Що робити, якщо у дитини запор: причини і лікування в домашніх умовах

Проблеми з дефекацією, що виражаються у запорах, зустрічається у дітей доволі часто. Фізіологічно запор – це наслідок уповільненої пересування калових мас у кишечнику. Існує безліч причин, що сприяють виникненню даного захворювання у малюків, які поділяються на органічні, функціональні та психологічні. Формування патології можливо у дітей у віці. Лікування проводиться медикаментозно, з допомогою введення в раціон певних послаблюючих продуктів і використання народних рецептів.

1 Ознаки захворювання

Починаючи з 6 місяців кишечник малюків спорожняється не рідше 1-2 разів на добу, а стілець стає оформленим, на відміну від кашоподібного стану, характерного для калу дітей 2-4 місяців.

У дітей, схильних до появи запорів, інтервали між випорожненнями стають занадто довгими. Запором також вважається відходження стільця з нормальною частотою, який при цьому супроводжується хворобливими відчуттями і характеризується надмірно щільними каловими масами.

Батьки повинні вчасно відслідковувати ознаки, за якими можна визначити схильність дитини до порушень дефекації:

1. Малюк віком до 3-річного віку спорожняє кишечник рідше 6 разів на тиждень.

2. Дитина в 3 роки, 4 роки і старше ходить в туалет “по-великому” менше 3 разів за 7 днів.

3. Діти у віці до 1 року стають плаксивими і неспокійними (цей стан пов’язаний з ріжучими болями в області живота).

4. Процес відходження калових мас проводиться з зусиллями: малюки тужаться і відчувають хворобливий стан в області анального отвору і живота.

5. Кал виглядає нехарактерним чином (відходить незначними фрагментами або у формі щільного циліндра).

6. Випорожнення відбувається в неповній мірі.

Тривалий прояв подібних симптомів повинно послужити приводом для звернення до фахівця. Якщо запори повторюються регулярно протягом 3 місяців, існує небезпека протікання захворювання в хронічній формі.

2 Причини виникнення

Безглуздо намагатися регулярно спорожняти кишечник, використовуючи клізми і проносні засоби – важливо усунути основну причину, яка провокує поява запорів.

Існує кілька різновидів недуги, які провокуються різними факторами:

Різновид Опис Закрепи органічного характеру З усіх існуючих причин виникнення запорів даний фактор є малоймовірним. У цьому разі до основних причин розвитку проблем з випорожненням відносяться вроджені або набуті аномалії кишечника. Як правило, вроджені недоліки, такі як подовження сигмовидної кишки або часткове або повне відсутність іннервації в товстому кишечнику, повністю усуваються до 4 років. Проявляються дані патології виключно в гострих формах, починаючи з перших днів життя малюка. У дітей дошкільного віку виключається ймовірність появи проблем з дефекацією унаслідок органічного походження, якщо відсутність нормального стільця було викликано неправильним харчуванням і способом життя. У більшості випадків у дітей виникають симптоми розлади кишечника, які проявляються здуттям, бурчанням і болями в животі. Дане патологічний стан виникає на тлі скупчення в організмі калу і газів, які не мають доступу до вільного вивільнення з-за виниклої перешкоди. В якості перешкоджає фактора виступають патологічні новоутворення: поліпи, спайки і пухлини. Даний стан піддається лікуванню виключно хірургічним шляхом Функціональні проблеми з випорожненням Найбільш поширена група запорів, які виникають внаслідок різних причин:

• На тлі незбалансованого харчування, в тих випадках, коли в раціоні переважають продукти підвищеної жирності, складаються переважно з білків, з недостатньою кількістю рослинної клітковини.
• Внаслідок недостатнього вживання рідини (чистої питної води, а не різних соків і чаїв).
• Ослаблення перистальтики і розвиток процесів гниття виникає на тлі нещодавно проведеної антибактеріальної терапії, внаслідок чого в органах ШКТ розвивається дисбаланс мікрофлори.
• Як побічний ефект від алергічної реакції (а точніше – виділяються при алергії гістамінів, які пошкоджують незахищені стінки кишечника).
• В результаті недостатності певних ферментів (при цьому кишечник не здатний перетравлювати певну їжу).
• При наявності глистів, які здатні порушити механізм роботи кишечника.
• При недостатності заліза мускулатура кишечника піддається кисневого голодування.
• При гипофункциональности щитовидної залози.
• При збої рефлексу, що відповідає за виділення калових мас.
• Внаслідок надмірного вживання Бадів, які надають несприятливий вплив на травний тракт, приводячи до дисбактеріозу, що в свою чергу створює проблеми з відходженням калу.
• Як результат звикання до зовнішньої стимуляції (у разі якщо клізми і проносні засоби застосовуються дуже часто)

