Перші симптоми і ознаки апендициту (запалення апендикса) у дорослих

Симптоматика апендициту вже на початковому етапі досить специфічна і на підставі характерних ознак припустити наявність захворювання в змозі навіть звичайна людина. Іноді з-за атипового розташування червоподібного відростка здатна змінюватися локалізація болю, її інтенсивність і загальні прояви патології. Існує ряд простих методик, провівши які можна поставити правильно поставити діагноз гострий апендицит навіть у домашніх умовах.

1 Характеристика патології

Апендицит – це запалення апендикса (червоподібного відростка). Це захворювання зустрічається часто, як у дорослих, так і у дітей.

Причинами розвитку патології є потрапляння інфекційного агента в червоподібний відросток (в основному з порожнини кишечника) або переродження власної умовно-патогенної мікрофлори в патогенну.

Для гострого апендициту характерно виникнення декількох клінічних синдромів:

• Больовий.
• Інтоксикаційний.
• Диспептичний.

Симптоматика залежить від типу апендициту. Виділяють такі форми хвороби:

• Катаральну (найбільш частий варіант).
• Флегмонозную.
• Гангренозную.
• Хронічну.

2 Клінічна картина гострого катарального апендициту

Первинна симптоматика апендициту залежить від декількох факторів, таких як:

• Ступінь запальних змін в червоподібному відростку.
• Особливості розташування апендикса в черевній порожнині.
• Вік.
• Фізичний стан пацієнта.
• Реактивність і стійкість організму до зовнішніх і внутрішніх змін.
• Наявність або відсутність супутньої патології та ускладнень.

Перші ознаки апендициту можуть бути досить специфічними, захворювання починається з раптового виникнення дискомфорту в районі живота. Він характеризується здуттям, відчуттям розпирання, коліками і нелокалізованной болем в епігастральній або околопупочной області. Відходження стільця або газів полегшує стан хворого на деякий час.

Надалі, через кілька годин, біль посилюється і починає змінювати свій характер. Замість хвилеподібного наростання, з’являється постійна, ниючий, пекучий, колючий, розпираючий або давить біль.

Специфічною ознакою є міграція даного симптому з околопупочной або епігастральній області в правий нижній квадрант живота (симптом Кохера-Волковича). При глибокому диханні, трясці їзді, русі, кашлі, болю в животі посилюються.

Пацієнт починає приймати вимушене положення лежачи на правому боці з приведеними до живота зігнутими ногами.

2.1 Характер болю в залежності від положення червоподібного відростка

Оскільки червоподібний відросток має особливу анатомію, а саме – довгу брижу і автономне розташування, його локалізація в черевній порожнині дуже варіабельна. Від цього безпосередньо залежить симптоматика і можливі діагностичні помилки. Виділяють наступні варіанти розміщення апендикса:

1. Спадний положення (найбільш поширене) – червоподібний відросток вільно опущений вниз.

2. Тазове або низьке розташування – відросток опущений глибоко в малий таз, де межує з маткою, сечовим міхуром.

3. Медіальне положення – апендикс розташований між петлями кишечника.

4. Переднє розташування – відросток спрямований і межує з передньою черевною стінкою.

5. Подпеченочное положення – апендикс спрямований у бік печінки і жовчного міхура.

6. Заднє або ретроцекальное – розташовується за сліпою кишкою.

7. Інтрамуральне або внутрішньоорганний – відросток знаходиться безпосередньо в стінці сліпої кишки.

8. Левосторонее – при дзеркальному розташуванні органів.

При різному розташуванні червоподібного відростка в черевній порожнині болить живіт по-різному і це дуже важливо, оскільки при атипової локалізації гострий апендицит маскується під інші патології, що відстрочує оперативне втручання і збільшує ймовірність ускладнень.

Якщо біль починається внизу живота в лобкової області, то це свідчить про тазовому розташуванні. Найбільш частим є спадний і медіальне розташування відростка, при цьому больовий напад починається в пупкової області, ближче до серединної лінії живота.

Варіанти розташування апендикса в черевній порожнині

Іноді біль починає проявлятися в поперековій області і поширюється в промежину, зовнішні статеві органи, праву ногу. При цьому відсутні патологічні симптоми та зміни в аналізах вказують на патологію сечовидільної системи. Такі ознаки вказують на ретроцекальное положення відростка.

Напад болю може виникати в правому підребер’ї. У цьому випадку апендицит розпізнати дуже важко, так як він імітує печінкову кольку і гострий холецистит. Але при ретельній діагностиці виявляють, що апендикс має атипову подпеченочное розташування, а печінка і жовчовивідні шляхи не порушені.

У більш рідкісних випадках больовий симптом може починатися в нижньому лівому квадранті живота таке можливо при дзеркальному розташування внутрішніх органів, коли сліпа кишка і відросток знаходяться ліворуч.

Типовим є виникнення болю в правої підвздошній області, але у 70% хворих перед цим спостерігається епігастральний фаза (тобто спочатку біль локалізується в епігастрії або околопупочной області). Надалі відбувається переміщення больового нападу в клубову область з правого боку.

2.2 Інші симптоми

Після початку розвитку больового нападу починається наступна фаза, що характеризується абдомінальним дискомфортом. Вона проявляється нудотою, одноразовою чи багаторазовою блювотою. Найбільш виражений цей симптом у дітей.

Якщо блювання або нудота з’являється до больового нападу, то діагноз “апендицит”сумнівний. При запаленні червоподібного відростка завжди спочатку виникає біль, а потім абдомінальний дискомфорт, що і є специфічною ознакою апендициту.

Надалі у більшості пацієнтів виникає втрата апетиту. Його збереження також ставить діагноз “апендицит” під питання.

