Що таке антиагреганти, чим відрізняються вони від антикоугулянтов, які показання до застосування?

Антиагреганти — це група медикаментозних лікарських засобів, які перешкоджають тромбированию артерій.

Дані препарати діють у момент коагуляції крові та пригнічують процес по з’єднанню пластинок крові.

В цьому випадку не відбувається зсідання плазми крові. Механізм дії даної групи залежить препарату, який створює антиагрегантный ефект.

Що це таке антиагреганти?

Антиагреганти — це медикаментозні препарати, які можуть вплинути на систему гемостазу людського організму та призупинити підвищену коагуляції плазми крові.

Дана група медикаментів призупиняє підвищений синтезування молекул тромбіну, а також факторів, які провокують тромбоутворення в артеріях.

Найбільш часте застосування антиагрегантів при захворюваннях системи кровообігу, а також при патологіях серцевого органу.

Гальмує агрегацію молекул тромбоцитів, антиагрегант захищає судини від їх закупорювання кров’яними згустками, а також не дають пластин тромбоцитів приклеюватися до стінок артерій.

На початку минулого століття з’явилися медикаментозні препарати групи антиагрегантів і групи антикоагулянтів.

У чому різниця між антиагрегантами та антикоагулянтами?

В середині минулого століття, препарати, які разжижали кров, мали в своєму складі речовина кумарин.

Лікарський препарат не давав можливість утворюватися тромбам в судинах.

Після цього з’явилися антикоагулянти і антиагреганти, що задіяні в профілактичних заходах при відхиленнях судинної системи і серцевого органу.

Призначають антиагреганти кошти хворим, у яких існує патологія системи судин і високий ризик утворення в них тромбів.

Коли в організмі відбувається травма і відкривається кровотеча, тоді система гемостазу спрацьовує моментально — молекули еритроцитів з’єднуються з молекулами тромбоцитів, від цього відбувається згущення плазми крові, і дані згустки допомагають зупинці кровотечі.

Але трапляються ситуації у судинній системі, коли запалення відбувається всередині посудини з причини його поразки атеросклеротичними бляшками, тоді тромбоцити можуть утворювати тромби всередині ураженої судини.

В даному випадку антиагреганти перешкоджають приклеюванню тромбоцитів до еритроцитів і роблять це досить м’яко.

Антикоагулянти — це більш сильні препарати, які припиняють процес коагуляції у складі плазми крові, і не дозволяють розвиватися процесу зсідання плазми крові.

Дану групу препаратів призначають при варикозному розширенні вен, при захворюванні артерій — тромбоз, при небезпеці виникнення інсульту, а також в цілях профілактичних заходів вторинної інфаркту міокарда, або після того, що сталося його нападу.

Показання до застосування антиагрегантів

Патології, для яких потрібно приймати антиагреганти:

• ішемічна хвороба серця (ІХС);
• атаки ішемічного характеру транзиторного типу;
• відхилення в кровотоці мозкових судин головного мозку;
• після перенесеного ішемічного нападу типу інсульту;
• профілактика інсультів;
• артеріальна гіпертензія — гіпертонія;
• після хірургічного оперативного втручання на сердечному органі;
• хвороби нижніх кінцівок облітеруючого характеру.

Протипоказання до застосування антиагрегантів

У всіх медичних препаратів є протипоказання. При прийомі антиагрегантів це:

• виразкова хвороба травного тракту;
• виразка 12-палої кишці;
• геморагічні висипання;
• порушення функціональності клітин печінки і ниркового органу;
• недостатність органа — серця;
• напад інсульту в геморагічної формі;
• період внутрішньоутробного формування малюка;
• період годування дитини груддю.

  Антиагреганти самі можуть спровокувати виразкову хворобу шлунка.

При вживанні при астмі бронхіального характеру, антиагреганти можуть викликати бронхіальний спазм, що стане важким ускладненням даної патології.

Побічні дії

Часті побічні ефекти від прийому антиагрегантів проявляються в:

• біль у голові;
• нудота, іноді сильна, що може спровокувати блювоту;
• кружляння голови;
• гіпотонія;
• кровотечі, які виникають від малих травм;
• алергія.

Список та класифікація антиагрегантів

Всі медикаменти групи антиагрегантів поділяються на категорії (групи):

• медикаменти групи АСК (ацетилсаліцилової кислоти) — медикаментозні препарати Тромбо-АС, засіб Аспірин кардіо, медикамент Аспикор, а також КардиАСК;
• препарати з дезагрегатным ефектом — блокатори рецепторів типу АДФ (препарат Клопідогрел, дезагрегант Тиклопідин);
• група ліків мають антиагрегантну дію — інгібітори фосфодіестерази (засіб Трифлузал, а також Дипирамидол);
• група лікарських засобів дезагреганти — блокатори ДПР (рецепторів глікопротеїнового типу) — препарат Ламифибан, медикамент Ептифібатид, засіб Тирофибан;
• інгібітори синтезу арахідонової кислоти — ліки Индобуфен, лікарський засіб Пикотамид;
• блокатори тромбоксановых рецепторів — препарат Ридогрел;
• лікарські препарати, які в своєму складі мають діюча речовина Гінкго Білоба — це медикамент Билобил, а також препарат Гинос і Гинкио.

