Пронос у дітей найчастіше з’являється в результаті кишкової інфекції. Захворювання може протікати без вираженого синдрому інтоксикації, у цьому випадку визначити його тип можна за характером калу. При вірусному типі недуги стілець має специфічний вид: він більш водянистий і не містить домішок. Якщо причиною діареї стала бактерія, в калі буде присутня кров і з’явиться смердючий запах. Діарея може розвинутись після прийому деяких лікарських засобів або прострочених продуктів.
1 Лікування діареї у дітей
Діарея – це основний симптом кишкового отруєння, що характеризується рідким, не оформленим водянистим стільцем з домішкою слизу. При кишкової інфекції стан ускладнюється приєднанням високої температури.
Для терапії діареї використовується наступна схема:
- Виявлення причини розвитку хвороби (цим займається лікар). Збудниками інфекційного диарейного синдрому є віруси або бактерії. До рідкого стільця призводить споживання неякісної їжі або прийом високих доз лікарських засобів. У разі інфекції забороняється використовувати протидіарейні склади: Энтеробене, Лоперамід, Імодіум.
- Етіотропне лікування – при вірусної або бактеріальної природи діареї. Для цього використовуються противірусні препарати (Арбідол, Віферон, Циклоферон) або антибіотики (Амоксицилін, Левоміцетин, Метронідазол).
- Прийом ентеросорбентів для зменшення кількості токсинів та продуктів гниття в товстому кишечнику. До таких медикаментів відносяться: Смекта, Ентеросгель, Полісорб.
- Усунення дисбактеріозу – частого симптому при діареї, який виникає в результаті запальних явищ в просвіті товстого кишечника. Необхідно призначити прийом пробіотиків або пребіотиків: Лінекс, Біфідумбактерин.
Під час проносу дитина втрачає велику кількість рідини разом з рідким калом, тому потрібно суворо дотримуватися питний режим: до добовій нормі необхідно додати 100-200 мл води. Для пиття можуть застосовуватися трав’яні відвари (ромашка, шипшина), якщо у дитини немає алергії. Відвар з журавлини має ефективним імуностимулюючою дією, тому він показаний при лікуванні інфекційної діареї. Для дітей старше 3 років слід приготувати в домашніх умовах компот із сухофруктів, який також використовують для допаивания.
1.1 Энтеробене
Энтеробене проводиться у вигляді таблеток та рідкого питного розчину. До складу входить лоперамід, який зв’язується з рецепторами кишечнику. Завдяки його активності зменшуються перистальтика і м’язовий тонус органу, і харчове вміст не проходить в пряму кишку. Також лоперамід впливає на тонус сфінктерів прямої кишки, затримуючи кал. Після використання таблеток пацієнт не відчуває позиву до спорожнення, так як знижується тиск в задньому проході.
Ефект настає через 30-40 хвилин після прийому. Діарея припиняється на 4-5 годин. Не можна використовувати ліки під час вагітності, при некротичних змінах кишечника (виразковий коліт), запаленні слизових оболонок ШКТ, в період грудного вигодовування і при алергії на лоперамід.
Препарат дозволений дітям старше 7 років в дозі 20 мг. На добу дітям до 16 років дозволено використовувати 1-2 капсули. Приймати їх потрібно після спорожнення кишечника. При гострій діареї (дефекації більше 10 разів на добу) можна використовувати медикамент до 4-5 разів на день. Прийом треба припинити після нормалізації стільця. Не рекомендується приймати Энтеробене більше 7 днів.
До небажаних ефектів відносяться алергічна реакція (висип, свербіж, лущення), біль у животі, підвищене газоутворення і легке запаморочення. Симптоми купіруються самостійно після усунення диарейного синдрому.
У разі якщо Энтеробене не надає позитивного ефекту протягом 2 днів використання, подальший прийом треба припинити і звернутися до лікаря для корекції лікування. Індивідуальна дозування підбирається дітям з ураженням нервової системи та при порушенні роботи печінки. Дітям віком до 7 років ліки призначати не рекомендується. Не можна приймати засіб після появи тривалих закрепів або при підвищенні температури тіла вище 38 градусів.
1.2 Лоперамід
Лоперамід є першим представником ліків для лікування рідкого стільця. Препарат чинить антидиарейную активність завдяки зв’язуванню з рецепторами в ШКТ, які розташовані в товщі слизової оболонки кишки. Вони мають специфічну структуру, яка дозволяє їм з’єднуватися з опіатами, що призводить до підвищення перистальтики і просування їжі до прямої кишки. В результаті дії лопераміду на організм наступає блокування вищевказаних рецепторів, і калові маси “застряють” в просвіті ШКТ.
