Блювота у дитини може бути ознакою серйозного захворювання або цілком безневинного явища. Для постановки правильно діагнозу необхідно звернутися за медичною допомогою. У таких ситуаціях існує ризик зневоднення, тому дитині потрібно давати пити, а не грудне молоко та не звичайну суміш, якщо він знаходиться на штучному вигодовуванні, а тільки чисту воду. Поїти дитину рекомендується буквально по одній чайній ложці, оскільки велика кількість рідини спровокує новий напад блювоти.
1 Основні причини
Основні причини блювоти у дитини зводяться до наступного:
Додаткові симптоми крім блювоти:
- діарея, при якій калові маси часто набувають зеленуватий колір;
- болі в животі (діти раннього віку не завжди можуть показати, де саме болить, але вони підтягують ніжки до живота, стають неспокійними).
Іноді захворювання протікає з температурою 37,5 градусів, але вона може бути і вище. Інфекціями можна заразитися в дитячому колективі, при відпочинку на природі чи на морі (особливо часто – ротавирусом і норовірусами). Це типові “хвороби брудних рук”, тому найкраща профілактика – це дотримання гігієни
Блювота – ознака та інфекційних уражень нервової системи. Іноді вона сигналізує про вкрай небезпечних захворюваннях:
- менінгіт, при якому запалюється оболонка головного мозку;
- енцефаліт – запалення самого мозкового речовини.
Кожне з вищезазначених станів супроводжується наполегливою блювотою і підвищенням температури, спостерігаються ознаки інтоксикації – дитина стає млявою, відмовляється від їжі, страждає безсонням.
Відмінністю від кишкової інфекції є відсутність проносу. Якщо для респіраторної інфекції характерні кашель, нежить, біль у горлі, то при менінгіті та енцефаліті виявляються неврологічні порушення:
- світлобоязнь, при якій дитина починає мружитися або закривати очі при яскравому світлі;
- сильне підвищення температури або лихоманка;
- судоми.
У таких випадках потрібно негайно викликати швидку допомогу.
У дітей з’являються додаткові неврологічні симптоми:
- зниження рефлексу;
- порушення сну;
- надмірна збудливість.
При деяких захворюваннях з’являється тремор – тремтіння рук і підборіддя. У таких випадках, особливо якщо недугу передувала травма, обов’язково потрібно пройти повне обстеження, щоб поставити точний діагноз. Можливо, дитині буде потрібна госпіталізація
Характерними ознаками є біль в животі, яка локалізується в правій нижній частині, запори і т. д. Апендицит завжди вимагає хірургічного втручання, так само, як защемлена грижа, перитоніт, гостра кишкова непрохідність. Всі ці патології супроводжуються схожими симптомами, у тому числі блювотою
1.1 Блювання у немовлят
У малюків у віці до 1 року часто бувають зригування. Недосвідчені батьки приймають їх за блювоту, але у цих двох явищ абсолютно різні причини.
Зригування являють собою виділення невеликої кількості молока відразу після годування або через короткий проміжок часу. На самопочутті дитини вони ніяк не позначаються. Причиною стає перегодовування малюка або порушення техніки годування, коли дитина заковтує багато повітря. Нечасті зригування не повинні викликати тривогу.
При блювоті відбувається стрімке викид шлункового вмісту, причому в досить великій кількості. Ситуація пов’язана з набутими і вродженими захворюваннями шлунка. Останні спричинені аномаліями будови органів ШКТ.
Найчастіше блювання поєднується з вадами травного тракту – пілоростенозом шлунка. Проблема полягає в привратнике – цей орган складається з м’язових кілець і знаходиться на кордоні дванадцятипалої кишки і шлунка. Пілоростеноз – генетично обумовлене стан, при якому відбувається потовщення воротаря, що викликає труднощі при проходженні їжі в кишечник. У перші дні після народження дитина не відчуває ніякого дискомфорту, але до кінця першого місяця життя, коли об’єм їжі збільшується, починаються складності, провокують блювоту.
Пілоростеноз відрізняється характерною клінічною картиною. Спостерігається сильна блювота фонтаном через пару годин після прийому їжі. Блювотні маси являють собою створоженное кислий вміст шлунка. Дитина починає втрачати у вазі. Діагностують патологію зазвичай за результатами рентгеноскопії, вона вимагає хірургічного втручання.
У немовляти блювота може бути симптомом гострого інфекційного захворювання або кишкової інфекції. У дітей 1 рік і молодше стан небезпечно тим, що викид блювотних мас відбувається не тільки через рот, але і через ніс, тому є ризик, що вони потраплять в дихальні шляхи.
Щоб уникнути цього, потрібно покласти дитину і повернути його голову набік. Якщо малюкові легше у вертикальному положенні, необхідно нахилити голову вниз. Коли напад блювоти закінчиться, дитину потрібно обмити теплою водою. Якийсь час (протягом 10-15 хвилин) малюка рекомендується потримати “стовпчиком”, тобто вертикально. Тільки після цього можна покласти його в ліжечко. Голову рекомендується підняти на 15-20 см, підклавши під матрац подушку (самому малюкові на подушці лежати ще не можна).
Теоретично годувати дитину дозволяється через 1,5-2 години після нападу блювоти, якщо дозволяє його стан. Тим не менш рекомендується дочекатися приходу лікаря і вислухати рекомендації фахівця.
2 Лікування
Лікувати блювоту саму по собі не можна, оскільки це не захворювання, а симптом. Відомий педіатр Євген Комаровський підкреслює, що лікування повинне бути комплексним, і не завжди воно передбачає використання медикаментів.
При отруєнні та ряді кишкових інфекцій можна давати сольовий розчин від зневоднення і дотримуватися дієти – організм впорається з недугою самостійно. Більш того, при отруєнні потрібно не зупиняти блювоту, а, навпаки, промити шлунок. Тому спочатку дитині дають у великих кількостях сольовий розчин, що провокує повторні напади блювоти, поки виділення зі шлунка не стануть чистими, а потім приступають до подальшого лікування (після консультації з медиком).
Лікаря додому викликають у випадку багаторазової блювоти, супроводжується підвищенням температури і діареєю. Якщо спостерігаються сильна блювота фонтаном з домішками крові та жовчі в блювотних масах, дитина відчуває виражені болі, різко піднімається температура – треба викликати швидку допомогу. До її приїзду ніякі ліки давати не можна.
Лікарі не радять вживати такий народний засіб, як розчин марганцівки (навіть найслабший, кілька кристаликів перманганату калію на літр води), оскільки це ускладнить ситуацію. Розчин володіє антисептичними властивостями, але може викликати опік слизової оболонки.
Зупинити блювоту допоможе метоклопрамід (торгова назва – Церукал). Його можна давати тільки дітям старше 7 років і лише при призначенні лікаря.
У всіх інших випадках при блювоті призначаються препарати для регідратації. Регідрон, Гастроліт і Глюкосол – це порошки, на основі яких роблять розчини, що заповнюють втрати рідини.
Важливо налагодити правильне харчування дитини. При блювоті у немовляти потрібно давати грудне молоко або звичну суміш, при цьому зменшивши добовий об’єм їжі. Поступово її збільшують кількість, і через 3-4 дні при сприятливій ситуації можна повернутися до віковим нормам.
Дітям старшого віку при отруєнні або кишкової інфекції призначають лікувальне голодування протягом перших діб. Далі протягом тижня доведеться дотримуватися дієти: є протерту гречану або рисову каші, зварені на воді, овочі – виключно відварні або у вигляді пюре. Тільки до кінця цього терміну дозволяється нежирне м’ясо. Одночасно призначаються ферментні препарати та вітамінні комплекси.
