Народна медицина        06 Серпня 2018        171         0

Що таке ентеровірусна інфекція, симптоми, лікування та профілактика хвороби

Ентеровірусна інфекція – патологія, яка розвивається при ураженні організму людини вірусами роду Enterovirus. Це захворювання виникає переважно у дітей і вагітних жінок. Існують дві форми розвитку даної патології: типова та атипова. Лікування здійснюється із застосуванням медикаментів. При своєчасному виявленні та наданні допомоги прогноз захворювання сприятливий.

1 Ентеровірусна інфекція: опис захворювання

Ця патологія можливе у дорослих, але розвивається переважно у дітей. Процентне співвідношення здорових носіїв ентеровірусної інфекції коливається в межах 17-46%.

Механізм передачі вірусу – фекально-оральний. Найчастіше зараження відбувається при вживанні в їжу брудних овочів. Інфекція потрапляє на продукти при удобренні необеззараженными стічними водами.

Деякі ентеровіруси виділяються з секретом слизових оболонок дихальних шляхів. Іноді зараження відбувається контактно-побутовим шляхом (забруднені руки, предмети побуту та особистої гігієни).

2 Основні симптоми і форми

У Російській Федерації існує класифікація ентеровірусної інфекції за такими формами захворювання:

  • типові;
  • атипові.

Інкубаційний період триває 2-7 днів. Найпоширенішими симптомами цієї патології є інтоксикація, підвищення температури тіла, катаральна та абдомінальний симптоматика (прояви в області дихальної системи і травного тракту), а також поліморфна висип (шкірні висипання). При гострому початку виникає лихоманка, яка досягає 39-40 градусів і зберігається протягом кількох днів. Відзначається слабкість, головний біль, болі в м’язах, блювота і нудота.

У деяких пацієнтів виникає діарея. При зовнішньому огляді відмічається гіперемія (почервоніння через переповнення судин кров’ю) особи, на слизовій оболонці ротоглотки спостерігається помірно виражене почервоніння. На задній стінці глотки – зернистість.

2.1 Типові форми

Ентеровірусна герпангіна проявляється у вигляді почервоніння мигдалин і неба. Потім на ураженої слизової з’являються бульбашки, які лопаються та утворюють ерозії. Вони вкриті сіруватим нальотом. Бульбашки і ерозії схильні до поширення і злиття.

Епідемічна міалгія супроводжується м’язовими болями. Пацієнти скаржаться на болючість в м’язах грудей, живота і кінцівок. Залежно від інтенсивності болю, можливі труднощі в диханні. Ці відчуття тривають близько 2-3 днів.

При вірусному менінгіті відзначається апатичність і млявість, виникає підвищена чутливість до світла і звуків. Свідомість таких пацієнтів обережно. У деяких випадках трапляються судоми. Підвищена температура тіла зберігається протягом 4-7 днів.

Такі менінгеальні симптоми, як ригідність потиличних м’язів, симптоми Брудзинського та Керніга позитивні. Оцінка ригідності потиличних м’язів здійснюється наступним способом: лікар кладе свою руку під потилицю пацієнта і виконує згинання шиї з метою дістати його підборіддям груди. Проба оцінюється відстанню, яке було пройдено.

Існує 4 симптоми Брудзинського:

  • позитивний верхній потиличний;
  • середній лобковий;
  • контрлатеральный;
  • щічний варіант.

Вони мають наступні прояви:

  • 1. Позитивний верхній потиличний симптом проявляється згинанням нижніх кінцівок в колінних і тазостегнових суглобах з приведенням їх до тіла при зусиллі зігнути шию і нахилити голову хворого вперед.
  • 2. Лобковий середній полягає у приведенні до тулуба і згинанні обох ніг в області тазу і колінних суглобах при натисканні на лобкову область.
  • 3. Контрлатеральный симптом Брудзинського проявляється згинанням другої кінцівки при приведенні до живота пацієнта стегна його ноги, яка зігнута в колінному суглобі під прямим кутом.
  • 4. Щічний варіант симптому виражається в процесі натискання на щоку. Це викликає підйом обох плечей і складання-згинання в ліктьових суглобах обох рук. Якщо постукувати по щокам, то відбувається згинання ніг в колінах.
  • Що таке ентеровірусна інфекція, симптоми, лікування та профілактика хвороби

    Оцінка симптому Керніга проходить у кілька етапів. Після того як хворий був покладений на спину, лікар згинає ногу пацієнта під прямим кутом в тазостегновому і колінному суглобі. Потім його просять випрямити ногу в коліні. Після такої спроби у хворого виникає біль.

