Катаральний езофагіт є найбільш поширеною формою запального захворювання слизових оболонок стравоходу. Воно розвивається з кількох причин: наприклад, запалення може бути результатом інфекційних захворювань. Але найчастіше ставиться діагноз “рефлюкс-езофагіт”. Це означає, що захворювання викликане масивним занедбаністю шлункового вмісту назад в стравохід.
Катаральний езофагіт розвивається в двох формах – гострою і хронічною. Перша виникає в основному при інфекції або травмуванні. Хронічна форма часто є результатом постійного впливу несприятливих факторів – регулярного вживання гострої або маринованої їжі.
1 Причини і форми
Розглядаючи причини катарального езофагіту, можна виділити наступні:
Але найбільш поширеною причиною, як вже було зазначено, є закидання шлункового вмісту в стравохід. Іноді, коли припиняється дія дратівної фактора, катаральний езофагіт проходить сам по собі. Але у більшості пацієнтів він розвивається протягом тривалого часу, а потім з гострої форми переходить у хронічну. Причиною зазвичай є недостатність кардії шлунка. При цій патології не закривається клапан між шлунком і стравоходом. Цей клапан відгороджує дистальний кінець стравоходу і називається сфінктером. Неправильне харчування (переїдання або звичка наїдатися на ніч), зайва вага, грижі отвору стравоходу – все це фактори, що сприяють розвитку недостатності кардії шлунка.
2 Симптоми
Езофагіт буває декількох видів – катаральний, набряковий, геморагічний, флегмонозний і т. д. Всередині кожної різновиду є вогнищева і дифузна форма, тобто обмежена якимось одним ділянкою і “розлита” по всій слизовій. Виділяють також дистальний езофагіт. При ньому запалення розвивається тільки в нижній третині стравоходу.
Катаральний езофагіт є найбільш поширеною формою ураження слизової оболонки стравоходу. Його основні симптоми зводяться до наступного:
У багатьох людей через кілька днів після виникнення захворювання основні симптоми нівелюються, і поступово все приходить в норму. Але потім знову може виникнути загострення.
Щоб розпізнати катаральний езофагіт, необхідно провести повноцінне обстеження. Рентгенографія в даному випадку малоінформативна, але іноді вдається побачити набряклість слизової або навіть наявність слизу на її стінках. Більш інформативним дослідженням вважається езофагоскопія. Але її проводять тільки при стиханні гострої фази захворювання.
3 Лікування
Лікування катарального езофагіту засноване на наступних принципах:
Тобто потрібно не тільки приймати ліки, але і переглядати принципи харчування, міняти свої звички. Лікувати езофагіт слід за допомогою протизапальних препаратів. Це робиться буквально з перших же днів розвитку захворювання. Приймають в’яжучі засоби (розчин коларголу або таніну), обволікаючі засоби. Ретростернальные болю усувають з допомогою перорального прийому анестезину та інших подібних препаратів. Не рекомендується запивати ліки водою, оскільки потрібно забезпечити максимально можливе час їх контакту зі слизовою.
Необхідно усунути причину захворювання – недостатність кардії. Для цього застосовуються препарати, що регулюють рухову активність цього клапана. До таких ліків відносяться метоклопрамід і домперидон.
Щоб усунути недостатність кардії, потрібно внести корективи у свій спосіб життя. Спортсменам на час доведеться виключити фізичні навантаження. Потім їх можна збільшити, але обережно, і тільки після консультації з лікарем. Спати рекомендується з піднятим узголів’ям. Дуже важливо відмовитися від занадто обтягує одягу і тугих ременів.
Іноді недостатність кардії можна лікувати тільки хірургічним шляхом. Проводиться операція, при якій вшивають м’язи, що утворюють кард. Після цього рецидивів вже не буває.
Якщо причина захворювання полягає в бактеріальної інфекції, то лікар призначить антибіотики.
В основному медикаментозне лікування катарального езофагіту зводиться до застосування антацидних препаратів на основі алюмінію. Особливо добре себе зарекомендував Альмагель.
4 Народні засоби
Багато людей навіть сьогодні, коли в аптеках є всі необхідні ліки, воліють користуватися народними засобами. Це різні трав’яні відвари і настої. Деякі з них схвалені науковою медициною, так що попередньо потрібно проконсультуватися з лікарем, який з зборів краще застосовувати.
Щоб знизити кислотність шлункового соку і зменшити запалення слизової, рекомендується зробити збір з квітів ромашки аптечної і лляного насіння (беруть по 2 ст. л.), пустирника, листя меліси і коріння солодки (по 1 ст. л.). Інгредієнти змішують і 2 ст. л. отриманого сировини заварюють 2 склянками окропу, а потім тримають на водяній бані ще 10 хвилин. Після ліки рекомендується наполягати 2 години, а потім його проціджують і п’ють чотири рази на день по 1/3 склянки.
Запалення слизової стравоходу можна зняти кропової водою. Для цього беруть 1 ст. л. насіння кропу, товчуть у ступці і заливають склянкою окропу. Наполягають засіб протягом 2 годин, потім проціджують і приймають так само, як було описано вище. Знизити кислотність шлунка допоможе і картопляний сік, який рекомендується випивати по 0,5 склянки натще.
5 Харчування
При езофагіті дотримується лікувальна дієта № 1 по М. Певзнером. Цей стіл розроблений і для гастриту. Існує декілька його варіантів, кожен з яких відповідає фазі захворювання. При сильному загостренні рекомендується 2-3 дні утримуватися від прийому їжі, а в особливо важких випадках – навіть води. В таких випадках пацієнта госпіталізують, оскільки уникнути зневоднення йому необхідно внутрішньовенно вводити рідину. Точно так само здійснюється парентеральне харчування. Пацієнту вводять фізіологічний розчин (ізотонічний розчин натрію), реополіглюкін, амінопептід і т. д.
По мірі того, як пацієнту стає краще, йому можна давати рідку або напіврідку їжу – тепле молоко, протерті супи і каші. Головний принцип дієти – максимальне хімічне, термічне і фізична щадіння шлунка, так що їжу спочатку подають протертою, коли період загострення закінчується – сильно подрібненої. Страви варять, готують на пару, запікають без скоринки. Смажені страви, копченості, маринади – все це знаходиться під забороною, так само, як і шоколад, свіжий хліб і здобна випічка. Тобто необхідно відмовитися від будь-яких продуктів, які можуть призводити до підвищеного утворення шлункового соку.
Харчування рекомендується дробовим, розрахованим на 5-6 прийомів їжі за день, і останній повинен бути не пізніше, ніж за 2 години до сну. Енергетична цінність раціону знижується тільки в тому випадку, якщо необхідно позбавитися від зайвої ваги.
