В сучасних умовах гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) є однією з найпоширеніших проблем з ШКТ. Багато людей вважають, що при цій патології все зводиться до банальної печії. Але це не так, оскільки ГЕРХ в запущеній формі може викликати досить важкі ускладнення аж до виразок. Це захворювання провокує напади у астматиків, ускладнює перебіг серцево-судинних патологій і призводить до інших неприємних наслідків. А якщо вміст стравоходу потрапить в просвіт бронхів, це викличе бронхоспазм – небезпечне явище, оскільки для летального результату досить потрапляння в бронхіальне дерево всього 2-4 мл шлункового соку.
1 Характерні ознаки
Основною ознакою розвитку ГЕРХ є печія, що пояснюється закидом вмісту шлунка назад в стравохід. Але можуть виявлятися й інші симптоми, до числа яких відносяться:
- відрижка;
- відчуття грудки в горлі, причому іноді можуть виникати труднощі і больові відчуття при ковтанні;
- кислий присмак у роті, який виникає в основному вранці;
- халітоз (неприємний запах з рота);
- раптова поява підвищеної кількості слини в роті, що призводить до слюнотечению.
Рідше зустрічаються такі проблеми, як нудота або блювання, здуття живота, швидке насичення. Ці ознаки найчастіше пов’язують з проблемами ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Але іноді виникають симптоми, які, на перший погляд, з рефлюксною хворобою не пов’язані. Це:
- хронічні болі в горлі;
- осиплість голосу і задишка;
- тривалий сухий кашель, який часто проявляється при горизонтальному положенні тіла;
- болі в грудній клітці (трудність полягає в тому, що їх дуже важко відрізнити від болів, які викликані стенокардією та іншими серцевими захворюваннями, тому пацієнту доведеться пройти повне обстеження);
- запалення ясен;
- зубна ерозія (тобто руйнування емалі).
Цікаво, що ступінь тяжкості захворювання ніяк не залежить від інтенсивності прояву перерахованих симптомів. Іноді ГЕРХ протікає взагалі без видимих ознак протягом тривалого часу.
Такий діагноз, як рефлюксна хвороба, можна поставити тільки після повноцінного обстеження. Для цього використовуються різні методи. Найбільш надійними є:
Але лікар часто призначає додаткові дослідження – загальний аналіз на біохімію крові, дихальний тест на наявність бактерій, що викликають виразку шлунка і т. д.
2 Як і коли виникають симптоми ГЕРХ?
Для того щоб вилікувати це захворювання або запобігти його, потрібно з’ясувати патогенез ГЕРХ. Перші симптоми виникають тоді, коли порушується перистальтика стравоходу. У цій ситуації з’являється так звана неспроможність сфінктера. Це означає, що якщо при нормальній ситуації їжа спокійно проходить по стравоходу в шлунок, причому послідовно і спокійно, то при порушенні перистальтики шматки продуктів харчування якийсь час “бовтаються” в стравоході. Це відбувається з-за того, що у зв’язку з недостатністю кардії (тобто сфінктера) “прохід” з шлунку в стравохід для цих шматків звужується. І вони залишаються в стравоході, чого бути не повинно. Додатково туди потрапляє і кислота з шлунку.
Стан слизової оболонки стравоходу і тонус сфінктера багато в чому залежать від того, які продукти присутні в раціоні. В гастроентерології недарма дієта є одним з найважливіших методів терапії. Адже деякі захворювання можуть бути викликані безпосередньо тим, що людина їсть. Симптоми рефлюксної хвороби виникають через 15 -40 хвилин після вживання продуктів, які стимулюють вироблення соляної кислоти шлунком і жовчі в печінці. До їх числа відносяться будь-які смажені і гострі страви, деякі з напоїв (алкоголь, включаючи теоретично корисні червоні сухі вина, соки, кава, какао, газовані напої). Жири у великій кількості і ефірні масла (вони містяться в редисці) дають аналогічний ефект.
