Народна медицина        07 Лютого 2018        1418         Коментарі Вимкнено до Геморой: симптоми, причини виникнення, лікування

Геморой: симптоми, причини виникнення, лікування

Механізм розвитку геморою заснований на порушенні кровообігу в органах малого тазу. Найчастіше провокують це стан сидячий спосіб життя, відсутність занять спортом, неправильне харчування. Геморой іноді є симптомом небезпечної патології внутрішніх органів.

Симптоматика запалення гемороїдальних вузлів залежить від тяжкості стану, здатна викликати сильні болі і кровотечі. Метод лікування залежить від стадії геморою. На ранніх стадіях обходяться консервативною терапією, а при ускладненні застосовують радикальні заходи – хірургічне втручання.

1 Причини

Геморой буває вродженим, тобто спадковим, або набутим. У другому випадку його поділяють на первинний і вторинний.

Первинний геморой виникає з-за поганого кровообігу в органах малого тазу. Вторинний геморой – прояв або ускладнення різних захворювань, таких як цироз печінки, аденома передміхурової залози і т. д.

Не можна легковажно ставитися до геморою, оскільки він може бути ознакою раку товстої кишки на ранніх стадіях розвитку. Тому при прояві симптомів запалення гемороїдальних вузлів необхідно звернутися за допомогою до лікаря.

Первинний геморой здатні спровокувати різні фактори:

  • 1. Сидячий спосіб життя. При відсутності рухової активності порушується кровообіг в органах малого тазу, з-за чого зростає ризик геморою. До застійних явищ призводить і тривале перебування у вертикальному положенні.
  • 2. Постійні стреси. Психоемоційний фактор завжди відіграє важливу роль. Варто відзначити, що жінки більше схильні емоційним напруженням, ніж чоловіки, тому психологічні причини виникнення геморою зустрічаються у них частіше.
  • 3. Неправильне харчування. При незбалансованому харчуванні можливі часті запори, внаслідок чого порушується перистальтика кишечника. Це веде до поганого кровообігу і збільшує загрозу появи геморою.
  • 4. Зловживання алкоголем. Спиртні напої сприяють підвищенню кровонаповнення вен малого тазу, що провокує застійні явища в системі кровообігу. Чим вище міцність напою, тим більше ризик розвитку геморою.
  • 5. Підйом вантажів. Фізичні навантаження потрібні людині, але вони не повинні бути надмірними, інакше підвищується ймовірність запалення гемороїдальних вузлів.
  • Для жінок можна встановити характерні причини розвитку геморою. Однією з них є менструальний цикл. Цей період характеризується посиленим припливом крові до органів малого тазу. Жінкам потрібно уникати порушення травних процесів, слід правильно харчуватися і вести активний спосіб життя.

    Вагітність і пологи можуть спровокувати розвиток геморою. В період виношування плоду в органи малого тазу підвищується приплив крові, при цьому багато жінки відмовляють собі в руховій активності, що викликає застійні явища. Крім того, збільшення матки приводить до зміщення і часткового здавлення сусідніх органів, у тому числі і прямої кишки. Внаслідок цього нерідко вагітні страждають запором, що також є негативним чинником.

    2 Симптоми

    Для запалених і збільшених гемороїдальних вузлів характерні наступні симптоми:

    • кров’янисті виділення з анального проходу;
    • випадання вузлів із прямої кишки;
    • болючість при дефекації або постійна;
    • набряклість навколо анального отвору;
    • свербіж у промежині;
    • виділення слизу;
    • почуття неповного випорожнення кишечника;
    • здуття живота.

    Всі ці ознаки проявляються не відразу, а поступово. Першими симптомами зазвичай є тяжкість в області заднього проходу, свербіж, печіння, болючість і запори. Навіть при випаданні гемороїдальних вузлів на ранніх стадіях вони легко вправляються.

    Захворювання становить небезпеку розвитку тромбозу і некрозу гемороїдальних вузлів, які мають тяжку клінічну картину. Розпізнати некроз можна по чорному кольору вузлів. У цьому випадку намагатися самостійно вправити його вкрай небезпечно, так як є ризик зараження крові. Омертвілі тканини повинні видалятися фахівцями в умовах стаціонару.

    3 Види геморою

    В залежності від локалізації геморой поділяють на 2 види:

    • підшкірний (зовнішній);
    • внутрішній (підслизовий).

    Класифікація по локалізації

    Патологічний процес може протікати хронічно або гостро. Кожна з форм має свої характерні симптоми і стадії розвитку.

