Опущення шлунка (гастроптоз) – захворювання, яке виникає у дітей і дорослих. Виділяють три ступені недуги, кожна з яких відрізняється своїми проявами. Діагностика і лікування патології проводяться гастроентерологом. Необхідно використовувати в комплексі ліки, ЛФК та масаж. При своєчасному виявленні патології прогноз сприятливий. Щоб уникнути повторів виникнення хвороби, слід дотримуватися заходів профілактики: зміцнювати м’язи черевного преса і уникати стресових ситуацій.
1 Гастроптоз: опис захворювання
Гастроптоз – опущення малої кривизни і пілоричного відділу шлунка або всього органу. Особи, які страждають цією недугою, знаходяться у віковій групі 15-45 років, але іноді гастроптоз виникає і у пенсіонерів.
Причинами розвитку недуги є особливості будови організму (вроджений гастроптоз):
- високий зростання;
- вроджена слабкість зв’язкового апарату;
- астенічний тип статури (худорлявість, довга тонка шия, вузькі плечі, дефіцит ваги).
Іноді опущення шлунка або його частин виникає через подовження брижі товстого кишечника, яка об’єднана зі зв’язковим апаратом шлунка. З-за цього кишечник опускається вниз і тягне за собою шлунок. Набута форма хвороби виникає на тлі швидкої втрати ваги, видалення великих пухлин в області живота і усунення асциту (скупчення рідини в черевній порожнині).
Гастроптоз виникає в жінок після пологів. Під час вагітності м’язи живота і зв’язки розтягуються і не утримують органи на певних місцях. При важких захворюваннях, які супроводжуються сильним виснаженням організму, відбувається опущення всіх внутрішніх органів.
На розвиток хвороби також впливає стан діафрагми. Якщо відзначається ураження легень, діафрагма опускається вниз, тиск в черевній порожнині підвищується, і виникає гастроптоз.
У чоловіків захворювання пов’язане з неправильним розподілом навантажень і підняттям тягарів при поганій фізичній підготовці.
З віком людина одужує, іноді з’являється зайва вага, зв’язковий апарат шлунка зміцнюється і обростає жиром, внаслідок чого орган піднімається і повертається на своє початкове місце.
2 Основні клінічні прояви
Виділяють три ступені гастроптоза:
- На першій стадії дно шлунка знаходиться на 2-3 см вище лінії, яка з’єднує верхні точки клубових кісток.
- Друга стадія характеризується тим, що відбувається збіг з цією лінією.
- На третій стадії шлунок опускається нижче гребінцевої лінії (нижче жовчного міхура).
На першій і другій стадії симптоми захворювання не проявляються яскраво. На третьому етапі виникають печія, відрижка, неприємний запах з рота. Спостерігаються нестабільний апетит, прискорене сечовипускання, запор і пронос, відчуття переповнення шлунка.
Нормальне розташування шлунка і стадії гастроптоза
Пацієнт пред’являє скарги на больові відчуття в області живота, які виникають після прийому їжі і при фізичних навантаженнях. Біль носить тупий і ниючий характер, іноді може поширюватися в область серця, зникає при прийнятті горизонтального положення і підтягуванні живота вгору.
При сильному опущенні шлунка виникає перегин дванадцятипалої кишки. Просування їжі з шлунка в кишечник не може. З-за цього виникають нудота, відрижка, запори.
2.1 Особливості патології в дитячому віці
Захворювання виникає у дітей у віці 6-7 і 12-14 років. Це час швидкого росту дитини, в цей період м’язи особливо чутливі до розтягування, тому що зростають повільніше, ніж скелет.
У дітей, які ведуть сидячий спосіб життя, м’язи ще більше відстають у рості.
Якщо дитина носить важкий портфель, зв’язки можуть розтягнутися, і шлунок, який не підтримується м’язами преса, опускається. Гастроптоз у підлітків виникає через занять на тренажерах, які розраховані на дорослих. Пацієнти пред’являють скарги на слабкий апетит, відрижка, запори, болі в животі, прискорене сечовипускання.
3 Діагностика
Діагностика захворювання здійснюється за допомогою гастроентеролога на основі скарг, огляду та інструментальних методів дослідження:
- При огляді відзначаються недолік ваги, в’ялість передньої стінки і провисання живота. Хворі пред’являють скарги на втому і стомлюваність. При пальпації (обмацуванні) спостерігається зміщення меж шлунка вниз, іноді дно шлунка визначається в малому тазу.
- З допомогою езофагогастродуоденоскопії (ендоскопічний метод дослідження ШКТ) можна визначити розширення порожнини шлунка і зниження перистальтики. Відзначається подовження органу.
- Рентгенографія черевної порожнини із застосуванням контрастної речовини дозволяє встановити точний діагноз. За допомогою цього методу можна визначити розширення та подовження шлунка, а також зміна нормального положення.
- Завдяки электрогастрографии можна визначити зниження електричної активності шлунка.
- УЗД черевної порожнини необхідно застосовувати, якщо у пацієнта є інші патології ШЛУНКОВО-кишкового тракту.
На основі встановленого діагнозу здійснюється лікування.
4 Лікування
Лікування призначається гастроентерологом. Необхідно підтримувати хорошу фізичну форму і займатися лікувальною фізичною культурою, щоб відновити розміри, положення і роботу шлунка без операції.
