Пілороспазм у дорослих і у дітей – це не самостійне захворювання, а синдром, який проявляється спазмом гладких м’язів воротаря, що утрудняє спорожнення шлунка. Якщо не приділити йому належної уваги, то синдром розвивається до більш серйозної патології – пілоростеноза. У грудних дітей пілороспазм зазвичай є вродженим, у дорослих він може бути і набутим. Лікування призначається тільки лікарем залежно від причини і форми захворювання.
1 Причини розвитку захворювання
Лікарі не дають однозначної відповіді, що саме є причиною пилороспазма у новонароджених. Існує кілька теорій. Одні дослідники вважають, що причина полягає в багатій іннервації відповідного відділу шлунка у дітей раннього віку, а також у дефіциті тіаміну, який знижує секрецію травних залоз і призводить до діскінетіческім розладів. Інші вважають, що спазм має рефлекторне походження, або що в основі спастичних скорочень воротаря лежить первинне вроджене потовщення його м’язового шару. Є й інша теорія – про те, що пілороспазм розвивається внаслідок перинатальної енцефалопатії. Потрібно бути дуже обережними, оскільки за пилороспазмом може ховатися гастроезофагеальний рефлюкс.
У дорослих пілороспазм буває первинним і вторинним. У першому випадку факторами, які його провокують, є сильна фізична і розумова перевтома, інтоксикації організму, дефіцит вітамінів, порушення в роботі вегетативної системи і т. д.
Причини розвитку вторинного пилороспазма пов’язані з наявністю таких захворювань як:
- виразкова хвороба, особливо якщо поразка знаходиться в області воротаря;
- хронічний гастрит, у тому числі з підвищеною кислотністю;
- запальні процеси в шлунку і початковому відділі кишки;
- захворювання кишечника: коліт, поліпоз, хвороба Крона;
- спайкові процеси в органах ШКТ;
- захворювання жовчних шляхів.
У жінок пілороспазм часто виникає через запалення органів малого тазу, з-за яких виникають патологічні імпульси і спастичні скорочення. Спровокувати це порушення можуть і шкідливі звички (куріння). Прийом деяких лікарських препаратів і робота на хімічних виробництвах є додатковими факторами ризику.
2 Пілороспазм у дітей
Симптоматика пилороспазма і пілоростеноза настільки схожі, що без додаткового дослідження складно точно сказати, чим саме викликано утруднення спорожнення кишечника. В таких випадках проводиться відповідна діагностика – це ендоскопічне дослідження, яке допомагає оцінити стан воротаря. Останній буває спазмированным і зімкнутим, але неригидным. Іноді проводять і рентгенологічні дослідження. Справа в тому, що блювання є симптомом не тільки пилороспазма. Іноді за нею стоять якісь інші порушення. Це і кардіоспазм, і якісь патології стравоходу, так що необхідність додаткових обстежень є завжди.
Симптоми пилороспазма зводяться до наступним:
Пілоростеноз – це патологічні зміни воротаря, які вимагають оперативного втручання. Характеризується більш рідкісною, але і більш рясною блювотою та зниженням маси тіла. Але остаточний діагноз все одно ставить тільки лікар.
3 Необхідні заходи лікування
Хоча пілороспазм проявляється як патологія ШКТ, лікарі, спираючись на описані вище теорії щодо його рефлекторної природи, радять починати лікування з врегулювання функцій нервової системи дитини. Для цього важливо забезпечити малюкові відповідні гігієнічні умови, часті і тривалі прогулянки на свіжому повітрі, коли це дозволяють погодні умови, а також дотримання режиму, в тому числі годування. Воно рекомендується дробовим, але регулярним. При штучному вигодовуванні треба разом з педіатром підібрати якісну суміш, що забезпечує всю потребу у вітамінах. При ГВ матері потрібно подбати про те, щоб в її раціоні було достатньо вітамінів групи В.
При легких формах прояву хвороби, якщо дитина перебуває на грудному вигодовуванні, змінювати частоту прикладання до грудей не потрібно. Але бажано обмежити час годування. При більш важких формах рекомендується давати зціджене грудне молоко до 8 разів на добу, але у менших пропорціях, ніж зазвичай.
У деяких дітей спостерігається поліпшення, якщо перед годуванням дати їм чайну ложку густою манною каші. Це так званий метод Епштейна – прийом, розрахований на механічне відкриття воротаря. Але перед його застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.