На слизову і сфінктер впливають і ліки. Це блокатори кальцієвих каналів і деякі інші препарати, які використовуються для лікування захворювань серцево-судинної системи. Але слизова оболонка ушкоджується і під дією провокуючих факторів. До їх числа відносяться:
- розтягнення шлунка при регулярному переїданні або постійному потраплянні повітря (це називається аэрофагией);
- виразкова хвороба або камені у жовчному міхурі;
- вагітність, при якій гормональна перебудова організму впливає на стан слизової оболонки, а з-за росту плода збільшується показник внутрішньочеревного тиску;
- стреси і депресія.
Іноді ознаки ГЕРХ виникають із-за низького положення голови під час сну. Симптоми можуть провокуватися підвищеними фізичними навантаженнями, у тому числі і частими нахилами тулуба.
Якщо все це наслідок переїдання, то більшість проблем зникає після вживання антацидів або будь-лужної мінералки (наприклад, Боржомі або Поляни квасової). Але якщо симптоми носять регулярний характер, потрібно обов’язково йти до лікаря.
Важливо пам’ятати, що гастроезофагеальна рефлюксна хвороба є самостійним явищем, хоча і може викликати розвиток важких ускладнень. Але є ще вторинний рефлюкс-езофагіт, який сам по собі є ознакою більш серйозних патологій, таких як післяопераційна грижа, виразкова хвороба та онкологія. Підхід до терапії в цих випадках буде різним.
3 Основні правила лікування
Для запобігання загострення ГЕРХ необхідно:
- нормалізувати масу тіла;
- відмовитися від куріння і алкогольних напоїв;
- дотримуватися дієти з виключенням газованих напоїв, шоколаду, кави, жирних та гострих страв;
- підібрати ортопедичну подушку або на ліжко з високим узголів’ям;
- уникати носіння надто тісного і тісного одягу, а також тугих ременів і поясів, які призводять до підвищення внутрішньочеревного тиску.
Багато вважають, що лікування ГЕРХ передбачає прийом антацидних засобів. Але такі кошти, особливо якщо вони містять алюміній, не можна пити протягом тривалого часу. Інакше це призводить до хронічного запору, а може спровокувати розвиток хвороби Альцгеймера. Антациди знижують кислотність, але дають лише тимчасовий ефект, тобто на якийсь проміжок просто маскують проблему, але не вирішують її. Ось чому інгібітори протонної помпи вважаються більш ефективним варіантом лікування, оскільки знижують вироблення шлункового соку і частково усувають причину хвороби. В окремих випадках лікарі прописують і прокінетики, тобто препарати, які допомагають поліпшити перистальтику кишечника.
А ось хірургічне лікування при ГЕРХ застосовується вкрай рідко, тільки в тому випадку, якщо причина захворювання полягає в наявності великий грижі, що заважає нормальній роботі стравоходу.
Дієта теж грає важливу роль в лікування ГЕРХ. При ній необхідно мінімізувати в раціоні ті продукти, які містять тваринні жири. Це цільне молоко та вершки, маргарин і вершкове масло. Виключаються жирні сорти м’яса, свинина, баранина, гусятина і т. д. не Можна пити кислі соки і є томати і цитрусові (хоча ГЕРХ і не завжди супроводжується підвищеною кислотністю, ці правила потрібно дотримуватися). Рекомендується обмежити в раціоні кількість продуктів з високим вмістом ефірних олій – цибуля, часник, редис. Вони тільки дратують слизові оболонки.
Харчування має бути дробовим, тобто потрібно зменшити об’єм порції, але сідати за стіл частіше. Це допоможе зробити навантаження більш рівномірною. Що стосується кулінарної обробки, то потрібно варити, тушкувати або готувати на пару, іноді – запікати, але ні в якому разі не смажити.
4 Медикаментозна терапія
Лікування ГЕРХ здійснюється в домашніх умовах. Диспансерне спостереження потрібно тільки тим пацієнтам, які страждають важкою ерозивній формою, тривалої печією (протягом 10 років, а іноді навіть більше), а також тим людям, у яких діагностовано ускладнення рефлюксу – так званий стравохід Барретта.
В останньому випадку показана терапія із застосуванням інгібіторів протонної помпи, які призначаються в подвійній дозі. Їх слід приймати не менше трьох місяців, поступово знижуючи дозу. Необхідно проводити регулярний ендоскопічний контроль.