    3.1 Хронічний

    Хронічна форма – найбільш часто зустрічається варіант перебігу захворювання. Патологічний процес починається з неприємних відчуттів в області заднього проходу, легкого свербіння, відчуття стороннього тіла та підвищеної вологості. Згодом проявляються ректальні кровотечі. Кров виділяється краплями або червоної струменем у кінці акта спорожнення кишечника. Цей період може тривати від декількох місяців до декількох років, причому з проміжними фазами ремісії, коли відсутні ознаки геморою. Тому в початкові стадії розвитку хронічного геморою звертаються до лікарів рідко.

    Захворювання поступово прогресує, внаслідок чого акти дефекації починають супроводжуватися болем, який посилюється при порушеному режимі харчування. Кровотечі стають постійними, але їх інтенсивність здатна змінюватись від крапель до значної втрати крові, що призводить до анемії. При збільшенні гемороїдальних вузлів вони починають випадати з заднього проходу.

    Стадії хронічного геморою

    Залежно від ступеня запального процесу в гемороїдальних вузлах і дистрофії в утримуючих їх фіброзно-м’язовий каркас виділяють 4 стадії геморою:

  • 1. При першій з анального проходу йде кров, але випадіння гемороїдальних вузлів не відбувається.
  • 2. У другій стадії вони можуть випадати під час дефекації, але легко самостійно вправляються.
  • 3. При третій стадії випали гемороїдальні вузли необхідно вправляти руками.
  • 4. Четверта характеризується тим, що вузли постійно випадають, причому не тільки при дефекації, але і при чханні, кашлі і найменших фізичних навантаженнях. Вправляти вузли в анальний прохід не вдається.
  • 3.2 Гострий

    Гострий геморой зазвичай є наслідком хронічного. Він представляє з себе тромбоз або защемлення гемороїдальних вузлів. Характеризується болями в області заднього проходу, збільшенням і ущільненням запалених вузлів, підвищенням температури і вираженим дискомфортом в прямій кишці.

    Тромбоз виникає в результаті відсутності своєчасного лікування

    Ступінь гострого геморою
    Тяжкість патологічного процесу
    Клінічні ознаки

    Перша Спостерігається тромбоз, але без запального процесу Зовнішні гемороїдальні вузли невеликі, а консистенція у них тугоеластіческой. При дотику вони помірно болючі. Інші характерні симптоми – свербіж, печіння, посилюються при спорожнюванні кишечника. Навколо анального отвору може бути невеликий набряк і почервоніння Друга Тромбоз ускладнюється запаленням гемороїдального вузла У цьому випадку навколо анального проходу спостерігається виражений набряк, а шкірний покрив є сильно почервонілим. Біль гостра, виникає при ходьбі й у сидячому положенні. При промацуванні цій області з’являються різкі болісні відчуття Третя Тромбоз в поєднанні із запаленням підшкірної клітковини Вся навколо анального отвору запалюється, при пальпації вузлів виникає вкрай гостра біль, тому досліджувати їх неможливо. При огляді можна виявити випали внутрішні гемороїдальні вузли, що мають багряний або синюшно-багровий відтінок

    Третя ступінь геморою – дуже небезпечний стан, що вимагає негайного лікарського втручання. Вона здатна призвести до розвитку таких ускладнень і наслідків:

    • набряк анального отвору;
    • масивні кровотечі;
    • гнійне запалення клітковини;
    • омертвляння тканин гемороїдального вузла.

    4 Лікування

    На ранніх стадіях призначається застосування консервативних методів лікування. Якщо вони будуть неефективні, то можуть бути використані радикальні способи усунення запалитися гемороїдальних вузлів хірургічним шляхом.

    4.1 Консервативні способи

    Метою цього методу є усунення запалення, нормалізація стільця і кровообігу. Консервативне лікування спрямоване на зняття симптомів геморою. Тому в більшості випадків воно призначається тільки на початкових стадіях.

    Ділять консервативну терапію на місцеву і загальну. Перша покликана позбавити пацієнта больового синдрому, запалення вузлів, кровотечі через анальний прохід і тромбозу. Досягають цих завдань шляхом використання в’яжучих, противозудных і знеболюючих засобів, які вводяться ректально. Місцева терапія включає сидячі ванночки і мікроклізми, проводиться в домашніх умовах.

    Загальне лікування полягає у використанні флеботропных препаратів. Використовують ліки, які сприяють відтоку венозної крові, поліпшення мікроциркуляції.

