Кіста підшлункової залози – освіта в слизової оболонки підшлункової. Існує велика кількість видів кіст різних видів. У дітей ця патологія виникає рідко, але з ускладненнями. Діагностика та лікування здійснюється гастроентерологом та хірургом. Допускається використання народних рецептів в терапії кіст підшлункової залози. При своєчасному виявленні освіти прогноз захворювання сприятливий.
1 Що таке кіста підшлункової залози
Кіста підшлункової залози – освіта в слизовій оболонці, яке заповнене рідиною. Основна причина захворювання – панкреатит (5-20% випадків). До факторів розвитку кіст відносять алкоголізм, травми підшлункової залози, жовчнокам’яну хворобу і пухлини великого дуоденального соска.
У процесі формування кісти підшлункової залози спостерігається розростання сполучної тканини, а тканинні елементи всередині осередку ураження руйнуються імунними клітинами, і залишається порожнина. Іноді може накопичуватися панкреатичний сік або кров. Всередині порожнини кісти тиск перевищує в 3 рази нормальні показали.
2 Основні клінічні прояви і види
Кісти підшлункової залози поділяються на 2 види: ті, які виникли на тлі захворювань і запалень і не мають выстелки з епітелію (псевдокисты) і ті, що мають епітелій і є вродженими (ретенційними). Крім цього, виділяють відповідно Атлантской класифікації гострі, хронічні рідинні освіти і абсцес підшлункової залози. Гостра форма патології характеризується тим, що кісти не мають остаточно сформованих стінок.
Абсцес – заповнена гноєм порожнину. В залежності від розташування виділяють три види кіст:
Крім цього, виділяють ускладнені (нагноєнням, кровотечею, перитонітом) та неускладнені кісти підшлункової залози. За характером освіти існує три види кіст: доброякісні (не переходять у ракові пухлини), передракові та злоякісні (ракові). Вони бувають маленькими (досягають розміру до 20 мм) і великими (до 10 см).
2.1 Ознаки
Симптоми кісти підшлункової залози залежать від її розміру, розташування і фактори виникнення. Переважно патологія протікає безсимптомно при розмірах утворень до 5 см і не здавлює органи або нервові закінчення. При великих кістах розвивається больовий синдром.
Найбільш інтенсивні болі з’являються в період формування псевдокисты, при гострому чи хронічному панкреатиті. Поступово інтенсивність больового синдрому знижується і він стає тупим.
Біль може з’явитися при надмірних фізичних навантаженнях або після прийому їжі. Якщо хворий скаржиться на різко виражений біль, то це говорить про розрив кісти. Якщо виникає поступове посилення больових відчуттів на тлі підвищення температури тіла, то це свідчить про нагноєнні.
При здавлюванні кісти підшлункової залози сонячного сплетіння відзначається пекучий біль, що поширюється в спину і посилюється від стиснення одягом. Іноді відзначається нудота, блювання і нестійкість стільця, зниження ваги та втрата апетиту.
Якщо кіста розташовується в області голівки залози, з’являється жовтий відтінок шкіри, склер та свербіж. При здавлюванні ворітної вени спостерігаються набряки нижніх кінцівок і затримка сечовипускання. Іноді при здавлюванні просвіту кишечника розвивається кишкова непрохідність (порушення розповсюдження).
2.2 Особливості патології в дитячому віці
Спочатку це захворювання протікає без симптомів і дає про себе знати лише у міру прогресування. У дітей при появі кіст підшлункової залози відзначаються болі в животі, позиви до блювоти і пожовтіння шкірних покривів. Іноді спостерігається відрижка, печія, діарея, нудота і відчуття тяжкості в животі.
Якщо дитині вчасно не надати допомогу, то можлива поява ускладнень (кровотеча або абсцес).
3 Діагностика
Діагностика захворювання проводиться гастроентерологом на основі скарг і збору анамнестичних відомостей. При огляді живота спостерігається асиметрія – випинання в області локалізації освіти. Застосовуються лабораторні методи дослідження, на підставі яких виявляється лейкоцитоз (збільшення числа лейкоцитів), збільшення ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів), підвищення рівня білірубіну в крові (жовчний пігмент) та активності лужної фосфотази (фермент підшлункової залози).
Активно застосовуються інструментальні методи дослідження. УЗД підшлункової залози дозволяє визначити розміри кісти та наявність/відсутність ускладнень. За допомогою КТ (комп’ютерної томографії) та МРТ (магнітно-резонансної томографії) можна визначити локалізацію кісти. Завдяки ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії (ЕРХПГ) можна вивчити зв’язок новоутворення з протоками залози, що є важливим для призначення лікування.
