Панкреатит — запальне захворювання підшлункової залози. Цей процес може протікати як гостро, так і хронічно з періодичними загостреннями і наступними ремісіями. Крім порушення функції травлення, панкреатит небезпечний ще й різними ускладненнями, найбільш серйозним з яких є тотальний панкреонекроз, тобто загибель органу. Тому так важливо дотримуватися призначень лікаря, дотримуватися дієти та приймати всі медикаменти, необхідні для підтримки функції підшлункової залози.
1 Про панкреатиті
Панкреатит — поширене захворювання, яке становить близько 10% від усієї патології органів ШКТ.
За статистикою ВООЗ з 1990 року захворюваність панкреатитом серед населення зросла приблизно в два рази
Саме тому проблема даної патології є такою актуальною.
Велика частина пацієнтів страждає хронічною формою хвороби, при якій періоди благополуччя чергуються з гострими нападами. Основна симптоматика панкреатиту включає:
- біль у лівому підребер’ї, иррадиирующие в спину;
- порушення моторики шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання; кашкоподібний, маслянистий стілець з включеннями неперетравлених залишків їжі);
- порушення толерантності до вуглеводів (розвиток цукрового діабету);
- жовтяницю;
- інтоксикацію (лихоманка, слабкість, пітливість, біль у суглобах, зниження маси тіла).
Панкреатит у дорослих і дітей викликають наступні причини:
- ірраціональне харчування протягом багатьох років і зайва вага;
- зловживання алкоголем або стан після алкогольної інтоксикації;
- хронічний холецистит, дуоденіт;
- системні дифузні захворювання сполучної тканини;
- травми;
- прийом токсичних медикаментів;
- спадкова патологія обміну речовин і вади розвитку ПЖЖ.
При несвоєчасному наданні допомоги у пацієнта з панкреатитом можуть розвиватися різні ускладнення:
- псевдокисты;
- абсцеси;
- цукровий діабет;
- тромбоз селезінкової вени;
- асцит;
- панкреонекроз;
- холестатичний синдром (з жовтяницею або без);
- шлункові та кишкові кровотечі;
- злоякісна перніціозна анемія (викликана дефіцитом вітаміну В12);
- хронічна непрохідність кишечнику;
- ішемія органів черевної порожнини;
- поразка суглобів;
- панкреатичний рак.
2 Основні принципи лікування
Для лікування захворювання важливу роль відіграє правильне харчування.
Приступаючи до терапії панкреатиту, лікар ставить перед собою кілька основних цілей:
- зняти біль;
- впливати на головну причину запалення (бактерії) з метою боротьби з нею;
- тимчасово інгібувати секрецію ПЖЖ з охоронною метою;
- відновити процеси перетравлення і всмоктування їжі в тонкій кишці;
- компенсувати втрату рідини, поживних речовин і вітамінів шляхом внутрішньовенних вливань;
- підтримувати нормальний рівень глюкози в крові.
Оскільки загострення хронічного панкреатиту за своєю симптоматикою повторює гострий панкреатит, принципи їх лікування практично не відрізняються
Лікар призначає пацієнтові дієту і охоронний постільний режим. Для зниження болю застосовують міхур з льодом, яку прикладають до живота (популярна медична формула «голод, холод і спокій»). Після виконання діагностичних процедур і встановлення діагнозу призначається медикаментозне лікування.
3 Групи препаратів
Стандарт лікування панкреатиту медикаментами за кількістю поставлених завдань включає шість груп препаратами, кожна з яких виконує свою функцію.
4 Анальгетики
Використовуються як таблетки, так і ін’єкційні препарати
Для зняття болю при панкреатиті зазвичай застосовуються медикаменти зі спазмолітичним ефектом (Но-шпа, Папаверин, Атропін) і наркотичні анальгетики (морфін, промедол) при сильних болях. В деяких випадках виконують новокаїнову блокаду.
Застосування НПЗЗ (нестероїдних протизапальних засобів — аспірин, німесулід та інші) при панкреатиті строго протипоказано. Ці ліки дратують слизову шлунка і дванадцятипалої кишки, ніж можуть посилити запальні явища в ШЛУНКОВО-кишкового тракту, розріджують кров, що підвищує ризик шлункових та кишкових кровотеч.
Використовуються як таблетовані форми анальгетиків, так і розчини для ін’єкцій при виражених болях.
5 Антибіотики
Оскільки в запального процесу завжди існує певний бактеріальний субстрат, то для купірування запалення ПЖЖ, профілактики розвитку абсцесів і тотального панкреонекрозу необхідно застосування антибактеріальних препаратів.
Найчастіше використовуються антибіотики широкого спектра дії — ампіцилін, гентаміцин.
6 Засоби, що пригнічують секрецію
Основний механізм загибелі клітин підшлункової залози при панкреатиті — це аутоліз або розчинення їх власними ферментами ПЖЖ. Крім того, потрапляючи в кров, ферменти викликають важку інтоксикацію. Тому важливо придушити їх секрецію.
З цією метою використовують або інгібітори протонної помпи (Омепразол, Пантопрозол), або антиферментні препарати, наприклад, Контрикал.
7 Замісна терапія
Оскільки секреторна функція підшлункової залози штучно пригнічується спеціальними препаратами, то для нормальної роботи кишечника ферменти підшлункової залози призначають у вигляді аптечних медикаментів, що містять ліпазу, амілазу та протеазу.
Це можуть бути:
- Панкреатин;
- Мезим;
- Фестал;
- Креон;
- інші ліки.
Для пацієнтів, у яких панкреатит протікає при вилученому жовчному міхурі, існують спеціальні засоби, що комбінують в собі і ферменти ПЖЖ, і жовч.
8 Сольові розчини
Застосування цих препаратів обгрунтовано трьома причинами:
При лікуванні панкреатиту застосовують розчини солей Na, K, Ca, глюкози і альбумін донорської крові.
9 Інсуліни
Дані препарати застосовують у тому випадку, якщо порушена не тільки зовнішня, але і внутрішня секреція залози, тобто не синтезується інсулін і різко підвищується рівень глюкози в крові.
Інсуліни (як «короткі» і «довгі») призначають за звичайними схемами, прийнятими при лікуванні цукрового діабету. Об’єм препарату розраховують залежно від маси тіла хворого і кількості з’їдених стандартних хлібних одиниць.
10 Висновок
Важливо пам’ятати, що панкреатит, як гострий, так і хронічний, — це захворювання, що вимагає стаціонарного лікування, а іноді і екстреного хірургічного втручання.
