Калові маси в нормі мають коричневий колір. Це пов’язано з тим, що разом з відпрацьованими речовинами через кишечник виводиться невелика кількість жовчі. Міститься в ній фермент коричневого кольору, окислюючись у товстій кишці, надає калу характерний відтінок. Якщо функція виробництва і виведення жовчних кислот порушена, кал знебарвлюється.
Батьки повинні не тільки уважно стежити за харчуванням і вагою дитини, але і оцінювати зовнішній вигляд його випорожнень. Білий кал у дітей часто є ознакою зневоднення організму, непрохідності жовчних шляхів, запалення або патологій органів травлення. Зіткнувшись з таким явищем, потрібно визначити причину і ступінь небезпеки подібних змін.
1 Основні причини знебарвлення випорожнень
У здорової дитини випорожнення повинні бути світло-жовтим або коричневим. На їх колір і консистенцію можуть впливати різні фактори:
- вік;
- апетит;
- продукти харчування;
- режим сну і неспання.
Наприклад, у новонароджених вважаються нормою кашкоподібні випорожнення жовтуватого і навіть «абрикосового кольору. Але після молока або штучної суміші з високим вмістом кальцію стілець може бути світлим, густим, в’язким, як глина.
У дітей в 2 роки колір калу буде змінюватися в залежності від продуктів харчування, які вони вживають протягом дня: від молочної їжі фекалії будуть світло-жовтого кольору, від м’ясної – темно-коричневого.
Рослинні продукти також надають калу характерний відтінок:
- буряк – червоний;
- морква – оранжевий;
- кава, чорна смородина, чорниця, лохина, ожина, шовковиця – від насиченого коричневого до чорного.
У цьому випадку зміна кольору випорожнення відбувається без болю і будь-яких симптомів з боку травної системи.
При зміні у крихти кольору калу варто проаналізувати не тільки їжу, але і лікарські засоби, які він брав останнім часом. Фармакологічні медикаменти і препарати з лікарських трав також можуть змінити колір дитячих випорожнень:
- препарати вісмуту, які призначаються дітям від 6 років, надають калу в чорний колір;
- залізовмісні ліки – зелено-чорний;
- вітаміни, протитуберкульозні засоби і деякі види антибіотиків – сіро-білий.
Часто причиною зміни кольору випорожнення стають патологічні процеси, що протікають всередині організму дитини. Тому, якщо випорожнення малюка стали безбарвними або сіро-білими з жирним блиском (жировий кал), спостерігаються зміни в його поведінці та загальному стані, батькам потрібно повідомити про це дитячого лікаря. Такі зміни у дітей 2-10 років можуть бути ознакою серйозних захворювань.
1.1 Дисбактеріоз (дисбіоз кишечника
Синдром, при якому корисних мікроорганізмів у кишечнику стає менше, а шкідливих більше. Найбільш поширеною причиною розвитку дисбіозу кишечника у дітей у 2-3 роки і старше є:
- недоношеність (у малюків, які народилися з вагою близько 1 кг 500 г);
- часте застосування антибіотиків;
- тривале лікування гормональними препаратами;
- інфекційні та паразитарні ураження кишечника;
- запальні захворювання ШЛУНКОВО-кишкового тракту: гастрит, панкреатит, холецистит;
- незбалансоване харчування;
- хірургічна операція.
Для дисбактеріозу характерні наступні симптоми:
- нестабільний стілець (запор змінюється діареєю);
- виділення при дефекації водянисті, знебарвлені або білі, з частинками слизу;
- тягне біль в кишечнику, іноді супроводжується кольками;
- відчуття важкості, переповнення в шлунку;
- нудота, печія, відрижка;
- відсутність апетиту.
Пізніше з’являються ознаки зневоднення і дефіциту вітамінів:
- стомлюваність, дратівливість;
- сухість, лущення шкіри;
- невеликі виразки на слизовій ротової порожнини;
- тріщини в куточках рота;
- алергічні висипання на шкірі.
1.2 Панкреатит
Запалення підшлункової залози, при якому травні ферменти, що виділяються залозою, залишаються в ній і перетравлюють тканини органу. Хвороба рідко виникає у дитячому віці, але зафіксовані випадки даного захворювання у дітей 3 року.
Порушення в роботі залози можуть статися і на більш ранніх термінах – 1 або 2 роки, тобто в період, коли внутрішні органи дитини ще повністю не зміцніли і не пристосувалися до харчовій або медикаментозної навантаженні.
Основними ознаками панкреатиту є:
- нудота;
- блювання;
- пронос;
- сильні, монотонні болі в верхній частині живота.
Одним з основних симптомів панкреатиту у дітей до 10 років є водянистий білий кал.
1.3 Ротавірусна інфекція
Захворювання інфекційної природи, збудниками якого є ротавіруси А або В. Від моменту попадання інфекції в дитячий організм до появи перших симптомів проходить в середньому 24 години, іноді – дві доби.
У новонароджених і у дітей до 2 років період захворювання супроводжується:
- температурою тіла 38-39 °C;
- головним болем;
- пітливістю;
- кашлем, нежиттю, запаленням горла.
