Синдром ледачого кишечника – це не стільки самостійне захворювання, скільки патологія, яка може бути викликана різними причинами фізіологічного і навіть психологічного характеру. Вона пов’язана з несвоєчасним випорожненням кишечника. У нормі це має відбуватися не рідше, ніж один раз на два дні. Але буває так, що це відбувається рідше, і тоді говорять, що у людини “ледачий” кишечник. З чим це пов’язано і як позбутися такого стану, знають не всі, і звернення до лікаря при перших симптомах є обов’язковим.
1 Основні симптоми
Проблеми з випорожненням кишечника можуть виникати і у дорослих, і у дітей різного віку. Але такий діагноз ставлять немовляті. Справа в тому, що до певного віку у дітей інакше функціонують органи ШКТ. Оскільки малюки харчуються виключно материнським молоком або спеціальною сумішшю, то у них просто немає тієї мікрофлори, що з’являється з віком при переході на загальний стіл. Тому і кишечник може працювати не так активно. Якщо малюка вже перевели на загальний стіл, а спорожнення кишечника все одно відбувається не кожен день, можна говорити про наявність такого синдрому.
Досліджуючи симптоми патології, в якості найважливішого зазвичай розглядають частоту спорожнення кишечника. Але це не єдина ознака захворювання.
В цілому симптоми такі:
Таким чином, і у дорослої людини, і у дитини синдром ледачого кишечника – це стан, небезпечний своїми ускладненнями і наслідками. Уникнути різних неприємностей можна лише в тому випадку, якщо вчасно звернутися до лікаря і почати лікування, суворо дотримуючись рекомендацій фахівця.
2 Стратегія лікування
З синдромом ледачого кишечника стикаються люди всіх віків. Якщо раніше ця проблема була характерна в основному для літніх людей, у яких перистальтика кишечника сповільнювалася через процеси природного старіння, то сьогодні це відбувається і з молодими людьми.
Причини розвитку синдрому ледачого кишечника вельми різноманітні. Це і малорухливий спосіб життя і неправильне харчування, в якому переважають висококалорійні і рафіновані продукти, і прийом деяких лікарських препаратів (що містять у великих кількостях залізо, алюміній або магній). У дорослої людини факторами, що провокують розвиток цього синдрому є наявність геморою і хронічних ендокринних захворювань.
Слід зазначити, що всі зазначені причини призводять в основному до виникнення запору. При наявності такої проблеми люди починають з нею боротися, але багато хто розуміє боротьбу з запорами як прийом медикаментозних проносних засобів. Більшість препаратів цієї групи, представлених на ринку, підсилює перистальтику кишечника, впливаючи на нервові закінчення, які відбуваються у слизовій оболонці. Ці ліки допомагають прискорити його роботу.
Це нормально в якості разового кошти – наприклад, коли закреп викликаний якимись певними продуктами, або коли він трапляється під час подорожі за незвичайних умов навколишнього середовища. Але коли такі проносні препарати починають приймати на постійній основі, це призводить до поглиблення проблеми. Ось чому починає формуватися синдром ледачого кишечника, коли останній перестає реагувати на природні стимули. Така ж ситуація спостерігається і при тривалому вживанні осмотичних проносних засобів, дія яких спрямована на розрідження вмісту кишечника.
Лікування синдрому ледачого кишечника має полягати не в прийом медикаментозних препаратів, а в усуненні перерахованих вище факторів, тобто у відмові від висококалорійною жирною і рафінованої їжі, яка містить занадто мало клітковини. Адже в нормі саме ці харчові волокна сприяють нормальній роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Не менш важливою умовою усунення цього синдрому є забезпечення нормальної фізичної активності. Адже часто призводить до запорів сидяча робота, а в сучасних умовах цим відрізняється більшість професій.
Підводячи підсумки, можна сказати, що найважливішим моментом у боротьбі з синдромом ледачого кишечника є встановлення його причини. Тоді її можна усунути – відмовитися від прийому лікарських препаратів, що викликають запор, почати робити спеціальну гімнастику, переглянути раціон. Але іноді може знадобитися додаткова лікарська допомога – як для усунення основного захворювання, що спровокував цей синдром, так і для поліпшення роботи кишечника.
3 Правильне харчування
Лікування ледачого кишечника потрібно починати з перегляду харчових звичок. Всі знають, що потрібно харчуватися правильно, але не всі уявляють, як повинен виглядати раціон на практиці.
Ще порівняно недавно вважалось, що збалансоване харчування при запорах повинно забезпечувати необхідну кількість рідини, а також дотримання певного співвідношення між білками, вуглеводами та жирами. Але сьогодні стало ясно, що це вже застарілі уявлення. Для нормальної роботи кишечника необхідні і вітаміни, і мінеральні речовини, харчові волокна (клітковина), і амінокислоти, фосфоліпіди, і олігосахариди. Слід підтримувати баланс корисної мікрофлори в організмі (біфідо – і лактобактерій), а для цього в раціоні повинні бути продукти-пребіотики, які містять інгредієнти, що є живильним середовищем для цих бактерій – наприклад, лактулоза.
