Проктит: що це таке, симптоми і лікування

Проктит – захворювання шлунково-кишкового тракту, при якому відбувається запалення прямої кишки. Ця недуга виникає у дітей і дорослих і має велику кількість різновидів, кожна з яких відрізняється один від одного своїми ознаками. Діагностика та лікування здійснюється проктологом в амбулаторних умовах. Застосовуються мазі, ректальні свічки і таблетки. Іноді використовують народні засоби в якості допоміжної терапії.

1 Проктит: опис захворювання

Проктит – запалення слизової оболонки прямої кишки, однаково часто виникає у дорослих і дітей обох статей. Виділяють два типи причин виникнення патології: місцеві і загальні.

До місцевих чинників належать механічні травми при неправильному масажі або самомассаже прямої кишки та передміхурової залози, гомосексуальних статевих актах введення різних предметів в пряму кишку з метою збудження і задоволення. Ця недуга виникає через самостійного введення хімічних речовин, гарячих і холодних розчинів в пряму кишку, неправильному використанні клізм і ректальних свічок. До засобів народного лікування, які призводять розвиток проктиту, можна віднести:

• спирт;
• скипидар;
• ефірні масла;
• розчин йоду;
• концентрований розчин хлориду кальцію;
• настоянки з гірчиці і стручкового перцю.

Проктит розвивається при поширенні інфекції з запаленого піхви, уретри та сечового міхура. В якості збудника можуть виступати гонококи, хламідії та ін Якщо у хворих присутні онкологічні захворювання, то причиною розвитку патології є наявність пухлин прямої кишки або інших органів.

До загальних причин появи проктиту відноситься порушення харчування (зловживання спиртними напоями, гострої і пряної їжею), інфекції і захворювання шлунково-кишкового тракту:

• сальмонельоз – хвороба травної системи, викликане бактеріями Сальмонела (Salmonella);
• дизентерія – гостра кишкова інфекція;
• ешеріхіоз – кишкові інфекції, викликані бактеріями кишкова паличка (Escherichia coli);
• ентеровірусна інфекція – інфекційні захворювання, що виникають через зараження вірусами Ентеровірус (Enterovirus).

На появу проктиту впливають аутоімунні захворювання, такі як хвороба Крона (запалення різних відділів травного тракту), неспецифічний виразковий коліт, амілоїдоз (відкладення амілоїду в органах і тканинах і порушення функціонування організму). Паразитарні патології, що впливають на формування проктиту:

• лямбліоз – розлад травлення;
• амебіаз – порушення стільця з наявністю в ньому домішки крові, болі в животі, схуднення і абсцеси печінки;
• аскаридоз і ентеробіоз – глисти.

Проктит виникає у людей з синдромом роздратованого кишечника, які перенесли операції на органах малого таза, при порушенні кровопостачання в цій області. Також опромінення при раку тіла або шийки матки може призвести до появи патології.

2 Основні клінічні прояви і види патології

Види проктиту та їх прояви:

Вид Характеристика і симптоми По етіології Аліментарний Розвивається на тлі неправильного харчування, вживання великої кількості алкоголю і гострої їжі Інфекційний Розвивається внаслідок попадання різних інфекцій у шлунково-кишковий тракт Паразитарний Виникає через зараження паразитами Застійний З’являється на тлі запорів і супроводжується застоєм крові в стінках прямої кишки Променевої Виникає через застосування променевої терапії при онкологічних хворобах Гонорейний Запалення з’являється з-за попадання гонококів Хламідійний Розвивається при зараженні хламідіями Особливості перебігу Гострий Виникають відчуття печіння в області прямої кишки, біль і тяжкість в нижній частині живота. Відзначається підвищення температури тіла, головний біль і помилкові позиви на дефекацію з-за постійних запорів. У жінок біль переходить в область піхви, а у чоловіків – в мошонку і статевий член. Часто виникає біль у попереку. Відзначається підвищена стомлюваність і слабкість Підгострий Позиви на дефекацію менш часті, ніж при гострій формі. Клінічні прояви виражені слабше Хронічний Свербіння в області анального отвору, больові відчуття в області тазу. Спостерігається печіння при прийомі гострої їжі, слизові та гнійні виділення при дефекації. Відбувається набрякання шкіри біля анального отвору. На початковій стадії позиви поєднуються з запорами, які виникають із-за спазму сфінктера і страх хворого перед інтенсивними болями. В період ремісії всі симптоми зникають, але спостерігаються домішки слизу в калі Характер запального процесу Катарально-слизовий Спостерігається набряк і почервоніння слизової оболонки. Виникає інтенсивне виділення слизу Катарально-геморагічний Відзначається набряк і дрібні крововиливи Катарально-гнійний Почервоніння і набряк з виділеннями гною Гнійно-фібринозний Слизова покривається гнійної плівкою Ерозивний На слизовій виникають поверхневі дефекти (ерозії) Виразковий На слизовій оболонці формуються виразки Виразково-некротичний Виникають дефекти і формуються ділянки некрозу (відмирання тканин) Поліпозно З’являються невеликі вирости на поверхні слизової Різновиди хронічної форми Гіпертрофічний Відзначається потовщення слизової оболонки. Її складки набряклі, їх глибина збільшена Атрофічний Слизова блідого кольору і стоншена, а глибина складок зменшена. Через слизову можна побачити судини, що знаходяться під нею Нормотрофічний Виникає почервоніння слизової, а товщина і глибина складок не змінюється

Крім вищеописаних проявів, відзначаються ускладнення у вигляді кровотечі. Ректальні кровотечі (виділення крові із заднього проходу) бувають рясними, а при частому повторенні вони можуть призводити до розвитку анемії (недокрів’я, яке супроводжується зниженням концентрації гемоглобіну в крові). Якщо виникають нориці прямої кишки (глибокі патологічні канали між прямою кишкою і шкірою), то зазначається відходження калу і газів через уретру або піхву. При звуженні органу наголошується утруднення дефекації і нетримання кишкового вмісту, а також свербіж та подразнення в перианальной області (ділянка шкіри навколо ануса).

2.1 Особливості патології в дитячому віці

У немовлят виникає затримка фізичного розвитку, у виділеннях спостерігається наявність домішок. Відзначаються часті запори і метеоризм (підвищений скупчення газів у шлунково-кишковому тракті). Вага дитини не відповідає віковій нормі.

Іноді розвиваються алергічні реакції і захворювання шкіри (дерматит). У дітей більш старшого віку часто виникають позиви до дефекації. Відзначається сильне свербіння в області анального сфінктера, і дитина може роздерти шкіру до крові.

3 Діагностика

Діагностика цього захворювання здійснюється на основі збору анамнезу і скарг, ректального, лабораторних та інструментальних методів дослідження. Спочатку лікар-проктолог оглядає промежину і задній прохід хворого на наявність запалення. Після цього проводиться ректальне дослідження, за допомогою якого виявляється або спазм чи розслаблення сфінктера, набряк слизової оболонки і звуження прямої кишки.

Крім цього, застосовується ректороманоскопія, яка полягає в дослідженні прямої кишки за допомогою спеціальної трубки. При цьому іноді беруть біопсію (отримання зразків слизової оболонки прямої кишки для подальшого дослідження). Якщо лікарем виявляється звуження просвіту прямої кишки, то застосовують ірігоскопії (дослідження товстого кишечника за допомогою введення в нього барієвого розчину і рентгенографії). Щоб виявити наявність/відсутність патологічних домішок, необхідно виконати аналіз калу.

4 Лікування

Лікування здійснюється в амбулаторних умовах під суворим контролем лікаря. Пацієнту призначають дієту, постільний режим, не рекомендується тривалий час перебувати в сидячому положенні. Не можна проявляти надмірну фізичну активність.

