Народна медицина        06 Серпня 2018        82         0

Що робити при запорі у новонародженого на штучному вигодовуванні

Незважаючи на максимально наближений до натурального харчування склад, штучна суміш для дітей має ряд побічних ефектів, в результаті чого нерідко розвиваються запори. Батькам слід знати причини та способи боротьби з недугою, так як це доставляє дискомфорт малюкові і завдає шкоди його здоров’ю. При систематичної затримки стільця до вибору суміші варто поставитися серйозніше і знайти підходящу за допомогою фахівця. Існують спеціальні торгові марки, розроблені для дітей, схильних до запорів.

1 Необхідність штучного вигодовування

Відмова від природного грудного вигодовування зазвичай зумовлений низкою факторів, які здатні завдати більшої шкоди, ніж використання сухих сумішей.

Медичні показання до годування дитини сумішшю:

  • відкрита форма туберкульозу у матері;
  • інфікування жінки ВІЛ, особливо небезпечними інфекціями (віспою, правець, сибіркою);
  • тяжкі загострення захворювань у матері;
  • психічні відхилення;
  • онкологія;
  • необхідність прийому деяких лікарських препаратів;
  • відсутність лактації;
  • обмінні захворювання у новонародженого – непереносимість галактози, порушений метаболізм фенілаланіну, в результаті чого розвивається фенілкетонурія.

При виявленні провокуючого фактора або хвороби, сприяє розвитку запорів, варто враховувати всі перелічені обставини. Вони здатні чинити опосередкований вплив на формування патології.

2 Причини запорів

Суміші для дитячого харчування максимально адаптовані до особливостей шлунково-кишкового тракту і потребам дітей раннього віку, але вони нездатні замінити жіноче молоко і не є ідентичними йому за складом. Це служить фактором, що провокує функціональні розлади травлення і алергічні реакції у дитини.

Основними причинами запору при штучному вигодовуванні є:

  • Різкий перехід від материнського молока до суміші. Яким би адаптованим не було харчування, перехід на нього – навантаження на травну систему малюка.
  • Зміна однієї суміші на іншу. Введення в раціон продукту з новим складом є стресом для шлунково-кишкового тракту дитини.
  • Введення прикорму. Для травлення страв необхідна більш висока ферментативна активність травних соків, перебудова роботи ШКТ відбувається не відразу.
  • Недолік рідини. Дитині в жаркий час року необхідна вода, незважаючи на те, що харчування має рідку консистенцію.
  • Кишковий дисбактеріоз внаслідок недавнього прийому антибіотиків. Ці ліки знищує як шкідливі бактерії, так і власні, необхідні для переварювання їжі.
  • Прийом препаратів заліза при анемії. Залізовмісні засоби надають подразнюючу дію на слизову кишечника і зменшують перистальтику, уповільнює виведення калових мас.
  • Анатомічні особливості кишечника. Наявність додаткових петель кишечника ускладнює проходження фекалій і уповільнює процес травлення.
  • Порушення тонусу кишечника.
  • Рахіт. Внаслідок зниження м’язового тонусу відбувається затримка калових мас.
  • Паразитарні захворювання. Паразити виділяють токсини, що уражають ШЛУНКОВО-кишкового тракту, що порушують травлення і перистальтику.

Багато причини можна виявити тільки після діагностики. Комплекс заходів допоможе сформувати педіатр після візуального огляду.

3 Симптоми

В нормі у дітей, що знаходяться на природному вигодовуванні, в перші місяці життя стілець неоформлений, жовтий і з’являється до декількох разів на добу. При використанні адаптованих сумішей стілець стає темніше, частота знижується до 1 разу на добу, набуває більш оформлену консистенцію.

При запорах спостерігаються наступні симптоми:

  • затримка стільця більш ніж на добу;
  • темний і густий кал;
  • спроби дитини натужиться і його почервоніння при дефекації;
  • поганий сон і частий плач, зниження апетиту;
  • роздутий живіт і напружена передня черевна стінка у немовляти;
  • крик і плач немовляти під час акту дефекації.

Відсутність стільця більше 3 днів вимагає негайного звернення за кваліфікованою допомогою. У поодиноких випадках розвиваються ознаки кишкової непрохідності, обумовлені атиповим розташуванням петель кишечника.

4 Лікування

Основу лікування закрепів у новонароджених складає дієтотерапія. Їжа повинна відповідати потребам малюка в речовинах і енергії. Важливо уникати надлишку жирів і білків, які надають гальмівну дію на моторику. При можливості введення прикорму потрібно включити харчові волокна, підвищують перистальтику: груша, чорнослив і т. д.

Проводиться корекція дисбактеріозу. Необхідно застосування дитячих кисломолочних продуктів з про – та пребіотиками, Лактобактерину, Біфідумбактерину. Має надходити оптимальну кількість води.

Існують спеціальні суміші для дітей, які страждають функціональними запорами:

СумішОснова складуМеханізм діїСемпер БіфідусМістить лактулозуПідвищує перистальтику і осмотичний тиск, покращуючи травлення і полегшує випорожнення. Для досягнення лікувального ефекту суміш повинна становити не менше 1/3 від добового раціонуФрисовомКлейковина бобів ріжкового дерева (камедь)Камедь – неперевариваемый полісахарид, який проходить ферментативну переробку кишковою флорою. Продукти його гідролізу стимулюють перистальтику і покращують стілець. Для досягнення лікувального ефекту суміш вводиться у співвідношенні 1:2 або 1:3 до добового об’єму їжі

4.1 Масаж

В домашніх умовах при виникненні запору кожна мама може допомогти своєму маляті за допомогою масажу, стимулює роботу кишечника і поліпшує відходження газів.

Тактика виконання:

  • 1. У положенні на спині погладжувати навколо пупка протягом хвилини круговими рухами, згинати і розгинати ноги в колінах, притискаючи стегно до живота – 5-7 разів.
  • 2. У положенні на животі – з легким натиском проводити від лопаток до сідниць – 5-7 разів.
  • При неможливості виконання маніпуляцій самостійно рекомендується звернутися до лікаря, який дасть направлення в кабінет лікувальної фізкультури.

    4.2 Медикаментозне лікування

    Проводиться при неефективності дієтологічної корекції. Використовуються наступні групи препаратів:

  • 1. Спазмолітики. До них відносяться Но-Шпа, Папаверин. Показані тільки за призначенням лікаря, який регулює дозування.
  • 2. Препарати симетикона. Це Еспумізан по 5 мл, Саб Симплекс по 15 крапель. Показані при метеоризмі.
  • 3. Проносні засоби. Лактулоза, Дюфалак.
  • 4. Гліцеринові свічки.
  • 5. Клізми. Масляні або лікарські (за призначенням лікаря). До півроку об’єм клізми повинен становити до 60 мл, у віці від 6 місяців до року – до 120 мл.
  • Використання лікарських засобів без попередньої консультації з педіатром має ряд небажаних наслідків. Кожен препарат має показаннями і протипоказаннями, також дозування при різних причинах відрізняються.

    4.3 Тактика батьків

    При виникненні проблеми у малюка важливо не зловживати клізмами і проносними. Їх застосування необхідно погоджувати з педіатром. Всі заходи лікування і профілактики запорів в домашніх умовах допустимі тільки при неускладнений формі, коли немає супутніх симптомів у вигляді підвищеної температури, блювоти і т. д.

    Батьки можуть спробувати скоригувати питний режим, зробити дитині масаж. При неефективності цих заходів протягом 2 днів необхідно звернутися до лікаря – він підбере суміш або медикаментозну терапію.