Жовчнокам’яна хвороба (ЖКБ, камені в жовчному міхурі) – захворювання, яке може виникати з різних причин. Існує кілька стадій цієї недуги, кожна з яких тривалий час протікає безсимптомно. Лікування цієї патології проводиться за допомогою оперативного втручання. При відсутності ускладнень і своєчасному виявленні конкрементів прогноз жовчнокам’яної хвороби сприятливий.
1 Опис захворювання
Жовчнокам’яна хвороба (холелітіаз) – захворювання, яке полягає в утворенні каменів у жовчному міхурі (холецистолитиаз) або в жовчних протоках (холедохолітіаз). Існує велика кількість причин виникнення цієї недуги. Через порушення співвідношення компонентів жовчі в організмі відбувається формування твердих утворень (пластівців), які по мірі прогресування захворювання перетворюються в камені.
Розташування жовчного міхура
ЖКБ розвивається із-за порушеного обміну холестерину (при надлишку в жовчі). Перенасичена цією речовиною жовч називається літогенної. Надлишок холестерину виникає з таких причин:
- ожиріння і вживання великої кількості холестеринсодежащих продуктів;
- зниження рівня жовчних кислот, які надходять в жовч;
- зменшення фосфоліпідів;
- застійні явища в системі циркуляції жовчі (згущення жовчі на тлі всмоктування в жовчному міхурі води і жовчних кислот).
Застій жовчі може бути механічним і функціональним. Механічна форма виникає з-за перешкоди відтоку жовчі з міхура (пухлини, спайки, лімфовузли, запалення з набряком стінки). Функціональна полягає в порушенні моторики жовчного міхура і жовчовивідних шляхів. Алергічні реакції та інфекції також впливають на розвиток ЖКХ.
Жовчнокам’яна хвороба виникає на тлі стресу. У цьому випадку ЖКБ відноситься до захворювань, які розглядаються в області психосоматики. Лікування хвороби, що розвинулася з цієї причини, здійснюється психотерапевтом.
2 Основні клінічні прояви і види
Жовчні камені різні за розміром, формою і їх може бути різна кількість (від 1 до 100). Їх підрозділяють на холестеринові і пігментні. Холестеринові камені найпоширеніші, мають жовтий колір і складаються з нерозчиненого холестерину з домішками мінералів або билирубинов. Пігментні мають темно-коричневим або чорним кольором і розвиваються на тлі надлишку білірубіну в жовчі (при порушеннях роботи печінки і інфекційних захворюваннях жовчних шляхів).
Пацієнти пред’являють скарги на такі ознаки, як больовий синдром, який виникає під правим ребром, ріжучого і коле характеру. Біль може поширюватися у спину, під праву лопатку, в шию і праве плече, а також в область серця, що викликає стенокардію. Дискомфорт розвивається на тлі вживання гострих, пряних, смажених і жирних продуктів, а також алкоголю, стресу і важкої фізичної навантаження.
Біль виникає із-за спазму мускулатури жовчного міхура і проток в якості рефлекторної відповіді на подразнення стінки камінням і внаслідок перерозтягнення міхура надлишком жовчі при наявності закупорки жовчних шляхів. Іноді вона з’являється при закупорці загальної жовчної протоки. Відбувається розширення жовчних проток печінки, збільшення органу в обсязі. Біль носить тупий характер і супроводжується відчуттям важкості в правому підребер’ї.
Пацієнти також пред’являють скарги на нудоту і блювоту, яка виникає у вигляді рефлекторного відповіді на подразнення дванадцятипалої кишки. Якщо запалення захопило тканини підшлункової залози, то розвивається блювання з жовчю. Спостерігається підвищення температури тіла.
Існують ускладнення ЖКХ, до яких відноситься запалення жовчного міхура або перекриття жовчовивідних шляхів каменями/каменем. Їх закупорка може призвести до появи панкреатиту. Іноді розвивається запалення жовчовивідних протоків.
2.1 Стадії
Виділяють 3 стадії жовчнокам’яної хвороби:
- хімічна (триває багато років);
- латентна (безсимптомна);
- клінічна.
На першій стадії відбувається продукування жовчі, яка перенасичена холестерином і містить зменшену кількість жовчних кислот і фосфоліпідів. У пацієнтів відсутні клінічні прояви. Для уточнення діагнозу на цій стадії застосовують інструментальні та лабораторні методи дослідження. Камені не визначаються.
Латентна стадія характеризується застоєм жовчі, що і призводить до появи конкрементів, запалення стінки жовчного міхура і пошкодження слизової оболонки. Клінічні симптоми проявляються через 5-11 років після формування жовчних каменів. Діагностика проводиться за допомогою рентгену і УЗД.
Клінічна стадія полягає в тому, що симптоми не проявляються до попадання каміння в міхурову потік. Конкремент, який опинився в шийці жовчного міхура, закриває його вихід і викликає жовчну або печінкову кольку. По мірі прогресування хвороби обтурація шийки може бути тимчасовою, а камінь повертається в жовчний міхур або проникає в міхурову протоку, зупиняється там чи проходить в загальний жовчний проток. Якщо величина конкремента до 0,5 см, то він може вступити в дванадцятипалу кишку або з’явитися в кале.
