У нормі сеча має солом’яно-жовтий, кукурудзяний або грушевий колір, специфічний, але не виражений і не різкий запах. Будь-яка зміна цих характеристик говорить про порушення в нирках і сечовому міхурі. Гематурія – симптом, який характеризується підвищеним вмістом червоних кров’яних тілець в сечі. Геморагічний цистит характеризується підвищеною проникністю стінок міхура, в результаті чого сеча забарвлюється в рожевий або червоний колір.
Дане захворювання зустрічається рідше порівняно з іншими патологіями сечостатевої системи, частіше розвивається у осіб похилого віку та представників сильної статі.
1 Опис
Геморагічний цистит носить виключно гострий характер. Він являє собою запалення сечового міхура, в результаті чого відбувається істотне пошкодження слизової оболонки, через яку проникають червоні кров’яні клітини.
Головний діагностичний критерій полягає в тому, що патологічні домішки крові містяться у всій сечі, що виділяється за один раз – в інших випадках вони визначаються переважно в останній порції.
Ще одна особливість цього захворювання в тому, що воно характерне переважно для чоловіків літнього віку. Інші види циститу частіше зустрічаються у жінок, що характеризується особливостями будови уретри, так як у них вона більш широка та коротка. Геморагічна форма циститу зустрічається у чоловіків в якості супутнього захворювання разом з аденомою простати.
2 Причини виникнення
Умовно всі причини виникнення геморагічного циститу можна розділити на кілька груп:
- бактеріальна та вірусна інфекція проявляється найчастіше у молодому віці;
- доброякісна гіперплазія – найбільш характерна для фізіологічних змін в літній віковій групі;
- механічні фактори – наявність каменів у сечовому міхурі, пісок, пухлинні розростання, в тому числі метастази;
- ендогенні пошкодження – велике порушення всіх функцій організму, що є наслідком променевої терапії, прийому антибіотиків широкого спектру дії (циклофосфану і т. д.).
У чоловіків захворювання найчастіше викликане вірусами (аденовірус або цитомегаловірус), які потрапляють у порожнину сечового міхура з током крові. У жінок причинами геморагічного циститу стають умовно-патогенні мікроорганізми (кишкова паличка, золотистий стафілокок та інші). Їх наявність в допустимій кількості – норма життєдіяльності. Але при зниженні імунітету або наявності інших провокуючих факторів вони починають активно розмножуватися, приводячи до розвитку захворювання.
Звуження просвіту уретри
В онкологічних пацієнтів основною причиною виникнення геморагічного циститу є тривалий прийом цитостатиків або променева терапія, спрямована на усунення пухлинних клітин. Подібна патологія проходить незабаром після закінчення основного лікування.
Початок захворювання у жінок часто буває обумовлено недостатньою гігієною сечостатевих органів, в результаті чого активуються умовно-патогенні бактерії.
3 Механізми розвитку
Одним з основних механізмів розвитку геморагічного циститу вважається тривале утримання сечі в порожнині сечового міхура, в результаті чого відбувається перерозтягнення його стінок і стійке пошкодження. Наповнений міхур має напружені стінки, із-за чого у них порушується кровообіг. Такий стан призводить до порушення відтоку урини через запальних або онкологічних захворювань.
Однією з найпоширеніших причин закупорки сечоводу є сечокам’яна хвороба. Після того як конкремент досягає значних розмірів, він здатний повністю перекрити просвіт протоки, викликаючи при цьому сильний больовий синдром. Даний стан є невідкладним і гострим, вимагає негайного втручання уролога або хірурга.
Іншою причиною розвитку застою сечі і порушення цілісності стінок сечового міхура можуть стати нейрогенні порушення. В результаті відбувається порушення скорочувальної здатності тканин. Поряд з патологіями нервових закінчень до перерозтягнення або зміни в будові стінок сечового міхура можуть призвести:
- гормональний збій;
- обмінні порушення;
- аутоімунні захворювання.
