Паразити в печінці людини: симптоми, лікування

Улюбленою локалізацією паразитів в організмі людини є печінка. Орган ніяк не захищений від проникнення патогенних мікроорганізмів і глистових інвазій. Через паренхіму проходять кровоносні судини, по яких рухається інфікована кров.

Паразити в печінці людини представляють серйозну загрозу для здоров’я. Вони виділяють токсини, які впливають на обмінні процеси, здатні формувати навколо себе кісти і досягати великих розмірів, тим самим порушуючи цілісність тканини. У процесі розвитку вони надають травмуючі вплив на гепатоцити – клітини печінки, утворюючи мікротравми і крововиливи. Виникає ферментний дисбаланс, поступово наростає внутрішня інтоксикація організму. Нерідко відбувається повне руйнування органу і стійка втрата його функціональних можливостей.

1 Шляхи зараження

Цисти і яйця гельмінтів проникають в організм через шлунково-кишковий тракт, потім через кишечник потрапляють у кров і лімфу, доходячи по судинному руслу до печінки. Одночасно можуть бути уражені легені, серце, нирки та інші внутрішні органи. Досягнувши сприятливого поживного середовища, черв’яки починають активне розмноження і розвиток. Деякі паразити використовують орган в якості проміжного місця проживання. Після пошкодження структури печінки виникають локальні запальні процеси. У запущених випадках відбувається розвиток некрозу та хронічного гепатиту.

Серед основних причин гельмінтозу виділяють недотримання правил гігієни. Також паразити потрапляють в організм через:

  • забруднену воду;
  • м’ясо і рибу, які не пройшли достатню термічну обробку;
  • забруднені фрукти та овочі;
  • близький контакт з домашніми та безпритульними тваринами;
  • побутове взаємодія з зараженим людиною.

Створити ідеальні умови, що протистоять зараження печінковими гельмінтами, для людини не представляється можливим. Мінімізувати ризик можна, лише дотримуючись правил гігієни та інші профілактичні заходи.

Паразитарні захворювання часто діагностуються у дітей – це пов’язано з недостатніми навичками особистої гігієни та особливостями організму. Імунна система до 10-14 років є недосконалою, багато сил витрачається на ріст і розвиток, тому навіть кілька цист, що потрапили в шлунково-кишковий тракт, можуть виявитися причиною розвитку хвороби.

Діти дошкільного віку відрізняються підвищеною допитливістю і пізнають світ через всі органи почуттів. Яйця паразитів можуть потрапити в рот через інфіковані іграшки, немиті фрукти та овочі або з землею. Отримавши глистові інвазії, дитина здатна заразити всіх інших членів сім’ї.

2 Види гельмінтів

Глистні інвазії в печінці різноманітні за видової належності паразитів. Визначення виду збудника має принципове значення при виборі лікувальної тактики і подальшого спостереження за пацієнтом.

Серед основних видів паразитів виділяють:

  • аскариди – частіше мешкають в кишечнику, але здатні уражати тканини печінки, утворюючи абсцеси і некротичні зміни, на ранніх стадіях провокують хронічний холангіт та гепатит;
  • альвеолярний ехінокок – руйнує гепатоцити і провокує розвиток онкологічних захворювань, метастази яких проникають в інші органи;
  • однокамерний ехінокок – стає причиною закупорки жовчних проток і призводить до дистрофії паренхіми;
  • лямблії – провокують великий запальний процес з подальшою дистрофією тканин, нерідко внаслідок їх життєдіяльності формуються абсцеси;
  • шистосоми – черв’яки класу нематод, призводять до формування тромбів, хронічного гепатиту і швидкому розвитку цирозу;
  • амеби – проникають через лімфатичне русло, після масового розмноження закупорюють просвіти печінкових артерій, формують тромби і виділяють велику кількість токсинів, що провокують некроз органу.

Усі глисти, що живуть в печінці, виділяють токсини, які у високій концентрації порушують функціональні спроможності органу. Зважаючи порушених обмінних та ферментних процесів відбувається неправильне засвоєння лікарських засобів, продуктів харчування та життєво необхідних мікроелементів. Практично у всіх випадках розвивається печінково-клітинна недостатність і формування синдрому портальної гіпертензії.

