недуги – 50-60 випадків на 100 000 популяції.

Що таке хронічний гепатит, скільки з них живуть: симптоми і лікування хвороби

Хронічним гепатитом страждають переважно чоловіки. Причиною виникнення захворювання є раніше перенесений вірусний гепатит В, С, Д, іноді А. Кожен вірус певним чином впливає на печінку.

Вірус гепатиту В не викликає руйнування клітин органу. Механізм розвитку цієї недуги пов’язаний з імунною реакцією на мікроорганізми, які активно розмножуються в клітинах печінки та інших тканинах. Віруси інших форм гепатиту надають токсичну дію на гепатоцити, внаслідок чого відбувається їх загибель. Крім того, на формування патології впливає інтоксикація організму алкоголем, лікарськими засобами (антибіотики, гормони), важкими металами та хімічними речовинами.

Токсини накопичуються в клітинах печінки, викликаючи збій у її функціонуванні. Відбувається накопичення жовчі і жирів, виникають обмінні порушення, які призводять до некрозу (відмирання) гепатоцитів. Хронічний гепатит може розвинутися на тлі автоімунних процесів.

До факторів розвитку хвороби можна віднести:

  • неправильне харчування;
  • інфекційні захворювання;
  • патології печінки;
  • малярію (патологія, що викликається паразитами).

2 Основні клінічні прояви і види

З причин появи виділяють кілька видів хронічного гепатиту:

  • лікарський;
  • аутоімунний;
  • криптогенний (причина невідома);
  • вірусний гепатит В, С, Д, А.

По ступеня активності патологічних процесів виділяють три види:

  • мінімальний;
  • помірний;
  • виражений.

При мінімальному рівні активності АСТ (фермент білкового обміну – аспартатамінотрансфераза) і АЛТ (аланінамінотрансфераза) вище норми в 3 рази. Відзначається зростання гамма-глобулінів до 30%. Помірна ступінь характеризується підвищенням концентрації АЛТ та АСТ в 3-10 разів, а гамма-глобулінів – більш 35%. При вираженому рівні активності АСТ і АЛТ перевищує норму більше ніж у 10 разів.

На основі гістологічного дослідження та біопсії (узяття невеликої ділянки органу для вивчення) виділяють 4 стадії хронічного гепатиту:

СтадіяХарактеристикаНульоваФіброз відсутній1-яСпостерігається розростання сполучної тканини близько клітин печінки і жовчних проток2-яСполучна тканина розростається і утворює перегородки (септы), які об’єднують ворітну вену, печінкову артерію, жовчні протоки, лімфатичні судини і нерви3-яВідзначається наявність вираженого фіброзу з септах4-яВідбувається зміна структури печінки і велике розростання сполучної тканини

3 Симптоми

Прояви недуги різні і залежать від конкретної форми хвороби. При малоактивному процесі ознаки не мають яскравої вираженості або зовсім відсутні. Стан пацієнта не змінюється, але при зловживанні алкоголем, інтоксикації організму або гіповітамінозі можливо погіршення здоров’я хворого. Іноді спостерігаються болі в області правого підребер’я і збільшення печінки.

Клінічні симптоми при прогресуючій формі патології яскраво виражені і проявляються в повному обсязі. Переважно спостерігаються метеоризм, нудота, блювання, порушення апетиту, здуття живота і зміна стільця.

Пацієнти скаржаться на різку слабкість, стомлюваність і зниження працездатності. Виникають втрата ваги і головні болі. При хронічному гепатиті зустрічається печінкова недостатність (жовтяниця, лихоманка, асцит – накопичення рідини в животі і кровоточивість тканин). Розвивається больовий синдром в правій частині живота.

Що таке хронічний гепатит, скільки з них живуть: симптоми і лікування хвороби

Відбувається збільшення селезінки та лімфатичних вузлів. Із-за того що виникає порушення відтоку жовчі, розвиваються жовтяниця та свербіж шкірних покривів. Печінка щільна, на шкірі можна побачити судинні зірочки.

Хронічний вірусний гепатит Д проявляється у вигляді жовтяниці та свербежу. Відзначається ураження нирок, м’язів, суглобів і легенів. Симптоми хронічного гепатиту С включають поява астенічного синдрому і невеликого збільшення печінки. Протягом цієї недуги хвилеподібний, але через тривалий час він закінчується цирозом печінки (у 20-40% випадків).

