Діагноз хвороб. Лямблії у дорослих: симптоми лямбліозу, схема лікування хвороби в домашніх умовах, профілактика

Серед усіх паразитарних захворювань лямбліоз знаходиться на третьому місці після ентеробіозу і аскаридозу. Інфекція поширена всюди, цисти лямблій у фекаліях виявляються у 20% населення в світі. Боротьба з паразитами у дорослих людей вимагає ретельної підготовки, прийому спеціальних антигельмінтних препаратів і подальшої відновлювальної терапії. В іншому випадку всі проведені лікувальні заходи можуть виявитися неефективними.

1 Механізм зараження лямбліями

Шлях передачі лямбліозу – фекально-оральний. Цьому сприяють їжа, вода, побутові предмети, що містять цисти. Джерелом лямблиозной інфекції є хвора людина або тварина. 1 г фекалій може містити до 20 млн цист, а для зараження достатньо попадання в організм 10-100, причому нерідкі випадки повторного самозаражения.

Цисти лямблій добре переносять умови навколишнього середовища (до декількох місяців) і гинуть при кип’ятінні, заморожування і дії ультрафіолетового випромінювання. Вони стійкі до дезінфікуючих засобів в стандартних концентраціях.

Лямблії у дорослих людей зустрічаються у вигляді 2 форм: вегетативній (активної) і цистного. Цисти, потрапляючи в організм із забрудненою їжею або водою, вільно проходять через кислий вміст шлунка і всередині дванадцятипалої кишки стають вегетативними, після чого стрімко розмножуються і розповсюджуються в тонкому кишечнику. Це відбувається шляхом примітивного прямого розподілу.

Лямблії діляться кожні 9-12 годин, чому сприяють вуглеводи їжі, низькі концентрації жовчі і присутність в кишечнику дріжджоподібних грибів. У товстому кишечнику з вегетативних форм знову утворюються цисти, що виділяються в зовнішнє середовище з фекаліями.

2 Симптоми і стадії лямбліозу

Розвиток клінічних ознак хвороби залежить від стану органів травлення та імунної системи людини, кількості цист і заражає здатності збудника.

У перебігу лямбліозу, крім інкубаційного періоду, який триває до 4 тижнів, виділяють гостру стадію і хронічний період:

1. Гостра стадія триває 5-7 діб. Для неї характерні рідкий стілець, болі в животі, здуття живота, відрижка газом із запахом тухлих яєць, нудота, зниження апетиту, іноді блювання, рідше — незначне підвищення температури тіла.

2. Хронічний лямбліоз проявляється періодичної діареєю, що чергується з запорами, болями в животі, нудотою, зниженням апетиту, емоційними перепадами (головні болі, нездужання, дратівливість, швидка стомлюваність), алергічними і шкірними симптомами (дерматити, кропив’янка, бронхіальна астма).

3 Виявлення паразитів в організмі

Діагностика лямбліозу здійснюється 2 шляхами:

1. Дослідження жовчі після дуоденального зондування — дозволяє виявити живі форми.

2. Мікроскопічне дослідження калу — визначає цисти, для чого бажано проводити процедуру не пізніше 3 годин після дефекації. При підозрі на лямбліоз аналіз потрібно здійснювати як мінімум триразово з інтервалом 3-4 дні. Виділення цист з кишечника відбувається з інтервалами до 17 днів, що ускладнює діагностику захворювання.

Визначення антитіл до лямблій в крові методом ІФА для підтвердження лямбліозу не використовується і може служити лише непрямим маркером зараження.

4 Лікування лямбліозу

Успіх терапевтичних заходів повністю залежить від дотримання всіх етапів і схем лікування.

Підготовчий етап спрямований на активізацію моторики кишечнику, усунення застою жовчі і підвищення захисних сил організму. Різко обмежуються прості вуглеводи. В їжу вводиться велика кількість рослинних волокон: вівсяна, гречана, пшоняна каша, висівки, гарбуз, кабачки, буряк, морква, печені яблука. Рекомендується посилене споживання води. Забороняється піддавати організм навіть короткочасного голодування.

В цілях систематичного жовчовиділення і очищення кишечника призначаються жовчогінні препарати, спазмолітики, кошти від запорів. При наявності симптомів інтоксикації застосовуються ентеросорбенти (Смекта, Ентеросгель, висівки), ознаки алергії усуваються антигістамінними препаратами (Еріус, Зіртек, Кларитин).

Для протипаразитарної терапії дорослих людей використовуються спеціальні антигельмінтні засоби за певною схемою лікування: альбендазол (Немозол) по 1-2 таблетки 2 рази на добу 7 днів, нифурател (Макмірор) по 2 таблетки 2-3 рази на добу 7 днів, секнідазол (Секнидокс) 2 г, або 2 таблетки одноразово. Застосовувався раніше метронідазол зараз практично нездатний вивести лямблії з-за великої кількості стійких форм серед паразитів.

Перед початком лікування жінок дітородного віку слід переконатися у відсутності вагітності із-за вираженого токсичного дії антигельмінтних препаратів. Також ліки протипоказані при захворюваннях крові (лейкоз, апластических анеміях), центральної нервової системи та індивідуальної непереносимості. Засоби народної медицини для лікування лямбліозу в домашніх умовах:

1. Для посилення антигельмінтного ефекту рекомендується прийом насіння гарбуза – по 20 неочищених насіння в подрібненому вигляді 4 рази на день курсом по 10-20 діб. Речовина внутрішнього шару шкірки зеленуватого кольору – кукурбітин – володіє токсичною дією щодо паразитів.

2. Можна змішувати склянку гарбузового насіння з 2 ст. л. меду і розбавляти невеликою кількістю води.

3. Рекомендується залити склянкою окропу 10 г кукурудзяних рилець, настояти і пити по 2 ст. л. 2-4 рази на день.

4. Ефективний відвар ягід пижма (дикої горобини) з розрахунку 5 г плодів на склянку води. Отримане кількість потрібно приймати протягом дня.

На відновлювальному етапі тривалістю від місяця до двох здійснюються усунення інтоксикації, підвищення імунітету, відновлення функції печінки, підшлункової залози та інших органів і систем за допомогою застосування наступних засобів:

1. Раціональне харчування у відповідності з дієтою №5: приймати їжу потрібно невеликими кількостями кілька разів в день. Обмежуються жирні, смажені, гострі і кислі страви, кава, шоколад, газована вода. М’ясо і риба вживаються у відварному вигляді, з овочевими або круп’яними гарнірами. Небажані цибуля, часник, капуста, шпинат, щавель, редис, кислі фрукти і ягоди.

2. Фітопрепарати для відновлення імунного захисту: настоянкою прополісу, женьшеню, елеутерококу, ехінацеї.

3. Гепатопротектори, прокінетики і жовчогінні засоби (Гептрал, Резалют, Есенціале, Мотиліум, Урсосан, Гринтерол), які сприяють регенерації клітин печінки після дії антимікробних засобів та нормалізації жовчовиділення.

4. Імуномодулятори і пробіотики для відновлення імунного балансу кишкової мікрофлори (Лікопід, Поліоксидоній, Біфіформ, Лінекс, Лактулоза).

5. Фізіотерапевтичні процедури, які демонструють хороший ефект при лямбліозі, наприклад, озокеритові або парафінові аплікації на область живота, електрофорез з магнезією на область правого підребер’я.

6. З домашніх засобів – тюбажі, тобто сліпі зондування з негазованою мінеральною водою (Єсентуки, Боржомі) натщесерце після пробудження.

5 Причини рецидивів інфекції

У кожного третього пацієнта, незважаючи на проведену терапію, відзначається рецидив симптомів захворювання, що обумовлено зниженим імунітетом, стійкими формами паразитів, повторним інфікуванням, особливо всередині сім’ї. Тому лікувати всіх заражених членів сім’ї потрібно одночасно. Також лямблії можуть придбати стійкість до препаратів на тлі неправильно проведеної терапії (недотримання рекомендованих доз).

Оцінка результату лікування проводиться не раніше 2 тижнів після закінчення курсу мікроскопічним дослідженням калу з інтервалом 2-3 дні.

Профілактика лямбліозу зводиться до регулярного ретельного миття рук, попередньої обробки овочів і фруктів, вживання води з перевірених джерел.