Народна медицина        07 Лютого 2018        293         0

Перегин жовчного міхура у дітей: симптоми, лікування

Перегин жовчного міхура у дитини – це стан, що веде до застою жовчі і має характерні прояви, хоча може протікати і безсимптомно. Щоб уникнути наслідків при наявності ознак лікування повинно бути розпочато в найкоротші терміни.

Досягти переконливого результату допомагає комплексний підхід, що припускає етіотропну, патогенетичну та симптоматичну терапії на тлі щадною і збалансованої дієти та лікувальної гімнастики.

1 Опис захворювання

Виходячи з етіологічних чинників, всі випадки перегину жовчного міхура у дитини можна розділити на 2 великі групи:

  • вроджені;
  • придбані.

Вроджений перегин жовчного міхура у дітей виникає за умови порушення внутрішньоутробного розвитку. Для формування такої аномалії вплив патології повинно здійснюватися в період ембріонального росту органу, яке відбувається на 5-му тижні вагітності (під час формування печінки, жовчних проток та дванадцятипалої кишки). Такий патологічний стан називається вродженим загином жовчного міхура .

Сформовані таким чином аномалії постійні. Вони визначаються як стійкий або фіксований перегин жовчного міхура . Якщо аномалія здатна змінювати свою форму і локалізацію, то в цьому випадку діагностується лабільна різновид.

Придбаний перегин жовчного міхура може розвинутися внаслідок наступних причин:

  • хронічний запальний процес, що приводить до збільшення розмірів органу та його деформації;
  • жовчокам’яна хвороба;
  • систематичне порушення режиму харчування (регулярне переїдання після тривалих епізодів голодування, звичка багато їсти перед сном);
  • збільшення розмірів печінки або правої нирки;
  • надмірна рухливість жовчного міхура (причиною є його нетипове розташування);
  • підняття тягарів;
  • опущення внутрішніх органів, причиною якого є різке зниження ваги;
  • сидячий і малорухливий спосіб життя;
  • травми;
  • надмірні навантаження при заняттях спортом;
  • ожиріння.

Наслідками захворювання можуть бути некроз стінки жовчного міхура, утворення каменів у протоках, перитоніт.

2 Клінічні прояви

Патологія у новонародженого в ряді випадків протікає непоміченою з-за відсутності симптоматики. Вона може бути виявлена при плановому УЗД у дитини у віці до 1 року. При наявності симптоматики вроджена патологія залежить від ступеня і місця перегину. У педіатричній практиці вона нерідко виявляється при плановому ультразвуковому обстеженні черевної порожнини.

При виражених вадах симптоми порушення роботи органів виявляються з самого народження (наприклад, при подвійних перегини ).

Якщо значних відхилень у локалізації і будові органу немає, то на виділення жовчі і самопочуття дитини ця ситуація не впливає.

При безсимптомному перебігу патології призначення терапії не потрібно, хоча рекомендується періодичне спостереження, так як з часом (у більш старшому віці) ознаки здатні поступово з’явитися. У дітей після 2-4 років життя, а також у дорослих пацієнтів в цьому випадку можуть виникати скарги на відчуття дискомфорту або болю в животі, нудоту після прийому їжі. Іноді з’являються блювання або діарея. У таких випадках реєструється збільшення розмірів жовчного міхура.

2.1 Придбаний перегин жовчного міхура

Ця різновид патології також може протікати безсимптомно. Однак часто з’являються скарги, пов’язані з розвитком дискінезій жовчовивідних шляхів і порушенням травлення. Характерні для цього стану симптоми:

  • загальна слабкість, втомлюваність;
  • відчуття гіркоти у роті;
  • нудота і блювання;
  • печія;
  • відрижка повітрям;
  • відчуття дискомфорту в епігастральній області;
  • здуття живота;
  • чергування запорів і діареї;
  • відчуття тяжкості в правому підребер’ї;
  • періодично виникає або постійний біль, що віддає в лопатку і хребет, що має тупий/ниючий/розпираючий характер;
  • зміна кольору обличчя в бік жовтяничного відтінку;
  • зниження ваги;
  • підвищена пітливість.

3 Лікування

При вродженому перегині жовчного міхура, що характеризується безсимптомним перебігом, призначення терапії не потрібно.

При появі ознак показано проведення комплексного лікування на тлі дотримання дієти. Харчування має бути щадним і складатися з частих (десяткових) прийомів їжі. Це необхідно, щоб стимулювати евакуацію жовчі невеликими порціями. Цей режим перешкоджає її застою.

Після зняття загострення пацієнту рекомендується збалансоване харчування і систематичне заняття лікувальною гімнастикою.

3.1 Дієтотерапія

Рекомендується не менше 4-5 прийомів їжі на добу в невеликій кількості. З раціону потрібно виключити наступні продукти:

  • смажені, жирні страви;
  • газовані напої;
  • алкоголь;
  • бобові культури;
  • сирі овочі;
  • спеції і приправи.

Дозволена їжа:

  • молочні продукти;
  • фрукти та овочі;
  • рослинна олія;
  • каші, макаронні вироби;
  • рибні, м’ясні, грибні бульйони, яйця, шоколад, кава і какао (слід обмежити).

Їжу потрібно відварювати або запікати. Надмірно холодних страв слід уникати. У періоди загострення потрібно обмежувати кількість солі. Страви необхідно вживати в протертому вигляді, виключити з дієти сирі фрукти і чорний хліб.

Після їжі не можна виконувати фізичну роботу і лежати. Останній прийом їжі на добу повинен бути не менш ніж за 4 години до відходу до сну. Після їжі корисні піші прогулянки.

3.2 Фармакотерапія

Для лікування перегину жовчного міхура використовуються наступні групи препаратів:

  • Жовчогінні засоби. З цієї групи використовуються холеретики, що стимулюють утворення жовчі. Препарати, що містять жовчні кислоти (Аллохол, Холензим, Хологон), фітотерапевтичні та рослинні засоби (Фламін, Хофитол (дозволений дітям з 6 років ), Холосас (дітям з 3 років ). З метою поліпшення секреції і відходження жовчі використовуються мінеральні води.
  • Спазмолітичні препарати. З цієї групи застосовуються Папаверин, Но-Шпа, Дюспаталин. З метою попередження нападів спазмолітичні препарати призначаються курсами.
  • Ліки, які мають ферментативну природу (Фестал, Мезим форте, Креон 10).
  • Седативні препарати. Хороший результат демонструють м’які заспокійливі засоби рослинного походження (настоянка пустирника або валеріани).

Для нормалізації роботи вегетативної нервової системи призначають тонізуючі препарати – екстракт елеутерококу або настойку женьшеню.

На думку доктора Комаровського, першочергова мета фармакотерапії та інших лікувальних методик – усунення основного захворювання, з’явився причиною вигину.

Для досягнення стійкого результату необхідно позбутися від дискінезій жовчовивідних шляхів. У разі наявності гастриту в якості супутнього захворювання необхідний індивідуальний підхід при підборі терапевтичної схеми.

3.3 Гімнастика

Лікувальна гімнастика сприяє зміцненню стінки черевної порожнини і діафрагми. Підбирати комплекс вправ повинен фахівець.

Лікувальною гімнастикою слід займатися постійно. Саме в такому режимі вона здатна усувати застій жовчі. У процесі занять слід уникати надмірно активних рухів, оскільки виражені фізичні навантаження можуть погіршити стан.