2.2 Особливості хвороби у чоловіків і жінок
Це захворювання частіше розвивається у жінок, ніж у чоловіків. Це пов’язано з тим, що недуга формується на тлі пологів і вагітності. Пацієнтки, що приймають контрацептиви, у складі яких є гормони, також схильні до виникнення цієї хвороби.
Естрогени, що виробляються організмом жінок, сприяють збільшенню всмоктування холестерину з кишечника і підвищеному виділенню сечі. Також вони уповільнюють виділення жовчі. Жінки страждають цією недугою в 1 випадку з 5, а чоловіки – у 1 з 10.
3 Діагностика
Діагностика захворювання здійснюється гастроентерологом на основі збору скарг, інструментальних і лабораторних методів дослідження. При огляді пацієнта визначаються болючість шкіри та напруга м’язів черевної стінки. Спостерігається жовто-коричневий колір шкіри і склер при жовтяниці.
Загальний аналіз крові виявляє лейкоцитоз (підвищення рівня лейкоцитів в крові) і помірне збільшення ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів). Біохімічний аналіз крові допомагає визначити гіперхолестеринемію (зростання рівня холестерину в крові) і гіпербілірубінемію (зростання рівня білірубіну). Активно використовується холецистографія (рентгенографія жовчного міхура з застосуванням контрастної речовини). Цей метод дозволяє виявити збільшений жовчний міхур, вапняні включення в стінках і камені.
УЗД черевної порожнини допомагає визначити конкременти, деформації стінок міхура і зміни моторики. Використовуються МРТ (магнітно-резонансна томографія) і КТ (комп’ютерна томографія). Лікарі призначають проходження сцинтиграфії (дослідження роботи печінки, жовчного міхура і проток за допомогою введення фармакологічних ліків) та ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії – діагностика шлунково-кишкового тракту, яка поєднує в собі рентген і ендоскопічне обстеження.
4 Лікування
Лікування жовчнокам’яної хвороби здійснюється за допомогою операцій або препаратів. Якщо у пацієнта виникає холецистит, то вдаються до видалення жовчного міхура. В залежності від стану організму застосовують холецистотомию – розсічення жовчного міхура і подальше усунення каменів або лапароскопію (позбавлення від конкрементів через кілька невеликих надрізів в області поразки).
Можна використовувати холецистектомію з міні-доступу, яка полягає у видаленні жовчного міхура і є менш травматичним у порівнянні з іншими операціями. Існують методи, що розбивають конкременти, з допомогою препаратів урсодезоксихолиевой і хенодезоксихолиевой кислот. Проте вони не є ефективними. Таблетки при ЖКБ не застосовуються.
4.1 Терапія народними засобами
Крім хірургічного втручання, лікувати ЖКБ можна за допомогою народних засобів в домашніх умовах з метою підвищення ефективності основної терапії. Рекомендується пити настій з листя берези. Для цього необхідно сировину варити на паровій бані близько 20 хвилин. Після цього засіб потрібно процідити і пити по одній чашці тричі на добу.
Можна використовувати ліки з соку чорної редьки і меду. Схема прийому: по 1 ст. л. перед кожним вживанням їжі (3-4 рази в день). Слід пити настій з листя безсмертника. Для його приготування потрібно залити рослину окропом і процідити. Приймати його слід по 1/2 склянки двічі на добу.
Позбутися від жовчнокам’яної хвороби можна за допомогою відвару з коренів кульбаби. Для цього потрібно 1 ч. л. нарізаної сировини залити склянкою окропу і варити 20 хвилин. Приймати це засіб необхідно по 1/4 склянки щодня.
Щоб купірувати больовий синдром, потрібно пити відвар з буряка. Її необхідно готувати протягом 6-7 годин, поки вода не перетвориться в густий сироп. Його слід пити теплим і перед їжею по 1/4 склянки. Це ліки потрібно зберігати в холодильнику.
Можна пити сік селери, петрушки і моркви. У лікуванні цього захворювання ефективним засобом є суміш із соку капусти і помідорів. Для приготування цього ліки потрібно змішати по 12 склянок кожного інгредієнта. Іноді рекомендують пити прованське масло за 30 хвилин до прийому їжі протягом 2-3 тижнів.
5 Профілактика і прогноз
Прогноз захворювання сприятливий при своєчасному виявленні патології. Профілактика полягає в правильному харчуванні і нормалізації ваги. Рекомендується вести активний спосіб життя і здійснювати щоденні піші прогулянки на свіжому повітрі.
Щоб запобігти появі нападів і загострення жовчних кольок, потрібно дотримуватися дієти, яка полягає в уникненні жирної, смаженої, солодкої їжі, алкоголю, газованих напоїв. Потрібно забезпечити правильний холестериновий обмін. Необхідно знизити калорійність їжі, прибрати з раціону велику кількість жирів і вуглеводів. Слід відмовитися від вживання печінки, яєчного жовтка, жирних сортів риби, м’яса і сала.
Не рекомендується виконувати роботу, яка пов’язана з тривалим перебуванням в похилому положенні. Слід кожні півроку проходити обстеження у лікаря-гастроентеролога з метою своєчасного виявлення патології.