    Що таке ентеровірусна інфекція, симптоми, лікування та профілактика хвороби

    Симптом Керніга

    Ентеровірусна екзантема виникає на 2-3-й день лихоманки. Висип з’являється на обличчі, тулубі, кінцівках і стопах.

    Ентеровірусна інфекція може протікати без яких-небудь місцевих проявів, і тоді єдиною ознакою стає лихоманка та інтоксикація організму. Лихоманка супроводжується сухим кашлем і почервонінням горла.

    2.2 Атипові форми

    Энцефаломиокардит новонароджених супроводжується лихоманкою, а іноді вона може бути відсутнім. Спостерігається слабкість, млявість, підвищена сонливість, блювання та різке зниження маси тіла (анорексія). Відзначається задишка і тахікардія (прискорене серцебиття), а також виникає ціаноз (синюшність) шкірних покривів. Спостерігається збільшення печінки, можливі судоми і кома. Діарея супроводжується невеликим підвищенням температури тіла (до 37 градусів) і лихоманкою. Пацієнти скаржаться на болі в животі, здуття і блювоту. Це захворювання триває близько двох тижнів.

    У деяких хворих зустрічається ентеровірусний геморагічний кон’юнктивіт. Він проявляється у вигляді болю в очах, боязнь світла і надмірної сльозоточивості. При огляді відмічається набряк повік, почервоніння кон’юнктиви і крововиливи. Спочатку відбувається ураження одного ока, а потім воно поширюється на другий.

    Вищеописані патології ускладнюються набряком мозку, психічними розладами та епілептоїдними припадками, а також пневмонією і гострою дихальною недостатністю.

    2.3 Особливості патології в дитячому віці

    У дітей спостерігаються сезонні підйоми захворюваності в кінці літа – початку осені. Це захворювання є найбільш поширеним серед дітей від 3 до 10 років. Діти старшого віку хворіють рідше, тому що у них є імунітет, який сформувався на тлі безсимптомної інфекції.

    Проникнення вірусу здійснюється через слизові оболонки травного тракту і дихальної системи. Після перенесення захворювання у дитини формується імунітет. Тривалість інкубаційного періоду складає 2-10 днів.

    Дебют (початок) хвороби відбувається і починається гостро з високої температури тіла (39-40 °С), ознобу, головного болю, слабкості, порушень сну, відсутність апетиту і блювоти. У дітей спостерігається почервоніння шкіри обличчя, шиї та верхньої половини тулуба. Іноді з’являється висип.

    Ентеровірусна лихоманка супроводжується виникненням болю в м’язах. Відзначається збільшення лімфатичних вузлів, печінки і селезінки. Ця патологія протікає легко, протягом 2-4 днів, а іноді 1-1,5 тижня.

    Кишкова форма виникає у дітей у віці до 3 років. Спостерігається закладеність носа, кашель, діарея, блювання та метеоризм (накопичення великої кількості газів). Тривалість гастроэнтеритической форми ентеровірусної інфекції становить 1-2 тижні.

    Респіраторна форма протікає по типу ГРЗ (гостре респіраторне захворювання). Спостерігаються підвищення температури, ринофарингіт (запалення носоглотки) та ларингіт (запалення слизових оболонок гортані). Іноді виникає синдром помилкового крупа, який супроводжується наступними симптомами:

    • набряк гортані;
    • кашель;
    • охриплий голос;
    • шумне дихання.

    Ентеровірусна экзаментема (висип) виникає на обличчі і тулубі. Іноді спостерігаються бульбашкові висипання в порожнині рота. Висип зникає через 1-2 дні. У дітей розвивається епідемічна міалгія, яка супроводжується болями в м’язах кінцівок, спині, верхній половині живота і грудної клітки, зблідненням шкірних покривів та підвищеним потовиділенням.

    Серозний менінгіт проявляється у вигляді підвищення температури тіла і головних болів. Спостерігаються судоми, марення і занепокоєння. Відзначається наявність фарингіту (запалення задньої стінки глотки), позитивні симптоми Брудзинського та Керніга, ригідність м’язів потилиці. Такий стан у пацієнтів триває 3-5 днів, у деяких випадках залишкові явища зберігаються 2-3 місяці.

    Паралітична форма є однією з найбільш важких. Якщо відбувається пошкодження передніх рогів спинного мозку, то у дітей розвиваються парези та паралічі нижніх кінцівок. Іноді спостерігається накульгує хода, слабкість в ногах. Ці симптоми зникають протягом 4-8 тижнів.