Також до антиагрегантным засобів відносять цілющі рослини:

• каштан кінського виду;
• ягода чорниця;
• рослина солодка (корінь);
• чай зелений;
• імбир;
• соя у всіх її застосуваннях;
• рослина журавлина;
• часник, а також цибулю;
• женьшень (корінь);
• гранат (сік);
• трава звіробій.

До антиагрегантам належить вітамін Е, який містить такі ж активні дії.

У чому відмінності антиагрегантів?

Антиагреганти поділяються на два види препаратів:

• тромбоцитарные медикаментозні препарати;
• еритроцитарні лікарські засоби.

Тромбоцитарний вид препаратів — це медикаментозні препарати, що здатні зупинити агрегацію молекул тромбоцитів. Найвідомішим медикаментом даного виду, є Аспірин, або ж АСК (ацетилсаліцилова кислота).

Ці препарати потрібно приймати тривалим медикаментозним курсом (дезагрегантная терапія). Тому що Ацетилсаліцилова кислота дає розріджує ефект тільки від тривалого застосування.

Прийом ліків, що мають в основі активна речовина ацетилсаліцилова кислота, необхідно пити не менше місяця.

При дії Аспірину відбувається уповільнення в слипании пластинок тромбоцитів, що уповільнює процес згортання крові.

Аспірин — це найпоширеніший в застосуванні антиагрегант тромбоцитарного типу.

Також сфера застосування аспірину — це його протизапальні властивості та жарознижувальну дію.

Механізм дії даного антиагреганта пов’язано з зниженням активності синтезування молекул тромбоксану А2. Дана речовина знаходиться в складі молекули тромбоциту.

Якщо приймати Аспірин тривалий час, тоді його впливу почнеться на деякі інші коагуляційні фактори, що посилить розріджує ефект.

Досить часто аспірин призначають у профілактичних заходах тромбозу. Приймати його необхідно тільки після прийому їжі, тому що даний антиагрегант сильно подразнює стінки шлунка.

Аспірин не призначений для самолікування. Приймати його необхідно за призначенням лікаря, а також при постійному контролі коагуляційного процесу системи гомеостазу.

Побічні властивості впливу на організм препарату Аспірин:

• хворобливі відчуття в шлунку;
• сильна нудота, яка може викликати блювотний виділення зі шлунка;
• патології ШКТ;
• виразка системи травлення;
• біль голови;
• алергія вигляді висипання на шкірних покривах;
• порушення функціональності нирок;
• порушується працездатність клітин печінки.

Тиклопідин сильніше антиагрегант, ніж Аспірин. Даний препарат рекомендовано приймати при:

• захворювання тромбозі;
• ІХС (ішемічної хвороби серця);
• коронарної недостатності;
• атеросклерозі, з явною симптоматикою хвороби;
• тромбоемболії;
• інфаркті міокарда — постінфарктний період.

Препарат не подразнює слизову оболонку шлунку і кишечника, тому в профілактичних цілях даний засіб можна приймати.

Також до тромбоцитарным медикаментозним препаратів групи антиагреганти відноситься Курантил (Дипіридамол).

Ліки здатні розширювати судини, і знижувати індекс артеріального тиску. Кровотік в системі починає рухатися з більшою швидкістю, клітини організму отримують більше кисню. Цей процес гальмує молекулярну агрегацію тромбоцитів.

Такий медикаментозний ефект необхідний при серцевому нападі, викликаному стенокардією, для того щоб максимально розширити коронарні артерії для купірування нападу..

Ридогрел — це антиагрегант комбінованого впливу на синтезування молекул тромбоцитів. Препарат з групи блокаторів антагоністів рецепторів Тромбоксану А2 одночасно займається блокуванням даних рецепторів, а також знижує синтезування даного фактора.

Клінічні дослідження довели, що препарати Ридогрел за своїми властивостями нічим не відрізняються від ліків ацетилсаліцилова кислота.