Механізм занесення інфекції у жінок
4 Симптоми
Гострий геморагічний цистит має яскраву клінічну картину, сплутати яку з іншими захворюваннями вкрай складно.
Серед основних симптомів виділяють наступні:
- Прискорене сечовипускання – кількість їх значно збільшується, в більшості випадків може досягати до 40 разів на добу.
- Олігурія або анурія – симптом характеризується значним скороченням разовій порції сечі, аж до повного її зникнення. Пацієнт може відчувати сильне бажання помочитися, але при цьому не виділяється ні краплі.
- Печіння і біль – цей симптом строго індивідуальний і залежить від ступеня розвитку процесу. У більшості випадків людина відчуває дискомфорт, біль і свербіж у кінці спорожнення, сам момент сечовипускання супроводжується печінням і різями.
- Зовнішні особливості сечі – зібрана в прозору тару, вона має неприємний запах і особливий вид. Відрізняється колір: від світло-рожевого відтінку до кольору брудних м’ясних помиїв, іноді аж до коричневих відтінків, вдається визначити згустки темної крові.
- Больовий синдром – людина відчуває постійні або приступообразні болі в середній частині спини, ближче до попереку і внизу живота, що жінками часто сприймається як гінекологічна патологія.
- Загальні симптоми інтоксикації – у результаті вираженого розвитку патологічного процесу у пацієнта з’являються озноб, головний біль, запаморочення, нудота, блювота, загальна слабкість і нездужання, підвищення температури тіла до 39-40 градусів.
Виразність кожного з перерахованих симптомів строго індивідуальна, в основному залежить від ступеня поширення патологічного процесу. Для підтвердження діагнозу пацієнту необхідно здати загальний аналіз сечі, провести пробу за Нечипоренком, ультразвукове дослідження нирок і сечового міхура. У деяких випадках лікарі призначають цистоскопію для більш детального обстеження хворого органу.
Регулярні крововтрати призводять до розвитку хронічної залізодефіцитної анемії. В загальному аналізі крові вона характеризується зниженням рівня гемоглобіну та еритроцитів. У сироватці крові зменшується кількість заліза.
В результаті прогресування захворювання людина відчуває виражену слабкість, стомлюваність, втрату апетиту, запаморочення, блідість шкірних покривів, збільшення частоти серцевих скорочень, посилену пітливість і т. д.
Колір сечі при геморагічному циститі. Праворуч – норма
5 Лікування
Геморагічний цистит, маючи гострий характер, піддається повному лікуванню. При своєчасному зверненні до фахівця та проведенні повного компетентного курсу лікування пацієнтам вдається назавжди забути про даної патології. При відсутності позитивного ефекту від проведеної терапії варто запідозрити інтерстиціальну форму циститу, яка передбачає інші методи лікування.
Основним терапевтичним принципом є усунення провокуючого фактора – у більшості випадків це иррадикация інфекційного агента. Для кожної групи збудників застосовуються певні ліки:
- При наявності бактеріальної флори призначаються антибіотики, такі як цефалоспорини, фторхінолони, фосфоміцин, нітрофурани, макроліди.
- Вірусна природа запального процесу вимагає лікування такими препаратами, як Циклоферон, Лавомакс або Уро-Вакс.
- Значно рідше, але все-таки зустрічається інфікування грибковими спорами – тоді призначаються антімікотікі, такі як флуконазол або Ламізил.
З метою зниження концентрації патогенних мікроорганізмів в порожнині сечового міхура та профілактики його закупорки призначається промивання його порожнини стерильними рідинами. Найчастіше використовується розчин фурациліну або гідрохлориду. Промивання здійснюється за допомогою шприца, через введений катетер.
Геморагічний цистит передбачає втрату червоних кров’яних тілець, тому необхідно зупинити цей патологічний процес. З цією метою призначаються препарати, які зміцнюють судинну стінку і викликають підвищення згортання крові. Вони можуть прийматися як перорально, так і у вигляді ін’єкцій. До них відносять Етамзілат і Дицинон.
