Народна медицина        06 Серпня 2018        705         Коментарі Вимкнено до Що таке дискінезія товстої кишки, її симптоми і лікування

Що таке дискінезія товстої кишки, її симптоми і лікування

Дискінезія кишечника – це функціональне захворювання, яке більш відоме як синдром подразнення товстої кишки. Воно проявляється болем або як мінімум неприємними відчуттями в області живота, порушенням стільця, іншими диспепсичними розладами.

Такі хвороби кишечника відносяться до кортико-вісцеральним патологій. Це означає, що вони розвиваються не тільки з-за ендокринних порушень, інфекцій або захворювань травної системи, але і під впливом психогенних факторів – стресу, гострих негативних емоцій. У хвороби є ще одна назва – руховий невроз. При ньому секреторна і моторна функції змінюються як у бік послаблення, так і посилення.

1 Основні причини

Руховий невроз – полифакторное захворювання. Основні причини виникнення зводяться до наступного:

  • органічні ураження ЦНС;
  • вегетосудинна дистонія;
  • депресивні стани, астено-невротичний синдром, неврози;
  • ендокринні порушення, у тому числі гіпотиреоз;
  • тривалий прийом проносних засобів;
  • хірургічні операції на органах черевної порожнини;
  • гормональні патології;
  • зловживання алкоголем;
  • отруєння хімічними речовинами, що використовуються в промисловості;
  • неправильне харчування – причому як переїдання, так і постійні монодієти;
  • порушення обміну речовин;
  • брак ферментів (лактази);
  • інфекційні захворювання та паразитарна інвазія.

Дискінезія виникає при наявності геморою, тріщин прямої кишки.

Патологія у дітей розвивається за тим же причин, що і у дорослих. Доак підкреслює відомий педіатр Євген Комаровський, у формуванні захворювання у дитини суттєву роль відіграють порушення харчування (недостатня кількість клітковини) і психоемоційні особливості.

2 Види і симптоми

Існують різні види захворювання. В залежності від того, з якими руховими порушеннями воно пов’язане, виділяють дискінезію по гипомоторному типу та гіперкінетичному. Останній називається також гіпертонічною дискінезією.

Вона характеризується підвищеним тонусом кишечника, що призводить до скорочень, які відчуваються як спазми. Тому цей тип захворювання називають спастичної дискінезією.

Всі ці порушення призводять до появи переймоподібних болів в нижній частині живота, колік і запорів. Захворювання з часом прогресує. При гіпертонічній дискінезії стілець буває нестійким, запори змінюються дефекациями, при яких калові маси відходять у великому обсязі (з-за цього розширюються окремі ділянки кишечника, знижується тонус сфінктера, з’являються ознаки нетримання). Якщо симптоми спостерігаються протягом тривалого часу, то посилюється больовий синдром. Після спорожнення кишечника він проходить.

При спастичній дискінезії виникають і інші симптоми – метеоризм і здуття живота, поява неприємного запаху з рота. Відзначається білий наліт на язиці. При пальпації лікар виявляє тверді калові камені, що утворюються в кишечнику.

При дискінезії за гіпотонічним типом картина виглядає по-іншому: відбувається різке ослаблення перистальтики кишечника, що призводить до запорів. Одночасно виникають тупі болі в животі, відчуття розпирання і тяжкості в шлунку. Проте людина не може чітко вказати, в якому місці вони знаходяться.

Оскільки перистальтика знижена, обмінні процеси в організмі сповільнюються, що в результаті сприяє набору зайвих кілограмів. Спорожнення кишечника відбувається вкрай рідко і в невеликих обсягах, зате супроводжується сильним відходженням газів.

Іноді виникає відчуття, що сталося неповне спорожнення кишечника. Це веде до застою калових мас та подальшого прогресування захворювання. Часто ситуація стає причиною розвитку алергічної реакції. Але бувають і більш серйозні ускладнення. Гипомоторная дискінезії може стати причиною кишкової непрохідності, а ця проблема усувається виключно хірургічним шляхом.

