За статистикою ротавірусна інфекція становить до 60-75% усіх кишкових розладів. Вона зустрічається і у дорослих, і у дітей (особливо у віці до трьох років, але найчастіше вражає і старших хлопців, які відвідують дошкільні учбові заклади). І хоча багато вважають, що ця кишкова інфекція не становить серйозної небезпеки для здоров’я, в запущених випадках справа може дійти навіть до летального результату.
1 Як протікає і чим небезпечне захворювання?
На побутовому рівні слід знати, що ротавіруси бувають різних видів. Більшість з тих збудників інфекції, які зустрічаються у людини, відносяться до групи А. Вони характеризуються високою ймовірністю повторного зараження. За статистикою, до двох років близько 70% дітей встигають двічі перенести ротавірусну інфекцію, а у 20% малюків в цьому віці вона буває 4 рази. Єдиним позитивним моментом є те, що при повторному зараженні захворювання протікає легше.
Ротавірус небезпечний своєю стійкістю до факторів зовнішнього середовища. Більшість штамів спокійно витримує вплив всіх класичних видів дезінфікуючих засобів, включаючи хлороформ, ефір, ультразвук і навіть багаторазове заморожування. Тобто звичайне миття рук після контакту з хворою людиною нічого не дасть. Мило, спиртовий розчин і йод виявляться марними. В основному проти інфекції використовують етанол. Допомагає обробка кип’ятінням, сильними лугами і кислотами.
Багато мам вважають, що грудне вигодовування рятує від будь-яких інфекцій, включаючи ротавірус. Але материнський імунітет починає слабшати до того моменту, коли дитині виповнюється 2-3 місяці, а до півроку він вже практично втрачає функції захисту, так що особливо покладатися на це не варто.
Найбільша небезпека інфекції – це сильна і досить швидке зневоднення організму. Ротавірус вражає кишечник, і в результаті погіршується його здатність розщеплювати і всмоктувати надходять у нього поживні речовини. З-за цього і виникає діарея, яка є основною ознакою такого захворювання. У дорослих це в більшості випадків просто неприємний симптом. Але у дітей віком до 2 років втрата рідини відбувається набагато швидше, і тому їх неодмінно потрібно поїти сольовим розчином, затримує воду в організмі. Як правило, це можна зробити в домашніх умовах. Але у важких випадках доведеться робити крапельниці. Так що зволікати не можна – при появі перших ознак захворювання потрібно звертатися за кваліфікованою медичною допомогою, адже зневоднення в таких випадках призводить навіть до виникнення набряку мозку.
Цікаво, що захворювання носить сезонний характер. Всупереч поширеній помилці, кількість випадків інфікування ротавирусом зростає восени і навіть взимку, а влітку цим захворюванням простіше заразитися під час похолодання. Хоча вважається, що взимку і влітку курсують різні штами вірусу, механізм їх передачі та способи лікування практично не відрізняються.
2 Особливості епідеміології
Існують різні шляхи передачі цього захворювання. Основним механізмом поширення є фекально-оральний тип, який можливий навіть при побутових контактах. Дослідження показали, що інфекція передається повітряно-крапельним шляхом. Але небезпечний ротавірус тим, що його збудник стійкий до звичайних дезинфікуючих засобів, і тому зберігається високий ризик внутрішньолікарняного поширення. За статистикою ротавіруси часто розвиваються в дитячих стаціонарах, особливо там, де медичний персонал не дуже дотримується правил санітарії. Зараження можливе і при вживанні інфікованої води або продуктів, при купанні у відкритих водоймах – це найбільш розповсюджені варіанти у тих випадках, коли не було безпосереднього контакту із зараженим.
Але головне джерело інфекції – це хворий з гастроентеритом ротавірусного характеру. З його фекаліями виділяється велика кількість вірусних частинок, причому максимальний обсяг – на 3-6 день хвороби. Контакт з вірусоносієм найбільш небезпечний протягом першого тижня розвитку захворювання, після цього його контагіозність починає зменшуватися. Проблема полягає в тому, що не у всіх людей ця хвороба протікає з помітними симптомами. Але це не означає, що від них не можна заразитися. Часто буває, що у дитини першого року життя вірус підхопила від матері. Взагалі без симптомів це захворювання часто зустрічається у дорослих, а у дітей до трьох років інфекція зазвичай протікає в гострій формі.