Іноді додатково призначають спазмолітичні та седативні засоби. Причому мова йде саме про готових лікарських препаратах. Лікування народними засобами для дітей раннього віку не рекомендується. Дають слабкий розчин натрію броміду або фенобарбіталу в дозуванні, прописаної лікарем. Але це робиться тільки при сильному і різкому збудженні. При частій блювоті фахівець може прописати нейролептики у вигляді внутрішньом’язових ін’єкцій розчин аминозина. Якщо спазм не супроводжується ніякими захворюваннями внутрішніх органів, то нейролептики добре його знімають. Медикаментозне лікування пилороспазма включає і вітамінотерапію. Дитині дають тіамін, трохи, по 0,005 г тричі на день протягом двох тижнів. Конкретну дозування, форму препарату та тривалість курсу лікування визначить лікар.
При своєчасному початку лікування пилороспазма у дітей раннього віку прогноз буде сприятливим.
4 Захворювання у дорослих
Симптоми цього захворювання залежать від його тяжкості і форми. Пілороспазм може бути компенсованим, при цій формі розвивається часткова непрохідність, обумовлена сильно звуженими м’язами сфінктера. Якщо ж у шлунку відбуваються процеси гниття, оскільки їжа не проходить через цю ділянку з-за щільно зімкненого сфінктера, то мова йде про декомпенсованій формі пилороспазма. У другому випадку симптоми будуть більш вираженими і болючими.
Хоча основною ознакою цього порушення є блювання, її не можна назвати сильною. Запах її буде гнильним, оскільки в шлунку спостерігається тривалий застій їжі. Часто людина страждає від постійного відчуття нудоти, від досить болючою відрижки. Але можуть виникати й інші симптоми:
- больові відчуття, які локалізуються в області шлунку;
- відчуття важкості в животі та шлунку;
- після того, як біль проходить, збільшується кількість сечі, що виділяється, причому вона буде світліший у порівнянні з нормальними показниками;
- досить сильні спазми, що супроводжуються болем;
- виснаження організму, яке призводить до втрати ваги і слабкості тіла;
- ознаки гіповітамінозу.
Для дорослих діагностика включає і рентгенологічне дослідження із застосуванням контрастної речовини.
5 Методи лікування
Лікувальні заходи починаються з усунення причин, які викликали це захворювання. Тобто при первинному пилороспазме важливу роль грають:
- дотримання режиму праці і відпочинку, щоб не допускати перевтоми;
- забезпечення достатньої рухової активності;
- позбавлення від шкідливих звичок;
- підбір спеціальної дієти, при якій енергетична цінність раціону відповідала б способу життя, і людина отримувала б досить вітамінів (а от продукти з грубою клітковиною, прянощі і гострі страви з раціону доведеться прибрати).
При вторинному пилороспазме основну роль грає терапія захворювань, які його викликали. У важких випадках призначаються спазмолітики – Но-шпа (або Дротаверин).
При будь-яких видах пилороспазма важливо запобігти зневоднення, що може бути викликано блювотою. Для цього беруть сольові розчини, що затримують рідину в організмі.
5.0.1 Народні засоби
У дорослих допускається лікування народними засобами, але вони відіграють допоміжну роль. Якщо немає протипоказань, можна приймати не синтетичні седативні препарати, а натуральні засоби на основі глоду, валеріани та пустирника. Добре зарекомендували себе і відвари ромашки лікарської і золототисячника. А щоб знизити прояви гіпертонусу і усунути біль, приймають екстракт беладони беладони. Дозування невелика – настоянку можна пити 2-3 рази на день по 5-10 крапель. І тільки якщо немає протипоказань і з урахуванням необхідних заходів обережності (це отруйна рослина). Тому перед тим, як почати пити такий засіб, потрібно проконсультуватися з лікарем.
Хороший ефект дають і немедикаментозні методи лікування – спеціальний масаж, дихальна гімнастика і ЛФК, причому комплекс вправ теж підбирає спеціаліст, і перші тренування проходять під контролем медпрацівника. Іноді призначаються аплікації парафіну на ділянку живота.
Складності з лікуванням пилороспазма у дорослих полягають в тому, що багато пацієнти приймають його симптоми за отруєння або якісь порушення травлення, які потребують тільки короткочасної дієті. З-за цього є ризик, що захворювання трансформується в пілоростеноз. У цьому випадку зміни м’язів і тканин воротаря набувають необоротний характер, і лікування вже може бути тільки хірургічним.