    4.1.1 Місцеві засоби

    Болючість при геморої зазвичай пов’язана з утиском тромбірованного гемороїдального вузла або утворенням анальної тріщини. Тому в цих випадках використовують ненаркотичні аналгетики та місцеві комбіновані знеболюючі. Виділяють наступні препарати:

    • Постеризан;
    • Ауробин;
    • Прокто-Глівенол;
    • Ультрапрокт;
    • Нефлюан.

    Для усунення тромбозу гемороїдальних вузлів використовують антикоагулянти місцевої дії. До таких відносять троксевазиновую і гепаринова мазь.

    Найбільш ефективним препаратом місцевої дії є Гепатромбин Р. Він дозволяє вирішити обидві представлені вище завдання: усунути біль і тромбоз. У складі препарату є прямий антикоагулянт гепарин, анестетик полидоканол і преднізолон. Кожен з цих компонентів благотворно впливає при тромбозі гемороїдальних вузлів:

  • 1. Гепарин перешкоджає переходу протромбіну в тромбін, завдяки чому запобігає утворенню тромбів. Він має протизапальну і протинабрякову дію.
  • 2. Преднізолон має потужну протизапальну дію, усуває свербіж і печіння.
  • 3. Полидоканол має місцеву анестезуючу дію. Його можна порівняти з лідокаїном по силі, але на відміну від нього він рідше викликає алергічні реакції.
  • Так як в 70-80% випадків тромбоз здатна ускладнитися запаленням з переходом на підшкірну клітковину і область навколо анального проходу, то рекомендується використовувати водорозчинні мазі, які володіють потужною протизапальною дією. До таких відносять Мафинид, Левомеколь, Левасин.

    Для усунення ректальної кровотечі використовуються свічки, що містять адреналін. Крім того, застосовують гемостатики, що складаються з тромбіну і фібриногену – Берипласт, Адроксон, Спонгостан, Тахикомб. Вони при введенні в ректальний прохід розсмоктуються і утворюють фібринову плівку.

    4.1.2 Препарати для прийому всередину

    Консервативна терапія зазвичай проводиться з використанням препаратів, які містять біофлавоноїди – діосмін і гесперидин. На основі цих речовин створено ліки Детралекс. Воно є більш ефективним і біодоступним порівняно з його попередниками.

    Біофлавоноїди мають ряд переваг. Вони сприяють підвищенню тонусу вен, посилюють лімфатичний дренаж, зміцнюють стінки судин і покращують мікроциркуляцію. Завдяки цьому препарати на основі біофлавоноїдів є відмінним засобом лікування і профілактики тромбозу гемороїдальних вузлів.

    Дозування препарату Детралекс має призначати лікар, але зазвичай його використовують по 2 таблетки 3 рази на день на протязі 4 діб по 1 таблетці 4 рази на добу протягом наступного тижня. Якщо ж він застосовується для профілактики тромбозу, зупинки кровотеч і усунення загострень, то його приймають протягом півроку по 2 таблетки в день.

    Мікронізовані біофлавоноїди отримують з насіння червоного винограду, бо вони дозволені навіть під час вагітності. Але в період виношування плоду лікуватися ними можна не більше 1 тижня, навіть незважаючи на те, що вони прекрасно переносяться і практично не викликають побічних ефектів і алергічних реакцій.

    Крім Детралекса, існує препарат з пролонгованим дією – Флебодіа 600. Його приймають 1 раз на добу.

    Якщо при тромбозі вузла спостерігається сильно виражена біль, то лікар призначає протизапальні нестероїдні препарати і анальгетики. Вплив цих лікарських засобів на динаміку геморою оцінити досить складно, тому їх застосовують залежно від особливостей перебігу захворювання.

    Консервативна терапія включає і дотримання дієти. Вона повинна бути спрямована на нормалізацію стільця, зменшення кровотечі. У раціоні повинні бути овочі, фрукти, пшеничні висівки – джерела клітковини. З меню слід виключити гостре, спиртне і прянощі.

    У періоди ремісії може бути призначено санаторно-курортне лікування. Для людей, хворих гемороєм, дуже корисні висхідний душ, грязелікування і мінеральні ванни.

    4.2 Радикальні способи

    Для усунення геморою можуть бути використані малоінвазивні процедури. Суть їх полягає в примусовому припиненні кровообігу в гемороїдальному сайті.

