Панкреатит у дітей – захворювання, яке зустрічається досить часто. В цілому на його частку припадає до 25% від загального числа патологій травного тракту в цій віковій групі.
Захворювання являє собою ферментативне запалення підшлункової залози, тобто її тканин та протоків. У дітей розвиток цієї патології має свої особливості. Вони викликані великою кількістю ендо – і екзогенних факторів, ніж у дорослих. Захворювання у дітей протікає з менш вираженими симптомами. Часто панкреатит навіть маскується під інші захворювання органів ШКТ – дисбактеріоз кишечника або гастрит.
1 Особливості розвитку панкреатиту
Дитячий панкреатит протікає як у гострій, так і в хронічній формі. Причому в першому випадку виникає катаральне запалення підшлункової залози, що супроводжується її набряком. У важких ситуаціях гострий панкреатит характеризується крововиливом або некрозом тканини. У той же час хронічний варіант, хоча він розвивається досить повільно, означає дегенеративні зміни – склероз і фіброз тканин підшлункової залози.
Хронічний панкреатит може бути первинним або вторинним. В залежності від особливостей перебігу захворювання, виділяють рецидивуючу (тобто протікає зі стадіями загострення) і латентну (не супроводжується вираженими симптомами) форму, а за ступенем тяжкості – легку, середню і важку.
У дітей розвивається і реактивний панкреатит. Він вважається відповідною реакцією підшлункової залози дитини виникають запальні захворювання ШКТ. Така форма виникає у малюків в будь-якому віці (і в 2 роки, і в 10 років). Прогноз по ній сприятливий. При адекватної терапії процес повністю оборотний. Але якщо вчасно не звернутися до лікаря, захворювання перейде в справжній панкреатит, і через якийсь час почнеться руйнування підшлункової залози. Реактивна форма має в основі і спадкову схильність.
2 Причини
Причини розвитку панкреатиту у дітей досить різноманітні. Це:
Вторинний панкреатит у дітей спостерігається при наявності інших захворювань органів ШКТ, в тому числі при синдромі порушеного кишкового всмоктування.
3 Симптоми
Класичний симптом панкреатиту у дітей – гостра біль в епігастрії, причому вона носить оперізуючий характер, віддає у спину і праве підребер’я. Болі характерні для дітей старшого віку, тобто вони виникають в 10 років і пізніше.
До цього теж спостерігаються і інші неприємні відчуття – та в 6 років, і раніше, але вони носять менш виражений характер. Виникають диспепсичні розлади (до них відносяться метеоризм, діарея, багаторазова блювота, що не приносить полегшення), підвищується температура. Все це ознаки гострого панкреатиту, до них додаються блідість або навіть мармуровість шкіри, сухість у роті, на язиці виникає білий наліт.
Якщо мова йде про хронічне захворювання, то болю не настільки виражені. Спостерігаються зниження апетиту і втрата ваги, нестійкий стілець і інші проблеми. В будь-якому віці інтенсивність симптомів хронічного панкреатиту багато в чому залежить від тяжкості захворювання. Тривалість больових нападів становить від декількох годин до декількох діб. Іноді болю в області живота, що посилюються при погрішності в харчуванні або високих фізичних навантаженнях.
4 Особливості діагностики
При гострому панкреатиті діагностика часто проводиться по одній тільки клінічній картині. При хронічному панкреатиті симптоми занадто слабо виражені, для постановки діагнозу їх мало, і лікар призначає додаткові дослідження. В основному це аналізи на ферменти, УЗД підшлункової залози.
Дитячий панкреатит, так само, як і доросла форма захворювання, небезпечний дегенеративними процесами в тканинах підшлункової залози, тому чим раніше проведена діагностика, тим краще. При гострому панкреатиті загальний аналіз крові дитини покаже наявність помірного або вираженого лейкоцитозу, підвищення ШОЕ, хоча одних лише цих ознак для достовірного діагнозу мало. У біохімічному аналізі помітно підвищення активності ліпази, амілази та трипсину, тобто ферментів підшлункової залози.
