Операція з видалення жовчного міхура – холецистектомія – вносить зміни в розпорядок дня хворого на все життя. Реабілітація після проведення процедури може тривати ще протягом двох років, а прийом підтримуючих препаратів – довічно. Дотримання всіх рекомендацій лікаря і правил відновлення дозволить максимально підвищити якість життя хворого і запобігти розвитку післяопераційних ускладнень.
1 Основні заходи реабілітації
Після операції печінка продовжує виділення жовчі, проте вона не накопичується в жовчному міхурі до початку перетравлення їжі, а постійно стікає по жовчних протоках в дванадцятипалу кишку. Цією особливістю обумовлена необхідність дотримання дієти.
Лікувальний раціон потрібно в перший місяць після холецистектомії. Надалі меню поступово розширюється, але деякі обмеження залишаються на все життя: смажені, гострі, жирні страви.
У середньому реабілітація після видалення жовчного міхура триває не менше року. За цей період великий жовчний проток і внутрішньопечінкові протоки почнуть виконувати функцію накопичення жовчі, за рахунок чого поступово необхідність у строгому обмеженні в харчуванні зникне.
Основні правила реабілітації після втручання:
- дотримання дієти – після холецистектомії показаний стіл №5 по Певзнеру;
- виконання спеціальних фізичних вправ, відмова від посилених тренувань і перенапруг;
- догляд за швом;
- прийом лікарських препаратів, що полегшують відновлення функції травного тракту.
Медикаменти можуть бути призначені тільки хірургом або лікуючим лікарем. Під час амбулаторної реабілітації хворий повинен проходити регулярні медичні огляди.
2 Перші години
В залежності від методу втручання початковий реабілітаційний період триває від кількох годин до кількох днів. Видалення жовчного міхура і каменів шляхом лапароскопії менше травмує організм, тому терміни первинної реабілітації скорочуються.
В екстрених ситуаціях проводиться порожнинна серединна лапаротомія – вона вимагає поздовжнього розрізу черевної стінки, на відміну від лапароскопії, при якій розріз не більше 3 див. Порожнинна операція необхідна, коли пацієнт потребує невідкладної допомоги і його життю загрожує небезпека.
Зліва видалення лапароскопом, праворуч – лапаротомія
Після операції хворий доставляється в палату інтенсивної терапії. У разі лапароскопічного втручання інтенсивна терапія проводиться протягом 2-3 годин, потім пацієнт переводиться в загальну палату. Після порожнинної операції на строк збільшується до 1-2 днів.
У перші години після надходження в палату інтенсивної терапії не можна нічого їсти і пити. У залежності від виду обраного наркозу анестезіолог вкаже, з якого часу можна випити воду.
3 Перші дні
Через добу після втручання пацієнт може поступово вставати з ліжка в присутності родичів або медсестри. Можна пити воду, заборонено вживання чаю, газованої води, кави, спиртного, смаженого, жирного. Дозволено включити в раціон маленькі порції:
- знежирених вторинних бульйонів;
- варених подрібнених овочів;
- йогуртів без добавок, 1%-ного кефіру;
- вівсяної або гречаної каші на воді;
- знежиреного сиру.
Під час знаходження в стаціонарі пацієнту роблять знеболюючі уколи, можуть бути прописані антибіотики, травні ферменти, вітаміни, імуностимулятори.
Необхідно вибирати білизну тільки з натуральних матеріалів, щоб воно не травмувало свіжий шов і дозволило шкірі дихати. Після виписки пацієнт стає на амбулаторний облік до хірурга за місцем проживання.
4 Дієта
Дотримання дієти дозволить уникнути таких ускладнень, як застій жовчі, її надмірне виділення і роздратування дванадцятипалої кишки. Харчуватися потрібно не менше 5 разів на день невеликими порціями для забезпечення регулярного відтоку жовчі.
Дієта дотримується протягом місяця, потім скасовується або розширюється хірургом за показаннями.
4.1 Дозволені продукти
Гарячу і холодну їжу потрібно виключити – дозволений прийом їжі в теплому вигляді. При дієті не обмежуються білки і вуглеводи для поповнення гликогенового запасу печінки. Рекомендоване співвідношення: 100 г білків, 400 г вуглеводів і 90 г жирів на добу. Переважно вживання рослинних жирів і невеликої кількості тварин – приблизно 80/20.
Дозволені продукти і страви:
- підсушений хліб вчорашньої випічки;
- вівсяна, гречана, рисова каша на воді або знежиреному молоці;
- круп’яні запіканки з яєчним білком;
- куряча грудка, риба, нежирне м’ясо, яєчний білок;
- сир, кефір, простокваша;
- рослинне і вершкове масло, знежирена сметана;
- перші страви на воді або вторинних бульйонах;
- чай, фруктово-ягідні желе, суфле;
- відвар шипшини, фруктові та овочеві некислі соки.
Харчування протягом місяця після втручання слід узгодити з хірургом, який розширить або звузить список дозволених продуктів залежно від оцінки ризику ускладнень.
