Найчастіше причина тяжкості в шлунку і нудоти полягає в неправильному харчуванні, яке і створює відчуття переповненого шлунка. Причому, справа не стільки в кількості, скільки у якісних характеристиках їжі. Прострочені продукти, трудноперевариваемые жири, гострі, кислі і солоні страви грають негативну роль.
Але тяжкість і дискомфорт у шлунку викликані і більш серйозними захворюваннями органів ШКТ. Тому в кожному конкретному випадку необхідно звертатися за допомогою до фахівця і пройти повноцінне обстеження.
1 Диспепсія
Причини неприємних відчуттів в шлунку різноманітні. Однією з них є так звана диспепсія. Це розлад травлення, яке викликає такі симптоми – нудоту, відрижку, болі.
Захворювання має як органічну, так і функціональну природу. Органічна диспепсія тісно взаємопов’язана з патологіями – виразковою хворобою шлунка і кишечника, різними формами гастриту, запальними захворюваннями кишечника, печінки і підшлункової залози.
Функціональна диспепсія – це діагноз, який ставлять, коли немає ніяких органічних патологій, потенційно викликають описані вище симптоми. Жінки страждають функціональною диспепсією значно частіше, ніж чоловіки. Причому, найбільшою мірою розлад травлення поширене у віковій групі 17-35 років. Часто диспепсія виникає при вагітності, що пояснюється гормональними змінами, які спостерігаються в цей час, так і збільшується в розмірах маткою, давить на органи ШЛУНКОВО-кишкового тракту, що призводить до порушення їх функції.
Причинами розвитку диспепсії можуть стати:
- гастрит;
- хелікобактерна інфекція;
- жовчний рефлюкс, при якому відбувається виділення жовчі з кишечника в шлунок;
- дуоденіт;
- хронічний панкреатит.
Часто диспепсичний синдром спровокований непереносимістю лактози, інших цукрів. Але іноді розвиток диспепсії ніяк не пов’язано з патологією травної системи, а обумовлено вірусною інфекцією і навіть неврологією.
Залежно від цього, виділяють, наприклад, гастрогенную диспепсію, викликану гастритом, а також гепатогенную (спровокована захворюваннями печінки), кишкову або энтерогенную форму.
Якщо класифікувати синдром у відповідності з тим, вживання яких продуктів його викликає, то виділяють гнильну, бродильно і жирову диспепсії.
Залежно від симптомів і картини перебігу захворювання, виділяють наступні форми:
2 Ознаки
Нудота і важкість у шлунку – не єдині симптоми диспепсії, але вони і вважаються найбільш яскравими. Існують різні види патології, але можна виділити наступний ряд ознак, характерних для всіх типів захворювання:
Симптоми
Особливості прояву
Неприємні відчуття в епігастральній області (тобто у верхній частині живота)
Іноді це тільки почуття розпирання і тяжкості, але можуть виникати больові відчуття, причому досить інтенсивні
Постійна відрижка
Поодинокі випадки не вважаються патологією. Але, виникаючи на регулярній основі, відрижка говорить, як мінімум, про диспепсії, а також про більш серйозних захворюваннях
Печія та нудота
З’являється відчуття печіння у верхній частині живота, а також за грудиною. Зазвичай це відбувається, коли в результаті рефлюксу частина агресивного шлункового вмісту виявляється в стравоході, тканини якого не мають такої природного захисту від кислоти, як шлунок
Метеоризм
Він являє собою здуття живота, яке проявляється фізичним відчуттям його розпирання. Відбувається, коли в кишечнику особливо активно утворюються гази
Неприємний присмак у роті, виразно помітне бурчання в животі, загальне нездужання і слабкість
Все це ознаки диспепсії, викликаної недостатнім виробленням травних ферментів. Іноді спостерігаються й інші симптоми – головний біль, безсоння. В калових масах спостерігаються залишки погано перевареної їжі
Частий рідкий стілець
Якщо виділяються пінисті калові маси світлого відтінку, що володіють характерним кислим запахом, то симптоми говорять про бродильної диспепсії
Важкість у шлунку, яка часто виникає під час прийому їжі або через півгодини після цього, характерна для жирової диспепсії. Вона теж часто супроводжується метеоризмом і відрижкою, але при ній також з’являється сильний біль. Калові маси відрізняються світлим відтінком і жирним блиском.