Проблеми з дефекацією з психологічних причин Внаслідок побоювання випорожнятися у малознайомих місцях маленькі діти намагаються стримати позиви. Калові маси всередині кишечника досягають самої нижньої точки, однак ЦНС не дозволяє їм вільно пройти через анальний отвір малюка, що провокує ефект “відкладання” калу, який потім твердне. Найчастіше при наступній спробі дитини сходити “по-великому” дефекація заподіює йому гострий біль. Надалі психологічна боязнь повторення болю не дозволяє дитині розслабитися навіть у звичній для нього атмосфері. В більшості випадків даний фактор плавно перетікає в хронічне захворювання, що важко піддається лікуванню

Найчастіше діти страждають проблемами з дефекацією в минущих (разових) випадках. При цьому достатньо налагодити правильний режим харчування малюка і збільшити кількість споживаної ним рідини.

3 Способи лікування в домашніх умовах

Звертатися до лікаря варто тільки в разі періодичного повторення запорів, які тривають 3-4 дні. Найчастіше впоратися з разовим запором самостійно не становить праці.

Найпростішим і доступним способом є застосування проносних засобів, які підбираються залежно від вікової категорії дитини.

Від народження і до року малюкам підходять ректальні свічки на основі гліцерину, які діють м’яко, але ефективно. Гліцерин подразнює слизову оболонку кишечнику і надає стимулюючу дію на перистальтику, у зв’язку з чим запускається процес дефекації.

Всі компоненти, що входять до складу ректальних свічок на основі гліцерину, покликані розм’якшувати затверділі калові маси, але при занадто твердої консистенції стільця дані кошти марні. При напружених спробах до спорожнення такий кал травмує анальний отвір малюка.

Клізма – засіб крайньої необхідності, до якого можна вдаватися тільки тоді, коли всі інші способи не дали бажаного ефекту. Для проведення процедури потрібно кип’ячена вода кімнатної температури. Для посилення пом’якшення випорожнення в неї додають гліцерин або вазелінове масло.

3.1 Терапія запорів у дітей грудного віку

У зв’язку з недостатньою розвиненістю системи травного тракту діти до року проявляють більшу схильність до розвитку запорів. Однак дискомфорт і болі в кишечнику, які виникають при цьому недугу, можна знизити, якщо дотримуватися кількох рекомендацій:

• Молоді матері повинні переглянути свій щоденний раціон і усунути продукти, які відрізняються закріплюють властивостями – гранати, груші, манку, рис, квасоля, міцний чай або каву, капусту і хлібобулочні вироби. Значно полегшує стан малюка вживання продуктів, збагачених клітковиною.
• При штучному вигодовуванні рекомендується перехід на адаптовані кисломолочні суміші, у складі яких є пробіотики, пребіотики, лактулоза або олігосахариди. Для досягнення бажаного ефекту необхідно готувати суміш строго по інструкції, що додається.
• Проведення масажу і гімнастичних вправ для грудних дітей дають позитивний результат і допомагають позбавити малюка від запорів. Для цього достатньо за 15 хвилин до їди або через кілька годин після прийому їжі викласти дитину на животик, що поліпшить перистальтику кишечника. Після цього малюка потрібно перевернути на спину і легкими погладжуваннями за годинниковою стрілкою масажувати живіт протягом 2-3 хвилин. Запропоновану послідовність дій бажано проводити до 4 разів на день. Завершувати вправи потрібно гімнастикою – згинати і розгинати ніжки дитини у напрямку до животика.

Немовлятам, які страждають від непрохідності калових мас, бажано давати по 1 ч. л. очищеної питної води.

3.2 Лікування малюків від 1 року до 3 років

У віці від року до 3 років дитина повинна харчуватися повноцінно і вживати велику кількість рідини. Дітям, у яких раніше спостерігалися проблеми з дефекацією, не рекомендується давати продукти, які надають закріплює ефект:

• супи-пюре;
• солодощі (у тому числі кондитерські вироби);
• рис у відвареному вигляді;
• манну кашу на молоці;
• міцно заварений чай (какао);
• газовані напої;
• консервовані продукти;
• копчені і солоні вироби;
• страви, що містять гострі приправи.

