Розвиток пахової грижі обумовлено особливостями будови передньої черевної стінки і пахової зони. Між шарами розташованими сполучнотканинними оболонками, знаходиться паховий канал, який має вхідний і вихідний отвори. При дії провокуючих факторів в нього потрапляють органи черевної порожнини, серед яких найбільш часто можна зустріти петлі кишечника і сальник.
Пахова грижа у жінок має характерну симптоматику і достовірно визначається при застосуванні деяких методів обстеження. Після чого проводиться оперативне втручання, в результаті якого хірурга належить усунути з’явився дефект, в іншому випадку можуть розвинутися ускладнення.
1 Причини появи і провокуючі фактори
У нормі В паховому каналі розташовуються нервовий пучок, артерії, кругла зв’язка матки. Під дією провокуючих факторів там можуть виявитися абсолютно будь-які внутрішні органи черевної порожнини і малого тазу, серед яких: селезінка, петлі кишечника, матка, маткові труби, яєчники, сальник. Даний стан є патологічним.
Сприятливі фактори:
- малорухливий спосіб життя;
- м’язова слабкість;
- спадкова схильність;
- астенічний тип статури.
При наявності одного або декількох факторів ризик появи пахової грижі зростає в кілька разів. Безпосередньо до самого випинання можуть викликати такі причини:
- високий внутрішньочеревний тиск, який з’являється з-за сильного кашлю, частого і тривалого плачу у дітей, багаторазової блювоти, інтенсивних фізичних навантажень, важких пологів або тривалої пологової діяльності, асциту, порушення відтоку сечі і кишкової непрохідності;
- неспроможність передньої черевної стінки, яка розвивається в результаті м’язової дистрофії, дефіциту маси тіла, сидячого способу життя, вираженого ожиріння, багаторазових пологів, оперативного втручання і травми.
Найбільш вразливі жінки старше 40 років, так як у них через вікових змін виникає м’язова слабкість і можливо наявність супутніх захворювань, що призводять до збільшення внутрішньочеревного тиску. Також найбільш часто пахова грижа діагностується у дівчаток у віці від одного до двох років, що пов’язують з недорозвиненням або дефектом зв’язкового апарату або патології м’язів.
Пахова грижа з випинанням петлі кишечника
2 Види пахових гриж
У медичній практиці принципове значення мають дві класифікації: по локалізації грижі і по вигляду її вправляемости. Останні поділяють на вправляемые і невправляемые. Перші зникають самостійно в момент прийняття горизонтального положення. Якщо вміст грижі значно перевищує розмір отвору, то для вправляння знадобиться невелике зусилля, але в кінцевому рахунку органи опиняться на своєму анатомічному місці.
Невправляемые грижі ні при яких умовах самостійно не повертаються в початкове положення. Вони весь час перебувають в просторі пахового каналу. Зазвичай це відбувається через формування спайок, які обумовлені наявністю фібринових ниток, які з’єднують патологічні органи зі стінками фасцій, що вистилають канал. Даний вид гриж характеризується появою клінічних проявів, таких як порушення травлення, появи диспептичного синдрому, нудоти, блювоти і т. д.
За локалізацією виділяють наступні види:
- пряма — вихід патологічного вмісту відбувається за внутрішньою паховій ямці;
- коса — вихід здійснюється по зовнішній паховій ямці, найбільш поширений вид;
- подпузырная зовнішня — патологічний випинання проходить через надпузырную ямку.
3 Симптоми
Ознаки пахової грижі багато в чому залежать від вмісту грижового випинання. Дуже часто діагностика утруднена у вигляді незначного виходу органів, коли випинається лише їх частину. Такі жінки частіше звертаються в певній фазі менструального циклу, що обумовлено наростанням болю при овуляції.
Серед основних симптомів виділяють випинання в паховій області, в результаті якого формується асиметрія між правою і лівою частиною паху. Больовий синдром носить локальний характер, всі неприємні відчуття визначаються в нижній частині живота. Нерідко біль має стріляючий характер, переходячи в область попереку і крижів. При кашлі, чханні і в момент активних фізичних навантажень неприємні відчуття наростають. Можлива поява кишкових розладів, метеоризму, рідкого стільця або запору.
Асиметрія пахової області
4 Можливі ускладнення
Розвиток запального процесу через формування пахової грижі у жінок є одним з найбільш поширених ускладнень. Найбільш часто воно з’являється при наявності хронічних вогнищ інфекції або при відсутності повноцінного кровопостачання. У пацієнтів загальні наростають ознаки інтоксикації організму, підвищується локальна і загальна температура тіла, знижується працездатність, посилюється слабкість, з’являється ломота у всьому тілі, можлива поява нудоти і блювоти.
В процесі запалення тканинами виділяється ексудат — нехарактерна рідина, в якій формуються нитки фібрину, в подальшому провокують розвиток спайок. У підсумку грижі стають нестабільними вправимими. Повернути органи в початкове положення можна тільки за допомогою хірургічного втручання. При активному наростанні симптомів з’являється сильний больовий синдром, який спочатку носить локальний характер, потім поширюється на область малого тазу і черевної порожнини. Виражена інтоксикація організму здатна привести до летального результату.