Якщо діагностується паразитарна форма проктиту, то застосовуються антигельмінтні засоби, тобто препарати проти глистів (Гельминтокс, Пірантел, Декарис, Вермокс,Немозол). Якщо у пацієнтів спостерігаються інфекційні види проктиту, то призначають антибіотики з урахуванням виду збудника. При наявності хвороби шлунково-кишкового тракту необхідно вилікувати основну патологію.

Щоб позбутися спазмом і помилкових позивів, необхідно приймати спазмолітики, іноді в поєднанні з знеболюючими (Атропін, Дротаверин, Но-Шпа). Слід виконувати очисні і лікувальні клізми з ромашкою, обліпиховою олією. Застосовують свічки (Проктозан, Натальсид, Ультрапрокт) і аерозолі (Гипозоль). При лікуванні свічками важливо правильно їх використовувати, щоб уникнути негативних наслідків.

Правила використання ректальних свічок

4.1 Дієта

При проктиті пацієнту призначається дієта. Лікарями дозволяється вживати страви, що легко засвоюються і мають велику кількість вітамінів і мінералів. Їжа повинна бути відварена і нежирної. Можна вживати наступні продукти:

• печені яблука;
• варену телятину, яловичину;
• птицю і кролятину на пару;
• хліб грубого помелу;
• інжир, банани, мандарини, курагу;
• розведені водою соки;
• каші на воді з додаванням вершкового масла;
• кисломолочні продукти;
• варені і тушковані овочі.

За необхідності потрібно вживати менше круп. Заборонені продукти:

• пшеничний хліб;
• міцний чай;
• гостра, смажена, солона, копчена їжа;
• рисова або манна каша;
• бобові;
• соуси і спеції;
• шоколад;
• часник;
• борошняні вироби.

4.2 Терапія в домашніх умовах

Крім медикаментозної терапії і дієти, застосовується лікування в домашніх умовах за допомогою народних засобів. Це дозволяє поліпшити ефективність від прийому медикаментозних препаратів. Можна робити мікроклізми з травами (календула, ромашка, меліса і материнка).

Для приготування клізми з календулою потрібно взяти дві ложки трави, залити гарячою водою і підігріти 15 хвилин на водяній бані. Після цього засіб треба настояти протягом 40 хвилин. Одну ложку приготованого речовини розводять в 1/4 склянці води.

Щоб використовувати клізму з настою ромашки, потрібно кілька столових ложок трави залити окропом, настоювати на водяній бані, остудити і процідити. Після цього засіб слід розвести у воді. Клізма з меліси і материнки готується аналогічним способом.

Після введення рідини в кишечник потрібно, щоб вона всмокталася. Для цього треба полежати 10 хвилин на спині, потім на животі й боках. Після цього необхідно встати на коліна, лікті і голову опустити. Тривалість лікування становить 3-4 тижні.

Можна застосовувати настій календули і ромашки всередину. Це ліки дозволяє зняти запальні процеси в організмі. Схема прима: 1-2 столових ложки 3-4 рази на день.

Рекомендується приймати сидячі ванни з травами (польовим хвощем, ромашкою, евкаліптом, шавлією, споришем або безсмертником). Щоб приготувати ванночку з хвощем слід 1/2 склянки трави залити літром окропу, настоювати протягом 15 хвилин і процідити. Тривалість процедури становить 20 хвилин.

Щоб позбавитися від запалення слизової оболонки, можна використовувати мазь з дубової кори, квітів льнянки і трави водяного перцю. Ці компоненти потрібно подрібнити в ступці до однорідної маси і залити розтопленим свинячим жиром. Через 12 годин суміш потрібно підігріти і процідити. Схема прийому: протягом трьох тижнів треба наносити мазь на тампон із марлі, вводити у просвіт прямої кишки і залишати на 5 годин, тобто не змивати.