    Энцефаломиокардит новонароджених характерний для недоношених і дітей перших місяців життя, а летальність при цій формі досягає 60-80%. Відзначається млявість, відмова від грудей і підвищення температури тіла до 37 градусів. У малюків спостерігається:

    • тахікардія (прискорене серцебиття);
    • задишка;
    • ціаноз (посиніння шкірних покривів);
    • розширення меж серця та печінки.

    У деяких дітей зустрічається геморагічний кон’юнктивіт. Ентеровірусний увеїт виникає у дітей у віці до 1 року. Відзначається лихоманка, інтоксикація, кишковий і респіраторний синдром. Поразка судин ока може призвести до помутніння рогівки, розвиток катаракти (помутніння кришталика) і глаукома (підвищення внутрішньоочного тиску).

    2.4 Ентеровірусна інфекція у вагітних жінок

    Вагітні жінки перебувають у групі ризику щодо інфікування ентеровірусами. Зниження імунітету в період вагітності призводить до того, що вірус проникає в ослаблений організм і поширюється з током крові. Відсутність захисних антитіл сприяє швидкому поширенню інфекції. Проникаючи через плаценту, ентеровірус може вплинути на розвиток таких станів:

    • затримка розвитку плода;
    • плацентарна недостатність;
    • багатоводдя.

    На ранніх термінах виношування інфекція може призвести до загибелі ембріона і викидня. У майбутнього малюка розвиваються вади серця, сечостатевої сфери та гідроцефалія (порушення відтоку рідини з оболонок головного мозку). Чим менше термін вагітності на момент зараження, тим вище ймовірність летального результату (смерті).

    На пізніх термінах ентеровірусна інфекція викликає передчасні пологи і народження маловесного дитини. Вірогідність зараження плода підвищується у жінок – носіїв ентеровірусу. Вірус, який циркулює в організмі під час вагітності, активізується внаслідок перебудови імунної системи.

    3 Діагностика та лікування

    Діагностика ентеровірусної інфекції здійснюється на основі скарг пацієнта, фізикального огляду і лабораторних методів дослідження. Виділяють збудник з крові, секрету слизової носоглотки, ліквору (спинномозкова рідина) або випорожнень. Основний спосіб діагностики ентеровірусів – РЗК (реакція зв’язування комплементу) і РГГА (реакція гальмування гемаглютинації).

    Лікувати це захворювання потрібно з допомогою кортикостероїдних ліків і сечогінних засобів для корекції водного та кислотно-лужного балансу (фуросемід, буметанид, амілорид). Якщо стан здоров’я загрожує життю, то необхідно провести реанімаційні заходи. Щоб нормалізувати тонус судин, призначають вінпоцетин, пентоксифілін і вітаміни.

    Що таке ентеровірусна інфекція, симптоми, лікування та профілактика хвороби

    Залежно від симптомів застосовують анальгетики (аспірин, анальгін, парацетамол) і седативні лікарські засоби (Персен, Ново-Пасит, Дормиплант). У деяких випадках призначають антибіотики. Тривалість терапії залежить від виду і тяжкості проявів захворювання.

    Що таке ентеровірусна інфекція, симптоми, лікування та профілактика хвороби

    Доктор Комаровський в лікуванні дітей радить батькам дотримуватися наступних рекомендацій:

    • температура повітря повинна бути 18-20 градусів, а відносна вологість повітря – 50-70%;
    • важливо рясне пиття, рідина повинна мати температуру тіла;
    • якщо у дитини відсутня лихоманка, то необхідно здійснювати щоденні піші прогулянки на свіжому повітрі;
    • потрібно ретельно провітрювати приміщення і постійно здійснювати вологе прибирання;
    • при наявності респіраторних захворювань треба виконувати сольові промивання носа і носоглотки;
    • необхідно дотримуватися рекомендацій лікаря щодо застосування лікарських препаратів.

    4 Профілактика і прогноз

    Ентеровірусні інфекції зазвичай протікають легко або в среднетяжелой формі. Одужання наступає через 2-3 тижні після початку терапії.

    Якщо у пацієнта спостерігається тяжкий перебіг, то розвиваються ускладнення. Деякі з них призводять до летального результату або незворотних функціональних порушень в організмі.

    Профілактика цього захворювання здійснюється за допомогою проведення заходів з контролю над забрудненням об’єктів навколишнього середовища відходами, дотриманням санітарно-гігієнічних вимог при знешкодження стічних вод.

    Індивідуальна профілактика полягає в строгому дотриманні особистої гігієни і в правильній обробці продуктів. Дітям до 3 років, які мали контакт з хворими, призначають інтерферон на 7 днів. У приміщенні, де знаходився заражена людина, необхідно провести дезінфекцію предметів побуту та особистої гігієни.