Капсули починають діяти через 30-40 хвилин і зберігають ефективність протягом 6-5 годин.
Препарат рекомендується застосовувати для усунення діареї, викликаної прийомом лікарських засобів або попаданням алергенів в товщу кишки. Ліки дозволено при харчовому отруєнні легкого ступеня тяжкості, під час заколисування в транспорті і для лікування пацієнтів з штучної прямою кишкою, що сприяє кращому формуванню калових мас.
Не можна призначати Лоперамід при вагітності, годуванні груддю, запорах, метеоризмі, гострої дизентерії, некротичному коліті і кишкової інфекції. Дітям дозволено використовувати таблетки з 5 років. У пацієнтів можуть розвиватися побічні реакції у вигляді запаморочення, здуття, підвищеної сонливості і втоми. У деяких людей з’являються скарги на спрагу, біль у животі, порушення відтоку сечі, нудоту. У разі розвитку вищеописаних симптомів слід звернутися до лікаря за корекцією призначень.
При діареї приймають по 1-2 капсули на добу після кожного ненормального стільця. Після появи оформленого калу прийом таблеток слід припинити. У добу можна прийняти не більше 8 капсул Лопераміду. Максимальна кількість часу, протягом якого можна використовувати ліки, – 5 діб.
При передозуванні виникає м’язова слабкість, знижується артеріальний тиск, пригнічується дихання, з’являються ознаки кишкової непрохідності в результаті повного пригнічення перистальтики. В цьому випадку необхідно використовувати антидот ліки, яким є Налоксон.
1.3 Імодіум
Імодіум є аналогом вищевказаних препаратів, але має кілька особливостей. У його складі міститься 2 мг лопераміду, який також надає антидіарейний ефект за рахунок блокування відповідних рецепторів в просвіті кишечника. Після прийому Имодиума порушується вивільнення медіаторів (ацетилхоліну і простагландину), що призводить до порушення м’язової активності кишки. Харчова грудка починає рухатися повільніше, і у пацієнта зникають позиви до дефекації.
Препарат починає діяти через кілька хвилин і зберігає активність протягом 10-13 годин, тому його можна застосовувати 1-2 рази в день. Імодіум призначений для лікування проносу, викликаного зміною місця знаходження. У деяких людей рідкий стілець розвивається під час поїздок, що пов’язано з порушенням активності вегетативної нервової системи.
Протипоказаннями для використання Имодиума є такі стани:
- бактеріальна дизентерія;
- запалення товстої кишки;
- тривалий запор;
- непереносимість лактози (білків коров’ячого молока).
До побічних реакцій належать головний біль, запор, підвищене газоутворення, порушення травлення та алергічні прояви.
Ліки не можна використовувати у дітей молодше 4 років. У добу малюкам рекомендується приймати не більше 3-4 капсул. Таблетки вживають після кожного акту дефекації до нормалізації стільця.
У разі передозування слід терміново промити шлунок, викликати блювання або прийняти всередину сорбенти. До таких препаратів належать активоване вугілля (1 таблетка на кожні 10 кг маси тіла) і Смекта. В якості антидоту застосовується Налоксон.
1.4 Противірусні препарати
Вірусна діарея характеризується частим рідким стільцем, кал при цьому має жовтий або блідо-зелений колір, не має вираженого неприємного запаху і домішок крові. Необхідно використовувати препарати у вигляді таблеток або суспензії. Самим маленьким дітям рекомендується застосовувати свічки.
Арбідол можна використовувати починаючи з 2-го року. Він містить у складі умифеновир, який активно пригнічує ріст і розвиток збудника грипу. Умифеновир впливає на імунну систему дитини, яка починає продукувати захисні клітини. Саме вони пригнічують активність вірусу. Збудником кишкової інфекції частіше є ентеровірус, з яким Арбідол також ефективно справляється.
Для лікування вірусної діареї слід приймати по 1-2 таблетки на добу протягом 5-7 днів, в залежності від віку. Діти молодше 10 років п’ють медикамент протягом 5 діб, більш старші – протягом тижня.
Віферон проводиться у формі свічок, мазі та гелю. Його дозволяється використовувати у дітей з перших днів життя у вигляді ректальних свічок. До складу ліків входить синтетичний інтерферон групи альфа. Він надає імуностимулюючу дію на дитячий організм. Після потрапляння всередину інтерферон акумулюється в осередку запалення і пригнічує розмноження вірусних частинок. Также він активує викид власних захисних лімфоцитів, що приводить до зміцнення організму.
