Дискінезія жовчного міхура – захворювання шлунково-кишкового тракту, яке полягає в порушенні роботи даного органу. Захворювання виникає у дітей і дорослих і зустрічається у трьох формах, кожна з яких відрізняється своїми клінічними проявами. Діагностика і лікування здійснюються з допомогою лікаря-гастроентеролога, який призначає медикаментозну терапію та дотримання дієти. Прогноз захворювання сприятливий, ускладнення розвиваються вкрай рідко.
1 Опис захворювання
Дискінезія жовчного міхура – порушення наповнення або скорочення органу, на тлі якого відбувається відтік жовчі в ДПК (дванадцятипалу кишку). У більшості випадків цією недугою страждають жінки, схильні до неврозів. Пацієнтки пред’являють різноманітні скарги, які не мають зв’язку з якістю, кількістю і часом прийому їжі.
Дискінезія буває первинною або вторинною залежно від періоду виникнення хвороби. Первинна форма хвороби виникає внаслідок вроджених аномалій розвитку жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, таких як:
- подвоєння або звуження міхура і проток;
- рубці;
- перетяжки;
- порушення рухової активності гладеньких м’язів клітин органу;
- зниження чутливості м’язів до гормональних медіаторам.
Вторинна дискінезія виникає через декілька груп причин:
- гормональні (прийом контрацептивів);
- соматичні (цироз печінки, цукровий діабет, м’язова слабкість);
- патології жовчовивідних шляхів (жовчнокам’яна хвороба, холецистит, стриктури, дискоординація роботи жовчного міхура).
Захворювання формується на тлі підвищення тиску в жовчовивідних шляхах і зниження скоротливої здатності стінок жовчного міхура. З-за цього не відбувається достатнього випорожнення, жовч не надходить у дванадцятипалу кишку, внаслідок чого виникає порушення травлення. Причиною формування алкоголізму є нездатність жовчного міхура розвинути повноцінне тиск для евакуації жовчі в ДПК.
2 Основні клінічні прояви і види
Існує кілька форм дискінезії, які виділяються в залежності від особливостей моторики (скорочення м’язів ураженого органу):
- гіпертонічна (гипермоторная) – підвищення скоротливої діяльності жовчовивідної системи;
- гіпотонічна (гипомоторная) – знижена активність;
- змішана – комбінація двох вищеописаних форм.
2.1 Гіпотонічна дискінезія
Гіпотонічна форма дискінезії супроводжується больовим синдромом під правими ребрами. Біль носить постійний, тупий і ниючий характер, посилюється під час або після прийому їжі, при зміні положення тіла.
Пацієнти скаржаться на відрижку, яка іноді має неприємний запах і виникає після їди або між прийомами їжі. Зустрічаються нудота і блювота. У блювотних масах спостерігаються домішки жовчі.
Найбільш характерним симптомом цієї форми дискінезії є відчуття гіркоти у роті, яке виникає вранці, після їди або надмірної фізичної активності. Відзначається збільшення розмірів живота, що супроводжується болями. Втрата апетиту виникає з-за того, що основна частина симптомів розвивається під час або після вживання їжі. Іноді спостерігаються скарги на порушення акту дефекації, виникають запори і діарея.
Часто у хворих відбувається збільшення маси тіла, зниження артеріального тиску і зменшення ЧСС (частоти серцевих скорочень). Спостерігається підвищене виділення слини і поту, а також почервоніння шкіри обличчя.
2.2 Гіперкінетична форма
Відзначаються різкі, інтенсивні і колікоподібні болі, які розташовуються в області правого підребер’я. Тривалість нападу больового синдрому становить 30 хвилин і може виникати кілька разів протягом доби. Біль поширюється в праву сторону спини, лопатку або в руку і часто з’являється ночами. Спостерігаються також болі в серці і швидка стомлюваність.
Іноді з’являється відчуття тяжкості під правими ребрами. Простежуються відсутність апетиту, зниження ваги, нудота і блювота, а також діарея, прискорене серцебиття (тахікардія) і підвищене потовиділення. Пацієнти нерідко пред’являють скарги на головний біль, дратівливість і порушення сну.
3 Симптоми і ускладнення
Болі в правому підребер’ї можуть тривати від 3 до 6 місяців. У жінок зустрічаються порушення менструального циклу і сильний свербіж шкіри. Спостерігається зниження сексуальної активності.