3 Характерні симптоми
Інкубаційний період захворювання становить від одного дня до п’яти діб, але найчастіше це 2-3 дні. Починається ротавірус гостро, особливо у дітей. Його перші ознаки – це підвищення температури і сильна блювота. Діарея з’являється вже пізніше, але триває майже тиждень. Якщо інші кишкові інфекції у малюків можуть протікати і без цих ознак, то ротавірус – тільки з проносом, причому випорожнення у дітей може бути до 10-15 разів на день. З-за цього малюки часто втрачають у вазі до 2-3 кг, що негативно позначається на стані їх здоров’я.
Інші симптоми можуть бути менш вираженими. Вони часто збігаються з ознаками інших кишкових інфекцій, ось чому без спеціального тесту ротавірус діагностувати не вийде. З блювотою, причому багаторазовою, захворювання протікає у 80% пацієнтів. Іноді вона відбувається більше 10 разів на добу. А ось з температурою вище 38 градусів ротавірус розвивається тільки у 65-68% хворих, і то в основному у малюків.
У дорослих бувають і інші ознаки. Але вони досить неоднозначні. Наприклад:
Ротавірусна інфекція від інших кишкових захворювань схожої етіології відрізняється тим, що одночасно з нею розвиваються патології верхніх дихальних шляхів. Супутніми захворюваннями є фарингіт, ринофарингіт та риніт.
4 Особливості терапії
Насамперед рекомендується звернутися за лікарською допомогою. Симптоми ротавірусної інфекції можуть бути схожі на отруєння, і точний діагноз поставить тільки фахівець. Але в аптеках можна знайти так звані імуноферментні експрес-тести, які допоможуть підтвердити або розвіяти підозри ще до відвідування лікаря.
Деякі вважають, що в цьому випадку потрібно пити противірусні препарати, але специфічного ліки від цього захворювання немає. І не факт, що допоможуть засоби, що застосовуються проти інших кишкових інфекцій. Наприклад, Ніфуроксазид (і його аналог Энтерофурил) ефективний проти патогенних мікроорганізмів, але не проти вірусів. Його інколи призначають для того, щоб до основного захворювання не приєдналася бактеріальна інфекція. Але доцільність прийому цих ліків визначає тільки лікар, самостійно його пити не рекомендується.
Аналогічними властивостями володіє Фуразолідон. Він підвищує природний імунітет організму, але в цілому ефективний проти бактерій. На віруси він безпосередньо не діє. А ось побічних ефектів і протипоказань у нього досить багато. До того ж його можна пити дітям у віці до одного року і майбутнім мамам.
Виходячи з вищесказаного, лікування ротавірусної інфекції багато в чому відповідає терапії при харчовому отруєнні. Тобто головна його мета – перешкодити зневоднення організму, а у відновному періоді – налагодити процеси травлення.
Промивання шлунка у таких ситуаціях є однією з найбільш дієвих заходів. Це можна робити за допомогою слабкого розчину марганцівки, а якщо її немає під рукою і на основі розчину звичайної харчової соди. Можна використовувати теплу лужну воду без газу. Слід відзначити, що приготування розчину марганцівки – досить складне завдання, оскільки потрібно вгадати з дозуванням. Лікарі швидкої допомоги часто стикаються з ситуацією, коли при прийнятті пацієнтом такого розчину всередину кристали перманганату калію впливали на слизову шлунка, викликаючи хімічний опік і тільки посилюючи негативні наслідки вірусу. Краще зробити розчин на основі 1 ч. л. солі, такої ж кількості харчової соди, 4 ст. л. цукру і 1 л води.
Просто випити такий засіб мало – від вмісту шлунка треба позбутися. Викликають блювоту для того, щоб прискорити виведення токсинів. Це допоможе швидко вилікувати захворювання. Надалі рекомендується приймати будь регидрационный розчин. Хорошим засобом є Регідрон. Але навіть сольовий розчин, приготовлений в домашніх умовах, дає непоганий ефект. У цей період рекомендується пити більше рідини, бажано простої води кімнатної температури.
