Гемангіома печінки – це доброякісне новоутворення судинного генезу. Дана патологія є найчастішою серед усіх утворень цього органу доброякісного характеру. Відзначено найбільш часте ураження (в 5 разів) жінок, ніж чоловіків. Зростання захворюваності спостерігається після 45 років. В даний час гемангіома розглядається вченими як результат неправильного розвитку судинної системи в період становлення ембріона. Розмір утворень коливається від декількох міліметрів до 30-40 сантиметрів. Гемангіома не піддається злоякісної трансформації (не перероджується в рак). Тим не менше вона може ускладнюватися різними патологічними ситуаціями, які іноді призводять до летального результату.
1 Причини виникнення та види
Гемангіома є дизонтогенетическим освітою: причина її виникнення полягає в дефекті закладки і розвитку судинного русла (в основному венозного компоненту). Вона являє собою скупчення лакун, наповнених кров’ю.
Гемангіома печінки на розрізі
Фактори, що провокують розвиток цієї патології, не встановлені. Медики висловлюють припущення, що формування пухлини можливо під дією жіночих статевих гормонів, що зумовлює підвищену захворюваність у дорослих жінок. У період вагітності новоутворення здатне збільшуватися.
Також існує думка про роль спадковості, вплив лікарських засобів, травм цього органу, наявності шкідливих звичок у розвитку даного процесу.
За кількістю утворень в тканині печінки виділяють:
- поодинокі (найпоширеніша форма);
- множинні гемангіоми.
Останні в деяких випадках можуть заповнювати практично всю печінку.
Множинні гемангіоми
За структурою розрізняють наступні види:
- Кавернозна. Дана різновид зустрічається найчастіше. Вона характеризується злиттям порожнин великих розмірів в одну.
- Капілярна. Ця гемангіома складається з дрібних порожнин.
Також класифікують освіта по локалізації:
- у правій частці печінки;
- у лівій;
- тотальна.
Ще одна класифікація передбачає поділ гемангіом за їх розмірами. Відповідно до неї існують:
- малі (до 5 см у діаметрі);
- великі (від 5 до 10 см);
- гігантські (більше 10 см).
2 Симптоми
Маленькі гемангіоми протікають без будь-якої симптоматики і нерідко є випадковою знахідкою при проведенні оглядів або виконання інструментальних обстежень з приводу інших захворювань.
У міру збільшення пухлини розтягується капсула, навколишнє печінку, і виникає больовий синдром у правому підребер’ї. Інтенсивність його наростає при подальшому розтягуванні капсули. З суб’єктивних відчуттів можна відзначити:
- відчуття тяжкості в області печінки;
- нудоту.
Якщо з-за патології сталося здавлення ворітної вени, приєднуються клінічні ознаки портальної гіпертензії. Вони полягають у скупченні рідини в черевній порожнині з формуванням асциту (жаб’ячий живіт) і розширенням підшкірних околопупочных вен, які мають схожість з медузою.
Асцит і розширення підшкірних вен околопупочных
При здавленні гемангіомою жовчовивідних шляхів розвивається обтураційна жовтяниця. Симптомами її є жовтяничність шкірних покривів і слизових, свербіж.
Порівняння людини з жовтяницею зі здоровим
3 Ускладнення
Гемангіома небезпечна можливим виникненням на її тлі різних ускладнень. Основними з них є:
Найбільша вірогідність розвитку перерахованих вище ускладнень спостерігається при великих і гігантських гемангіомах. Тому для зменшення впливу на них слід обмежити заняття спортом (особливо травмонебезпечним) і зменшити важку фізичну активність.
4 Діагностика
Інформативними і найбільш широко застосовуваними діагностичними дослідженнями, що дозволяють виявити гемангіому в печінці, є:
- УЗД.
- КТ.
- МРТ.
Два останніх більш ефективні з контрастним підсиленням. На знімках освіти виглядають як тіні, зазвичай з нерівним чітким контуром.
Ще одним методом діагностики є ангіографія – дослідження судинного русла печінки з попереднім введенням у нього контрастної речовини. Остаточний діагноз можна поставити тільки після взяття біопсії. Однак проведення її небезпечно і загрожує виникненням кровотеч.
Проведення пункційної біопсії
Особливо актуальна правильна постановка діагнозу у дітей, так як під гемангіоми у них можуть маскуватися гемангиоэндотелиомы, нерідко піддаються злоякісної трансформації.
В аналізах крові при великих утвореннях підвищуються рівні печінкових проб (Алт, Аст, лужна фосфатаза), спостерігається зниження гемоглобіну при наявності кровотечі.
5 Лікування
Радикально лікувати гемангіоми печінки представляється можливим тільки оперативним методом. Проте не всі судинні пухлини підлягають видаленню.
Показаннями до проведення операції є наступні причини:
- гігантські гемангіоми, розміри яких перевищує 10 см;
- наявність чіткої симптоматики;
- підозра на злоякісний процес;
- розриви гемангіом (в цьому випадку оперативне втручання зводиться до зупинки кровотечі).
При відсутності показань до хірургічного лікування застосовується спостережна тактика з періодичними оглядами у доктора і проведенням діагностичних досліджень для оцінки динаміки процесу.
З допомогою ліків і народних засобів вилікувати цю патологію можна, але можна поліпшити стан печінки. Призначаються:
- гепатопротектори (Гептрал, Фосфоглив, Есенціале, Гептор);
- жовчогінні препарати (Урсосан, Аллохол, Урсодез).
З нетрадиційних методів позитивну дію на печінку надає вживання вівса, кукурудзяних рилець, насіння льону, гарбуза.