Більшу частину перерахованих речовин можна отримати з продуктів харчування. Їх надходження забезпечать цільні злаки, жирні сорти риби, зелені овочі, родзинки, сливи і кисломолочні продукти – все це корисно при лікуванні закрепів.
На жаль, більшість людей вживає їх в невеликій кількості. Дослідження показують, що 80% дорослих людей в Росії у своєму щоденному раціоні обходяться двома десятками продуктів, з цієї кількості 75% становлять пшениця, рис, кукурудза, гречка і картопля. А більша частина тваринної їжі припадає на яловичину, свинину і куряче м’ясо. Всі ці продукти не допомагають кишечнику працювати самостійно, так що раціон потрібно переглядати.
При запорах передбачена так звана дієта №3 по М. Певзнером. Вона припускає різні методи кулінарної обробки, доведеться відмовитися від смажених страв. Така дієта рекомендує вживання продуктів, що містять всі зазначені вище речовини. Так, в день потрібно споживати 25-35 г клітковини – це допоможе кишечнику працювати самостійно. Але тільки включати страви, багаті клітковиною, в свій раціон, потрібно поступово, інакше занадто велика кількість таких волокон призведе до підвищеного газоутворення. Клітковини багато в бобових культурах, в різних фруктах і ягодах, причому бобові рекомендується їсти у вареному вигляді, а фрукти – як в сирому, так і в печеному (яблука). Можна їсти їх у вигляді варення або желе, виняток становлять тільки чорниця, гранат та айва – вони мають крепящим дією, і при запорах протипоказані.
4 Застосовувані ліки
Буває так, що одні тільки корективи харчування все одно не дають можливості впоратися із запорами. У такому разі організму потрібно допомогти, додатково застосовуючи проносні засоби – не тільки описані вище препарати, але і ліки, що містять лактулозу. Це синтетичний дисахарид, який не всмоктується і не перетравлюється в кишечнику, але стає живильним середовищем для корисних бактерій, які сприяють нормалізації травлення. При цьому зі звичайної їжі можна отримати інші олігосахариди. А ось лактулоза – це синтетичний продукт, і щоб забезпечити нею біфідобактерії, потрібно приймати препарати на зразок Дюфалака. Вони стимулюють перистальтику кишечника і підвищують осмотичний тиск у відповідних відділах.
Дітям при тривалих запорах призначають гліцеринові свічки для розм’якшення калових мас. Такі засоби допомагають і дорослим, але тільки в якості додаткового лікування. Іноді лікар виписує ліки для поліпшення травлення – Панкреон, Фестал, Мезим форте.
Не варто нехтувати і народними засобами. Існує безліч рецептів проти закрепів. Але кращими проносними засобами народної медицини по праву вважають морквяний і буряковий сік (салат з вареного буряка, заправлений рослинним маслом, має такий самий ефект). Добре зарекомендували себе капустяний розсіл і відвар лляного насіння, але часто їх вживати не слід.
5 Корисна гімнастика
Допомогти з поліпшенням перистальтики кишечника може спеціальна гімнастика. Вона спрямована на нормалізацію кровообігу. Вправи зазвичай нескладні. Це класичний “велосипед” – вправа, яка імітує поїздку на цьому транспортному засобі. Рекомендуються різні махи ногами, присідання, нахили і повороти тулуба.
Хоча така гімнастика є корисною для організму, слід зазначити, що є й певні обмеження:
Не варто забувати і про інших видах фізичної активності. Біг багатьом людям протипоказаний, але можна замінити його тривалими пішими прогулянками в досить активному ритмі. Універсальним видом фізичного навантаження є плавання. Не варто відмовлятися і від активних ігор на свіжому повітрі – підійдуть навіть бадмінтон або настільний теніс.
6 Лікування у дітей
Малюкам проносні препарати дають тільки в крайніх випадках. Важливо змусити працювати кишечник самостійно – батькам потрібно не «напихати» дитину ліками, а стимулювати ШКТ різними методами. І найбільш важливу роль тут відіграє харчування.
Дітям, яких вже перевели на загальний стіл, потрібно давати страви досить щільною і твердою консистенцією. Це суперечить поширеним уявленням про те, що для підтримання здоров’я шлунка дитині потрібно обов’язково давати рідкі супи і киселі. Справа в тому, що дітям і так пропонують занадто багато їжі м’якої консистенції – від традиційної ранкової каші на сніданок до картопляного пюре на обід, і в результаті у шлунку просто немає необхідності працювати в повну силу. Такі продукти не створюють належної навантаження на кишечник, що поступово призводить до зниження його активності. При такому рідкому харчуванні корисні речовини просто не встигають повністю виділитися і розщепиться, і організм отримує їх у меншій кількості, ніж йому необхідно. У підсумку неперетравлені рештки потрапляють у товстий кишечник, де відбуваються процеси гниття і бродіння.
Так що дитині рекомендується давати не напіврідку їжу, а страви, нарізані дрібними шматочками (тільки в тому випадку, якщо малюкові ще важко пережовувати великі шматки). Потрібно пропонувати запивати ці страви великою кількістю води, щоб в організм надійшло достатньо рідини для стимуляції перистальтики.