Свічки слід застосовувати протягом 7-10 днів. Дітям до 11 місяців можна вводити по 1 супозиторію 1 раз на день в задній прохід. Малюкам старше 1 року дозволяється збільшити кратність введення свічок до 2 в день. Свічки слід вставляти в пряму кишку після спорожнення, тобто відразу після акту дефекації.
Циклоферон є ефективним противірусним препаратом. Він включає до складу акридонуксусную кислоту, яка призводить до посилення вироблення власного інтерферону. В результаті підвищується захисна функція організму і порушується синтез вірусних частинок. Циклоферон випускається у вигляді мазі і таблеток. Дітям молодше 4 років ліки протипоказано.
При кишкової інфекції Циклоферон потрібно приймати протягом 8-10 діб. Слід випивати по 1-3 таблетки на день, запиваючи великою кількістю води.
1.5 Антибіотики
Бактеріальну діарею можуть викликати наступні мікроорганізми:
- кишкова паличка;
- стафілокок;
- стрептокок;
- клостридії;
- шигели та інші.
Для позбавлення від тієї чи іншої бактерії використовуються: Амоксицилін, Левоміцетин і Метронідазол.
Амоксицилін є представником антибіотиків групи пеніцилінів. Він пригнічує активність стрептокока, стафілокока і кишкової палички. Діарея, пов’язана з персистированием цих збудників у кишечнику, протікає в легкій формі. Кал при цьому має смердючий запах, містить велику кількість слизу, так як бактерії пошкоджують слизову оболонку товстої кишки. Препарат порушує будову клітинної стінки мікроорганізмів, що призводить до їх загибелі.
Забороняється приймати Амоксицилін при лейкозі, діатезі, алергічній астмі і непереносимості пеніцилінів. Під час вагітності або грудного вигодовування препарат застосовується за вказівкою лікаря. Амоксицилін протипоказаний дітям віком до 1,5 року. Ліки слід вживати протягом 7-10 днів у дозі 1-2 таблетки (250 мг) на добу.
Левоміцетин – засіб з групи хлорамфеніколу. Препарат є потужним синтетичним антибіотиком. Левоміцетин справляється з інфекцією, яка нечутлива до дії пеніцилінів або цефалоспоринів. Механізм патогенетичного дії пов’язаний з порушенням вироблення білкових структур всередині бактеріальної клітини. Засіб володіє активністю відносно стафілокока, стрептокока, шигели та інших збудників.
Не рекомендується застосовувати Левоміцетин у дітей 1 року життя і у вагітних жінок, так як він володіє побічними ефектами. До них відносяться:
- апластична анемія;
- порушення синтезу гемоглобіну;
- ураження слухового і зорового нерва.
Діарея, спричинена шигеллой, протікає з вираженою втратою рідини. В кале з’являються прожилки крові, посилюється біль у животі перед актом дефекації. Для лікування потрібно приймати по 1 таблетці три рази на добу, доза ліків у дітей до 5 років не повинна перевищувати 4 таблеток на день. Курс лікування триває близько 5-6 діб.
Метронідазол для усунення діареї застосовується у вигляді таблеток. Ліки ефективно щодо клостридії, протея, кишкової палички, лямблій та інших мікробів. Метронідазол є антибіотиком групи резерву, тому призначається тільки у випадку негативного ефекту після використання вищевказаних ліків.
Викликає побічні реакції у вигляді тромбофлебіту, кандидозу, алергії і лейкопенії. Метронідазол не рекомендується застосовувати у дітей віком молодше ніж 2 роки. При діареї препарат повинен використовуватися протягом 10 днів у дозі 1 таб. 2-3 рази на добу.
1.6 Ентеросорбенти
Ентеросорбенти володіють специфічним складом, який може зв’язувати шкідливі речовини і не всмоктується в просвіті кишки. Внаслідок цього токсичні продукти обміну виводяться з організму дитини.
Смекта проводиться у вигляді білого порошку, до складу якого входить диоктаэдрический смектит. Ця речовина надає адсорбуючу дію і зменшує вираженість діареї. Діосмектит змішується з водою і перетворюється в в’язкий гель, який активно зв’язує токсини і обволікає слизову оболонку, захищаючи її. Препарат допомагає вилікувати будь-який тип проносу, знижує активність запальних явищ в товщі слизової і відновлює энтероциты кишки.
