Ознаки апендициту у дітей: як визначити і розпізнати симптоми

Болю в животі не є рідкістю в дитячому віці і супроводжують практично будь-яке захворювання – від невинною респіраторної вірусної інфекції до патології, що вимагає невідкладного втручання. Гострий апендицит являє собою хірургічне відхилення, яке важливо виявити в перші 48 годин з моменту виникнення, щоб уникнути розвитку серйозних ускладнень, небезпечних для дитини. Батькам необхідно відрізнити ознаки, що супроводжують апендицит, щоб допомогти лікарю у правильній діагностиці.

1 Що таке апендицит

Розташування апендикса в черевній порожнині

Апендицит – це запалення апендикса – червоподібного відростка сліпої кишки. Він має циліндричну форму і найбільш часто розташовується в правій здухвинній області, тобто в правій нижній частині живота.

Раніше вважалося, що червоподібний відросток не відіграє важливої ролі в організмі, тому він віддалявся під час інших операцій на черевній порожнині. Пропонувалося усувати апендикс у новонароджених дітей. Однак вченими встановлено, що в червоподібному відростку розташовані скупчення лімфоїдної тканини, яка відіграє важливу роль у формуванні імунної системи.

Щорічно апендикс запалюється 1 з 200 осіб без урахування віку. У новонароджених дітей апендицит виникає вкрай рідко, зате характеризується дуже високою смертністю – до 80%. З віком кількість випадків хвороби зростає, а летальність знижується. Найбільш часто гострий апендицит зустрічається у дітей 6-12 років.

Єдиної думки про причини виникнення гострого апендициту немає. Швидше за все, їх кілька. Найважливішим чинником виникнення запального процесу є непрохідність червоподібного відростка. Вона розвивається внаслідок загальної непрохідності, коли всередину попадають калові маси, паразити або фрагменти погано перетравлюваної їжі. Заслінка між сліпою кишкою та апендиксом не дає їм вийти назад. Причиною можуть стати набряк і запалення стінки з-за проникнення інфекції. Грають роль порушення імунного статусу та особливості режиму харчування.

Через нестачу харчових волокон погіршується робота кишечника, з’являється схильність до застою калових мас і запорів. Цей чинник призводить до розвитку гострого апендициту.

2 Симптоми гострого апендициту

Незалежно від віку, при запаленні червоподібного відростка завжди присутні наступні симптоми:

• Біль у животі, що виникає раптово, на тлі повного здоров’я і благополуччя дитини. Спочатку вона зазначається у верхній частині живота, а через 1-1,5 години опускається в праву нижню область. Больовий синдром при гострому апендициті завжди виникає раніше за інших симптомів. Він дещо вщухає в положенні на правому боці. Така особливість служить важливим критерієм в діагностиці. Із-за болів можна помітити незвичайну поведінку і зниження активності у раніше здорової дитини. Живіт болітиме постійно через перерозтягнення стінки відростка. При його розриві відчуття тимчасово вщухає або знижується його інтенсивність. Потім біль поширюється по всьому животу.
• Майже в 100% випадків під час гострого апендициту у дитини знижується або відсутній апетит.
• Нудота і блювання завжди починаються після того, як заболить живіт. Блювота при запаленні апендикса не приносить полегшення. Вона має рефлекторний характер.

Підвищення температури тіла не завжди супроводжує гострий апендицит. Зазвичай це спостерігається при розвитку деструктивних форм і ускладнень патології. При цьому відбувається не просто запалення стінки апендикса, але і її гнійне руйнування.

Якщо спробувати провести пальпацію живота у дитини з перерахованими вище скаргами, можна визначити нескладні хірургічні ознаки гострого апендициту – так звані симптоми подразнення очеревини:

• Симптом Менделя. При постукуванні по животу буде виникати болючість в правій нижній області.
• Симптом Філатова. Дискомфорт відчувається при доторканні до правої клубової області.
• Симптом Щоткіна-Блюмберга. Це поява болю при зануренні руки в праву нижню область та її різкий відрив від черевної стінки.
• Різниця температур в пахвовій западині і прямій кишці на 1 градус і більше свідчить про наявність запального процесу в черевній порожнині.

