Мова як орган приймає участь в обробці їжі, ковтанні, смаковому аналізуванні, артикуляції (мови). Слизовій оболонці мови властива висока стійкість до хімічних, термічних і механічних впливів, підвищена схильність до регенерації – старий епітелій повністю заміщується новим всього за три дні. Саме тому в рамках медичної норми вписується тільки її блідо-рожевий відтінок, а жовтий, коричневий або чорний наліт на мові – пряма вказівка на патологію.
1 чи Може мова мати коричневий наліт в нормі?
Вранці або після прийому їжі (особливо кисломолочних продуктів) як у дорослих, так і у дітей може накопичуватися мовою наліт, який не свідчить про порушення. Він світлий, тонкий, легко зчищається, не викликає дискомфорту неприємним запахом,а також не супроводжується іншими симптомами — спазмами, проносом, запором.
Слабовиражений коричневий наліт на мові спостерігається внаслідок тривалого паління, після вживання кави, какао, прийому деяких лікарських препаратів, особливо антибіотиків. У таких випадках відтінок слизової оболонки самостійно повертається в норму при припиненні контакту з барвником.
У дитини мова темного кольору в нормі не зустрічається. У випадку з немовлятами допустимо наявність постійного світлого нальоту у зв’язку з частими годуваннями. Але якщо наліт починає жовтіти, темніти і товщати, це свідчить про розвиток захворювання. Якщо дитині вже виповнилося 2 роки, але колір язика не змінився, слід звернутися до лікаря.
2 Попередня діагностика хвороб по нальоту на язиці
Мова одним з перших сигналізує про розвилися в організмі порушення. Вивченням його форми, кольору, характеристик складок, особливостей сосочків займався ще Гіппократ, а також лікарі Стародавнього Китаю, Індії і Тибету. Лікарі Сходу першими озвучили зв’язок між локалізацією змін на мові зі станом органів, відповідних карті проекцій.
Ниткоподібні сосочки мови сильно розростаються, захворювання само дозволяється протягом 5-10 днів, але потім багаторазово рецидивує. Плями розташовуються на бічних поверхнях язика та на слизовій оболонці рота. При недостатності кори надниркових залоз плями виявляються на незміненій і не запаленої слизової оболонки, а при гіперфункції можуть спостерігатися болючі афти, вогнища кандидомікозу і гіперкератозу
3 До якого лікаря звернутися за допомогою
Наявність того чи іншого захворювання може встановити тільки компетентний лікар, тому не варто поспішати робити висновки самостійно.
Ні в якому разі не намагайтеся позбутися від нальоту на язиці, якщо він не знімається при чищенні звичайної або силіконової щіткою. Ви ризикуєте завдати собі травму, яка тільки посилить ваш стан. Зупинити його освіту ви зможете тільки в тому випадку, якщо його першопричиною стало не окреме захворювання.
Опитування пацієнта і його ретельний огляд зорієнтують грамотного фахівця. Він видасть відповідні направлення на проведення додаткових досліджень:
Лікування основної патології буде супроводжуватися і симптоматичною терапією, яка дозволить позбутися від темного нальоту. Найчастіше це лікарські засоби у вигляді гелів, відварів і розчинів для полоскання рота, препарати для аплікацій. Примітно, що для позбавлення від поширеного епітелію, як, наприклад, при “чорному волохатому мовою”, застосовуються ліки, що стимулюють його зростання (масляний розчин вітамінів А, Е, обліпихова олія). Так слизова оболонка швидше оновлюється і приходить в норму.
Рекомендації до відвідування лікаря:
- Не намагатися зняти наліт з зусиллям.
- Відмовитися від засобів народної медицини, особливо на основі кислот.
- При хворобливих відчуттях необхідно змащувати слизову знеболюючими гелями (підійдуть дитячі засоби при прорізуванні зубів), особливо перед прийомом їжі.
- Виключити гостре, жирне, сильно пряне, смажене, дотримуватися питний режим.
- Не припиняти прийом ліків, які напередодні виписав лікар, до узгодження змін в плані лікування.
- При першому зверненні до лікаря постаратися зберегти наліт під час чищення зубів, щоб при огляді він був найбільш показовим.
Для первинної консультації достатньо звернутися до сімейного лікаря або терапевта. При необхідності він зможе порекомендувати консультацію гастроентеролога, ендокринолога, пульмонолога, гематолога, стоматолога, оториноларинголога та інших. Дуже важливо пам’ятати, що лікування необхідно направити не на симптоми хвороби, а її причини.
