Перші симптоми і ознаки апендициту (запалення апендикса) у дорослих

Симптоматика апендициту вже на початковому етапі досить специфічна і на підставі характерних ознак припустити наявність захворювання в змозі навіть звичайна людина. Іноді з-за атипового розташування червоподібного відростка здатна змінюватися локалізація болю, її інтенсивність і загальні прояви патології. Існує ряд простих методик, провівши які можна поставити правильно поставити діагноз гострий апендицит навіть у домашніх умовах.

Зміст

1 Характеристика патології

Апендицит – це запалення апендикса (червоподібного відростка). Це захворювання зустрічається часто, як у дорослих, так і у дітей.

Причинами розвитку патології є потрапляння інфекційного агента в червоподібний відросток (в основному з порожнини кишечника) або переродження власної умовно-патогенної мікрофлори в патогенну.

Для гострого апендициту характерно виникнення декількох клінічних синдромів:

Больовий.
Інтоксикаційний.
Диспептичний.

Симптоматика залежить від типу апендициту. Виділяють такі форми хвороби:

Катаральну (найбільш частий варіант).
Флегмонозную.
Гангренозную.
Хронічну.

2 Клінічна картина гострого катарального апендициту

Первинна симптоматика апендициту залежить від декількох факторів, таких як:

Ступінь запальних змін в червоподібному відростку.
Особливості розташування апендикса в черевній порожнині.
Вік.
Фізичний стан пацієнта.
Реактивність і стійкість організму до зовнішніх і внутрішніх змін.
Наявність або відсутність супутньої патології та ускладнень.

Перші ознаки апендициту можуть бути досить специфічними, захворювання починається з раптового виникнення дискомфорту в районі живота. Він характеризується здуттям, відчуттям розпирання, коліками і нелокалізованной болем в епігастральній або околопупочной області. Відходження стільця або газів полегшує стан хворого на деякий час.

Надалі, через кілька годин, біль посилюється і починає змінювати свій характер. Замість хвилеподібного наростання, з’являється постійна, ниючий, пекучий, колючий, розпираючий або давить біль.

Специфічною ознакою є міграція даного симптому з околопупочной або епігастральній області в правий нижній квадрант живота (симптом Кохера-Волковича). При глибокому диханні, трясці їзді, русі, кашлі, болю в животі посилюються.

Пацієнт починає приймати вимушене положення лежачи на правому боці з приведеними до живота зігнутими ногами.

2.1 Характер болю в залежності від положення червоподібного відростка

Оскільки червоподібний відросток має особливу анатомію, а саме – довгу брижу і автономне розташування, його локалізація в черевній порожнині дуже варіабельна. Від цього безпосередньо залежить симптоматика і можливі діагностичні помилки. Виділяють наступні варіанти розміщення апендикса:

1. Спадний положення (найбільш поширене) – червоподібний відросток вільно опущений вниз.

2. Тазове або низьке розташування – відросток опущений глибоко в малий таз, де межує з маткою, сечовим міхуром.

3. Медіальне положення – апендикс розташований між петлями кишечника.

4. Переднє розташування – відросток спрямований і межує з передньою черевною стінкою.

5. Подпеченочное положення – апендикс спрямований у бік печінки і жовчного міхура.

6. Заднє або ретроцекальное – розташовується за сліпою кишкою.

7. Інтрамуральне або внутрішньоорганний – відросток знаходиться безпосередньо в стінці сліпої кишки.

8. Левосторонее – при дзеркальному розташуванні органів.

При різному розташуванні червоподібного відростка в черевній порожнині болить живіт по-різному і це дуже важливо, оскільки при атипової локалізації гострий апендицит маскується під інші патології, що відстрочує оперативне втручання і збільшує ймовірність ускладнень.

Якщо біль починається внизу живота в лобкової області, то це свідчить про тазовому розташуванні. Найбільш частим є спадний і медіальне розташування відростка, при цьому больовий напад починається в пупкової області, ближче до серединної лінії живота.

Варіанти розташування апендикса в черевній порожнині

Іноді біль починає проявлятися в поперековій області і поширюється в промежину, зовнішні статеві органи, праву ногу. При цьому відсутні патологічні симптоми та зміни в аналізах вказують на патологію сечовидільної системи. Такі ознаки вказують на ретроцекальное положення відростка.

Напад болю може виникати в правому підребер’ї. У цьому випадку апендицит розпізнати дуже важко, так як він імітує печінкову кольку і гострий холецистит. Але при ретельній діагностиці виявляють, що апендикс має атипову подпеченочное розташування, а печінка і жовчовивідні шляхи не порушені.

У більш рідкісних випадках больовий симптом може починатися в нижньому лівому квадранті живота таке можливо при дзеркальному розташування внутрішніх органів, коли сліпа кишка і відросток знаходяться ліворуч.

Типовим є виникнення болю в правої підвздошній області, але у 70% хворих перед цим спостерігається епігастральний фаза (тобто спочатку біль локалізується в епігастрії або околопупочной області). Надалі відбувається переміщення больового нападу в клубову область з правого боку.

2.2 Інші симптоми

Після початку розвитку больового нападу починається наступна фаза, що характеризується абдомінальним дискомфортом. Вона проявляється нудотою, одноразовою чи багаторазовою блювотою. Найбільш виражений цей симптом у дітей.

Якщо блювання або нудота з’являється до больового нападу, то діагноз “апендицит”сумнівний. При запаленні червоподібного відростка завжди спочатку виникає біль, а потім абдомінальний дискомфорт, що і є специфічною ознакою апендициту.

Надалі у більшості пацієнтів виникає втрата апетиту. Його збереження також ставить діагноз “апендицит” під питання.

