Грижа стравохідного отвору діафрагми (ГСОД) – патологічний стан пацієнта, при якому відбувається зміщення деяких структур стравоходу і шлунка. Воно виникає як у чоловіків, так і у жінок. Лікування здійснюється за допомогою препаратів і операції. Необхідно дотримуватися дієти, щоб уникнути негативних наслідків для організму. Прогноз захворювання сприятливий. Іноді на тлі ГСОД формується рак стравоходу.
1 Опис захворювання
Грижа стравохідного отвору діафрагми (діафрагмальна грижа утворюється при зсуві в грудну порожнину органів ШКТ (шлунково-кишкового тракту), які в нормальному положенні розміщуються під діафрагмою: абдомінальний відрізок стравоходу, кардіальний відділ шлунка і петлі кишечника. Це захворювання виникає у обох статей у віці від 40 до 70 років (від 9% до 69% випадків в залежності від віку). Переважно цією патологією страждають жінки. У більшості випадків ГСОД протікає безсимптомно.
Розташування кардіального відділу шлунка
Новоутворення стравохідної трубки може бути вродженим або набутим. Якщо грижа виникає у дітей, то це пов’язано з укороченням стравоходу. Набута форма ГСОД розвивається із-за слабкості зв’язкового апарату стравохідного отвору діафрагми. По мірі старіння організму сполучнотканинні структури, які утримують стравохід у діафрагмальному отворі, зазнають дистрофічних процесів, втрати еластичності і атрофії.
Існують фактори ризику виникнення ГСОД:
- запори;
- блювання;
- метеоризм (скупчення великої кількості газів);
- асцит (рідина в черевній порожнині);
- надмірні фізичні навантаження;
- різкі нахили;
- тупа травма живота;
- ожиріння;
- вагітність (близько 18% жінок);
- сильний кашель при хронічному бронхіті, бронхіальній астмі та інших захворюваннях дихальної системи.
Порушення моторики травного тракту, виразкова хвороба шлунка та ДПК (двенадцатипертной кишки), хронічний панкреатит, холецистит також викликають розвиток ГСОД. Ця патологія розвивається за поздовжнього вкорочення стравоходу. Наслідком ослаблення зв’язок діафрагми є розширення стравохідного отвору.
2 Основні клінічні прояви, види та стадії
Виділяють 3 виду грижі, кожна з яких відрізняється своєю локалізацією:
- змінна (осьова або аксіальна);
- параэзофагеальная;
- змішана.
При ковзної формі цієї патології спостерігається проникнення абдомінальної частини стравоходу, кардії і дна шлунка через стравохідний отвір діафрагми в грудну порожнину і її самостійний повернення при зміні положення тіла назад в черевну порожнину. Цей тип грижі зустрічається у більшості пацієнтів. Також існує параэзофагеальная ГСОД.
Цей вид патології полягає в тому, що дистальна частина стравоходу і кардії розташований під діафрагмою. При цьому частина шлунка зміщується і знаходиться над діафрагмою поруч з грудним відділом стравоходу. Змішана грижа – поєднання 2 вищеописаних форм.
2.1 Стадії і симптоми
Виділяють 3 ступеня ГСОД, які можна визначити за даними рентгенограми.
На першій стадії абдомінальна частина стравоходу розташовується над діафрагмою, кардіо знаходиться на її рівні. Шлунок прилягає до неї. Друга стадія характеризується тим, що відбувається зміщення абдомінального відділу стравоходу в грудну порожнину. Шлунок розташовується в області стравохідного отвору. При грижі стравохідного отвору діафрагми третього ступеня в грудній порожнині розташовані наступні структури:
- абдомінальна частина стравоходу;
- кардія;
- дно і тіло шлунка.
Основним симптомом цієї патології є больовий синдром, який розташовується в черевній порожнині. Іноді біль поширюється в область спини і лопаток і носить оперізуючий характер. Спостерігаються неприємні відчуття за грудиною.
У деяких пацієнтів спостерігається порушення серцевого ритму. Вони пред’являють скарги на появу болю після прийому їжі, кашлю, фізичного навантаження, при метеоризмі і в положенні лежачи. Зниження інтенсивності синдрому відбувається після відрижки, глибокого вдиху, блювоти, вживання води. Болі посилюються при нахилі пацієнта вперед.
Іноді спостерігаються зниження артеріального тиску, тахікардія (прискорене серцебиття), задишка і посиніння шкіри. Пацієнти скаржаться на наявність у блювотних масах домішок крові. Відрижка відбувається шлунковим вмістом або жовчю. У деяких хворих відзначається відчуття гіркоти у роті.