Сучасні застосовуються препарати тромбоцитарного типу антиагрегантів

Назва лекарствСвойстваКлопидогрелПо своїм властивостям, схожий на лікарський препарат Тиклопідин. Знижує агрегація молекул тромбоцитів. Препарат практично не викликає алергічних реакцій, а також немає побічних наслідків. Застосовується при всіх патологіях серцевого органу, а також всіх захворюваннях судинної системи.АбциксимабАнтиагрегант швидкої дії для розсмоктування тромбу і разжижжения крові. Дія препарату короткочасне і застосовується він в умовах стаціонару, коли проводиться антиагрегантна терапія сумісно з Аспірином і клопідогрелем Гепарин. Застосовується при коронарному синдромі у гострій формі, а також при використанні ангіопластики судин.ТеониколАнтиагрегантный препарат, що має судинорозширювальний ефект. Застосовується при кисневому голодуванні головного мозку, або ж профілактичні заходи для постачання головного мозку іонами кисню.ЭптифибатидАнтиагрегант ін’єкційно застосовується в умовах стаціонару спільно з Аспірином при коронарному синдромі.ИлопростПрепарат має антиагрегантна дія на тромбоцити, не даючи їм склеюватися, а також може розчинити тромб, який утворився в посудині. Переменяется медикаментозне засіб тільки в стаціонарних умовах при лікуванні синдрому Рейно, а також при ІХС.ТрифусалАнтиагрегант, що спрямований на пригнічення тромбоцитарної циклооксигенази, а також на зниження синтезу тромбоксану.

Еритроцитарний тип групи препаратів антиагрегантів

Властивості даних медикаментозних засобів у придушенні синтезу молекул еритроцитів. До таких препаратів відносяться:

• Антиагрегант Трентал (Пентоксифілін). Покращує реологічне дію складу крові. Молекули еритроцитів отримують більш гнучку структуру і при цій здатності вони здатні проходити кожні капіляри. Клітини плазми крові не приклеюються один до одного, і кров стає більш рідкою. Ефективність даного препарату настає через 30 календарних днів після прийому. Даний препарат призначають при хворобах у системі кровотоку. У постінфарктному стані, даний препарат протипоказаний;
• Антиагрегант Реополиглютин. Даний лікарський засіб за своїми функціями не поступається Тренталу, тільки має менш виражені побічні дії і менш небезпечний.

Комплексні антиагреганти (препарати список)

Клінічна фармакологія для разжижжения крові пропонує для сучасної медицини застосування комплексних препаратів.

У комплекси препаратів включені різного типу антиагреганти, при якому фармакологічна властивість одного посилюється іншим. Дані лікарські препарати мають спрямований спектр дії.

Перечень найбільш вживаних комплексів антиагрегантів:

• антиагрегант Кардіомагніл — у складі Аспірин і магній;
• препарат Магнікор — склад Аспірин і магній;
• ліки Агренокс — в комплексі Дипирамидол з Аспірином;
• антиагрегант Аспигрель — у складі засобу Клопідогрел, а також Аспірин;
• ліки Комбі-АСК — за складом ідентичний Кардиомагнилу.

Принцип застосування

Антиагреганти мають побічні ефекти, тому це їх властивість необхідно враховувати в момент медикаментозної терапії.

Прийом антиагреганта ні в якому разі не можна як самолікування. Тільки лікар може підібрати необхідні лікарські засоби, розписати схему антиагрегантной терапії і прописати індивідуальне дозування.

Дана група препаратів має ряд протипоказань, тому їх прийом слід починати тільки після діагностичного дослідження патології і постановці точного діагнозу судинної системи.

Якщо побічна дія препарату яскраво виражено, або ж з’явилася алергічна реакція, тоді необхідно перервати прийом і звернутися на консультацію до лікаря.

Профільні фахівці, які призначають прийом антиагрегантів:

• лікар кардіолог — при патологіях серцевого органу;
• лікар-невролог — при захворюваннях судинної системи головного мозку;
• судинний хірург, або ж флеболог — при судинних ураженнях у кінцівках.

Медикаментозне та профілактичне застосування

Використовувати в лікуванні антиагреганти необхідно тривалий період часу і суворо дотримуватися прописану дозування. Перевищувати дозу ні в якому разі не можна — це загрожує кровотечами.

При самостійному зниженні дозування, препарати не будуть захищати ваші вени від тромбозу. Самостійно скасовувати антиагреганти — заборонено.

Антиагреганти застосовуються в якості профілактичних заходів:

• як вторинні профілактичні заходи інфаркту міокарда;
• тромбування артерій периферичної сфери;
• для профілактики тромбозу при хірургічному втручанні в аорту методикою шунтування;
• для профілактичних заходів при пластичній операції периферичного типу судин;
• профілактика тромбоемболії;
• запобігання ускладнень при фібриляції передсердь;
• після імплантації серцевих клапанів;
• при церебральній ішемії транзиторного типу;
• профілактичні заходи повторного нападу інсульту;
• при патології судин периферичного відділу.

Крім прийому антикоагулянтів для підтримки в нормальному стані систему кровотоку, також необхідно:

• змінити свій образ проживання;
• відмовитися від прийому алкоголю:
• кинути палити;
• займатися активним відпочинком — щоб уникнути застійної крові;
• культура харчування — відмовитися від великої кількості борошняних виробів і жирного м’яса, а ввести в раціон харчування більше овочів, зелені і фруктів;
• прогулянки на свіжому повітрі не тільки сприяють зміцненню судин і нормалізують склад крові, але і наповнюють організм позитивними емоціями.