Омепразол: інструкція по застосуванню, для чого призначають, як приймати до їди чи після?

Виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки (ЯБЖ, ЯБДПК) — це хронічне рецидивуюче захворювання, пов’язане з підвищеною секреторною активністю залоз шлунка. За статистикою виразковою хворобою страждає до 12% дорослого працездатного населення Російської Федерації.

Для лікування цього стану застосовують безліч засобів симптоматичної терапії, але максимально ефективним є лікування, спрямоване на придушення основного механізму виникнення виразок, тобто на зниження секреторної активності. Саме для цього існує препарат Омепразол (Omeprazole), який пригнічує синтез шлункової соляної кислоти (HCl) і тим самим перешкоджає утворенню виразкових дефектів слизової оболонки.

Зміст

1 Опис препарату

Омепразол — це фармакологічний препарат, який належить до групи інгібіторів «протонного насоса». Він має антисекреторным і противиразковою дією, тобто зменшує синтез соляної кислоти шлунковими залозами і лікує виразкову хворобу.

Омепразол допомагає придушити роботу ферменту Н+ – К+ -Атфази («протонного насоса») в клітинах залоз шлунка, тобто, по суті, блокує останню фазу вироблення HCl. Завдяки цьому її вироблення зменшується незалежно від причини, що передувала гіперсекреції. Основний фармакологічний ефект препарату реалізується приблизно через годину після першого прийому Омепразолу і триває близько 24 годин, максимальний ефект реєструється через 2 години. У пацієнтів з ЯБДПК одноразове вживання 20 мг омепразолу встановлює шлунковий рН 3 на термін до 17 годин. У разі якщо пацієнт припиняє прийом препарату, робота залоз шлунка відновлюється і рівень вироблення HCl повертається до нормального рівня через 3-5 днів.

Випускається Омепразол у твердих червоно-білих желатинових капсулах, всередині яких знаходиться білий або світло-бежеве вміст. У кожній капсулі міститься 20 мг діючої речовини даного препарату. В упаковці з ліками крім самого препарату повинна бути також і анотація до неї. Застосовувати препарат, в коробці з яким немає інструкції, заборонено, оскільки він може виявитися підробкою.

Омепразол не є антибіотиком.

З аптек відпускається за рецептом. У таблетках Омепразол не випускають.

2 Показання та протипоказання

Омепразол застосовують для лікування:

виразкової хвороби шлунка і 12-палої кишки;
гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (рефлюкс -езофагіті, ГЕРХ);
НПЗП-асоційованих гастропатій;
інфекції Helicobacter pylori у пацієнтів з ЯБЖ і ЯБДПК (у складі комплексної терапії );
інших станів гіперсекреції (стресових виразок ШКТ, синдрому Золлингераэллисона, полиэндокринного аденоматозу, системного мастоцитоза).

Всупереч розхожій думці, показанням до застосування Омепразолу не є гастрит без виразкових дефектів, отруєння або пронос. Також цей препарат не слід пити при болях у шлунку неуточненого характеру або для лікування печії.

Протипоказаннями до лікування Омепразолом є:

підвищена чутливість до активної або допоміжних речовин;
вагітність (дослідження з питання впливу Омепразолу на плід не проводилися);
лактація;
дитячий вік до 12 років.

При тяжкій печінковій або нирковій недостатності Омепразол застосовується з обережністю і тільки за призначенням лікаря.

3 Спосіб застосування і дозування

Капсули Омепразолу слід приймати внутрішньо, запиваючи 200-250 мл води. Капсули не розжовувати треба.

Доцільно приймати препарат до їди або під час неї, т. к. після прийому їжі соляна кислота вже почне свою дію на виразкові дефекти слизового покриву шлунка і кишечника. Таким чином, Омепразол прийнятий після їжі не матиме свого ефекту вчасно.

Омепразол застосовують за різними схемами. Це залежить від того, яке саме захворювання органів травлення стало причиною його призначення.

Омепразол застосовують при таких патологіях ШЛУНКОВО-кишкового тракту:

1. Виразкова хвороба 12-палої кишки (загострення). Омепразол призначають по 20 мг (1 капсула ) на добу терміном на 2-4 тижні.

2. Виразкова хвороба шлунка, стравоходу (загострення). У цьому випадку ліки приймають по 20-40 мг за добу протягом 1-2 місяців.

3. НПЗЗ-асоційована гастропатия. Рекомендована добова доза 20 мг Омепразолу. Лікування призначається на 1-2 місяці.

4. Лікування інфекції (ерадикація) H. pylori. Омепразол призначають по 20 мг 2 рази на добу, курс лікування тривалістю 7 днів. Поєднують з антибактеріальними засобами.

5. Виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки поза загостренням. У цьому випадку Омепразол застосовують по 20 мг за добу. Термін лікування не обмежений

6. Рефлюкс-езофагіт. Використовують Омепразол у мінімальній дозі (20 мг на добу ), лікування призначають на термін до півроку.

7. Синдром Золлингераэллисона. Терапевтична доза препарату розраховується індивідуально для кожного пацієнта після визначення рівня його вихідної шлункової секреції. Застосовують різні обсяги препарату, від 60 до 120 мг.

4 Небажані ефекти

В результаті тривалого прийому Омепразолу зрідка формуються наступні стану і побічні ефекти:

1. З боку системи органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту: запор, здуття живота, діарея, блювання, біль у животі, нудота, сухість у порожнині рота, зміна смакових відчуттів, стоматит, тимчасове підвищення рівня АЛТ і АСТ (печінкових ферментів) в крові. У пацієнтів з хронічною печінковою недостатністю або перед тяжкою патологією печінки можливий гострий неінфекційний гепатит, жовтяниця, порушення роботи печінки.

2. З боку ЦНС: відчуття запаморочення, «мерехтіння мушок» перед глаами, головний біль, нервове збудження, сонливість або безсоння, відчуття «бігання мурашок», депресія, галюцинації. У пацієнтів з хронічною печінковою недостатністю, будь-яким іншим важким супутнім захворюванням або передувала тяжкою патологією печінки може розвиватися енцефалопатія.

3. З боку кістково-м’язової системи: слабкість, біль в м’язах та суглобах.

4. З боку системи кровотворення: пригнічення розвитку, і, як наслідок, зниження вмісту в периферичній крові будь-яких її клітин.

5. З боку шкірних покривів: поширений свербіж шкіри. Зрідка може виникати підвищена чутливість шкіри до сонячних променів, почервоніння шкіри, часткове облисіння.

6. Алергічні стани: набряк Квінке, бронхоспазм, кропив’янка, анафілактичний шок. Частіше виникають у осіб з обтяженим алергологічним анамнезом або непереносимістю компонентів препарату.

7. Інші: зміна зору, підвищене потовиділення, пропасниця. Вкрай рідко виникають доброякісні шлункові кісти.

Всі побічні ефекти Омепразолу є оборотними і повністю зникнуть після завершення курсу лікування препаратом.

5 Взаємодія з іншими препаратами

В результаті досліджень було встановлено, що Омепразол не впливає на рівень концентрації інших препаратів у плазмі крові і їх дію при тривалому застосуванні.

Омепразол змінює всмоктуваність будь-яких препаратів, для яких важливий внутрішньошлунковий pH.

Наприклад, при одночасному застосуванні Омепразолу разом з препаратами заліза значно знизиться ефективність останніх.

6 Передозування

У разі надмірного застосування Омепразолу виникають такі симптоми:

порушення і зміна зору;
сонливість чи збудженість;
порушення свідомості;
пітливість;
головний біль;
сухість в порожнині рота;
нудота;
порушення серцевого ритму.

Специфічного антидоту для лікування передозування Омепразолом не існує. Ефективність гемодіалізу в даному випадку сумнівна. Єдиний спосіб допомоги при передозуванні Омепразолом — симптоматична терапія.

7 Особливі рекомендації

Починаючи лікування Омепразолом, важливо пам’ятати, що:

1. Перед початком терапії необхідно виключити злоякісну пухлину органів травлення, оскільки результати лікування виразкової хвороби можуть маскувати симптоми онкологічного захворювання і не дати лікарю визначитися з правильним діагнозом.

2. Хворим з тяжкою печінковою недостатністю Омепразол призначається в максимальній добовій дозі 20 мг, ведеться динамічне спостереження. У разі виникнення небажаних ефектів та порушення функції печінки препарат відміняють.

3. У разі якщо проковтування капсули викликає труднощі, її можна розсмоктувати. Також дозволяється розкрити капсулу і змішати її вміст з рідиною, яка має кислий pH (сік, йогурт). Отримана суміш повинна бути використана протягом 30 хвилин, оскільки пізніше препарат без капсули втрачає свою ефективність.

4. Зберігати Омепразол необхідно при температурі нижче 25°C в захищеному від світла, сухому місці, недоступному для дітей.

5. Термін придатності препарату 2 роки. З моменту закінчення терміну придатності застосовувати Омепразол заборонено. Протермінований препарат утилізується разом з побутовими відходами.

6. Перед початком прийому Омепразолу необхідно проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з інструкцією по застосуванню препарату.

7. На сьогоднішній день у препарату Омепразол існує велика кількість торгових назв і аналогів. Тому при відвідуванні аптеки потрібно уточнювати міжнародну непатентовану назву діючої речовини, оскільки важливо чітко дотримуватися призначень лікаря і приймати саме той препарат, який, на його думку, допоможе при даній патології.