Ускладнення у вигляді калової закупорки виникають тоді, коли в грижовому мішку виявляються петлі товстого кишечника, найбільш часто це тонка кишка. Розвивається стійка кишкова непрохідність. По мірі накопичення калових мас з’являється повне порушення травної функції. Несвоєчасне надання кваліфікованої медичної допомоги загрожує некрозом (відмиранням відділів кишечника). Полегшити стан допоможе самомасаж ураженої області та використання проносних засобів.
Защемлення грижі є одним з найнебезпечніших видів ускладнень, так як носить гострий характер, різко погіршується стан хворого. Воно виникає у 15-20% хворих. В результаті защемлення відбувається порушення кровопостачання, що призводить до припинення функціонування защемленого органу.
Виявити защемлення можна самостійно, так як з’являється неможливість вправлення грижового випинання, виникає виражений больовий синдром в паховій області, біль швидко розходиться по всій черевної стінки, вміст грижі ущільнюється, з’являється нудота і блювота, підвищується температура, наростає головний біль і слабкість у всьому тілі.
Особливу діагностичну цінність представляє ультразвукове дослідження (УЗД), в процесі якого вдається виявити вміст грижового випинання.
5 Лікування
У більшості випадків лікування передбачає хірургічне втручання. Навіть якщо грижа самостійно вправляється, ніхто не застрахований від появи наслідків, тим більше що вони носять гострий характер. При їх наявності операція проводиться в екстреному порядку. Якщо ж грижа вправляемая, то операція планова.
Хірургічне втручання проводиться за допомогою двох основних принципів: з натягом, коли використовуються власні тканини людини, і без натягу, коли дефект вхідного отвору заповнюється спеціальною сіткою, що запобігає повторне проникнення патологічного вмісту в порожнину пахового каналу. Пластика за допомогою допоміжним матеріалом одержала найбільше поширення, у вигляді зниження післяопераційних ускладнень. Використовується поліпропіленова сітка, яка згодом проростає вглиб сполучних тканин. Вона є дуже надійним каркасом.
В ході операції хірург визначається з видом доступу: він може бути відкритим, коли розтікається передня черевна стінка, або за допомогою лапароскопії, коли через невеликі надрізи на шкірі вводиться спеціальне обладнання і невелика камера. В останньому випадку хірург стежить за процесом через монітор. Післяопераційний період передбачає обмеження фізичної активності і реабілітаційний період.
При незначних дефектах хірургічне втручання проводиться під місцевою анестезією, в результаті чого пацієнт може залишити лікарню через кілька годин після маніпуляції. Спостереження триває амбулаторно. Реабілітація передбачає загальні принципи, серед яких дотримання дієти, поступове дозоване введення навантажень, зміцнення передньої черевної стінки за допомогою вправ.
5.1 Особливості безопераційного лікування
Засоби народної медицини ніколи не зможуть повністю замінити оперативне втручання, так як навіть носіння бандажа не передбачає повного одужання. За допомогою народних засобів добре вдається зняти симптоми і частково вплинути на стан м’язового шару.
Одним з найбільш поширених засобів є компрес з кори дуба. На одну чайну ложку подрібненої кори доводиться склянку окропу. Після цього розчин необхідно прокип’ятити протягом 10 хвилин. Як тільки він охолоне, його можна використовувати. Для цього необхідно нанести на марлю, попередньо складену в кілька шарів, і прикласти до місця грижового випинання. Час тривалості процедури становить три години, допустимо її щоденне проведення. Так вдається зняти запалення і полегшити больовий синдром.
Іншими допоміжними засобами вважаються різні настої і відвари з трав. Хорошим протизапальним і цілющим ефектом володіють квітки волошки польового. На 100 мл крутого окропу припадає три столові ложки сухого екстракту. Суміш настоюється протягом декількох годин, а потім приймається по одній столовій ложці до їжі. Аналогічним способом виконуються відвари з листя агрусу або кістянки.
Лікувальну фізкультуру потрібно узгодити з лікуючим лікарем. Вона частково допоможе зміцнити м’язи передньої черевної стінки пахового каналу. До ефективних вправ відносяться підйоми ніг у положенні лежачи, махи ногами в положенні стоячи і вправу “велосипед”. При наявності дискомфорту або посилення болю проведення гімнастики необхідно терміново припинити і звернутися за допомогою до лікаря.
Бандаж пахової області
Всі пацієнти, що мають пахові грижі, повинні в обов’язковому порядку носити бандаж. Даний метод не є лікуванням, так як лише тимчасово усуває дефект. Найбільш часто бандаж з лікувальною метою призначається людям старечого віку, коли операція їм протипоказана за станом здоров’я. Регулярне використання цього ортопедичного пристосування дозволить зменшити ризик виникнення ускладнень, а також запобігти ще більше випинання патологічного вмісту.
