Неприємний запах з рота (в медицині називається галітоз) — досить поширена проблема багатьох людей, незалежно від віку. Крім вираженого дискомфорту вона призводить до зниження самооцінки, замкнутості, самотності і в результаті – до розвитку психоневрологічних захворювань.
Галітоз не є самостійним недугою, скоріше це симптом розвитку патологій органів травлення. При відсутності дотримання догляду за ротовою порожниною неприємний запах посилюється. Лікувати цей стан можна за допомогою медикаментів і народних засобів.
1 Види галитоза
Медики виділяють наступні види галитоза:
1. Фізіологічний, при якому поганий запах відчувають всі навколишні. Причини його виникнення — особливості фізіології, недотримання гігієни порожнини рота, зловживання алкоголем або лікарськими препаратами, неправильний раціон харчування, голодування, паління, порушення обміну речовин в організмі.
2. Патологічний, причинами формування якого є стоматологічні патології або захворювання внутрішніх органів.
3. Псевдогалитоз — ледве вловимий неприємний запах, який відчувається тільки при дуже близькому контакті. У більшості випадків людина перебільшує проблему, яку легко вирішити за допомогою більш ретельного догляду за ротовою порожниною.
4. Галитофобия — нав’язливий стан, впевненість у поганому запаху, не підтвердженому ні фахівцями, ні оточуючими. Такі люди відчувають страх появи неприємного запаху з рота після перенесеного захворювання.
2 Причини
Головна причина появи поганого запаху з рота — життєдіяльність анаеробних мікроорганізмів (бактерій), що розмножуються без доступу кисню. Вони виробляють летючі сірчисті сполуки, що представляють собою смердючі гази. Медики вважають, що найчастіша причина недуги – білий наліт, який накопичується на задній частині мови, коли при чищенні зубів ця ділянка залишається без уваги.
Згідно зі статистикою, майже 90% випадків поганого запаху пов’язані зі стоматологічними проблемами, близько 7% – з ЛОР-патологією і тільки 3% – з недугами органів внутрішньої системи.
Основні причини, що сприяють розмноженню бактерій:
1. Недостатня гігієна порожнини рота. Поганий запах з рота виникає, якщо людина не використовує зубну нитку для повного очищення міжзубного простору від частинок їжі.
2. Патології десен. Пародонтит або гінгівіт розвиваються із-за утворення зубного каменю, сприяє виділенню великої кількості токсинів і запалення ясен.
3. Зубний камінь – наліт з солей кальцію, який з часом твердне.
4. Захворювання ротової порожнини. До них відносяться: стоматит, пародонтоз, пародонтит, патології слинних залоз, дисбактеріоз і карієс.
5. Запалення слизової оболонки рота, що супроводжується розвитком виразок, щільного нальоту і гнильного запаху.
6. Сухість у роті. Із-за недостатнього зволоження слиною ротової порожнини вона не очищується від відмерлих частинок і зубного нальоту. У результаті клітини, розташовані на внутрішній поверхні щік, ясен та мовою, починають розкладатися. Іноді сухість у роті виникає захворювань слинних залоз, надмірного вживання алкоголю і ліків.
7. Глосит. Запалення слизової мови.
8. Медикаменти. Деякі з них, особливо сечогінні та антигістамінні, викликають сухість порожнини рота.
9. Тютюн. Куріння тютюну і жування тютюну сприяють відкладенню хімічних речовин у роті. Куріння прискорює розвиток патологій ясен і раку.
10. Патології органів травлення. При гастриті і виразці стравохідний сфінктер не закривається, і кислий запах прямо з шлунка проникає в порожнину рота. Із-за недостатнього засвоєння їжі починається її бродіння і гниття. При зниженій кислотності шлунка виникають відрижка і тухлий запах з рота. Нетравлення викликає запах ацетону.
