Народна медицина        06 Серпня 2018        78         0

Перші ознаки та симптоми геморою, як виявляється хвороба

Геморой – це варикозне розширення вен в області заднього проходу, яке обумовлено гіперплазією кавернозних тілець (КТ) прямої кишки. Захворюванням страждає більше 10% всього дорослого населення у віці 30-50 років. У чоловіків ця хвороба зустрічається в 3-4 рази частіше, ніж у жінок. Геморой у дітей розвивається рідко – це пов’язано з недорозвиненням гемороїдальних кавернозних тел. Патологія зазвичай відзначається тільки в старшому шкільному віці, коли формування КТ в основному завершено, але може з’являтися і в більш ранньому періоді, навіть у немовлят. Пацієнти, які страждають на цю недугу, складають 15-28% від загального числа хворих проктологического профілю.

1 Причини розвитку

Причина, яка призводить до розвитку геморою, до кінця не відома.

На сьогоднішній день вважається, що в основі захворювання лежить вроджена дисфункція судин кінцевого відділу прямої кишки, провокуюча посилений приплив артеріальної крові та зменшення її відтоку по кавернозним венам, що призводить до розширення КТ під впливом певних факторів. В результаті з них формуються гемороїдальні вузли (ГУ).

Ймовірно, виникнення захворювання пов’язано з конституційно обумовленою недостатністю сполучної тканини.

Кавернозні тільця є в нормі у здорової людини. Вони розташовуються в області основи заднєпрохідним стовпів дифузно або групуються, в основному в 3 зонах: на лівій, правій заднебоковой і правою передньобокової стінках анального каналу (в зоні 3, 7 та 11 годин за циферблату при положенні пацієнта на спині). Найбільш часто саме в цих місцях згодом формуються ГУ.

Відрізняються КТ від звичайних вен підслизової оболонки прямої кишки великою кількістю прямих артеріовенозних анастомозів. Це пояснює той факт, що при ускладненому геморої виділяється червона кров: кровотеча має артеріальний характер.

Іншими факторами в розвитку недуги є:

  • порушення нервової регуляції тонусу венозної стінки;
  • запальні чи пухлинні процеси в області малого тазу;
  • важка діарея;
  • анальний секс;
  • збільшення венозного тиску (як результат хронічних запорів, тривалої роботи в положенні сидячи або стоячи, важкої фізичної навантаження, вагітність).

Геморой може розвинутися як ускладнення у дівчат під час вагітності та в післяпологовому періоді.

Особливе значення в розвитку геморою надають зловживання гострою їжею і алкоголем, внаслідок чого посилюється приплив артеріальної крові до КТ прямої кишки.

У результаті тривалого впливу перерахованих вище факторів ризику на тлі схильності КТ переповнюються кров’ю, збільшуються в розмірах і деформуються, утворюючи ГУ. За рахунок дистрофічних процесів в анатомічних структурах, які формують фіброзно-м’язовий каркас КТ, відбувається зміщення вузлів в дистальному напрямку, внаслідок чого вони починають випадати з анального каналу.

Перші ознаки та симптоми геморою, як виявляється хвороба

Пряма кишка у вертикальному зрізі. Зліва – норма, праворуч – різні різновиди геморою

Розрізняють наступні види ГУ:

  • Внутрішні, які розташовані вище прямокишково-задній лінії під слизовою оболонкою прямої кишки.
  • Зовнішні, які знаходяться нижче цієї лінії під шкірою.

Приблизно у 40% пацієнтів відзначається поєднання зовнішнього та внутрішнього геморою (так званий комбінований). Зовнішня форма хвороби спостерігається менш ніж у 10% випадків.

2 Класифікація і стадії

У таблиці нижче представлені принципи класифікації геморою:

Принцип класифікаціїРізновидЧерез

1. Вроджений.

2. Набутий:

  • первинний;
  • симптоматичний
По локалізації
  • Зовнішній;
  • внутрішній;
  • комбінований
За течією
  • Гострий (виникає раптово, без попередньої симптоматики, причиною розвитку патології є тромбоз ГУ);
  • хронічний (розвивається поступово)

Якщо людина скаржиться на типові симптоми геморою, це вказує на хронічний перебіг захворювання.

Стадії розвитку хронічної форми хвороби (випадання внутрішніх ГУ):

  • 1-я — вузли виступають в просвіт кишки (але не випадають), під час дефекації виділяється кров з анального каналу;
  • 2-я — вузли випадають під час акту дефекації і вправляються самостійно;
  • 3-я — ГУ випадають навіть при незначному фізичному навантаженні, самостійно не вправляються, необхідно ставити їх на місце рукою;
  • 4-я — випали за межі анального каналу вузли не вправляються.

Перші ознаки та симптоми геморою, як виявляється хвороба

Періоди захворювання діляться на:

  • ремісію;
  • загострення.

В період ремісії пацієнти не пред’являють ніяких скарг. При фізичному перенапруженні, погрішності в дієті (прийом гострої їжі, алкоголю) можуть виникати кровотечі.

3 Клінічні прояви та діагностика

Захворювання зазвичай починається поступово і непомітно.

Першою ознакою геморою є дискомфорт (відчуття чужорідного тіла) в області заднього проходу. При розладах функції кишечнику (пронос, запор) або порушенні дієти даний симптом посилюється. Потім з’являються кровотечі, випадання і утиск ГУ.