Іноді виникає дисфагія (порушення ковтання), яка розвивається із-за прийому напіврідкої, рідкої, холодної чи гарячої води і після перенесеного стресу. ГСОД супроводжується наслідками. Якщо ця патологія у пацієнта спостерігається близько 5 років, то підвищується ризик виникнення раку. До наслідків можна також віднести:
- пневмонію;
- кровотечі;
- бронхіальну астму;
- порушення пульсу;
- пародонтоз і карієс.
3 Діагностика
Діагностика захворювання здійснюється гастроентерологом на основі скарг пацієнта та інструментальних методів дослідження. До останніх відноситься рентгенографія грудної клітки, стравоходу і шлунка. Активно застосовуються ендоскопічні методи обстеження.
Рентген дозволяє визначити вид ГСОД та його стадію. Високе розташування стравохідного сфінктера, знаходження кардіального відділу шлунка над діафрагмою, розширення діаметра стравохідного отвору діафрагми допомагає встановити цей діагноз. В ході проведення ендоскопічних методів дослідження можна визначити зміщення стравохідно-шлункової лінії вище діафрагми, ознаки гастриту та наявність/відсутність ерозій.
Щоб виключити пухлини, необхідно провести біопсію слизової оболонки стравоходу (взяття невеликої частини органу для морфологічного дослідження). Для визначення наявності/відсутності латентного кровотечі шлунково-кишкового тракту здійснюється аналіз калу на приховану кров. Застосовується езофагеальна манометрія (дослідження скорочувальної діяльності стравоходу за допомогою введення катетера). За допомогою цієї методики можна оцінити:
- стан сфінктерів;
- рухову функцію стравоходу;
- динаміку змін на тлі проведеного лікування.
4 Лікування
Лікування проводиться за допомогою засобів і операцій. Пацієнтам призначають антацидні засоби (карбонат натрію, гідроксид алюмінію і магнію, оксид магнію) і такі ліки, як Ранітидин, Омепразол, Пантопразол, Езомепразол. Лікарі рекомендують нормалізувати вагу, дотримуватися дієтичне харчування.
Сон повинен бути в ліжку з піднятим узголів’ям. Необхідно виключити фізичні навантаження. До хірургічного втручання вдаються при ускладнених формах ГСОД, неефективності медикаментозної терапії. Операції полягають у ушиванні грижових воріт, зміцненні стравохідно-діафрагмальної зв’язки, фіксації шлунку, а іноді здійснюють резекцію (видалення) стравоходу.
4.1 Дієта
Крім медикаментозної терапії, потрібно дотримуватися дієти. Не рекомендується приймати їжу пізніше ніж за 3 години до сну, тому що в цей час організм людини уповільнює процеси травлення, їжа не засвоюється нормально. В результаті цього розвиваються печія, здуття живота і збільшення грижі стравоходу.
Харчування пацієнта має бути дробовим (5-6 разів у день). В раціон потрібно включати м’яку легку їжу. Не можна переїдати, бо це негативно впливає на роботу кишечника і стравоходу, відбувається порушення обміну речовин в організмі. Наслідком є виникнення ожиріння, що провокує подальший розвиток грижі.
Необхідно виключити з раціону жирну і солону їжу, тому що вона дратує стравохід і можуть виникнути больові відчуття в районі діафрагми. До дозволених продуктів відносяться:
- газована вода і кислі соки;
- спеції та солодощі;
- солоні, копчені, смажені, гострі та жирні продукти;
- алкоголь;
- кава і чай.
Не рекомендується у великих кількостях вживати капусту, горох, виноград, хліб і кисломолочні продукти. До їжі можна пити по 1 ст. л. нерафінованого масла. Їжу необхідно вживати маленькими порціями. Слід протягом дня пити воду з підвищеною лугом, щоб знизити рівень кислотності стравоходу.
Спати потрібно на правій стороні, тому що в такому положенні, ймовірність попадання кислоти із стравоходу в грудину знижується. Для кращого засвоєння їжі необхідно спати з піднятим узголів’ям. Це можна зробити за допомогою додаткової подушки, але краще підняти ліжко, а під її ніжки поставити піднесення.
5 Профілактика і прогноз
Прогноз захворювання сприятливий при своєчасному виявленні хвороби. При тривалому перебігу хвороби розвивається рак стравоходу. Після проведення операції рецидиви (повтори) ГСОД виникають рідко.
Профілактика цієї патології полягає в зміцненні м’язів черевного преса і ЛФК. Рекомендується лікувати запори і уникати важких фізичних навантажень. Потрібно кожні півроку проходити обстеження з метою своєчасного виявлення недуги.
