Регулярне спорожнення кишечника – запорука здоров’я. Часті запори цьому заважають, а вони сьогодні характерні для більшої частини населення у зв’язку з неправильним харчуванням і малорухливим способом життя.
Запори означають постійні труднощі з випорожненням кишечника, коли воно відбувається не частіше трьох разів на тиждень. Характерний занадто твердий стілець, невелику кількість калу. Його консистенція визначається вмістом води у самих масах. При нормальній ситуації показник становить 70%. Але при запорах знижується до 40%. Значущим критерієм є обсяг калових мас. Він становить при запорах не більше 35 г на добу. До цього додаються хворобливі відчуття при дефекації, дискомфорт і відчуття, що спорожнення кишечника відбулося не повністю.
1 Причини виникнення
Залежно від провокуючих факторів запор буває первинним, вторинним та ідіопатичним. Причини виникнення первинного типу пов’язані з різними аномаліями розвитку товстого кишечника і його іннервації. Вторинний варіант розвивається, коли є захворювання інших внутрішніх органів або порушення обміну речовин. Ідіопатичним називають запор, який виникає з невстановлених причин.
У медицині використовується й інша класифікація. Запор буває:
- аліментарний;
- механічний;
- дискинетический.
Причина аліментарного – неправильний спосіб життя. В основному стосується харчування і питного режиму (людина вживає занадто мало води, в його раціоні мало круп, овочів і фруктів, що містять харчові волокна).
Механічний запор ніяк не пов’язаний з погрішностями харчування, в його основі – погіршення кишкової прохідності, в тому числі і в результаті здавлювання кишечника.
Дискинетический тип виникає з-за метаболічних розладів, синдрому подразненого кишечника та інших аналогічних причин, що впливають на перистальтику.
У кожному конкретному випадку потрібно розглядати додаткові симптоми, щоб зрозуміти природу запору і вирішувати, що робити далі. Сильні болі в животі, нудота при запорі та блювання свідчать про кишкової непрохідності – необхідно якомога швидше викликати “швидку”. В домашніх умовах такі патології не лікують, частіше потрібна операція.
2 Лікування у дорослих
Лікування запору у дорослих являє собою досить складну задачу, особливо в тих випадках, коли проблема пов’язана з наявністю системних захворювань. Потрібно відмовитися від ідеї регулярно робити клізми і приймати проносні, оскільки безконтрольне вживання таких препаратів порушує всмоктування як поживних речовин, так і ліків.
Застосування проносних засобів теж протипоказано при наявності болю в животі та інших ускладнень. Адже це ознаки, які свідчать про наявність запального захворювання кишечника або порушення його прохідності.
Існують різні типи проносних препаратів. Найбільш ефективними вважаються ті, що містять лактулозу. Вона є пребіотиком і сприяє нормалізації мікрофлори кишечника. Діють такі препарати (Дюфалак) м’яко. Але і результат дають не надто швидкий – через 6-8 годин.
Хронічний запор можна лікувати народними засобами. Якщо відсутні інші захворювання ШКТ, достатньо налагодити режим харчування і кожен день за кілька годин перед сном випивати склянку кефіру, причому одно – або дводенної, оскільки вже триденний продукт дає протилежний результат. Містяться лактобактерії за ніч підготують організм до легкої ранковій дефекації.
Деякі спеціалісти рекомендують використовувати полоскання оливковою олією. Вранці після всіх гігієнічних процедур потрібно взяти в рот 1 ст. л. продукту і якийсь час із зусиллям полоскати рот, як слід «проганяючи» між зубами, поки засіб не втрачає в’язкість і не стане легким і рідким як вода. Тоді його можна проковтнути. Полоскання саме по собі запускає потрібні процеси в кишечнику. А речовини, що містяться в олії, пом’якшують запалення, якщо таке є.
Деякий послаблюючий ефект дають мінеральні води з вмістом сульфатів. Вони допомагають посилити перистальтику кишечника на всьому його протязі. Але перед їх прийомом потрібно проконсультуватися з лікарем, оскільки при деяких захворюваннях шлунка вони протипоказані. Такі води п’ють тільки без газу – його випускають, попередньо відкривши пляшку. Причому воду потрібно ще і нагріти до прийнятної температури. Потрібно пити маленькими ковтками, можна додати трохи меду. Після рекомендується як мінімум півгодини провести в стані спокою.
3 Особливості у дітей
Багатьох батьків турбують закрепи у дітей. Тим більше що у малюків на першому році життя проблема виникає в 35% випадків. Крім самого запору, спостерігається зниження апетиту і здуття живота. Іноді ситуація супроводжується болем, появою в калових масах домішок крові – при тріщинах ануса. Причому кров відрізняється яскраво-червоним відтінком. У таких випадках потрібно звернутися до лікаря.
