Відрижка та печія – вірні ознаки порушення роботи шлунково-кишкового тракту. Поодинокі випадки цих симптомів звичайно не обумовлені патологією шлунка, а викликані похибками в дієті та іншими провокуючими факторами, що не носять патологічний характер. Постійне і регулярне поява печії і відрижки вже викликає настороженість, так як вони можуть бути пов’язані з захворюваннями органів травлення. В даний час для боротьби з цими симптомами з успіхом застосовуються засоби з арсеналу як традиційної медицини, так і народної.
1 Характеристика проблеми
Печія – це неприємне відчуття сильного печіння за грудиною, викликане закидом соляної кислоти з шлунку в стравохід (эзофагуса) і роздратуванням його слизової оболонки.
Подібний механізм розвитку має і відрижка або, як її ще називають на медичному мовою, регургітація. Вона характеризується зворотним попаданням рідини зі шлунка в ротову порожнину, а також виходом із нього скупчилося повітря назовні. Виникає регургітація в основному після прийому їжі і має присмак і запах.
1.1 Причини патології
У нормі при активній роботі шлунка нижній стравохідний сфінктер, розташований на межі переходу стравоходу в шлунок, закритий і перешкоджає зворотному потрапляння шлункового соку в пищеводную трубку. При недостатній роботі м’язів цього сфінктера відбувається неповне змикання, що сприяє забросу соляної кислоти і шлункового вмісту через нього.
Інша причина такого стану – грижа стравохідного отвору діафрагми. Вона тягне за собою проникнення в грудну порожнину нижнього відділу эзофагуса і частини шлунка, що і провокує постійне наявність печії і відрижки.
Іншими причинами печії і відрижки рідким вмістом є:
- гастрит з підвищеною секрецією соляної кислоти;
- виразкова хвороба шлунка;
- гастроезофагеальна рефлюксна хвороба;
- постійне вживання їжі провокує: кави, алкоголю, шоколаду, томатів, копченостей і консервів, жирної та смаженої їжі;
- носіння тугих штанів і поясів;
- нахили вперед або прийняття горизонтального положення після харчування.
Кілька відрізняються причини відрижки повітрям. Вони полягають у його посиленому заковтуванні внаслідок різних ситуацій.
2 Лікування
У лікуванні застосовуються комбінації препаратів з різних груп. Вони випускаються в таблетках, суспензіях, гелях, а також в порошках для приготування ін’єкцій. Останній варіант застосовується тільки при гострих нападах гастриту і в стаціонарних умовах. При печії і відрижці використовують кошти тільки для перорального прийому. Застосовувані групи препаратів з представниками кожної з них наведено нижче:
В залежності від вираженості печії і відрижки застосовують різні комбінації. Постійні напади вимагають призначення препаратів з усіх груп. Перші дві з них попереджають розвиток цих симптомів, а антациди здатні їх усунути в найкоротший проміжок часу. Особливо швидко і ефективно з даними проявами справляються Алмагель з анестетическим компонентом і Гевискон, є ще й рафтобразующим засобом. Приймати перераховані кошти потрібно за 40 хвилин до їжі.
2.1 Народна медицина
Як і багато інші захворювання, лікувати печію і відрижку можна і народними засобами. Їх перевагою є доступність та легкість використання в домашніх умовах.
Найбільш популярним вважається харчова сода. Вона є в кожному будинку і її прийом в короткий час позбавляє від подібних проблем. Для цього чверть чайної ложки соди потрібно розвести в половині склянки теплої води і випити суміш маленькими ковтками. Через 10 хвилин ознаки печії підуть. При необхідності через 3-4 години можна повторити процедуру, але максимальна добова доза не повинна перевищувати 200 г содового розчину.
Іншими не менш відомими засобами нетрадиційної медицини є:
Замінити лужну воду при її відсутності можна молоком або м’ятним чаєм (настоявшимся з листочків м’яти). Вони розбавляють соляну кислоту, тим самим знижуючи її агресивність.
2.2 При вагітності
Вагітним більшість медикаментів заборонено до прийому. Це пов’язано з їх негативним впливом на що формується організм майбутньої людини. З лікарських препаратів дозволяється застосовувати лише Маалокс і Ренні.
Широко використовуються при вагітності народні кошти. Їх застосування в цьому періоді безпечно, але в той же час досить ефективно. Але застосовуватися вони повинні з урахуванням індивідуальної переносимості їх компонентів жінкою.