Кал при внутрішньому кровотечі
За добу до наявних симптомів приєднуються ознаки шлунково-кишкового розладу:
- блювання;
- часта діарея (до 10-14 разів на добу);
- пінистий стілець білого кольору;
- гострий біль у кишечнику.
При внутрішній кровотечі калові маси забарвлюються в чорний колір. Малюк стає млявим, сонним, вередує і відмовляється від їжі.
Після ротавірусу у дітей з’являється імунітет проти інфекції, але діє він тільки два тижні. Для надійного захисту від хвороби і можливих негативних наслідків лікарі радять проводити вакцинацію дітей.
1.4 Стеаторея
Стан, при якому в калових масах хворого підвищена кількість жирів. Хвороба пов’язана з нездатністю організму повністю переробляти і розщеплювати жирові речовини.
До розвитку патології у дітей можуть викликати такі причини:
Симптоми стеатореї:
- позиви до випорожнення, вкрай часті і хворобливі;
- рясний рідкий маслянистий кал, який погано змивається зі стінок горщика або унітазу;
- фекалії можуть бути світлими або сірувато-білими з жирним блиском.
У дитини з’являються нудота, запаморочення, кісткові і суглобні болі, сухий кашель, пересихають слизові оболонки носової і ротової порожнини, болить живіт, пропадає апетит. В кале з’являються фрагменти крові, відбувається ураження клітин і судин мозку, серця, органів системи дихання, нирок. Можлива жовтушність або блідість шкіри, висип. Малюк стає млявим, примхливим.
1.5 Кишковий лімфогранулематоз (хвороба Уіппла)
Хвороба Уіппла
Інфекційне захворювання тонкого кишечника, викликане закупоркою лімфатичних вузлів внутрішніх органів бактеріальними мукополісахаридами. В основному хвороба вражає шлунково-кишковий тракт.
Коли дитині виповнюється 3 роки, захворювання активно проявляється наступними симптомами:
- частий рідкий, пінистий стілець;
- знебарвлені або сірий кал, має вкрай неприємний запах;
- спазми, здуття кишечника;
- лихоманка;
- втрата ваги;
- кашель;
- хворобливість і припухлість суглобів.
1.6 Гепатит
Гостре або хронічне запальне захворювання печінки, часто інфекційної природи. При даної хвороби калові маси стають світло-сірого кольору, сеча темніє, з’являються метеоризм, нудота, блювання. Пронос змінюється закрепом, пропадає апетит, незначно збільшується температура тіла.
Через кілька днів після появи перших симптомів шкіра і склери очей забарвлюються у жовтяничний колір.
Максимального ризику зараження піддаються діти у віці від 3 до 7 років.
Основні шляхи інфікування вірусом гепатиту наступні:
- брудні руки, іграшки, побутові предмети;
- продукти харчування, вода;
- повітряно-крапельний шлях;
- гематогенний – під час хірургічного втручання або видалення зубів.
1.7 Порушення функцій жовчного міхура
Види деформації жовчного міхура
Порушення функцій жовчовивідної системи у маленьких дітей часто пов’язані з деформацією жовчного міхура або з запальними процесами в самому органі або його протоках:
- запалення стінок міхура;
- непрохідність;
- перегин;
- перекручення;
- дискінезія жовчних проток;
- бактеріальні інфекції жовчовивідних проходів.
Порушення скорочувальної функції жовчного міхура призводить до застою жовчі. Розвивається жовтяниця, протягом 1-2 днів кал у дитини до 5 років стає світло-сірим або білим.
Маленький пацієнт скаржиться на тяжкість і напади болю у верхній частині живота (особливо після вживання жирної їжі), сухість, гіркоту в роті, нудоту (під час їжі), непереносимість запахів.
При порушенні відтоку жовчі виявляються наступні симптоми:
- збільшення температури тіла до 38 °C;
- відсутність апетиту;
- блювання;
- відрижка;
- рясне слиновиділення;
- щільний білий наліт на язиці;
- нестійкий стілець.
2 Загальні симптоми
Якщо колір калових мас змінився і є підозра, що це пов’язано з харчуванням, рекомендується на декілька днів виключити з повсякденного раціону страви з великим вмістом жирів, вуглеводів та ферментів. Якщо через 2-3 дні стілець дитини не нормалізувався, потрібно терміново звернутися до лікаря-педіатра.
Фахівця необхідно відвідати і в тому випадку, якщо у малюка крім білого калу виявляються наступні симптоми:
- збільшення температури тіла;
- лихоманка;
- нудота, головний біль, запаморочення;
- млявість, стомлюваність;
- здуття, метеоризм, болі в животі;
- пінистий стілець з різким запахом;
- часта діарея;
- зниження апетиту;
- втрата ваги;
- часткова або повна жовтушність.
Не можна ігнорувати дану проблему або сподіватися, що все пройде само. Здоров’ю, а інколи і життя малюка може загрожувати серйозна небезпека. У дітей до 4 років подібні ознаки є наслідком хвороб печінки, кишечника або жовчного міхура.
Тільки кваліфікований лікар зможе повністю обстежити дитину, встановити патологію і призначити лікування.