Важливу роль відіграє правильна діагностика. Справа в тому, що є й інші стани організму, які супроводжуються схожими симптомами, однак потребують іншого лікування. Тому для початку потрібно переконатися, що це не ентерит, ентероколіт та інші захворювання органів ШКТ. Зазвичай проводиться ендоскопічне дослідження. Обов’язково потрібно здати загальний аналіз на біохімію крові, копрограму.

3 Лікування

Лікування дискінезії кишечника має носити комплексний характер. Необхідно виключити вплив шкідливих факторів, що сприяють її розвитку. У ряді випадків спочатку потрібно вилікувати основне системне захворювання органів, на фоні якого формується дискінезія.

Медикаментозна терапія залежить від того, чим саме викликана патологія. Якщо вона є вторинною при розвитку в організмі вогнищ хронічної інфекції, то потрібно приймати антибіотики широкого спектру дії. Якщо захворювання супроводжується підвищенням кислотності, то добре себе зарекомендували антацидні препарати завдяки протизапальним властивостям (Алмагель і Маалокс).

Їх часто замінюють інгібіторами протонної помпи – Омепразолом. Медикаментозне лікування в значній мірі є симптоматичним.

Оскільки захворювання часто буває викликано психогенними факторами, то можна застосовувати антидепресанти, транквілізатори і навіть нейролептики, якщо їх прописав лікар. Щоб зняти больові відчуття, п’ють Но-Шпу і інші спазмолітики.

Дітям препарати призначаються у віковому дозуванні. Показаний Метоклопрамід для посилення перистальтики кишечника.

Здуття живота, викликане газами, для дитини є хворобливим станом, тому для його усунення можна приймати Еспумізан. Він універсальний і підходить для всіх віків.

Важливу роль відіграє баланс мікрофлори. При необхідності його відновлення застосовують пребіотики начебто Лінексу і пробіотики (лакто – і біфідобактерії).

3.1 Народні засоби

При дискінезії кишечника можливо лікування народними засобами. Однак воно носить лише допоміжний характер. Прийом будь-яких трав і відварів дозволений тільки після консультації з лікарем.

Добре зарекомендувало себе наступне засіб:

  • беруть по 2 частини трави шавлії, квіток деревію і листя м’яти, 3 частини трави і квітів звіробою, кори дуба;
  • подрібнюють всі компоненти змішують;
  • відбирають з цього збору 2 ст. л. сировини заливають 2 склянками окропу (краще всього готувати засіб в емальованому посуді);
  • доводять суміш до кипіння і залишають настоюватися протягом 2 годин;
  • проціджують.

Приймати засіб слід по 100 мл 4 рази на день після кожного прийому їжі. У перші 3 дні пити настій потрібно по цій схемі, потім дозу необхідно знизити до 50 мл тричі на день через годину після вживання їжі. Курс лікування становить 7 днів.

3.2 Харчування

Дієта при лікуванні дискінезії теж грає важливу роль. Якщо спостерігається загострення захворювання, при спорожнюванні кишечника – рясне відходження калових мас або рідкий стілець, то рекомендується протягом 1-2 днів дотримуватися правил лікувального голодування. Протягом цього часу можна тільки пити воду, неміцний чай або розведений водою яблучний сік.

Потім при рідкому стільці призначають рисовий відвар, чай з шипшини. На третій день можна поступово повертатися до звичайної їжі. Однак звичний раціон доведеться коригувати.

Щоб стимулювати перистальтику кишечника при гіпотонічній дискінезії, потрібно вживати багато овочів та фруктів, що містять клітковину. Причому бажано їх є у відвареному або тушкованому вигляді, запеченими або як пюре.

При гіпертонічній дискінезії потрібно вживати продукти, які не посилюють перистальтику кишечника. З раціону виключають:

  • капусту;
  • чорний хліб;
  • квас, газовані напої;
  • жирні і гострі страви;
  • редис, цибуля, часник;
  • різні приправи і соуси;
  • копченості і маринади.

Потрібно вживати більше їжі, багатої легкозасвоюваними білками, вітамінами і мінералами. Якісні кисломолочні продукти допоможуть нормалізувати стілець.

Дуже важливо при цьому захворюванні пити мінеральні лікувальні води – “Єсентуки №15”, “Славяновская” і “Смирновская”. З них рекомендується спочатку випустити газ, а потім вживати в теплому стані.