Лікар обов’язково призначає ліпідограму калу та копрограму. Це допомагає визначити активність ферментів. Наявність стеатореї (неперетравлених жирів) саме по собі говорить про те, що у дитини є порушення в роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту.
УЗД є найбільш інформативним методом діагностики. Воно дозволяє оцінити розміри органу, визначити, чи немає набряклості, ділянок некрозу, ущільнень. Іноді необхідно проведення додаткових досліджень – КТ і МРТ черевної порожнини.
Все це відіграє таку важливу роль тому, що у дітей симптоми панкреатиту часто збігаються з ознаками виразкової хвороби шлунка, холециститу, жовчної колькою і навіть апендицитом. А терапевтичні методи у всіх цих випадках будуть різними.
5 Лікування
Методи терапії гострого та хронічного панкреатиту дещо відрізняються.
5.1 Гострий панкреатит
Лікування гострого панкреатиту зазвичай здійснюється консервативними методами. Але воно повинно бути комплексним. Тобто потрібно купірувати симптоми і зняти біль. І для цього використовуються спазмолітичні засоби, наприклад, Но-шпа. Їх можна давати навіть до приїзду лікаря. А ось анальгетики та нестероїдні протизапальні препарати тільки розмивають симптоми захворювання, а іноді ускладнюють його.
Необхідно усунути та етіологічні фактори, тобто причини, що спровокували гострий панкреатит. Якщо це глистяна інвазія, то дають протипаразитарні засоби. Коли причина в харчовій алергії, призначають антигістамінні препарати другого або третього покоління – Фенистил або Гистафен, в залежності від віку дитини. Якщо панкреатит має інфекційну природу, то призначаються антибіотики.
Важливу роль відіграють препарати, які покращують мікроциркуляцію підшлункової залози – Пентоксифілін або Дипирамидол.
В перші дві доби рекомендовано лікувальне голодування, яке покликане забезпечити функціональний спокій підшлункової залози. Але в цей час показано введення розчину глюкози. Дитині потрібна лужна питна вода, щоб уникнути зневоднення. З неї попередньо випускають гази, просто залишивши пляшку відкритою. Після голодування призначається щадна лікувальна дієта.
5.2 Хронічна форма
Лікування загострення хронічного рецидивуючого панкреатиту типу починається з того, що дитині призначають постільний режим. У перші 1-2 дні необхідно голодування. В подальшому призначається дієта (вона відповідає лікувальній столу №5п за М. Певзнером, але з урахуванням віку пацієнта).
Харчування в цей період повинно бути максимально щадним для органів ШКТ, тому з раціону виключають продукти, які могли б стимулювати роботу підшлункової залози. Малюкам і так не можна давати газовані напої чи кава. Але при нормальному стані здоров’я дітям до 7 років вже часто дають чорний хліб, ковбаси чи сосиски, овочі в сирому вигляді. Від усього цього доведеться відмовитися. Рекомендується певна кулінарна обробка їжі – всі продукти варять, готують на пару, запікають без скоринки, але не смажать.
Терапія в період загострення спрямована на те, щоб усунути порушення в роботі підшлункової залози і забезпечити її функціональний спокій. Дитині призначають та антисекреторні препарати. Популярним засобом є пирензепин (Гастроцепін). Деякі лікарі прописують та інгібітори протонного насоса у віковому дозуванні.
Добре зарекомендували себе штучні ферменти. У цій категорії популярним вибором є Креон. Високою ефективністю володіють і препарати-аналоги нейромедіатора соматостатину – Микразим, Мезим. Вони покращують кишкове всмоктування, нормалізують моторику кишечника і роботу його гладкої мускулатури.
Якщо панкреатит має інфекційне походження, то лікар прописує антибіотики. Нерідко на ранніх стадіях призначають і глюкортикоидные препарати, але самим, без рекомендації лікаря, їх давати дитині не можна, тим більше протягом тривалого часу.
Хірургічне лікування передбачено тільки в разі швидкого розвитку деструктивних процесів. Воно призначається і тоді, якщо проводиться протягом тривалого часу медикаментозна терапія хвороби не дала результатів. Але такі випадки бувають порівняно рідко.