3 Ознаки при атиповому розташуванні апендикса

Запалення апендикса – небезпечне захворювання. З-за атипового розташування червоподібного відростка гостра форма легко маскується під патології інших органів, її нелегко розпізнати. У переважній більшості випадків захворювання протікає з описаними вище симптомами, але зустрічаються рідкісні варіанти перебігу.

У 15-20% випадках апендикс розташовується позаду сліпої кишки – ретроцекально. При цьому дитина скаржиться на болі в спині, що в поєднанні з підйомом температури і погіршенням самопочуття може нагадувати запалення нирок – пієлонефрит.

Червоподібний відросток здатний мати таку довжину, що опускається значно нижче – в порожнину малого тазу. При цьому дитина скаржиться на болі в лобкової області, і часте хворобливе сечовипускання або з’являється рідкий стілець зі слизом. Такі симптоми нагадують гострий цистит, коліт.

У деяких випадках апендикс розташований високо – під печінкою. Болючість в правому підребер’ї при цьому імітує жовчну кольку і гострий холецистит.

У дуже рідкісних випадках апендикс розташований над пупком в серединній частині або має лівосторонній розташування. У першій ситуації гострий апендицит протікає з блюванням, болями в епігастральній області і рідким стільцем. У другій – болючість локалізована в лівій частині живота.

4 Апендицит у різному віці

Ознаки апендициту у дітей залежать від віку.

Перші симптоми запалення проявляються по-різному у немовляти, дитини 4-5 років і підлітків 12-13 років.

4.1 Малюки до року

У немовлят визначити локальні ознаки не представляється можливим. У випадку гострого апендициту у дітей раннього віку переважає загальна симптоматика:

• Різке початок з підвищенням температури тіла до фебрильних цифр, досягають +40 градусів.
• Відмова від їжі і пиття. Рясні зригування і блювання. Частий рідкий стілець.
• Здуття живота, погане відходження газів.
• Виражене занепокоєння дитини, переміняється загальмованістю і млявістю. Монотонний жалібний плач.
• Дитина не лежить у ліжечку, трохи заспокоюється на руках у дорослого, не спить.

При будь-якому погіршенні самопочуття дитини до року, яке супроводжується перерахованими вище симптомами, необхідний виклик бригади швидкої медичної допомоги. Хворий повинен обов’язково бути госпіталізовані в стаціонар.

У малюків до року розвиток перфорації стінки апендикса і перитоніту відбувається менш ніж за добу після появи перших ознак.

4.2 Діти 1-3 років

У немовлят загальні симптоми переважають над місцевими:

• Температура тіла піднімається до +39…+40 градусів раптово, на тлі повного благополуччя.
• Погіршується самопочуття дитини, знижується рухова активність. Малюк більше прагне лежати на правому боці.
• З’являються примхливість, зміна настрою, відмова від їжі, але не від пиття.
• Дитина у віці 2-3 років здатний вказати на біль в животі, але її локалізацію він не встановить.
• Болючість при пальпації. Дитина боїться болю і негативно реагує на спроби доторкнутися до живота. Симптоми подразнення очеревини у такому віці визначити не представляється можливим.
• Багаторазова блювота. Можливий рідкий стілець.

4.3 Діти 4-6 років

В 4 роки дитина скаржиться на те, що у нього болить живіт, але локалізувати відчуття ще не може. Тому в 4 роки, 5 і 6 років малюк вказує на околопупочную область. Інтенсивність і характер болю дитина не в змозі визначити. Інші симптоми:

• У дітей такого віку при гострому апендициті підвищується температура тіла до +38…+39 градусів.
• Знижується апетит.
• Виникає вимушене положення на правому боці.
• Дитина відчуває слабкість і нездужання, він примхливий, плаксивий.
• Часто стан супроводжується багаторазовою блювотою.
• Порушується сон. Найчастіше цей симптом виражений у малюків, хворих з вечора.
• У дитини з віку 5-6 років можна визначити симптоми подразнення очеревини.