11. Коліт і ентерит. Запалення в кишечнику сприяє проникненню в кров токсинів, які виводяться організмом, в тому числі через легені. Недостатнє всмоктування їжі, непрохідність кишечника, дисбактеріоз і знижена перистальтика стають причиною запаху калу з ротової порожнини.
12. Ниркова недостатність. Захворювання супроводжується запахом аміаку з рота з-за підвищеного рівня сечовини в крові. Організм втрачає здатність повного виведення цієї речовини звичайним способом і починає шукати інші шляхи – за допомогою шкіри і слизових. Сечокислий діатез, дистрофія нирок і нефроз пов’язані з порушенням білкового обміну і скупчування продуктів його розпаду, що часто стає причиною виникнення запаху ацетону з ротової порожнини.
13. Хронічний тонзиліт. Запалення мигдаликів виникає із-за зниженого імунітету і наявності великої кількості хвороботворних бактерій в порожнині рота.
14. Патології підшлункової залози. Запах ацетону виникає при панкреатиті та цукровому діабеті. Високий рівень цукру, пов’язаний з викидом ацетону, змушує нирки працювати швидше і виводити його з організму.
15. Деякі продукти – м’ясо, жирна їжа, цибулю і часник.
16. Захворювання органів дихання. Вони завжди супроводжуються гнильним запахом з-за розкладу амінокислот. До них відносяться: гайморит, запалення легенів, синусит, бронхіт, алергічний нежить, тонзиліт, туберкульоз, ангіна, абсцес легенів.
17. Анорексія і булімія. Часта причина появи запаху калу з рота.
18. Патології печінки. Їх протягом супроводжується виділенням ацетону в сечі і крові. При виявленні симптомів необхідно негайно госпіталізувати для проведення діагностики та вибору лікування, щоб уникнути діабетичної коми.
3 Як перевірити наявність запаху?
Більшість людей, які страждають поганим запахом з рота, не підозрюють про його наявність і дізнаються про проблеми, тільки якщо їм вкаже на неї хтось з боку. Проте близькі і рідні бояться образити людину, а товариші по службі намагаються звести спілкування з ними до мінімуму. Тому слід протестувати себе одним з трьох способів:
1. Лизнути зап’ясті, дочекатися, коли слина висохне, і потім понюхати. Це буде запах передньої частини мови, який набагато слабкіше цього – адже вона очищається слиною, в складі якої присутні антибактеріальні речовини. Інша частина мови — розсадник неприємних запахів.
2. Подихати в стислу долоню і відразу понюхати. Або щелепу висунути вперед, випнути нижню губу і піджати всередину верхню, після чого різко видихнути і понюхати.
3. Взяти ложку і кілька разів провести по мові тильною стороною. Запах нальоту, що залишився на поверхні, і є запах дихання.
До додаткових симптомів галитоза відносяться запалення слизової, утворення нальоту на язиці та неприємний присмак у роті.
3.1 Запах з рота у дітей
Зазвичай він помітний вранці, при цьому дитина може виглядати абсолютно здоровим і активним.
Незважаючи на те, що сучасна медицина вважає однією з основних причин виникнення поганого запаху у дітей захворювання ШКТ, доктор Комаровський не бачить в цьому взаємозв’язку. На його думку, проблему викликають певні продукти (часник), тому стан не несе ніякої небезпеки і проходить самостійно. Тим не менш причиною патології у дитини можуть бути захворювання гайморових пазух, протягом яких пов’язане з накопиченням гною, ангіна і навіть простий нежить, що викликає пересихання при ротовому диханні.
Сама видима причина — проблеми з зубами. Щоб її виявити, досить оглянути ротову порожнину дитини на предмет карієсу, припухлості і почервоніння ясен і піти на прийом до дитячого стоматолога. Після лікування запах зникає. Більш серйозні причини встановлюються на особистому огляді у фахівця.