Перекуси протягом дня потрібно замінити овочами та фруктами в сирому вигляді, допустимо вживати сухофрукти (чорнослив, курага), супи, хліб з борошна грубого помелу, яблука без шкірки і м’ясо курки або індички.

Полегшує процес виходу калових мас вживання висівок, які повинні бути в щоденному раціоні кожної дитини.

При виникненні разових запорів бажано застосовувати вже перевірені народні засоби:

1. Давати дитині суміш з родзинок, чорносливу та кураги.

2. Склянку кефіру або ряжанки перед сном.

3. Буряковий або морквяний сік, розведений з кип’яченою водою (1:1).

У якості профілактичних заходів важливо давати дитині простір для занять гімнастикою. Простого збирання іграшок з підлоги достатньо для активізації перистальтики кишечника.

3.3 Методи лікування дітей старше 3 років

Для цього віку характерне виникнення неврогенних запорів, що виникають на тлі повторюваних стресових ситуацій у школах чи дитячих садочках. В даному випадку необхідно привчити дитину спорожняти кишечник перед відходом з будинку.

Харчування дитини повинно чітко відслідковуватися, як і випита за день рідина (її обсяг повинен бути не менше 1,5 л). Важливо виключити вживання продуктів швидкого приготування (піца, гамбургери) з раціону дошкільника або школяра. Для дитячого кишечника підходять страви на основі овочів, кисломолочні продукти (без додаткових барвників). Додатково стимулювати перистальтику можна 20 г гороху, з’їденого натщесерце і запитого теплою кип’яченою водою. Ще одним способом стимуляції кишечника є вживання розсолу від квашеної капусти (4-5 ст. л. на добу).

Гіподинамія – найбільш часта причина розвитку непрохідності калових мас у школярів. Допомогти в усуненні проблеми може захоплення дитини якими-небудь фізичними навантаженнями, часті прогулянки на свіжому повітрі і щоденні ранкові розминки.

3.4 Медикаментозна терапія

Для проведення лікування дітей до 12 місяців аптечними препаратами лікарі призначають прийом ліків, що містять лактулозу:

• Прелакс.
• Лактусан.
• Дюфалак.

Виражене, але щадне дію надає використання свічок на основі гліцерину або бускопана. У тих випадках, коли проблеми з дефекацією набувають хронічну форму, лікарі призначають прийом препаратів у складі пребіотиків, які нормалізують мікрофлору кишечника.

Лікування у дітей від 3 років включає обов’язковий прийом ліків, розм’якшуються калові маси:

• Форлакс.
• Макрогол.

3.5 Народні рецепти

Допомогти в усуненні запорів здатні рецепти народної медицини, які ефективно і швидко допомагають в домашніх умовах:

Назва Опис Настоянка з аптечної ромашки Листя ромашки аптечної в кількості 1 ч. л. заливаються склянкою крутого окропу. Настоювати суміш необхідно не менше чверті години, після чого процідити. Давати дитині по 1 чайній ложці 3-5 разів на добу Кропова вода Дане засіб незамінний при лікуванні закрепів у дітей в дитячому віці. Рекомендоване дозування – 1 ч. л. до 5 разів на добу. Тривалість прийому залежить від індивідуальних особливостей кожної дитини. Воду можна давати до повного зникнення симптоматики захворювання Відвар на основі тминових плодів Плоди кмину в кількості 1 ст. л. заливається 1 склянкою окропу і варяться близько 10 хвилин на середньому вогні. Після цього суміш остуджується і проціджують. Поїти дитину необхідно по 1-2 ч. л. 3-4 рази на добу Настій на основі льняного насіння Знімає напругу зі стінок кишечника, сприяючи проходження калових мас. Готується цей засіб з розрахунку 1 склянку окропу 1 ч. л. лляного насіння. Суміш настоюють не менше 4 годин, після чого проціджують і дають дитині перед сном. Процедуру можна повторювати до повного усунення проблем з випорожненням Прийом теплих ванн Насіння кмину, анісу, перцевої м’яти, плоди фенхелю беруться в однаковій кількості, ретельно подрібнюються і перемішуються. Близько 120 г отриманої суміші необхідно залити склянкою окропу і поставити на водяну баню на 15-20 хвилин. Після закінчення цього часу отриманий відвар охолоджують, проціджують і додається у ванну, приймати яку допускається не більше 5 хвилин. Курс лікування – від 5 до 8 процедур