До характерним початковим симптомів захворювання относятзадержку стільця, яка виникає в результаті парезу кишечника. Пов’язано це з тим, що запальний процес поширюється на очеревину, в якій розташована велика кількість нервових закінчень, які іннервують кишечник. Значно рідше у пацієнтів відзначається рідкий стілець і болісні позиви на дефекацію. Такі симптоми більш характерні при медіальному і тазовому розташуванні апендикса.

Температура підвищується тільки у половини пацієнтів і не перевищує зазвичай 37,5 градуса. На початкових етапах захворювання лихоманка не розвивається.

Послідовність розвитку симптомів при апендициті:

1. На першому етапі з’являється біль в епігастральній або околопупочной області.

2. Потім вона переміщується в праву клубову область.

3. Виникає абдомінальний дискомфорт, втрата апетиту, нудота і блювання.

4. В подальшому відбувається посилення локального болю і розвиток захисного напруження черевних м’язів в клубової області з правого боку.

5. Потім виникає підвищення температури.

У людей похилого віку дана послідовність порушується, і в більшості випадків хвороба протікає атипово. У дітей після 8 років дана схема спостерігається в 60% випадків. Після 14 років симптоматика аналогічна, як і у дорослих.

У жінок і дівчат апендицит може копіювати захворювання матки і придатків, що вимагає додаткових методів обстеження. У дівчинки в пубертатному періоді апендицит можна сплутати з передменструальним синдромом.

2.3 Особливості симптоматики при ускладненнях і деструктивних формах

Симптоми залежно від форми патології:

При катаральній формі апендициту болить живіт помірно і терпимо, але при нагноєнні і збільшення відростка в розмірах больовий синдром стає нестерпним і має пульсуючий характер.
При розвитку перфорації (прориву відростка) розвивається різка так звана “кинджальний біль” яка поступово поширюється на інші області черевної порожнини.
При виникненні ускладнень апендициту або інфекційному захворюванні підвищується температура більш ніж на 38 градусів, особливо в першу добу.
Флегмонозний апендицит мало чим відрізняється по локалізації больового нападу. Для нього характерна більш виражена лихоманка та біль набагато сильніше, ніж при катаральному апендициті. В даному випадку значно частіше виникають ускладнення у вигляді перфорації та спайок.
Гангренозний апендицит характеризується вираженою інтоксикацією, больовий напад може взагалі бути відсутнім, так як сталася загибель нервових закінчень. Пацієнти з таким діагнозом мають землистий відтінок шкірних покривів, апетит повністю втрачається, виражена слабкість, можливо навіть порушення свідомості.
Хронічне запалення відростка може бути безсимптомним. Іноді хворих турбують болі в правій клубовій області, що посилюються при порушенні дієти або після навантажень. При загостренні процесу розвивається клініка гострого апендициту.

2.4 Специфічні симптоми, які можна виявити самостійно

Правильно провести огляд і оцінити його результати достовірно може тільки лікар, але деякі симптоми можна перевірити в домашніх умовах за допомогою близьких і рідних:

Симптом Щоткіна-Блюмберга – є першою характерною ознакою хвороби, що виникає в клубової області праворуч. Перевіряють шляхом плавного натискаючи в правому нижньому квадранті живота пальцями кисті, потім руку різко відпускають. Якщо біль посилюється при цій маніпуляції, діагноз вважають позитивним.
Симптом Сітковського – характеризується посиленням болю при повороті хворого на лівий бік.
Ознака локального напруження м’язів живота при пальпації в правій здухвинній ділянці у хворих спостерігається так зване захисне напруження черевних м’язів. Щоб правильно оцінити цей симптом, необхідно порівняти його з протилежного здоровою стороною, якщо зліва цього не спостерігається, то ознака вважають позитивним.
Симптом сорочки (Воскресенського) – діагностують шляхом вчинення ковзних рухів через сорочку (футболку) в напрямку від епігастральній області до надлобковій. Якщо відбувається посилення болю, ознака є позитивним.

При деструктивних процесах (флегмонозний або гангренозний апендицит) візуально можна помітити відставання в акті дихання нижній правій області передньої черевної стінки. При запаленні червоподібного відростка ускладненому перфорацією (розривом) спостерігається напруження всієї черевної стінки, симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний по всій області живота, черевна стінка зовсім не бере участь в акті дихання.

Виникнення подібної симптоматики має відразу ж насторожити, особливо якщо виникає типова послідовність клінічної картини. У такому разі потрібно в терміновому порядку звернутися за допомогою до хірурга для проведення оперативного втручання.

Симптом Воскресенського

3 Діагностика

На підставі огляду хворого можна з великою точністю припустити діагноз, але іноді цього буває недостатньо, тому проводять додаткові лабораторні та інструментальні методи обстеження:

Дослідження крові – виявляють підвищену кількість лейкоцитів та збільшення швидкості осідання еритроцитів. Ці симптоми вказують на наявність запального процесу в організмі. Вони не вважаються специфічними та з’являються при інших інфекційних та запальних процесах, але в сукупності з клінічною картиною вони є фактором, що підтверджує.
Ультразвукове дослідження – з його допомогою виявляють патологічні зміни у відростку, з’ясовують його розташування в черевній порожнині та наявність ускладнень. Це дуже важливо для хірургів, так як від місця локалізації апендикса буде залежати вибір оперативного доступу до органу, а від типу ускладнення – обсяг хірургічного втручання. Так, при виявленні апендикулярного інфільтрату проведення операції протипоказане, спочатку здійснюють консервативне лікування.ю спрямоване на усунення запалення, і тільки потім відбувається видалення апендикса.