Протипоказанням для використання Смекти є запор і синдром мальабсорбції. До небажаних ефектів відносяться газоутворення, алергічний свербіння і набряклість шкіри. Симптоми купіруються самостійно після відміни препарату. Для немовлят порошок слід розводити материнським молоком, дітям старшого віку – чистою теплою водою. В 1 пакетику міститься 3 г порошку, на розведення якого потрібно не менше 50 мл рідини.
При діареї слід використовувати 2-4 пакетика на добу протягом 5-6 днів.
Ентеросгель випускається у формі в’язкого гелю, до складу якого входить полиметилсилоксан. Ліки має дезінтоксикаційної функцією. Після проникнення всередину кишечника активні компоненти гелю зв’язують токсини і продукти обміну мікроорганізмів. Ентеросгель допомагає позбавитися від алкогольної інтоксикації, яка може проявлятися у вигляді діареї.
До протипоказань відносяться:
- порушення м’язового апарату кишки (атонія);
- кишкова непрохідність;
- дитячий вік до 1 року.
У вагітних і годуючих препарат використовується за рекомендацією лікаря. При проносі потрібно приймати по 1 ч. л. гелю (дітям до 5 років) і по 1 ст. л. (дітям до 15 років) кожні 6-8 годин. Курс терапії становить 5 днів.
Полісорб продається у вигляді порошку, який має білий колір. Перед вживанням слід приготувати розчин. В якості головного компонента ліки містить діоксид кремнію, який відноситься до потужним природним ентеросорбентів. Ліки також виводить токсини і шкідливі хімічні речовини, продукти життєдіяльності мікробів. Допомагає позбутися від алкогольного отруєння, очищає організм від отрут і покращує стан вагітних під час токсикозу.
Препарат застосовується у дітей старше 1 року, які важать понад 10 кг. Готувати розчин слід з урахуванням маси тіла: на кожні 10 кг змішують 1 ч. л. порошку з 50 мл рідини. Пити ліки рекомендується протягом 10-12 днів 2-3 рази на добу. Під час гострої діареї кратність прийому може бути збільшена до 5 разів на день.
1.7 Медикаменти для лікування дисбактеріозу
Дисбактеріоз – це порушення функції власних мікроорганізмів, що населяють товсту кишку. В ній знаходиться велика кількість лактобактерій, біфідобактерій і деяке число кишкових паличок. Бактерії мають важливе дія – синтезують ферменти для розщеплення білка, виробляють вітаміни групи В і К. Мікроорганізми існують в анаеробних умовах, при проникненні всередину повітря гинуть.
Для лікування дисбактеріозу використовуються Лінекс і Біфідумбактерин.
Лінекс – один з найефективніших ліків даної групи. Він є комбінованим препаратом, так як містить готові мікроорганізми і живильне середовище для їх посиленого росту. До його складу входять лактобактерії, біфідобактерії, ентерокок. Додатково він включає лактозу, декстрин і крохмаль. Протипоказань не виявлено, проте слід обмежити використання Лінексу у пацієнтів з непереносимістю крохмалю або лактози.
Торгові компанії виробляють Лінекс в зручній дозуванні, яка підходить для лікування самих маленьких дітей. Немовлятам препарат призначається 3 рази в день по 1 капсулі. Дітям до 12 років рекомендується приймати 2 капсули три рази на добу. Якщо дитина не може проковтнути капсулу цілком, дозволяється розкрити її і змішати вміст 1-2 ст. л. води.
Біфідумбактерин містить в складі біфідобактерії і поживні речовини, що прискорюють ріст власної мікрофлори кишки. До них відносяться лактоза і крохмаль. Ліки чинить протимікробну дію відносно бактерій, які викликали розвиток дисбактеріозу – шигел, стафілокока, стрептокока, грибків. Також медикамент позитивно впливає на місцеву імунну систему, підвищуючи її активність.
Не рекомендується використовувати ліки при алергічної непереносимості лактози.
Біфідумбактерин застосовується з перших днів життя для терапії диарейного синдрому без температури. Рідка форма рекомендована дітям до 1 року в дозі 1 мл, до 3 років – по 2 мл, до 7 років – по 3 мл, дітям старше 12 років – по 5 мл Цю дозу потрібно дати дитині 2-3 рази на добу під час прийому їжі. Курс триває 1-2 тижні. Медикамент також проводиться у вигляді капсул, які можна застосовувати тільки з 3 років. Малюкам до 5 років рекомендується пити по 1 капсулі 3 рази, а дітям до 12 років – по 2 капсули тричі на добу.