До характерним початковим симптомів захворювання относятзадержку стільця, яка виникає в результаті парезу кишечника. Пов’язано це з тим, що запальний процес поширюється на очеревину, в якій розташована велика кількість нервових закінчень, які іннервують кишечник. Значно рідше у пацієнтів відзначається рідкий стілець і болісні позиви на дефекацію. Такі симптоми більш характерні при медіальному і тазовому розташуванні апендикса.

Температура підвищується тільки у половини пацієнтів і не перевищує зазвичай 37,5 градуса. На початкових етапах захворювання лихоманка не розвивається.

Послідовність розвитку симптомів при апендициті:

1. На першому етапі з’являється біль в епігастральній або околопупочной області.

2. Потім вона переміщується в праву клубову область.

3. Виникає абдомінальний дискомфорт, втрата апетиту, нудота і блювання.

4. В подальшому відбувається посилення локального болю і розвиток захисного напруження черевних м’язів в клубової області з правого боку.

5. Потім виникає підвищення температури.

У людей похилого віку дана послідовність порушується, і в більшості випадків хвороба протікає атипово. У дітей після 8 років дана схема спостерігається в 60% випадків. Після 14 років симптоматика аналогічна, як і у дорослих.

У жінок і дівчат апендицит може копіювати захворювання матки і придатків, що вимагає додаткових методів обстеження. У дівчинки в пубертатному періоді апендицит можна сплутати з передменструальним синдромом.

2.3 Особливості симптоматики при ускладненнях і деструктивних формах

Симптоми залежно від форми патології:

• При катаральній формі апендициту болить живіт помірно і терпимо, але при нагноєнні і збільшення відростка в розмірах больовий синдром стає нестерпним і має пульсуючий характер.
• При розвитку перфорації (прориву відростка) розвивається різка так звана “кинджальний біль” яка поступово поширюється на інші області черевної порожнини.
• При виникненні ускладнень апендициту або інфекційному захворюванні підвищується температура більш ніж на 38 градусів, особливо в першу добу.
• Флегмонозний апендицит мало чим відрізняється по локалізації больового нападу. Для нього характерна більш виражена лихоманка та біль набагато сильніше, ніж при катаральному апендициті. В даному випадку значно частіше виникають ускладнення у вигляді перфорації та спайок.
• Гангренозний апендицит характеризується вираженою інтоксикацією, больовий напад може взагалі бути відсутнім, так як сталася загибель нервових закінчень. Пацієнти з таким діагнозом мають землистий відтінок шкірних покривів, апетит повністю втрачається, виражена слабкість, можливо навіть порушення свідомості.
• Хронічне запалення відростка може бути безсимптомним. Іноді хворих турбують болі в правій клубовій області, що посилюються при порушенні дієти або після навантажень. При загостренні процесу розвивається клініка гострого апендициту.

2.4 Специфічні симптоми, які можна виявити самостійно

Правильно провести огляд і оцінити його результати достовірно може тільки лікар, але деякі симптоми можна перевірити в домашніх умовах за допомогою близьких і рідних:

• Симптом Щоткіна-Блюмберга – є першою характерною ознакою хвороби, що виникає в клубової області праворуч. Перевіряють шляхом плавного натискаючи в правому нижньому квадранті живота пальцями кисті, потім руку різко відпускають. Якщо біль посилюється при цій маніпуляції, діагноз вважають позитивним.
• Симптом Сітковського – характеризується посиленням болю при повороті хворого на лівий бік.
• Ознака локального напруження м’язів живота при пальпації в правій здухвинній ділянці у хворих спостерігається так зване захисне напруження черевних м’язів. Щоб правильно оцінити цей симптом, необхідно порівняти його з протилежного здоровою стороною, якщо зліва цього не спостерігається, то ознака вважають позитивним.
• Симптом сорочки (Воскресенського) – діагностують шляхом вчинення ковзних рухів через сорочку (футболку) в напрямку від епігастральній області до надлобковій. Якщо відбувається посилення болю, ознака є позитивним.

При деструктивних процесах (флегмонозний або гангренозний апендицит) візуально можна помітити відставання в акті дихання нижній правій області передньої черевної стінки. При запаленні червоподібного відростка ускладненому перфорацією (розривом) спостерігається напруження всієї черевної стінки, симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний по всій області живота, черевна стінка зовсім не бере участь в акті дихання.

Виникнення подібної симптоматики має відразу ж насторожити, особливо якщо виникає типова послідовність клінічної картини. У такому разі потрібно в терміновому порядку звернутися за допомогою до хірурга для проведення оперативного втручання.

Симптом Воскресенського

3 Діагностика

На підставі огляду хворого можна з великою точністю припустити діагноз, але іноді цього буває недостатньо, тому проводять додаткові лабораторні та інструментальні методи обстеження:

• Дослідження крові – виявляють підвищену кількість лейкоцитів та збільшення швидкості осідання еритроцитів. Ці симптоми вказують на наявність запального процесу в організмі. Вони не вважаються специфічними та з’являються при інших інфекційних та запальних процесах, але в сукупності з клінічною картиною вони є фактором, що підтверджує.
• Ультразвукове дослідження – з його допомогою виявляють патологічні зміни у відростку, з’ясовують його розташування в черевній порожнині та наявність ускладнень. Це дуже важливо для хірургів, так як від місця локалізації апендикса буде залежати вибір оперативного доступу до органу, а від типу ускладнення – обсяг хірургічного втручання. Так, при виявленні апендикулярного інфільтрату проведення операції протипоказане, спочатку здійснюють консервативне лікування.ю спрямоване на усунення запалення, і тільки потім відбувається видалення апендикса.