Біль не є характерним симптомом хронічної форми геморою. Вона спостерігається у випадках приєднання запалення, тромбозу вузлів або їх обмеження, при появі анальної тріщини. Больовий синдром виникає в момент дефекації і продовжується якийсь час після неї.

Анальний свербіж зазвичай пов’язаний з випаданням ГУ і попаданням на шкіру слизових виділень з прямої кишки, в результаті чого виникає мацерація шкіри періанальної області. У той же час на цій ділянці може виникнути контактний дерматит через застосування подразнюючих лікарських засобів.

Кровотеча є основною ознакою геморою. Воно виникає в момент акту дефекації або відразу після неї (виділяється кров яскраво-червоного кольору, іноді навіть цівкою при напруженні). Кров з ануса виділяється зазвичай у вигляді часто падаючих крапель, при цьому вона здатна розбризкуватися на стінки унітазу. Гемороїдальні кровотечі можуть бути інтенсивними і приводити до розвитку анемії внаслідок своєї тривалості.

Особливістю кровотечі при геморої є те, що кал не перемішаний з кров’ю: вона покриває його зверху (у вигляді смужок).

Характерні скарги пацієнта і виявлення при огляді ГУ дозволяють поставити правильний діагноз. Проводять огляд хворого в колінно-ліктьовому положенні і в положенні навпочіпки при напруженні. Діагностику доповнюють пальцевим дослідженням прямої кишки, ректоскопией і аноскопией.

Геморой здатна ускладнитися двома патологічними станами:

  • тромбозом ГУ;
  • обмеженням ГУ.

3.1 Симптоми у дітей і літніх

Прояви захворювання мають свої особливості в дитячому і літньому віці.

Основний комплекс симптомів, що спостерігаються у дорослих (кров’янисті виділення з прямої кишки, відчуття стороннього тіла, печіння, свербіж перианальной області), аналогічно виявляється і в дитячому віці.

У немовлят і дошкільнят захворювання протікає без яких-небудь симптомів і виявляється випадково у вигляді випинання в області ануса при напруженні під час акту дефекації або плачі. У спокійному стані дитини гемороїдальні вузли зникають.

Якщо у слизовій оболонці утворюється анальна тріщина, на поверхні калових мас з’являється кров.

При запаленні ГУ у дитини підвищується температура тіла до 37-38 градусів. У деяких випадках може виникати больовий синдром, що пов’язаний з тромбозом сайту. Дорослий дитина про це здатний розповісти самостійно, а дитина стає неспокійним і плаксивою.

Часто геморой у дітей можна переплутати з іншою патологією прямої кишки (наприклад, випаданням або кістою). Тому, якщо у дитини з’являється випинання в анальній області, слід звернутися за консультацією до дитячого хірурга.

Симптоми геморою у людей похилого віку типові. Тим не менш слід пам’ятати, що в такому віці можлива й інша патологія прямої кишки (онкологія або поліп). Ці недуги є більш небезпечними, ніж геморой.

Гемороїдальні кровотечі в літніх певною мірою надають лікувальний ефект на тлі наявного підвищеного артеріального тиску.

4 Лікування

Самостійно лікувати захворювання у домашніх умовах не рекомендується. Слід звернутися за консультацією до хірурга.

Лікування патології складається з консервативних і хірургічних методів. Компоненти першої групи терапії:

  • дієта;
  • боротьба з хронічними запорами;
  • дотримання особистої гігієни;
  • венотоніки, які впливають на підвищення тонусу вен і покращують мікроциркуляцію в кавернозних тільцях, нормалізує в них кровоток (Детралекс, Венорутон, Діосмін, Проктоседил, Прокто-Глівенол та ін).

При виборі місцевого лікування (складу свічок, мазей) спираються на переважання одного з симптомів неускладненої геморою (кровотеча, тромбоз, біль, запальні зміни).

Хірургічне лікування включає в себе малоінвазивні маніпуляції і великі оперативні втручання.

До першої групи відносяться:

  • склерозуючий терапія (вводять склерозирующие речовини з метою блокування артерії, яка кровопостачає вузол);
  • інфрачервона фотокоагуляція;
  • лігування ГУ латексними кільцями;
  • електрокоагуляція та ін.

У більшості західних країн ці методи лікування використовують у 80% пацієнтів, а до більш великого хірургічного втручання вдаються при безуспішності попередньої терапії.

Найбільш поширеною методикою терапії в Росії є гемороїдектомія (висічення ГУ). Вона виконується у 75% пацієнтів.

В залежності від стадії хронічного геморою пацієнту буде рекомендована та чи інша лікувальна маніпуляція:

Стадія захворюванняМетод лікування1-яПоказано консервативне лікування венотониками, при його неефективності застосовують склерозуючу терапію2-яПерераховані вище методики, а також лігування ГУ латексними кільцями3-яЛігування або гемороїдектомія4-яМетодикою вибору є гемороїдектомія

Суть оперативного втручання полягає в висічення 3 груп кавернозних тілець з внутрішніми вузлами і перев’язці їх судинних ніжок. Операція протипоказана при гіпертонічній хворобі 3-го ступеня і вираженої портальної гіпертензії.

Перший акт дефекації після операції може бути болючим і супроводжуватися невеликою кровотечею.