Важливу роль у встановленні причини запаху грає його специфіка. Приміром, солодкуватий запах є ознакою тяжких захворювань печінки, виснаження організму або гепатиту. Запах ацетону вказує на розвиток цукрового діабету і патологій жовчного міхура. Аміачний сигналізує про проблеми з печінкою або підвищеному рівні протеїну, отриманого з їжею.
4 Діагностика
Визначення галитоза в клінічних умовах проводиться декількома способами:
1. Органолептичний метод – оцінка інтенсивності запаху за п’ятибальною шкалою. Попередньо пацієнту рекомендується відмовитися від вживання гострої їжі, використання косметичних засобів, чищення зубів, куріння сигарет, ополіскувачів для рота і освіжувачів дихання за 24 години до процедури.
2. Біохімічний аналіз крові – для визначення рівня цукру та ниркових ферментів.
3. Аналіз перебігу патологіїі – час виникнення запаху, наявність або відсутність захворювань ясен, ротової порожнини, носа і зв’язку з вживаною їжею.
4. Фарингоскопия – огляд гортані.
5. Сульфідний моніторинг – дослідження за допомогою спеціального апарата (галиметра), розробленого для визначення ступеня концентрації сірки в повітрі, що видихається.
6. Ларингоскопія та відвідування пульмонолога і гастроентеролога.
7. Ендоскопія – огляд ротової порожнини стоматологом на наявність характерного нальоту на язиці.
5 Лікування
При виникненні поганого запаху з рота слід відвідати стоматолога для проведення лікування патологій ясен, зубів, очищення від зубного каменю і професійного чищення. Якщо це не допомагає, необхідна консультація:
- ЛОР-лікаря (виявлення риніту або гаймориту);
- гастроентеролога;
- ендокринолога (цукровий діабет);
- пульмонолога (бронхоектатична хвороба).
Для видалення запаху існує безліч аптечних препаратів: аерозолів, льодяників, жуйок.
Основа лікування полягає в дотриманні гігієни рота. Необхідно стежити за тим, щоб після їжі в роті не залишалися частинки їжі. Для цього рекомендується:
- чистити зуби три рази на добу за допомогою зубної щітки з м’якою щетиною;
- щодня використовувати зубну нитку;
- пам’ятати про очищення мови тильною стороною щітки;
- регулярно вживати в їжу овочі і фрукти для поліпшення слиновиділення;
- дотримуватися режим харчування;
- своєчасно відвідувати стоматолога.
5.1 Народні засоби
Аптечні засоби від запаху з рота не завжди ефективні з-за короткочасної дії. Впоратися з проблемою допоможуть народні рецепти, зібрані людьми протягом декількох століть. Перед їх використанням слід обов’язково проконсультуватися у фахівця.
Найбільш ефективні рецепти описані в таблиці:
Назва |
Опис |
Полин і звіробій |
Взяти в рівних пропорціях обидві трави і залити окропом. Настоювати протягом 2-3 годин. Споліскувати отриманим засобом рот кілька разів на день |
Перцева м’ята, полин і ожина |
Взяти кожна рослина по 1 ст. л. залити склянкою окропу і настоювати протягом години. Використовувати для полоскання |
Корінь аїру болотного та дубова кора |
По 1 ст. л. трав засипати в емальований каструлю, залити 500 мл теплої води і поставити на повільний вогонь на 20 хвилин. Зняти з вогню і настоювати протягом 1 години. Процідити і використовувати для полоскання |
М’ята |
1 ч. л. трави залити склянкою окропу, настояти протягом години і процідити. Додати кілька крапель лимонного соку. Засіб не тільки усуває поганий запах з рота, але і сприяє зміцненню ясен і загоєнню ран |
Селера |
Рослина володіє лікувальними властивостями, сприяє очищенню й омолодженню організму. Пацієнтам, що страждають цукровим діабетом, дозволяється вживати його в будь-якій кількості. Для усунення неприємного запаху необхідно взяти корінь селери, ретельно подрібнити і залити окропом. Перемістити у темний скляний посуд і прибрати в прохолодне і темне місце на тиждень. Після цього процідити і використовувати тричі на добу для полоскання рота |