4.4 Діти 7-10 років

Особливістю дітей цього віку є страх будь-яких медичних маніпуляцій, із-за чого вони можуть не скаржитися батькам на болі в животі. Інші ознаки:

• У 8-9 років дитина вказує локалізацію болю, а після 10 років описує їх характер.
• Температура тіла в такому віці рідко досягає високих цифр і зазвичай піднімається до +38 градусів.
• Дитина буде намагатися прийняти вимушене положення, лягти, сісти, знижується рухова активність.
• Характерно погіршення апетиту.
• Більшість дітей погоджуються на пальпацію живота, визначаються симптоми подразнення очеревини.

4.5 Підлітки 11-15 років

Для підліткового віку характерні класичні прояви гострого апендициту. Дитина зазвичай повністю описує послідовність виникнення болів, їх характер і локалізацію. До інших симптомів відносяться:

• У старшому віці температура тіла у більшості випадків підвищується до субфебрильних цифр: +37…+37,5 градусів.
• Блювота буває рідше, нудота – майже завжди.
• Для підлітків характерний симптом “токсичних ножиць”, коли величина пульсу не відповідає температурі тіла, тобто при незначному її підвищення пульс частішає сильно, як при лихоманці.
• Дівчаток-підлітків 13-15 років повинен обов’язково оглянути гінеколог для виключення позаматкової вагітності.

5 Тактика батьків

Відомий педіатр Е. О. Комаровський стверджує, що гострий апендицит слід підозрювати, якщо болі в животі у дитини не стихають протягом 1-1,5 годин і супроводжуються погіршенням самопочуття. Батьки повинні проаналізувати ситуацію, дізнатися, чи немає у навчальному закладі спалаху кишкової інфекції. Можна розпитати, які продукти вживав дитина за минулу добу. Ці заходи допоможуть виключити інфекційні захворювання кишечника та отруєння. По можливості потрібно з’ясувати у дитини, коли і де виникла біль, її характер та інтенсивність.

Можна самостійно спробувати перевірити симптоми гострого апендициту: Менделя, Щоткіна-Блюмберга, Філатова. У неспокійних малюків спостерігається погладжування живота під час сну. У такому разі вдається визначити болючість. Не можна наполягати на тому, що промацує живота, якщо дитина цього не хоче. Він боїться болю, а зайва наполегливість налякати малюка ще більше. Надалі занепокоєння утруднить контакт з лікарями.

Ні в якому разі не слід давати дитині знеболюючі препарати до огляду медиком. Це змаже клінічну картину гострого апендициту і викличе відчуття уявного благополуччя.

Знижувати температуру при підозрі на запалення апендикса теж не потрібно. Жарознижуючі препарати володіють деяким знеболюючим ефектом. Не потрібно ставити очисні клізми, давати кошти для закріплення стільця, прикладати грілку до живота. Ці заходи можуть спровокувати швидкий розрив стінки апендикса і розвиток перитоніту. Батьки повинні заспокоїти дитину до огляду лікаря, посприяти встановленню контакту з лікарем. Можна давати пити просту воду маленькими ковтками через кожні 15-20 хвилин.

Дитина до року з перерахованими вище ознаками повинен бути швидко госпіталізований. Вже в стаціонарі малюк оглядається в медикаментозному сні. У неясних випадках він залишається під наглядом для визначення подальшої тактики ведення або проводиться діагностична лапароскопія.

Лікування гострого апендициту тільки хірургічне. Якщо батьки, знаючи симптоми, вчасно звернулися за допомогою, оперативне втручання допомагає запобігти розвитку грізних ускладнень, які іноді закінчуються летальним результатом.