Якщо спостерігаються нудота, тяжкість і болі в шлунку, пронос, ситуація необов’язково говорить про диспепсії. Наприклад, якщо підвищується температура, то можлива кишкова інфекція. В таких випадках з’являються й інші симптоми інтоксикації – озноб, слабкість, головні болі. Схожими ознаками проявляється і харчове отруєння. Але для нього характерні не стільки тяжкість, скільки болі у шлунку, діарея і блювота. Це схоже на гнильну диспепсію, але остання відрізняється видом калових мас – стілець при ній рідкий, але має темний відтінок і різкий неприємний запах.
Диспепсія буває не тільки у дорослих, але і у дітей. Особливо часто вона спостерігається у новонароджених. Характерні часті зригування після їжі, здуття живота. Дитина стає вередливою, погано спить, втрачає апетит.
3 Терапія
Лікування повинно бути комплексним. Терапія включає як прийом лікарських препаратів, так і дієтотерапію, заходи з корекції способу життя. Недавні дослідження показали, що важливу роль грають і психотерапевтичні методи.
Медикаментозне лікування залежить від того, з якою патологією поєднується диспепсія. Якщо це гастрит чи виразкову хворобу, то призначаються антациди та антисекреторні засоби. До числа перших відносяться засоби, що нейтралізують соляну кислоту, що міститься в шлунковому соку – препарати вісмуту, ліки на основі сполук алюмінію (Альмагель, Фосфалюгель і т. д.) і магнію.
Вони зазвичай проводяться у формі гелю або порошку, який при розчиненні у воді теж утворює гелеву структуру. Ця субстанція обволікає шлунок, захищаючи його від дії кислоти. Такі засоби не призначають тільки при функціональній диспепсії, але і при органічній.
Також приймають антисекреторні препарати, що знижують вироблення соляної кислоти (Н2-блокатори та інгібітори протонного насоса, з яких найбільш ефективним вважається омепразол). Такі ліки призначає тільки лікар, підбираючи дозу залежно від конкретної ситуації.
Для частини пацієнтів потрібно антихелікобактерна терапія, якщо диспепсія є симптомом гастриту. Профілактична антибіотикотерапія теж корисна, щоб диспепсичний синдром не трансформувався у виразкову хворобу. В цьому випадку призначають такі таблетки, як амоксицилін і його похідні.
Важливу роль відіграють ферментні препарати, які допомагають налагодити травлення. Традиційно використовуються ліки начебто панкреатину. Вони випускаються і з додатковими компонентами, наприклад, з жовчю.
3.1 Харчування
Харчування при диспепсії грає не менш важливу роль. Конкретна дієта підбирається в залежності від вираженості симптомів і від того, з якими захворюваннями патологія поєднується. При гастриті або виразковій хворобі необхідно слідувати рекомендаціям дієти №1.
У таких випадках з раціону прибирають всі гострі, жирні, копчені продукти, деякі сорти м’яса (баранина, свинина, гусятина і т. д.). Страви подають в рідкому або напіврідкому вигляді як мінімум під час загострення. Кулінарна обробка передбачає приготування їжі на пару, варіння, через два тижні можна запікати її в духовці без скоринки і вживати страви вже не подрібненими, а нарізаними невеликими шматочками.
Продукти, що викликають бродильні або гнильні процеси, можуть тільки погіршити перебіг захворювання. Тому з раціону виключають чорний хліб, практично всі види капусти, виноград, деякі інші овочі і фрукти. Конкретну схему живлення зможе розписати лікар на індивідуальній основі.
3.2 Народні засоби
У домашніх умовах лікування нудоти і тяжкості в шлунку передбачає застосування різних настоїв і відварів.
Якщо мова йде про функціональної диспепсії, при якій немає супутніх захворювань ШКТ, то рекомендується зробити таку настоянку:
Для поліпшення травлення та усунення тяжкості в шлунку рекомендується пити настій оману:
