Ліпоматоз підшлункової залози: що це таке, симптоми і лікування

Стеатоз, або ліпоматоз, підшлункової залози — захворювання, при якому відбувається заміщення здорових клітин жировими відкладеннями в паренхімі. Процес характеризується необоротністю і помірним прогресом, з часом призводить до дистрофії органу і пригнічення його функцій. Патологія розвивається внаслідок спадкової схильності, несприятливого впливу, іноді встановити причину її виникнення не вдається. Відсутність симптоматики на ранній стадії ускладнює діагностику, терапевтичне лікування спрямоване на стримування зростання ліпідних відкладень, підтримування роботи органу, оперативне втручання потрібно в запущених випадках або при стрімкому прогресу хвороби.

Зміст

1 Причини

Ліпоматоз підшлункової залози розвивається, коли здорові клітини під впливом негативних факторів пошкоджуються або гинуть. Для відновлення цілісності та функціональності орган заміщує втрачені тканини липидными включеннями. Але паралельно процес призводить до атрофії залози, вона вже нездатна повноцінно виконувати своє призначення: продукувати гормони, виділяти ферменти в достатній кількості, приймати участь в обміні речовин. В результаті порушення роботи системи настає погіршення засвоєння їжі і самопочуття, розлад травлення, прогрес захворювання зачіпає печінку, призводить до ускладнень.

Підшлункова заліза

Ліпоматозние зміни в залозі переважно протікають доброякісно, профілактика і своєчасне лікування дозволяють зберегти якість і тривалість життя. Але ігнорування симптомів і запущений процес стають причиною діабету. Розростання ліпом призводить до здавлення органу та прилеглих тканин, порушення кровообігу, зниження імунного захисту організму, іноді онкології. Головна небезпека стеатозу – розвиток гострого панкреатиту, що приводить до панкреонекрозу та поліорганної недостатності. Смертність від ускладнення наступає в 30% випадків.

Жирові вогнища в підшлунковій залозі

Причини формування ліпідних відкладень в підшлунковій залозі точно не встановлені. Іноді хвороба виникає, в первинній формі, як основне захворювання; інколи розвивається на фоні дії пошкоджуючих факторів або інших хвороб. Механізмами, що приводять до руйнування паренхіми органу та заміщення складу жирової тканиною, виступають:

панкреатит (хронічний і гострий);
травми залози, супроводжується розривами або гематомами;
токсичний вплив алкоголю або лікарських препаратів;
запальні процеси ендогенного характеру, занесені струмом крові;
неправильне харчування;
патології печінки;
застій жовчі в протоках залози;
діабет;
гормональні збої.

У групу ризику входять люди з ожирінням, порушеним обміном речовин і спадковою схильністю до захворювання.

Відзначається, що панкреатит і діабет при липоматозе відіграють подвійну роль: виступають не тільки тригерами процесу, але і нерідко стають її наслідком.

2 Класифікація

Жирова дистрофія підшлункової залози прогресує повільно, у своєму розвитку проходить кілька етапів. Від ступеня порушень залежать зміни в організмі та методи лікування хвороби:

1-й ступеня. Жирові клітини охоплюють 30% залози, симптоми не проявляються, соматична патологія зазвичай виявляється випадково.
2-го ступеня. Змінені ділянки займають до 60% тканини органу, у міру збільшення ліпідних відкладень, прогресує клінічна картина.
3-го ступеня. Стан настає, коли жирова інфільтрація зачіпає більше 60% паренхіми залози. Це остання, найважча стадія дистрофії, коли орган насилу справляється з виробленням ферментів і гормонів. Симптоми виражені яскраво, висока ймовірність важких ускладнень.

За розподілу й виду ліпідних структур диференціація патології виглядає наступним чином:

Дифузний. Розлиті розростання жирової тканини утворюються в прошарках сполучної тканини і за пучками м’язових волокон.
Вузлуватий. Формуються множинні інкапсульовані вузли по всьому органу.
Дифузно-вузлуватий. Жирова тканина розростається по дифузному і вузлового типу.

Комбінований тип зустрічається рідко, являє складність в діагностиці.

Дифузні зміни за типом ліпоматозу частіше діагностуються в середньому віці і у літніх пацієнтів. У дітей в підшлунковій залозі жирові відкладення виявляється вкрай рідко, зазвичай хворобу в ранньому віці пов’язана з вродженими порушеннями в будові панкреатичної протоки або спадковістю.

3 Симптоми

Формування жиру в підшлунковій залозі

Ліпоматоз повільно прогресує, часто люди роками не підозрюють, що в підшлунковій залозі відбуваються незворотні зміни, що призводять до її деградації. Так буває, поки орган може задіяти ресурси, компенсувати недолік функцій і працювати повноцінно або з незначними відхиленнями. З часом порушення в стромі (основі органу) призводять до появи перших ознак патології, які людина не завжди пов’язує з залозою:

підвищена стомлюваність:
виразки у роті;
збільшення ваги;
сухість шкіри;
спрага.

Пізніше спостерігаються симптоми з боку травної системи, які проявляються:

загальною слабістю;
відрижкою;
метеоризмом і дискомфортом у животі;
нудотою, іноді блювотою;
зниженням апетиту;
болями під ребрами з правого боку;
порушенням стільця, частіше проносом;

При збільшенні частоти випорожнень — кал смердючий і пінистий, сірого кольору, з надлишком жиру (стеаторея).

Оскільки підшлункова залоза відповідальна за продукцію гормонів, порушення з боку секреторної діяльності виражаються в ендокринних і метаболічних збої. Страждає вуглеводний обмін, в крові підвищується рівень глюкози, можливий розвиток цукрового діабету. Нездужання пов’язано з тим, що організм і імунна система витрачають сили на боротьбу з хворобою, тому при розвитку патології погіршується загальний стан.

4 Діагностика

При появі специфічних ознак змін в підшлунковій залозі необхідно звернутися в поліклініку. При первинній діагностиці ліпоматозу лікар вислухає скарги пацієнта, проведе фізикальне обстеження, вивчить історію хвороби. Далі застосовуються лабораторні та інструментальні методи:

УЗД залози — ключова процедура в діагностуванні хвороби. Патологія визначається світлими ділянками і підвищеною ехогенністю, зниженою зернистістю, розміри органу, як правило, більше норми.
Біопсія проводиться під контролем УЗД після виявлення змін в підшлунковій залозі. Являє собою черезшкірне введення тонкої голки в ліпому і забір тканин для гістологічного аналізу. Проведення маніпуляції виправдано, коли у лікаря виникають сумніви в структурі нетипових вогнищ в органі, дослідження біоматеріалу визначає присутність активного жиру або онкології на 100%.
Аналіз крові передбачає тестування загальних і біохімічних показників для виявлення запального процесу в організмі, рівня холестерину, гормонів і ферментів підшлункової залози, печінки і нирок. Для визначення первинної патології потрібні дані про кількість глюкози в плазмі крові.
Аналіз калу показує присутність неперетравлених жирів, що свідчить про недостатність ферментів залози.

Біопсія підшлункової залози

Комплексне обстеження дозволяє точно визначити ступінь і форму змін в органі, підібрати відповідні медичні схеми лікування.

5 Лікування

Лікувальні заходи при жировій дистрофії залози спрямовані на стримування поширення і зростання ліпідних утворень і зняття симптомів, так як повне відновлення паренхіми органу неможливо із-за незворотності змін. Для корекції стану підбираються методи лікування у відповідності зі стадією, формою і симптомами захворювання, до них відноситься:

дотримання дієти;
консервативна терапія;
операція.

Важливим аспектом консервативного лікування є корекція способу життя. На ранніх етапах розвитку патології збалансований раціон, відмова від алкоголю, рухова активність здатні стабілізувати стан і усунути неприємні прояви недуги.

5.1 Медикаментозна терапія

Лікування ліками усуває запальні процеси, зберігає просвіт проток і обсяг функціональності підшлункової залози, підтримує участь органу в системі травлення. При появі симптомів призначаються такі препарати:

Замісні ферменти для відновлення травлення (Панкреатин або Мезим).
Спазмолітики для зняття спазму і больового синдрому (Но-Шпа, Баралгін, папаверин).
Антациди призначаються для придушення агресивного середовища соляної кислоти при порушенні екзокринної функції (Омез, Альмагель).

Нош-па — спазмолітик

5.2 Дієта

Дієтичне харчування при липоматозе входить в комплекс терапії, завдання правильного раціону — полегшити роботу травного тракту, не допустити надмірного підвищення ваги. Принципи грамотного харчування при стеатозі:

прийом їжі невеликими порціями через кожні три години;
приготування на пару, відварювання і запікання;
заборона продуктів, що уповільнюють засвоєння поживних речовин і швидкість метаболічних процесів: копченості, алкоголь, соління, прянощі, жири, смажені продукти, швидкі вуглеводи, напої, що містять кофеїн.

В основу дієти входить стіл № 5, який складений для пацієнтів з хворобами шлунково-кишкового тракту. Мета живлення — зниження ліпопротеїдів низької щільності, інакше кажучи — «поганого» холестерину, який відповідає за відкладення жирових клітин в організмі. Особливо жорстко складати меню слід людям із зайвою вагою, зате строгий підбір продуктів при липоматозе дозволить стримати, а на ранніх стадіях — зупинити процес.

Дозволені та заборонені продукти при липоматозе

5.3 Операція

Хірургічне втручання при липоматозе застосовується нечасто-за складності відділення жирового тіла сегмента від тканин і судин залози і можливих післяопераційних ускладнень. Радикальне лікування показано на останній стадії хвороби, коли здорові тканини на 60% вражені жировими включеннями і виникають проблеми через здавлення протоків великими вузлами. У звичайних випадках підставу ліпоми обережно відокремлюють від тканини органу. Якщо вогнище спаяний з тілом, можливо, буде потрібно панкреатодуоденальная резекція. У цьому випадку видаляється частина залози або її головка, але такі випадки — рідкість.

Після якісно проведеної операції і благополучного реабілітаційного періоду настає стійке одужання, але іноді зустрічаються рецидиви патології, в деяких ситуаціях доброякісний процес може переростати у злоякісну форму.

6 Народна медицина

Лікування народними засобами при липоматозе допускається в комплексній терапії, але з урахуванням протипоказань і переносимості складу. Тому прийом настоїв і відварів дозволяється тільки після консультації з гастроентерологом. Якими рецептами можна скористатися:

Збір на основі кропиви, кореня валеріани, календули і звіробою. Склад готують з різних частин сухого сировини. Маленьку ложку суміші заливають окропом (200 мл), ємність закривають кришкою і залишають до повного остигання. Порцію випивають протягом дня, наступного ранку готують свіжий настій. Тривалість курсу — тиждень.
Стулки квасолі і березові бруньки. Перед вживанням компоненти змішують і подрібнюють, 10 г наполягають в окропі (250 мл) півгодини. Приймають місяць тричі на день по 1/4 склянки до їди.
Відвар подорожника. 50 г сухої трави заливають окропом (1 л), тримати на вогні 10 хвилин, остуджують і проціджують. Фіточай п’ють щодня по склянці до п’яти разів.
Листя чорниці. 15 г зелені заварюють окропом (300 мл), через півгодини настій проціджують, випивають по 1/4 склянки протягом двох місяців, у день по три рази.
Суміш сухих трав. Деревію і кукурудзяних рилець береться за 100 г, по 50 г безсмертника, фенхелю, валеріани, м’яти, шипшини і звіробою. Склад (50 г) висипають у термос і заливають 250 мл окропу, настоюють 12 годин. Настій випивають три прийоми протягом доби, курсове лікування триває місяць.

Фітотерапія при липоматозе — додатковий засіб, трави попередять застій жовчі, допоможуть вивести токсини, підтримають імунітет, але основна роль в лікуванні належить медикаментозним препаратів, тому припиняти прийом ліків не можна.

Жирову дистрофію підшлункової залози неможливо вилікувати, але ліпоматоз характеризується доброякісним перебігом і помірним прогресом. Щоб запобігти активний розвиток хвороби, зупинити заміщення здорової тканини в органі, важливо своєчасно лікувати хронічні патології, виконувати рекомендації лікаря, приймати ліки. Правильна організація харчування, відмова від шкідливих звичок і підтримання ваги в нормі теж входить у комплекс заходів щодо попередження погіршення стану при стеанозе.