Народна медицина        06 Серпня 2018        771         Коментарі Вимкнено до Поліпи в жовчному міхурі: симптоми, діагностика, лікування

Поліпи в жовчному міхурі: симптоми, діагностика, лікування

Наявність поліпів в жовчному міхурі — досить поширена проблема. Поява доброякісних утворень пов’язане з порушенням обміну речовин, надмірним вживанням в їжу великої кількості жирів і надлишковим утворенням холестерину. Також дана патологія може бути наслідком запальних захворювань печінки і жовчних шляхів, жовчнокам’яної хвороби, гепатиту. Зазвичай поліпоз жовчного міхура протікає безсимптомно, і людина не підозрює про наявність утворень в стінки холедоха. Найчастіше поліпи діагностують під час проведення ультразвукового дослідження живота. Лікування може бути медикаментозним і хірургічним. Існує ризик переродження поліпа в злоякісне новоутворення.

1 Механізм утворення

Виділяють кілька причин розростання стінки жовчного міхура. Загустіння жовчі при вживанні жирної їжі з часом призводить до її кристалізації, зміни товщини стінки органу та її розростання.

При звуженні просвіту жовчних проток відбувається порушення відтоку жовчі з міхура в дванадцятипалу кишку, тим самим стимулюється зміна стінки холедоха.

Утворенню холестеринових поліпів сприяє підвищений вміст білірубіну і холестерину в організмі. Надлишок останнього речовини відкладається в стінці слизової жовчного міхура. Іноді при ультразвуковому дослідженні можна виявити кальцифікати в такий псевдопухлили. Патологія виявляється в комплексі з іншими хворобами жовчовивідних шляхів.

2 Симптоми поліпозу

Ознаки захворювання залежать від локалізації поліпа. Виділяють безсимптомний перебіг недуги. Якщо розростання мають запальну природу, до характерних ознак хвороби приєднуються загальні критерії запалення: підвищення температури тіла, болю в правому підребер’ї.

Найчастіше поліпи можна сплутати з жовчнокам’яною хворобою, так як печінкова коліка проявляється такими ж симптомами.

По мірі росту новоутворення з’являються наступні скарги:

  • зниження апетиту;
  • слабкість;
  • болі в епігастрії;
  • жовтушність шкіри;
  • нудота, блювання;
  • гіркота у роті;
  • відрижка та печія.

Перераховані вище симптоми часто виникають після їжі та вживання великої кількості жирної і смаженої їжі.

Ці ознаки найчастіше виявляються в комплексі з запальними захворюваннями шлунково-кишкового тракту і гепатобіліарної системи, такими як:

  • хронічний холецистит;
  • панкреатит;
  • дискінезія жовчовивідних шляхів;
  • жовчнокам’яна хвороба.

3 Діагностика

Ретельний збір анамнезу не завжди є достатнім для постановки діагнозу, так як скарги можуть свідчити про наявність:

  • холециститу;
  • каменів у жовчному міхурі;
  • механічної жовтяниці.

Важливу роль відіграють клінічні аналізи крові, сечі, визначення рівня білірубіну (загального та зв’язаного), печінкових проб, загального холестерину. В аналізах виявляють прискорення швидкості осідання еритроцитів понад 15 мм/год, підвищення лейкоцитів, білірубіну, трансаміназ і зниження вмісту білка.

Найпоширенішим методом діагностики є УЗД органів черевної порожнини. Під час обстеження з допомогою ультразвуку поліпи жовчного міхура чітко візуалізуються на моніторі у вигляді округлих або овальних тіней. В цьому випадку їх потрібно відрізнити від каменів у холедохе. Для цього хворого просять змінити положення тіла і в цей час стежать за новоутворенням. Поліпи легко зміщуються при русі.

Для диференційної діагностики з пухлинами печінки і жовчного міхура використовують ультразвукову эндосонографию, яка дозволяє визначити структурні особливості новоутворення. Для виявлення характеру прикріплення поліпа до стінки органу та розміру ніжки використовують метод магнітно-резонансної холангіографії.

Комп’ютерна томографія допомагає визначити локалізацію, природу і структуру поліпа і є заключним етапом у діагностиці новоутворень і виборі тактики лікування хворого. Також це найпоширеніший метод для визначення переродження поліпа в злоякісне новоутворення.

3.1 Методика проведення ультразвукового дослідження

Дослідження проводиться натще, через 10-12 годин після останнього прийому їжі, для запобігання скорочення жовчного міхура у відповідь на вироблення жовчі.

Необхідно дотримуватися дієти перед проведенням процедури: обмежити продукти, що збільшують газоутворення (бобові, молоко, чорний хліб). Пацієнтам, які страждають метеоризмом, призначають Еспумізан або Дюспаталин.

Під час процедури для отримання точної картини хворого можуть попросити змінити положення тіла або глибоко зітхнути. Для вирішення питання про диференціальної діагностики з конкрементом у жовчному міхурі застосовують провокаційну пробу з холеретиком. Ця речовина стимулює вироблення жовчі і зміщує камінь холедоха.

4 Лікування

Після встановлення діагнозу і природи новоутворень в холедохе лікар призначає консервативну терапію:

  • Якщо присутні ознаки загустіння жовчі та підвищення рівня білірубіну, виписують препарати урсодезоксихолевої кислоти. Вони розчиняють холестеринові включення, які можуть бути причиною утворення поліпів. Курс лікування тривалий, становить 2 місяці. Приймати потрібно по одній капсулі 3 рази в день, запиваючи склянкою води. Лікарський засіб п’ють до їжі.
  • При больових проявах призначають спазмолітики – Дротаверин, Але-шпа.

Лікування поєднують з дієтотерапією. З раціону виключають насичені жири, такі як масло, спред, маргарин. Жирні сорти м’яса також не рекомендують до вживання. Сприятливо впливають на процес травлення клітковина, висівки, крупи. Обов’язково в раціоні повинні бути такі продукти, як морська риба, овочі, фрукти, зернові культури.

Щоб обійтися без операції, потрібно дотримуватися всіх рекомендацій лікаря, вчасно проходити обстеження і не порушувати дієту.

На додаток до медикаментозної терапії та дієти можна вживати трав’яні збори. З народних засобів для лікування поліпів в жовчному міхурі використовують:

  • чистотіл;
  • алое;
  • плоди шипшини;
  • материнку.

Можна використовувати трави окремо або заварювати шлунково-кишковий або печінковий збір. Один з рецептів: взяти траву чистотілу, залити окропом і настоювати одну годину. Потім процідити і приймати по 1 столовій ложці перед кожним прийомом їжі.

Ще один метод лікування— хірургічний. Видалити поліп можна разом з жовчним міхуром. Оперативне втручання використовують у наступних випадках:

  • 1. Швидке зростання освіти під час динамічного спостереження.
  • 2. Поєднання поліпа і каменів у жовчному міхурі.
  • 3. Вік пацієнта старше 60 років.
  • 4. Наявність множинних утворень.
  • 5. Широка ніжка поліпів (більше 3 мм).
  • 6. Відсутність ефекту від медикаментозної терапії.
  • 7. Швидке прогресування симптомів поліпозу.
  • 8. Погіршення якості життя пацієнта.
  • Наявність поліпів в жовчному міхурі іноді не має симптомів, тому регулярне проходження профілактичних оглядів забезпечить своєчасну діагностику захворювання і успішне лікування.