3 Симптоми

Гельмінтози печінки зазвичай не мають чітко вираженої клінічної картини, в більшості випадків для них характерним є безсимптомний перебіг. При наростанні клініки вдається диференціювати вид збудника, так як кожен з них відрізняється певними змінами з боку внутрішніх органів і стану людини в цілому.

parazity v pecheni cheloveka: simptomy, lechenie5

Эхинококковые кісти печінки

Серед основних неспецифічних симптомів виділяють: слабкість, нездужання, ломоту в тілі, безсоння, періодичні болі в животі, алергічні висипання на шкірі, втрату ваги, неврози, дратівливість, жовтушність шкіри і слизових, головні болі, запаморочення, диспептичні розлади.

Особливості зараження різними видами паразитів описані в таблиці:

Вид гельмінтозуОсобливості проявуЕхінококозУ процесі життєдіяльності патогенні організми утворюють навколо себе сполучнотканинні капсули. Вони являють собою кісти, які в залежності від розповсюдження патогенів можуть бути одиничними або множинними. При невеликих розмірах симптомів не виникає, при збільшенні черв’яків в діаметрі до 5 см і більше з’являється клініка хронічного гепатитуАскаридозУ відповідь на подразнення токсинами аскариди виникає локальне запалення. Воно характеризується еозинофільної інфільтрацією паренхіми печінки. Основним проявом є сухість і лущення шкірного покриву, нерідко спостерігається висип, що супроводжується свербіннямОпісторхоз

Черв’яки класу трематод локалізуються в протоках печінки і жовчного міхура. Через 1-2 місяці після їх росту і розвитку з’являється клініка хронічного холангіту, гепатиту. Хворі пред’являють скарги на жовтушність шкіри і видимих слизових, підвищення температури до 37,5 градуса протягом доби, періодичні дифузні болі в животі, переважно в верхній частині

ЛямбліозЛямблії локалізуються переважно в протоках жовчного міхура, тим самим порушуючи відтік жовчі, внаслідок чого розвивається дискінезія. Пацієнти скаржаться на тягнучі тупі болі в правому підребер’ї, періодичну нудоту, гіркоту в роті і помірну жовтушність шкіриАмебіазАмебіаз рідко стає випадковою знахідкою при діагностичному УЗД, так як це одноклітинні паразити. В процесі їх життєдіяльності виділяються токсини, які сприяють збільшення печінки в розмірах, формування внутрішніх абсцесів. Клінічна картина багато в чому схожа на гострий гепатит. У пацієнта спостерігаються висока температура, виражена жовтушність шкіри, різкі болі в животі (у правому підребер’ї). Стан небезпечно внаслідок швидкого переходу в цирозБалантидіазОбласть правого підребер’я різко болюча, в калі визначаються прожилки крові і слизу. Можливий розвиток нудоти, нестримної блювоти і підвищення температури до 39-40 градусів

parazity v pecheni cheloveka: simptomy, lechenie6

Дорослі аскариди

4 Діагностика

Діагностика глистових інвазій не представляє особливої складності. При перших підозрах на наявність паразитів необхідно звернутися до лікаря загальної практики, терапевта або інфекціоніста. Підтвердити наявність збудників і визначити їх вигляд можна за допомогою лабораторних тестів.

Пацієнту проводиться загальний аналіз крові, сечі і калу. За даними отриманих показників можна виявити неспецифічні ознаки запалення. Досліджувані середовища можуть містити у своєму складі цисти і яйця гельмінтів. Для більш детальної діагностики проводять дослідження вмісту шлунка і дванадцятипалої кишки за допомогою зондування або езофагогастродуоденоскопії.

Найбільш точними є серологічні методи, які засновані на дослідженні венозної крові. Імунофлюоресцентний аналіз, дослідження на антитіла та інші специфічні види діагностики з точністю визначають вид збудника і його поширеність. У момент наявності вираженої клінічної картини багато зміни визначаються за допомогою ультразвукового дослідження. При позитивному результаті сторуктура печінки дифузна, неоднорідна, нерідко визначаються кісти, абсцеси і гельмінти великих розмірів.

5 Лікування

Обсяг медикаментозного впливу, тактика лікування і подальше спостереження пацієнта визначаються тільки після комплексної діагностики.

Займатися самолікуванням до моменту постановки діагнозу не рекомендується, так як деякі лікарські засоби можуть стати згубними і токсичними для печінки, яка вже перевантажена продуктами життєдіяльності паразитів.

