Гастродуоденіт – це захворювання шлунка та 12-палої кишки, при якому відзначаються болі в животі, нудота, блювання і печія. Діагностику і терапію недуги проводить лікар-гастроентеролог. Лікування включає в себе застосування препаратів і призначення дієти. Прогноз захворювання сприятливий при правильній терапії. Самолікуванням займатися не можна, в іншому випадку це може привести до негативних наслідків для організму.
1 Опис захворювання
Гастродуоденіт – це хвороба, яка поєднує в собі запалення слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки і характеризується порушенням секреції і моторики шлунково-кишкового тракту. Ця патологія виникає у дітей і дорослих. Гастродуоденіт має спадкову схильність, яка пов’язана з генетичним ослабленням бар’єрних захисних механізмів слизової оболонки.
Основним фактором розвитку недуги є інфікування хеликобактериями в області шлунка. Вони проникають у слизову оболонку, руйнують клітини шлункових залоз, що викликає зміни кислотності шлункового соку. Відбувається порушення регуляції взаємопов’язаних функцій органу, з-за чого не виникає ощелачіванія кислого вмісту перед його переходом в дванадцятипалу кишку. В результаті це призводить до переродження кишкового епітелію в шлунковий, після чого слизова 12-палої кишки стає вразливою до бактерій, запалення з’являється в ній.
2 Основні клінічні прояви і види
Існує кілька форм гастродуоденіту, кожна з яких відрізняється своїми клінічними проявами:
Також виділяють гострий і хронічний гастродуоденіт. Хронічна форма захворювання триває більше 6 місяців. Гостра – до 3 місяців. Іноді зустрічається еритематозний гастродуоденіт, який виявляється у запаленні стінок шлунка і супроводжується печією, відчуттям печіння та важкості в області живота.
При патології відзначаються слабкість, підвищена втомлюваність, збільшення температури тіла, зниження працездатності. Шкіра пацієнтів бліда, спостерігається зменшення ваги з причини порушення травлення. Біль носить тупий і ниючий характер і виникає через 2 години після прийому їжі. Вона може поширюватися в область пупка або підребер’ї і поєднується з нудотою, блювотою і відрижкою кислим або гірким.
В залежності від локалізації запалення виділяють кілька форм цієї недуги:
Особливістю гастродуоденіту є зміна фаз загострення та ремісії. Загострення виникають восени або навесні і розвиваються на фоні порушень дієти, а триває близько 2 місяців. Після зникнення симптомів настає період ремісії, яка протікає безсимптомно і іноді супроводжується відсутністю запальних змін.
2.1 Особливості хвороби в дитячому віці
У дітей гастродуоденіт характеризується наступними ознаками:
- Слабкість, порушення сну, болі в голові і підвищена стомлюваність.
- Наявність вегетосудинної дистонії, що супроводжується надмірною пітливістю, почервонінням або зблідненням обличчя, зябкостью і прискореним серцебиттям (тахікардія).
- Болі в животі переймоподібного характеру. Вони посилюються через 1-2 години після їжі, на голодний шлунок або вночі. Больовий синдром купірується після прийому препаратів або їжі.
- Нестійкий стілець (зміна запорів і діареї), порушення апетиту, печія, нудота і блювота.
- Відчуття тяжкості в області шлунка.
- Раптова сонливість і тремтіння в тілі.
3 Діагностика
Діагностика патології здійснюється гастроентерологом. Езофагогастродуоденоскопія – це ендоскопічне дослідження, яке дозволяє виявити запальний процес. Під час нього роблять біопсію (взяття клітин органа). Антродуоденальная манометрія зазвичай виявляє спазм дванадцятипалої кишки з підвищенням тиску.
Активно застосовується шлункова (оцінка секреторної діяльності шлунка) та дуоденальне зондування, яке використовується для забору проб вмісту, вивчення активності ферментів і біологічних речовин в порції матеріалу. Щоб визначити рівень кислотності шлунка і дванадцятипалої кишки, проводять внутрижелудочную pH-метрию з допомогою зонда. За допомогою пальпації визначають локалізацію болю.
Необхідно визначити хелікобактерну інфекцію в кале. Застосовується ПЛР-діагностика (дослідження біологічного матеріалу) і дихальний тест (визначення бактерій у видихуваному повітрі пацієнта). Вивчення біоптатів (клітин) дозволяє виявити інфекцію.
4 Лікування, профілактика та прогноз
Щоб повністю позбавитися від гастродуоденіту, необхідно провести комплексне лікування, що призначається гастроентерологом. Терапія проводиться за допомогою призначення дієти і ліків (в таблетках). Якщо виявлена підвищена кислотність шлунку, то показано антацидні препарати, інгібітори протонної помпи, а при зниженій – ферментні засоби.
Щоб повністю позбавитися від хелікобактерної інфекції, необхідно приймати антибактеріальні ліки. Рекомендується використовувати спазмолітики і репаративні препарати, щоб усунути біль і прискорити регенерацію (відновлення клітин) після перенесення захворювання. Терапія проводиться тільки під контролем лікаря. Найчастіше призначають:
Слід позбавитися від куріння і вживання спиртних напоїв. Пацієнту з гастродуоденітом призначається дієта. Не можна вживати гострі, копчені і смажені страви. Існують дозволені і заборонені продукти при цьому захворюванні:
Прогноз при своєчасному і правильному лікуванні сприятливий. У тих пацієнтів, які не дотримуються дієти, гострий гастродуоденіт може перерости в хронічну форму перебігу. Профілактика патології полягає в дотриманні здорового способу життя. Слід позбутися шкідливих звичок.