4.2 Заборонені продукти
Перший післяопераційний період проходить без таких продуктів та страв:
- ковбаси, сосиски;
- арахісове масло;
- свинина, гуска, лосось, горбуша, сом;
- жирні сорти сирів;
- субпродукти – нирки, печінка, мізки;
- м’ясні консерви, будь-які копченості;
- торти, шоколад, кремові тістечка.
Заборонено вживання солодких газованих напоїв, страв швидкого приготування, будь-яких кондитерських виробів з великим вмістом жиру.
4.3 Приклад меню на день
Скласти раціон можна з дієтологом або самостійно, комбінуючи дозволені продукти. Зразкове меню на день виглядає так:
Крім перерахованих страв, Певзнер рекомендував з’їдати до 100 г пшеничного хліба вчорашньої випічки.
5 Вправи
Фізичні навантаження можна тільки по рекомендації хірурга і через вказаний ним період після операції. Під час серединної лапаротомії м’язи черевної стінки розрізаються і без щадних тренувань в майбутньому можуть атрофуватися. То ж ускладнення, але в менших масштабах, можливо після лапароскопії.
Пацієнти, які страждають ожирінням, мають носити підтримуючий бандаж. Він виконає функції м’язів черевної стінки і підтримає її, поки м’язи ослаблені.
Протягом першого місяця можна прогулянки на свіжому повітрі в середньому темпі ходьби. Тривалість залежить від самопочуття хворого і того, як протікає реабілітація.
Коли прогулянки не будуть приносити дискомфорту, можна перейти до загальної лікувальної фізкультури. Після видалення жовчного міхура рекомендуються такі вправи:
- Стоячи ноги на ширині плечей виконують розвороти тулуба з розведеними руками, вдих роблять на розвороті, видих – при поверненні у вихідне положення.
- Зігнуті в ліктях руки ставлять на пояс, відводять лікті назад з глибоким вдихом. Повертаючись у вихідне положення, видихають.
- Пальці рук ставлять на ділянку плечових суглобів і виконують обертальні рухи. Дихання довільне.
- Лежачи на підлозі, згинають ноги в колінах. Долоню правої руки кладуть на живіт. На вдиху живіт округляють, на видиху – втягується.
- Лежачи на підлозі з випрямленими ногами і руками вздовж корпусу, повільно ковзають п’ятами до сідниць, піднімаючи таз і випинаючи живіт вгору. Видих роблять при повернення у вихідну позицію.
Під час реабілітації заборонені всі вправи, надмірно напружують м’язи черевної стінки, так як це може сприяти розбіжності швів. Виконання гімнастики повинне бути узгоджене з лікарем за місцем проживання або хірургом, який проводив операцію.
6 Догляд за швом
Першу добу після операції за швом доглядають медсестри – спочатку марлева пов’язка завжди просякнута сукровицею. Краї шва обробляють зеленкою і накладають нову стерильну марлеву пов’язку.
Йод для догляду не використовується через частоти алергічних реакцій. У період від 1 до 5 днів хірург порекомендує утриматися від водних процедур, щоб запобігти зараженню шва. Через 5-7 днів шов може бути знято, якщо загоєння пройшло добре.
Митися можна, але слід уникати натирання шва, попадання на нього води і мила. Після водних процедур його потрібно промокнути стерильним марлевим тампоном і обробити зеленкою.
7 Лікарські препарати
Під час реабілітації використовуються препарати наступних груп:
- нестероїдні протизапальні засоби;
- знеболюючі, аналгезуючу;
- антибіотики, антімікотікі;
- препарати для відновлення кишкової мікрофлори;
- регулятори відтоку жовчі.
Так як жовч виступає знезаражувальним фактором у травному тракті, на час реабілітації кишковий імунітет ослаблений. Для запобігання розвитку інфекції призначають системні антибіотики та препарати з корисною мікрофлорою.
Вибір лікарського засобу здійснюється лікарем – ні в якому разі не можна самостійно приймати медикаменти для лікування після операції. Рекомендації щодо прийому препаратів обов’язково вказують у эпикризе при виписці із стаціонару.
8 Болю і ускладнення
Больовий синдром після видалення жовчного міхура зазвичай слабкий або помірний. Його усувають анальгетиками у формі ін’єкцій. Під час активних рухів біль може повертатися. Це відбувається і при підйомі ваги або в процесі спорожнення кишечника. Болі можуть стати сигналом підвищеного газоутворення в кишечнику – це означає, що дієта погано дотримується і вжиті в їжу продукти, що викликають бродіння.
Через місяць після операції болі повинні зникнути повністю. Якщо цього не відбулося, або вони посилюються, необхідно терміново звернутися до хірурга.
Можливі ускладнення хірургічного втручання:
- жовчний перитоніт;
- піддіафрагмального або підпечінкової абсцес;
- механічна жовтяниця;
- жовчні нориці;
- коліт, гастрит, езофагіт.
Перитоніт і абсцес проявляються симптомами в перші години після операції і виявляються під час проведення інтенсивної післяопераційної терапії.
Інші ускладнення можуть розвинутися протягом місяця, тому при виявленні високої температури тіла, постійних болів в області шлунка і правого підребер’я, а також при розладах травлення і блювоти слід негайно звертатися до лікаря. При різкому погіршенні стану потрібно викликати швидку допомогу.