Оперативне втручання для усунення гастроптоза неефективно.
Необхідно дотримуватися дієти. Слід харчуватися дробно (по 5-6 разів на день) і маленькими порціями, щоб не було перерозтягнення шлунка.
Дієта дозволяє відновити масу тіла, забезпечити організм необхідним обсягом поживних речовин, вітамінів і мікроелементів. Щоб уникнути рецидивів, слід дотримуватися правильне харчування все життя. Не рекомендується вживати важку їжу. З раціону потрібно виключити смажене, гостре, борошняне і жирне, а також спеції і прянощі.
Хворим слід відмовитися від рису і манки. У раціон слід додати свіжі овочі та фрукти.
Рекомендується здійснювати щоденні піші прогулянки і гімнастику на свіжому повітрі і виключити будь-які навантаження на час терапії.
При запорах призначають проносні засоби (Бісакодил, Сенаде, Регулакс).
Можна застосовувати фізіотерапевтичні процедури, а також санаторно-курортне лікування. Пацієнтам рекомендується зайнятися плаванням.
4.1 ЛФК
Для поліпшення стану пацієнта необхідно призначити лікувальну фізкультуру.
Вправи дозволяють зміцнити всі м’язи живота і поставити на місце діафрагму. З допомогою ЛФК можна привести в тонус м’язи малого тазу, підвищити внутрішній тиск для поліпшення кровообігу у всьому організмі. Фізичні вправи позитивно впливають на вироблення шлункового соку. З їх допомогою відбувається поліпшення перетравлювання їжі. Їжа не застоюється в шлунку і кишечнику і повністю засвоюється.
Протягом двох-трьох тижнів вправи виконуються тільки лежачи. Необхідно лягти на спину або живіт, а вище пупка покласти який-небудь предмет, наприклад книгу. Потім потрібно дихати животом або з допомогою діафрагми, книга повинна опускатися і підніматися. Цю вправу слід виконувати протягом 2-3 хвилин.
Інші ефективні вправи з положення лежачи:
- Руки покласти уздовж тулуба, ноги з’єднати разом. По черзі на вдиху піднімати руки і ноги на 5-10 см і затримуватися в цьому положенні на 5 секунд, на видиху – опускати.
- “Ножиці” ногами: по черзі вгору-вниз і в сторони.
- Руки покласти уздовж тулуба, ноги зігнути в колінах, п’яти разом. Підняти таз, спираючись на стопи, лікті і потилицю, потім повернутися у вихідне положення.
- На вдиху згинати одну ногу в коліні, а на видиху притягувати її руками до живота. У такому положенні ногу слід тримати за 3-5 секунд. Вправа виконується по 5-7 разів по черзі кожною ногою. Далі потрібно згинати обидві зігнуті ноги одночасно.
- Виконувати “Велосипед” протягом 1 хвилини.
Вправа “Ножиці”
Перераховані вище вправи потрібно виконувати щодня, через дві години після прийому їжі. У відповідності з рекомендаціями лікаря через деякий час можна робити гімнастику в положенні стоячи:
- Високо піднімаючи стегна, крокувати на місці 60 секунд.
- Ноги разом, руки рівні і прямі. На вдиху підняти руки вгору і одночасно відвести одну ногу назад, носок повинен торкатися підлоги. Підхід – по 5-7 разів на кожну ногу.
- Руки і ноги відвести в сторони, а ногами стосуватися підлоги.
- Встати спиною до стіни, руки зігнути в ліктях, ноги повинні стояти на ширині плечей. Відстань до стіни має бути не більше 40 сантиметрів. Потім слід здійснювати повороти тулуба вправо, прикласти праву долоню на стіну на 10 секунд. Далі виконати такий же поворот вліво. І так по 5-7 разів в кожну сторону.
Після виконання вправ слід відпочити – лягти в горизонтальне положення на 30-40 хвилин.
Крім лікувальної гімнастики ефективним методом лікування є масаж. Після виконання ЛФК потрібно акуратно масажувати живіт круговими рухами протягом декількох хвилин.
Хворим також рекомендується носити бандаж, який одягається в положенні лежачи, його верхній край не повинен бути вище самої виступаючої точки живота.
4.2 Терапія народними засобами
Можна застосовувати лікування народними засобами для поліпшення ефективності основної терапії:
5 Профілактика і прогноз
Прогноз захворювання сприятливий. В якості профілактики слід вести здоровий і активний спосіб життя, правильно харчуватися і утримувати вагу в нормі. Рекомендується позбавитися від шкідливих звичок, щоб уникнути рецидивів.
Якщо у дитини є характерні особливості статури, батькам потрібно уважно стежити за його фізичним розвитком, особливо в період статевого дозрівання. Корисні заняття спортом – і на аматорському, і на професійному рівні.
Рекомендується приймати вітаміни і займатися зміцненням м’язів черевного преса після пологів і операцій. Жінка до і після вагітності повинна носити спеціальний бандаж. Не можна піднімати тяжкості. Потрібно намагатися уникати стресових ситуацій. Лікарі рекомендують кожні півроку проходити обстеження, щоб при необхідності вчасно почати лікування.