4 Лікування, профілактика та прогноз
Терапія кісти підшлункової залози здійснюється за допомогою оперативного втручання в черевній порожнині. Вибір операції залежить від причин виникнення освіти та його розмірів. Хірурги застосовують три способи: видалення, внутрішнє і зовнішнє дренування.
Видалення здійснюється з допомогою резекції частини підшлункової залози разом з кістою. Може бути виконана резекція (видалення) голівки, тіла і хвоста підшлункової. Внутрішнє дренування проводиться шляхом накладання з’єднань між кістою і шлунком (цистогастростомия), дванадцятипалої (цистодуоденостомия) та тонкою кишкою (цистоэнтеростомия). Ці методи позбавляють пацієнта від болю.
Зовнішнє дренування застосовується рідше, якщо у пацієнта виникає нагноєння порожнини. Крім операцій, призначається симптоматичне лікування. Якщо у пацієнта спостерігається панкреатит, то йому прописують дієту і прийом медикаментів.
Прогноз захворювання залежить від причини формування, своєчасності діагностики і призначення лікування. У пацієнтів від 10 до 52% випадків спостерігаються ускладнення, що є небезпечним для організму. Профілактика полягає у відмові від шкідливих звичок і регулярне обстеження у гастроентеролога. Рекомендується підтримувати правильне харчування.
4.1 Дієта
Дієта призначається після операції. Правильне харчування дозволяє прискорити процес відновлення клітин і роботи шлунково-кишкового тракту. Прийом їжі повинен бути дробовим (по 5-6 разів на день) і маленькими порціями. Страви потрібно готувати на парі або варити. До дозволених продуктів відносяться:
- варена телятина, яловичина і кролятина в протертому вигляді;
- пшеничний хліб, сухарі, несолодке печиво;
- протерті супи на м’ясному і курячому бульйоні;
- кисломолочні продукти;
- нежирні сорти риби;
- 30 р масла, 15 г рослинної олії в добу;
- варені або запечені овочі;
- компоти з сухофруктів, морси фруктові, некислі ягоди і фрукти в протертому вигляді;
- печені яблука;
- відвар шипшини, чай з лимоном і молоком;
- каші на воді або невеликій кількості молока;
- макарони.
Не рекомендується вживати після операції:
- спиртні напої;
- шпинат, щавель і гриби;
- редис, солодкий перець, капусту, баклажани, цибулю і часник;
- жирне молоко, ковбасу, сирі яйця;
- гострі та копчені продукти;
- консерви і маринади;
- банани, виноград, фініки та інжир, т. к. вони викликають процес бродіння в кишечнику;
- страви з додаванням засмажки (борщ, щі і борщ);
- кава, газовані напої, морозиво, торти, варення та шоколад;
- жирні сорти риби, м’яса і напівфабрикати.
4.2 Терапія народними засобами
В доповнення до основного лікування допускається застосовувати і народні засоби терапії в домашніх умовах. Можна використовувати настій календули, чистотілу і деревію. Для його приготування слід суміш трав залити склянкою окропу і настоювати протягом 2-х годин. Пити засіб слід перед прийомом їжі по 1/4 склянки.
Рекомендується приймати пижмо, календулу і стрілки подорожника. Ці компоненти потрібно заварити в окропі (250 мл) і настоювати 2 години. Після ліки треба процідити. Схема прийому: 1/4 склянки щодня протягом 30 днів.
Можна використовувати очиток, додаючи в салати по 3-4 листочка на добу. Рекомендують застосовувати настойку з листя суниці, чорниці, брусниці, квасолі і рилець кукурудзи. Їх треба перемішати між собою і столову ложку суміші залити гарячою водою і настоювати протягом 12 годин.
Після цього засіб треба процідити. Схема прийому: по 1/2 склянки протягом 2-х тижнів. Далі слід зробити перерву на тиждень і відновити курс лікування.
Можна пити настій з лопуха, який дозволяє нормалізувати температуру тіла і зняти запалення. Їх слід ретельно промити, подрібнити і видавити сік, настоювати 5 днів. Приймати ліки по 2 столових ложки двічі на день протягом 2-х місяців.
Крім цього, можна пити настоянку з квіток акації. Для її приготування треба один стакан квітів залити пляшкою горілки і настоювати тиждень. Приймати засіб слід тричі на добу по столовій ложці. Також можна пити сік чистотілу або відвар з календули.
Щоб нормалізувати роботу підшлункової залози, рекомендується пити настоянку з ісландського моху. Треба 30 г моху залити 200 мл яблучного оцту. Компоненти змішати і настоювати 2 дні. Приймати лікарський засіб треба, розбавляючи водою протягом 2-х тижнів.
Можна використовувати настій з кореня кульбаби і листя м’яти. Ці компоненти слід змішати і залити 200 мл води і прокип’ятити. Пити це засіб слід по 1/5 склянки тричі на добу протягом місяця.