Відбувається збільшення печінки і потемніння сечі. Калові маси знебарвлюються, а язик покривається нальотом біло-жовтого кольору. Шкірні покриви і слизові оболонки ротової порожнини набувають жовтуватий відтінок. Ці симптоми виникають на тлі порушення надходження жовчі в дванадцятипалу кишку і застою в жовчовивідних шляхах.
При несвоєчасному виявленні недуги можливі наступні ускладнення:
- хронічний панкреатит та гастрит;
- холецистит (запалення жовчного міхура);
- дуоденіт (запальний процес оболонки дванадцятипалої кишки);
- дерматит (шкірне захворювання).
3.1 Особливості патології у дітей
При змішаній формі у дітей виникають напади, переймоподібні, колючі і ріжучі болі в області правого підребер’я, які тривають від 5 до 15 хвилин. Гіпертонічна різновид супроводжується поносом, нудотою, блювотою, втратою апетиту, кволістю і головним болем.
Больовий синдром і порушення роботи травного тракту виникають на тлі фізичних навантажень, емоційного стресу, при вживанні смаженої і жирної їжі.
Гіпотонічна дискінезія у дітей виникає рідко. Відзначаються болі в животі й тупого ниючого характеру, а також запори, проноси, зниження апетиту і метеоризм (скупчення великої кількості газів). При огляді спостерігається збільшена і печінка безболісна.
4 Діагностика
На думку доктора Комаровського, найбільш точна діагностика недуги здійснюється за допомогою інструментальних методів дослідження. Під час УЗД можна оцінити форму і розміри жовчного міхура, а також його вміст. Оцінюється і скорочувальна здатність органу. Езофагогастродуоденоскопія дає діагностів простежити за поширенням жовчі в дванадцятипалу кишку.
Ультразвукова холецистографія проводиться через 2 години після прийому особливого жовчогінного сніданку, який містить велику кількість жиру (сметана або яєчні жовтки). Завдяки цим методом оцінюються швидкість і ступінь прийняття жовчним міхуром первісної форми після його скорочення. В нормі він скорочується на 1/3 через 30 хвилин.
При динамічної сцинтиграфії здійснюється аналіз видільної функції печінки, накопичувальної діяльності жовчного міхура і ступінь прохідності жовчних шляхів. Активно використовують РХПГ (ретроградну холангіопанкреатографію), при якій можуть бути виявлені камені і запалення в жовчовивідних шляхах. З допомогою дуоденального зондування оцінюється працездатність жовчного міхура, якість і кількість виділеної жовчі.
Іноді вдаються до магнітно-резонансної томографії печінки і жовчовивідних шляхів, КТ (комп’ютерної томографії) та аналізу калу на яйця гельмінтів (глистів).
5 Лікування
Терапія недуги здійснюється з допомогою гастроентерологів.
Насамперед, хворому необхідно дотримуватися дієти. При дискінезії по гіпертонічному типу обмежують прийом їжі, яка викликає скорочення жовчного міхура (рослинні і тваринні жири, бульйони). При гіпотонії ці продукти, навпаки, потрібно включити в раціон. Харчування має бути дробовим (5-6 разів у день), їжу вживають невеликими порціями. Не можна додавати в меню смажені і копчені страви.
Необхідно відмовитися від алкоголю і куріння, а також уникати надмірних фізичних навантажень.
Пацієнтам, які страждають від гипомоторной форми недуги, лікувати дискінезію рекомендується з допомогою:
- прокінетиків (Домперидон);
- холеретиков (Хологон, Дехолин);
- холекинетиков (Сорбіт, Манітол).
При гіпермоторній дискінезії призначають спазмолітики, протизапальні препарати і антидепресанти (Амітриптилін, Азафен, Доксепін).
Хірургічне лікування недуги не здійснюється з причини його неефективності.
6 Профілактика і прогноз
Прогноз захворювання сприятливий: воно не впливає на тривалість життя пацієнта.
Первинна профілактика полягає в дотриманні здорового способу життя (відмова від куріння і вживання спиртних напоїв). Необхідно правильно харчуватися. Слід уникати надмірних фізичних навантажень і стресів.
Вторинна профілактика полягає у своєчасному виявленні і терапії патологій, які можуть призвести до дискінезії. Кожні півроку рекомендується проходити профілактичний огляд.