Для збільшення показників крові – гемоглобіну і еритроцитів – пацієнтам призначаються препарати з вмістом заліза, такі як Ферретаб, Феритин, Тотема та інші. Подібні полівітамінні комплекси і препарати активних сполук феррума здатні значно полегшити загальний стан пацієнтів, знявши симптоматичну анемію.
5.1 Особливості харчування
З метою зниження подразнення слизової оболонки сечового міхура пацієнтам необхідно категорично виключити з щоденного раціону гостру, смажену, солону і багату прянощами і спеціями їжу.
З цією ж метою призначається вживання великої кількості рідини: у добу необхідно випивати не менше 2 літрів води.
Для підвищення рівня заліза та гемоглобіну пацієнтам рекомендується вживання в їжу:
- яловичої печінки;
- гранатів;
- журавлини;
- інших продуктів харчування, що містять у своєму складі велику кількість молекул заліза.
При стаціонарному лікуванні хворим призначається дієта, стіл № 15 по Певзнеру.
5.2 Народна медицина
Гострий геморагічний цистит є складним і патологічно вираженим станом, що вимагає обов’язкової кваліфікованої медичної допомоги. Народні засоби допускається застосовувати тільки для зниження інтоксикації, усунення симптомів прояву і на етапі доліковування – для запобігання переходу хвороби в хронічну форму.
Найефективнішими антисептичними властивостями володіють брусниця і журавлина. Їх ягоди, листя і стебла входять в основні урологічні та ниркові збори, націлені на усунення хронічної інфекції. Поряд з протибактеріальної вони володіють протизапальними властивостями, покращують кровопостачання.
- Для приготування журавлинного морсу знадобиться 500 г ягід, 1 л кип’яченої води.
- У невеликій ємності необхідно ретельно подрібнити і віджати ягоди, після чого макуха проварити в окропі близько 10 хвилин.
- Коли вода охолоне, необхідно процідити суміш і додати отриману до цього вітамінну рідина: так вдасться зберегти корисні речовини, які могли розчинитися в процесі кип’ятіння.
Вираженими сечогінні та протизапальні властивості мають також:
- шипшина;
- рильця кукурудзи;
- мучниця;
- компоти з сухофруктів.
Перелічені рослини можуть бути використані в якості відварів і настоїв – як окремо, так і разом, утворюючи корисні збори.
Необхідність стаціонарного лікування або можливість амбулаторного спостереження визначає тільки фахівець після комплексного і детального обстеження стану пацієнта.
5.3 Ускладнення
Відсутність своєчасного лікування або його недостатність призводить до розвитку ускладнень геморагічного циститу:
- Стійке порушення відтоку сечі викликає перерозтягнення сечового міхура, яке може закінчитися його розривом і излитием урини в малий таз. В результаті крім патологічної рідини з уражених нирок і сечового міхура в кров потрапляють мікроби, поширюються по всьому організму і утворюють хронічні вогнища інфекції.
- Нерідко гостре захворювання переходить в хронічну форму, у результаті якої формується хронічний цистит або пієлонефрит. При найменшому зниження імунітету або наявності інших провокуючих факторів ці патологічні стани загострюються і здатні знову спровокувати розвиток гематурії.
Повне порушення прохідності сечі через уретру спостерігається частіше у чоловіків, так як у них сечовивідний канал значно вже, ніж у жінок.
Розвиток залізодефіцитної анемії найбільш характерно для дітей дошкільного віку та молодих дівчат, під час вагітності або після менструального кровотечі. Регулярні виражені місячні призводять до розвитку залізодефіцитної анемії, а геморагічний цистит тільки посилює цей стан.
Під час вагітності йде активна навантаження на нирки за рахунок здавлення їх збільшеною маткою. Сечовий міхур стає більш вразливим перед інфекціями внаслідок зниження природного кровообігу, в результаті чого розвивається патологічний стан. Поряд з цим у першому триместрі вагітності у жінок знижується загальний імунітет, що провокує розвиток запальних процесів на фоні наявних хронічних вогнищ інфекції при наявності умовно-патогенних мікроорганізмів.