Лікарські препарати при ротавірусної інфекції використовуються нечасто. В основному це адсорбуючі і в’яжучі засоби. Але тут слід врахувати, що в’яжучі засоби не призначаються одночасно з сорбентами. Спочатку потрібно вивести з організму токсини. Для цього використовується активоване вугілля або більш сучасний засіб – Ентеросгель. І тільки потім можна приймати в’яжучі ліки. Враховуючи те, як цей вірус впливає на активність шлунка, вже у відновлювальному періоді призначаються поліферментні препарати – Фестал, Панкреатин, Панзинорм-Форте.
У дорослих одужання зазвичай настає протягом тижня, максимум – через 12 днів. У дітей захворювання протікає важче. Ще як мінімум тиждень, а то й 10-12 днів після одужання людина являє собою небезпеку для оточуючих і має всі контакти звести до мінімуму. Рекомендується в цей час побути вдома.
5 Профілактичні заходи
Профілактика ротавірусу полягає в проведенні вакцинації. Препарат для неї був зареєстрований у багатьох країнах, включаючи РФ. В щеплення входять основні штами, на частку яких припадає до 95 % усіх випадків захворювання. Вакцинацію можна проводити вже з 6-тижневого віку. Протипоказань для неї практично немає, винятком є вроджені аномалії розвитку кишечника і, звичайно, щеплення ніхто не робить у період застуди чи ГРВІ.
Першу вакцинацію проводять у віці 6-12 тижнів, потім дитина має отримати дві дози з проміжком в 4-10 тижнів між ними. Повністю процес буде завершений до 10-місячного віку. Вакцина добре поєднується з іншими щепленнями.
Слід пам’ятати, що ротавірус – це не хвороба брудних рук, і тому одних тільки дотримання заходів гігієни в цьому випадку недостатньо. Особливо це стосується тих дітей, які тільки вчаться ходити і повзати, і можуть контактувати з будь-якими вірусами в найближчій пісочниці. Але й дорослі, які їдуть на відпочинок, де є відкриті водойми, або ті, хто проводить відпустку на пляжі, ризикують не менше. Не варто вважати, що вірус живе тільки в брудній воді – він добре зберігається і в проточній. А природний імунітет від цього захворювання організмом практично не виробляється. Щеплення дорослим не робляться, так що залишається тільки дотримуватися правил елементарної гігієни.
6 Харчування і застосування пробіотиків
Дієта при ротавірусної інфекції призначається з урахуванням патогенезу, тобто механізму виникнення цього захворювання. Справа в тому, що при ньому через ураження кишечника порушується вироблення травних ферментів, зокрема – лактози. Тому на весь період захворювання з раціону доведеться виключити як незбиране молоко, так і кисломолочні продукти. Якщо мова йде про дитяче харчування, то потрібно орієнтуватися на тип вигодовування. При годівлі штучними сумішами їх молочні різновиди треба міняти на низколактозные або зовсім безлактозні. Багато діти добре переносять соєві суміші і безмолочні каші – на основі рисового борошна, яка трохи зміцнює шлунок.
Для дорослих виключаються будь-які продукти, які можуть викликати бродильні процеси, але тільки в гострому періоді хвороби. Така дієта передбачає обмеження швидких вуглеводів (в основному цукру і фруктів). Овочі у сирому вигляді є не рекомендується.
Оскільки вірусна інфекція впливає на баланс мікроорганізмів в кишечнику, то комплексна терапія передбачає застосування пробіотиків. Це біологічні препарати, які містять корисні живі мікроорганізми. Вони повинні виживати в кишкової середовищі, тому рекомендується вибирати препарати у вигляді капсул.
Пробіотики бувають декількох видів. Це монокомпонентні засоби, що містять один вид бактерій. До їх числа відносяться Лактобактерин, Бакстисубтил, Біфідумбактерин. Є і полікомпонентні і комбіновані засоби – Біфілонг, Біфідумбактерин Форте, Кипацид. Добре зарекомендував себе Ентерол – пробіотик на основі непатогенних дріжджів. Але призначити конкретний тип препарату може тільки лікар – після проведення відповідних досліджень.