Інгібітори протонної помпи (а найпопулярніші препарати в цій категорії – Пантопразол і Лампразол) призначаються і при більш легких формах цього захворювання. Їх основною метою є загоєння ерозій, якщо такі є, і подолання клінічних ознак хвороби. Тільки при відсутності ускладнень їх призначають у стандартній дозі. Максимальний курс лікування триває 4 тижні, потім доза знижується, а терапія подовжується ще на пару тижнів. Це є першою фазою терапії.
Друга фаза передбачає тривале лікування, яке необхідно для досягнення ремісії. Тут можливі кілька варіантів:
Можна виділити наступні препарати, які лікарі прописують при рефлюксної хвороби:
- Пантопразол;
- Ранітидин;
- Маалокс;
- Метоклопромид.
Дозування ліків фахівець призначає, виходячи з тяжкості захворювання і стану здоров’я пацієнта.
5 Народні методи
Хоча лікування цієї хвороби народними засобами сама по собі рідко дає бажаний результат, більшість таких рецептів будуть досить ефективними у складі комплексної терапії як доповнення до прийому ліків і дієти. Перед тим, як випробувати той чи інший трав’яний збір, потрібно обов’язково проконсультуватися з лікарем, оскільки рослинні ліки теж небезпечні, і можуть мати побічні ефекти.
Добре зарекомендували себе такі кошти:
Така терапія хороша тим, що її можна застосовувати протягом тривалого часу.
6 ГЕРХ у дітей
Багато хто вважає, що рефлюкс виникає тільки у дорослих. Але це не так, і захворювання зустрічається і у дітей. Воно проявляється дещо іншими симптомами – це здуття живота і нерегулярний стілець. Часто це відбувається не з-за неправильного харчування або способу життя, а з-за того, що у дитини спостерігається вроджена недостатність “замикального механізму” стравоходу та інші патології шлунково-кишкового тракту.
Буває і так, що для розвитку цього захворювання досить неправильних дій батьків. Справа в тому, що спровокувати ГЕРХ може занадто поспішний або рясний прийом їжі. Батьки поспішають – адже дитину треба везти в дитячий садок, школу, в якісь гуртки та секції. Тобто часу мало, а потрібно з’їсти все, що на тарілці. Ні до чого хорошого такі дії зазвичай не приводять. Після їжі потрібно приймати і правильну позу – не можна, щоб малюк сидів, “склавшись” по лінії розташування шлунка. До ГЕРХ може призвести надто інтенсивні заняття тими видами спорту, які вимагають напруги м’язів діафрагми і живота. Це важка атлетика і деякі ігрові види тренувань.
Щоб запобігти напади цього захворювання, потрібно стежити за тим, щоб дитина їла правильно, тобто ретельно пережовував їжу і не намагався її запивати великою кількістю рідини. Випити склянку води можна через півгодини після їжі – не раніше. Протягом усього цього часу не можна лягати, ні нагинатися.
Якщо у дитини діагностовано рефлюксна хвороба, то потрібно правильно облаштувати місце для сну. Узголів’я ліжка має бути вище, ніж ногах. Кут нахилу повинен становити не менше 10 градусів. В такому випадку знижується ризик закидання вмісту шлунку в стравохід і ротову порожнину.
Важливо перед сном не навантажувати ШКТ. Останній прийом їжі має відбуватися не пізніше ніж за 2 години перед сном. При рефлюксної хвороби не варто пити на ніч кефір або йогурт. Тільки лікар зможе поставити діагноз ГЕРХ. Дитина повинна обов’язково спостерігатися у гастроентеролога, щоб була можливість контролювати ситуацію.
Особливої уваги потребує лікування ГЕРХ при вагітності. Справа в тому, що багато препаратів можуть бути шкідливі для плода. Але оскільки лікарі вважають, що рефлюксна хвороба при вагітності – це тимчасове явище, то вони намагаються утриматися від призначення сильнодіючих засобів. У більшості випадків майбутнім мамам рекомендується просто підкоригувати свій спосіб життя. У першому триместрі доведеться відмовитися навіть від прийому фітотерапевтичних засобів. Але в подальшому перераховані вище відвари можна використовувати при відсутності алергічних реакцій.