Основні принципи лікування:

  • 1. Зняття інтоксикації. Призначається спеціальна дієта, а також протиалергічні та жовчогінні препарати, адсорбуючі та ферментні речовини.
  • 2. Ерадикація збудника. Активне виведення паразитів з організму здійснюється за допомогою антигельмінтних препаратів, допустимо їх поєднання із засобами народної медицини.
  • 3. Реабілітація і профілактика. Важливе значення мають профілактика повторного зараження, відновлення організму, імунітету та підтримуючі заходи після завданого збитку для здоров’я. Це досягається за допомогою спеціальної дієти, імуностимулюючих препаратів, полівітамінних комплексів.
  • 5.1 Зняття інтоксикації

    Основу лікування складає дієтотерапія. Необхідно виключити вживання вуглеводів, глютенов, жирів і страв, багатих спеціями і сіллю.

    Помітним ефектом володіють протиглистовою рисова, кукурудзяна і гречана каші. Пісна свинина, м’ясо птиці і риба, пройшли достатню термічну обробку, повинні складати основу раціону. В якості гарнірів рекомендується використовувати тушковані або приготовані на пару овочі. Це дозволить скоротити навантаження на печінку і жовчний міхур, які перевантажені токсинами і мають порушену функціональну здатність. Клінічна картина хронічного і гострого гепатиту, дискінезії жовчовивідних шляхів і загальної інтоксикації організму передбачає вживання овочевих бульйонів і супів.

    Тривалими курсами призначаються сорбенти, такі як Смекта, Ентеродез, Полісорб або активоване вугілля. Це необхідно для виведення токсинів і отруйних отруйних речовин з організму. Дані препарати допоможуть знизити небажані симптоми: нудота, діарея, здуття, печію.

    Антигістамінні або протиалергічні засоби (Супрастин, Лоратадин, Цетрин та інші) допомагають усунути шкірні прояви у вигляді подразнення, висипу і свербежу. Вони заспокоюють слизові оболонки, в тому числі вистилають внутрішні органи, знімають набряк і запалення, володіючи вираженим симптоматичним ефектом.

    5.2 Противоглистное терапія

    Вибір ліків багато в чому залежить від виду збудника. У більшості випадків призначаються протипаразитарні препарати широкого спектру дії. Курс лікування, його тривалість та дозування розраховується індивідуально, в залежності від ступеня поширення гельмінтозу в організмі і індивідуальних особливостей кожної людини. До останніх можна віднести індивідуальну непереносимість препаратів, зростання, вагу, вік і т. д.

    Яскравими представниками цієї групи є Орнідазол, Нитрадазол, Метронідазол, Пірантел. При комбінованих гельмінтозах, коли причиною недуги є відразу кілька збудників, а також у важких, запущених клінічних випадках допустимо призначення їх комбінацій.

    5.3 Лікування народними засобами

    Проводити лікування народними засобами в домашніх умовах можна тільки після комплексної діагностики та постановки остаточного діагнозу. Багато методи нетрадиційної медицини надають сприятливий вплив на стан організму. Лікування травами в більшості випадків прискорює процес реабілітації.

    Найбільш популярні рецепти описані в таблиці:

    Назва ЕфектОписКореневище лопухаДопомагає очистити печінку і зняти ознаки інтоксикаціїДля приготування лікарської форми буде потрібно 1 ч. л. екстракту коренів лопуха і склянку окропу. Після запарювання в термосі відвар настоюють протягом декількох годин, вживають 3 рази на добу по 50 мл Курс лікування – не більше 7 днівЕкстракт ялиці або пижмаМає протизапальну, протимікробну та гепатопротекторну ефектомДля самостійного приготування потрібно 1 ст. л. екстракту пижма або ялиці і 500 мл окропу. Інгредієнти поміщаються в термос і настоюють протягом доби, після чого настойку вживають по 50 мл 3 рази на день протягом 2-3 тижнівГарбузове насіння, цибуля, часникЗабезпечують профілактику подальшого інфікування, володіють вираженим протиглистну дію за рахунок вмісту в своєму складі великої кількості фітонцидівВключають в щоденний раціон

    5.4 Профілактика та реабілітація

    На даному етапі ключове значення має дотримання правил гігієни і профілактичних заходів, що перешкоджають повторному зараженню.

    Всі члени сім’ї повинні пройти обстеження на виявлення гельмінтів. Необхідно ретельно мити овочі і фрукти і піддавати м’ясо і рибу достатньої термічної обробки.

    Для відновлення імунітету і власних сил організму призначаються полівітамінні комплекси та імуностимулятори. Приймати їх необхідно курсами протягом тривалого часу. Призначаються фосфоліпіди та гепатопротектори: Фосфоглив, Есенціале, Гептор.

    Оцініть статтю
    Діагноз хвороб