    Процедура
    Опис
    Схема

    Склеротерапія Проводиться на початкових стадіях хвороби, якщо виявляються симптоми у вигляді кровотеч. Суть полягає у введенні в гемороїдальний вузол склерозуючого препарату, який припиняє кровотечу. Для цього використовують аноскоп і спеціальний шприц. У деяких випадках склеротерапію можуть поєднати з використанням інфрачервоного лазера

    Введення препарату через шприц з використанням аноскопу для забезпечення доступу до геморроидальному сайту

    Лігування вузлів латексними кільцями Ця процедура проводиться при випаданні гемороїдального вузла з анального проходу. Суть полягає в перетягуванні вузла спеціальним кільцем, виготовленим з латексу. Це дозволяє припинити кровопостачання, внаслідок чого вузол самостійно всихає Інфрачервона фотокоагуляція За допомогою інфрачервоного коагулятора і жорсткого кварцового світловоду на гемороїдальний вузол направляють світловий потік, внаслідок чого відбувається теплова реакція і ніжки вузла всихають

    За допомогою світлового потоку коагулюють посудину, живить гемороїдальний вузол

    Малоінвазивні процедури не можуть бути використані при парапроктиті, анальної тріщини і тромбозі гемороїдальних вузлів. У цих випадках можуть застосовувати оперативне втручання. Існує велика кількість методик. Але найбільш ефективні і широко використовувані – гемороїдектомія, кріодеструкція, операція Лонго.

    Методи операції
    Опис
    Фото, схема

    Гемороїдектомія Ця операція заснована на методі Мілліган-Моргана, призначена для лікування пацієнтів молодше 70 років, у яких немає симптомів соматичних хвороб (цукровий діабет, туберкульоз, психічні розлади, серцева недостатність). Після геморроїдектомії відновлення потрібно від 2 до 3 тижнів

    Техніка виконання геморроїдектомії

    Кріодеструкція Призначається при гострому геморої другої або третьої ступеня тяжкості. Суть полягає у впливі на гемороїдальний вузол рідким азотом. Проводиться без знеболення. Може бути призначена для осіб старше 50 років. Відновлення після процедури триває від 10 до 15 днів

    До балона з азотом приєднується спеціальний апарат (криозонд), за допомогою якого до геморроидальному сайту подається рідкий азот

    Операція Лонго Ця операція ефективна при другій і третій ступені геморою. Вона може бути використана для пацієнтів будь-якого віку. Суть полягає в слизово-мукозной резекції за допомогою спеціального циркулярного степлера, вище зубчастої лінії. Перевагою операції Лонго є те, що на процедуру необхідно не більше 8-10 хвилин, причому вона не приносить пацієнтові болю і дискомфорту. Після хірургічного втручання за цим методом потрібно короткий реабілітаційний термін – до 5 днів, а під наглядом лікарів пацієнт повинен перебувати не більше трьох діб. Після операції Лонго практично не виникають ускладнення, а дискомфорт проявляється вкрай рідко

    Техніка проведення операції за методом Лонго

    5 Терапія при вагітності

    При виявленні геморою у вагітної жінки лікування повинно починатися відразу ж. Зазвичай використовують консервативні методи терапії, а радикальні заходи призначаються лише в крайніх випадках, якщо є важкі ускладнення, що загрожують здоров’ю дитини або матері.

    Але консервативна терапія в період виношування плоду дещо відрізняється, оскільки лікувальні заходи повинні не тільки допомогти жінці, але і не нашкодити дитині. Так як у матері і малюка загальний кровотік, представлені вище препарати від геморою можуть бути протипоказані, оскільки здатні чинити системний вплив на плід. Тому лікування переважно проводять місцевими ліками.

    Як вже було зазначено, використовувати можна Гепатромбин Р, який дозволений і при вагітності. Добре себе зарекомендувала мазь Реліф, що містить масло акулячої печінки. Крім препаратів зовнішнього застосування, можна ректальні свічки і супозиторії. Їх слід вводити 1 раз на добу, бажано на ніч. Лікар повинен призначити препарат і встановити точну схему лікування.

    В якості альтернативи або для збільшення ефективності медикаментозних засобів можуть бути використані народні кошти. Для прийому всередину:

    • калиновий відвар;
    • сік горобини;
    • настій костяниці;
    • відвар моркви (для зміцнення стінок судин).

    Сидячі ванночки з протизапальну і кровоспинну дію під час вагітності не варто використовувати, так як інфекція з прямої кишки може потрапити в статеві шляхи. Лікувати ними геморой можна тільки після пологів.