Трав’яний відвар |
Приготувати мелісу, чебрець, листя суниці (лісовий), ромашку і польовий хвощ в рівних пропорціях, заварити окропом і настоювати протягом кількох годин. Полоскання рота з приготованого відвару знімають запалення, усуває поганий запах і сприяють загоєнню слизової. Такий же ефект має використання декількох крапель чайного дерева з звичайною водою. Зберігати відвар не більш доби в холодильнику |
Лікувальний еліксир |
В домашніх умовах можна використовувати наступну рідина для полоскання: подрібнена кориця (1 ч. л.), м’ята (1 ч. л.), гвоздика (1 ч. л.), петрушка (2 ч. л.). Все перемішати і залити 250 мл окропу. Дати охолонути і процідити |
Щавель |
Приготувати 1 ст. л. сухого листя рослини, залити 500 мл води і поставити на повільний вогонь на 20 хвилин. Отриманий відвар настоювати 3 години, процідити і вживати по 1/4 склянки 3 рази в день перед їжею. Завдяки високому вмісту щавлевої кислоти підвищується шлункова кислотність |
Яблучний оцет |
У склянку теплої води додати 1 ч. л. кошти і полоскати рот протягом декількох хвилин. При купівлі оцту потрібно дотримуватися обережності і не переплутати його з оцтовою есенцією |
Кислиця |
Взяти 2 ч. л. рослини залити 500 мл окропу і настоювати 3 години. Процідити і полоскати рот. Можна використовувати і сік кислиці, розведений теплою водою |
Звіробій |
Спиртову настойку (20 крапель), куплену в аптеці, додати склянку води і полоскати ротову порожнину |
Ялівець |
Для усунення неприємного запаху і відновлення діяльності органів травлення рекомендується після їди жувати плоди рослини |
Вільха |
Листя дерева (30 г) заварити окропом (500 мл). Остиглим відваром полоскати рот кілька разів на добу |
Петрушка |
Свіже листя рослини корисно вживати для усунення запаху часнику або після важкого похмілля |
Рослинна олія |
Трохи засобу набрати в рот і полоскати протягом 5 хвилин. Сплюнути і прополоскати рот водою. Масло сприяє розчиненню продуктів гниття |
Перекис водню |
Полоскання після їжі 3%-ним розчином засобу і води сприяє очищенню навіть найглибших “кишень” у яснах |
Народні засоби допомагають усунути неприємний запах, але не вилікувати основне захворювання. Якщо проблема залишається, необхідно терміново звернутися до фахівця.
5.2 Терапія у дітей
Якщо запах з рота у дитини викликаний серйозними захворюваннями, потрібно виконувати всі поради лікаря. Якщо ситуація пов’язана з порушенням мікрофлори з патологією можна впоратися самостійно.
Євген Комаровський рекомендує наступні способи боротьби:
1. Контролювати вологість повітря в кімнаті, де живе малюк. Краще придбати спеціальний зволожувач, що дозволяє підтримувати її на рівні 60-70%.
2. Для нормальної вироблення слини давати дитині воду з додаванням лимонного соку: кислота подразнює смакові рецептори, з-за чого виробляється слина активніше.
3. При нежиті робити сольові промивання і забезпечити дитині рясне пиття.
4. Навчити малюка чистити не тільки зуби, але і внутрішню поверхню щік і язика.
5. Купувати зубну пасту з ароматом хвої.
6. Повністю відмовитися від використання спиртових ополіскувачів, які сушать слизову.
У будь-якому разі не слід залишати без уваги виникнення запаху з рота у дорослих або підлітків та намагатися усунути його тільки з допомогою гігієнічних засобів. Цим можна лише тимчасово вирішити проблему. Своєчасне лікування допоможе назавжди позбутися від подібної неприємності.