У деяких жінок від 30 років і старше формується аутоімунна форма хронічного гепатиту. Пацієнтки скаржаться на слабкість, підвищену стомлюваність, жовтушність шкіри і слизових оболонок. Спостерігаються хворобливі відчуття в правому боці. У 25% хворих зустрічаються лихоманка, астеновегетативные і диспепсичні розлади. Ураження легень, нирок, судин, щитоподібної залози розвивається у кожного другого пацієнта.

У деяких випадках формується лікарський гепатит, при якому відсутні специфічні симптоми.

4 Діагностика

Діагностика недуги здійснюється на основі скарг хворого, анамнезу, інструментальних і лабораторних методів дослідження. З допомогою аналізу крові на антигени і антитіла можна визначити форму патології:

  • вірусний гепатит А і Е – маркери anti-HAV IgM;
  • гепатит В – поверхневий антиген (HBsAg), Anti-HBc, Anti-HBclgM, Anti-HBe, Анти-HBs;
  • Д – Anti-HDIgM, Anti-HD і РНК цього вірусу;
  • З – Anti-HCV, другий – РНК вірусу.

Робота органу оцінюється на основі результатів біохімічного аналізу крові. Необхідно визначити рівень АЛТ і АСТ (амінотрансферази), білірубіну (жовчного пігменту), лужної фосфатази (ферменту печінки): при хронічному гепатиті їх кількість збільшується.

Ураження клітин печінки впливає на різке зниження концентрації альбумінів у крові і збільшення глобулінів. За допомогою УЗД органів черевної порожнини можна визначити розміри печінки і селезінки, а також виявити зміни органу. Для визначення форми, стадії захворювання і найбільш підходящої терапії вдаються до біопсії.

5 Лікування

Терапія здійснюється з метою зниження навантаження на печінку. Пацієнтам необхідно зменшити фізичні навантаження і дотримуватися напівпостільний режим. Слід дотримуватися дієти, яка збагачена білками, вітамінами і мінералами (стіл № 5).

З раціону необхідно виключити бобові і пасту з гострим, вершковим або томатним соусом. Рекомендується вживати нежирні сорти м’яса (кролик, індичка, яловичина), молочні сосиски, морепродукти (устриці, креветки, мідії, кальмари), лосось і м’ясо курки. З борошняних продуктів дозволений підсушений або житній хліб. Заборонені млинці, тістечка, пончики, жирні, смажені, копчені, консервовані продукти, прянощі і спиртне.

Використовують вітаміни В1, В6, В12 в ін’єкціях. Якщо у хворих спостерігаються запори, їм прописують проносні засоби (Бісакодил, Слабикап, Глицелакс).

Що таке хронічний гепатит, скільки з них живуть: симптоми і лікування хвороби

Для захисту клітин печінки і прискорення процесів відновлення призначають гепатопротектори (Урсофальк, Холудексан, Урсосан). Курс терапії становить 2-3 місяці. Лікування цими ліками потрібно проводити кілька разів на рік.

Також призначають імуномодулятори (Декарис, Арбідол, Іммунал). В лікуванні хронічного гепатиту вдаються до використання інтерферону. Його призначають у вигляді внутрішньом’язових або підшкірних ін’єкцій до 3 разів на тиждень. У дітей ліки застосовують у формі ректальних свічок.

Що таке хронічний гепатит, скільки з них живуть: симптоми і лікування хвороби

Якщо захворювання виникло на фоні інтоксикації, необхідно провести дезінтоксикаційну терапію: виключити проникнення токсинів в кров (відмовитися від алкоголю, прийому препаратів або піти з шкідливого виробництва). Лікування аутоімунної форми хвороби здійснюється з допомогою глюкокортикоїдів (Преднізолон, Дексаметазон).

Якщо медикаментозна терапія неефективна, вдаються до трансплантації (пересадці) органу.

6 Профілактика і прогноз

Особи, які страждають на цю недугу, не становлять небезпеки для оточуючих, так як захворювання не передається повітряно-крапельним і побутовим шляхом. Зараження можливе після контакту з кров’ю, спермою, слиною та іншими біологічними рідинами. Щоб знизити ризик розвитку патології, слід застосовувати засоби контрацепції і не використовувати чужі предмети особистої гігієни.

Профілактика полягає в вакцинації від гепатиту В.

Прогноз захворювання залежить від його конкретної форми та загального стану здоров’я людини. Однозначно сказати, скільки років живуть хворі на гепатит, досить складно. Лікарський та аутоімунний гепатити повністю виліковуються, вірусні форми в більшості випадків (через 20-25 років) переходять у цироз печінки.