Якщо крім самого запору дитину нічого не турбує, то батькам можна не хвилюватися. У немовляти стільця може не бути протягом 3-5 днів, і при відсутності інших симптомів це вважається варіантом норми.
У дитини причиною відсутності дефекації є психологічні фактори – стреси, надмірна активність, коли малюк захоплений чимось і просто забуває сходити в туалет. До того ж дитина може звикнути до певних умов, аж до горщика конкретної форми і кольору, і важко переносить їх зміни (при поїздці до бабусі).
Тому лікувати запор у дитини потрібно комплексно і починати слід із створення сприятливої психологічної обстановки. Необхідно домогтися, щоб дефекація проходила кожен день в один і той же час. Іноді діти страждають запорами, оскільки відчувають біль при дефекації. У такому випадку потрібно зробити її максимально комфортною – попередньо намазати область навколо ануса дитячим кремом або олією.
Причиною запорів у дітей є також неправильне харчування, при якому в раціоні міститься мало клітковини. Легкі ранні сніданки і рясні і щільні пізні вечері теж призводять до неприємних наслідків.
Іноді причиною виступають патології ендокринної системи, прийом препаратів заліза або сечогінних засобів, оскільки в останньому випадку організм втрачає надто багато рідини, і калові маси стають твердими.
Лікування запорів у дітей спрямоване на корекцію харчування, покращання травної функції, посилення моторики кишечника, нормалізацію його мікрофлори.
Дітям постарше, особливо школярам, потрібно забезпечити нормальний режим фізичної активності. Дитина повинна багато рухатися, бігати і стрибати, займатися плаванням або іншими видами спорту.
Обов’язково потрібно коригувати раціон, в ньому обов’язково повинні бути продукти з високим вмістом клітковини (овочі, крупи тощо). Потрібно їсти сухофрукти:
- ізюм;
- чорнослив;
- курагу.
Ефективним засобом від запорів вважаються печені яблука. Рекомендується вживати свіжовичавлені соки з м’якоттю.
При запорах у немовляти коригувати свій раціон повинна годуюча мама. Діти на штучному вигодовуванні частіше стикаються з запорами, ніж малюки на ГВ. Їм рекомендується підібрати суміш з пре – або пробіотиками. Відповідні продукти є у марок Нутрилон, Агуша голд та інших.
4 Літні люди
У літніх людей частіше буває запор, пов’язаний з уповільненням прохідності. Це зумовлено поганим тонусом м’язів в області тазу. Часто так відбувається при геморої, якщо є тріщини заднього проходу, запалення прямої кишки, а також захворюваннях нервової системи, включаючи розсіяний склероз і хвороба Паркінсона. Та й в цілому у людей старше 65 років організм більшою мірою страждає від поганих звичок харчування.
До того ж до цього віку збільшується кількість уживаних медикаментів, що теж впливає на процеси перистальтики і проходження стільця. Часто є фізичні проблеми – болю при артриті, які роблять дефекацію як мінімум дискомфортною, а іноді і болючою.
Лікування повинне обов’язково призначатися лікарем з урахуванням тих препаратів, які вже прописані раніше (можливо, деякі з них доведеться скасувати). Для усунення запорів у цих випадках використовуються різні засоби. Якщо врахувати, що проблема в літньому віці носить затяжний характер, то препарати на зразок Сенадексину і Гутталакса на тривале застосування не розраховані.
Інша справа – пребіотики, які мають послаблюючу ефектом. Ці препарати не викликають звикання і розраховані на тривалий прийом. Але і результат від них буде не раніше ніж через кілька діб. До таких ліків відноситься Дюфалак.
Крім готових препаратів, можна скористатися народними засобами. Але в літньому віці не варто захоплюватися різними трав’яними відварами, оскільки вони зовсім небезпечними можуть призвести до перепадів тиску.
Можна звернутися до таких перевірених засобів, як відвар кураги і чорносливу:
- насипають жменю плодів у окріп (1 літр);
- доводять до кипіння;
- залишають на повільному вогні 10 хвилин;
- настоюють до охолодження.
Такий відвар без цукру рекомендується пити маленькими ковтками вранці натщесерце, досить однієї склянки в день. Деякі лікарі радять у тих же цілях готувати відвар родзинок.
Для нормалізації стільця можна вживати салат з буряка:
- беруть коренеплід середніх розмірів;
- варять;
- очищають;
- натирають на тертці;
- заправляють рослинним маслом.
Однієї порції в день достатньо, щоб нормалізувати процес.
