Народна медицина        06 Серпня 2018        108         0

Езофагіт: що це таке, симптоми, лікування

Езофагіт являє собою запальний процес слизової оболонки стравоходу. Зазвичай в медицині вживається термін “рефлюкс-езофагіт”.

Захворювання може бути викликане різними причинами – інфекцією шлунка (найчастіше збудниками є грибки кандіда і вірус герпесу), фізична травма стравоходу, у тому числі з-за введення зонда при обстеженні. Також запалення органу провокується і хімічним опіком. Якщо езофагіт, викликаний неправильним харчуванням, частіше спостерігається у дорослих, то хімічна форма – у дітей, які по необережності ковтають різні рідини.

1 Основні симптоми

Езофагіт розвивається як у гострій, так і в хронічній формі. Перша зазвичай триває від декількох днів до 3 місяців. Найчастіше вона розвивається у вигляді катарального езофагіту. Він виникає на тлі надмірного вживання гострих страв, алкоголю, при дрібних травмах. Є і більш важка форма гострого езофагіту – ерозивний, який є результатом хімічного опіку (стінки стравоходу покриваються виразками).

Ознаки цього різновиду – підвищення температури тіла, неприємні відчуття в стравоході, які багато пацієнтів характеризують як кістка в горлі. Виникають болі в області шиї, відрижка, печія, печіння, порушується ковтання, слиновиділення. Біль при ковтанні називається одинофагией, іноді з неї пацієнт навіть відмовляється від їжі. При геморагічній формі гострого езофагіту з’являється кривава блювота.

Хронічну патологію супроводжують практично ті ж симптоми. Це біль за грудиною, ознаки гастриту і дуоденіту. Причому неприємні відчуття з’являються незалежно від прийому їжі, але найчастіше – при фізичних навантаженнях (під час пробіжки, при стрибках – коли у людини форсується дихання). Іноді болі виникають навіть у стані спокою, коли пацієнт лежить на спині. Вони можуть іррадіювати в область серця, з-за чого клінічна картина розмивається.

Характерними симптомами хронічної форми є утруднене дихання, нудота, гикавка, блювота, слинотеча. Велика частина ознак менш виражена, ніж при гострій різновиди. Гикавка є більш сильною, виникає після відрижки і триває досить довго.

У грудних дітей захворювання слизової оболонки супроводжується відмовою від їжі, охриплим голосом, задишкою. Спостерігається відставання у вазі.

При тривалому перебігу езофагіту розвиваються ускладнення, в тому числі бронхіальна астма, пневмонія, бронхоспазм, алергічний риніт і т. д. Тому необхідно вчасно звертатися до лікаря для правильної постановки діагнозу.

2 Лікування

Лікування рефлюкс-езофагіту проводиться переважно консервативними методами. Причому вони не завжди передбачають прийом ліків. Медикаментозна терапія зводиться до вживання таких препаратів:

  • 1. Антациди. Ліки, які нейтралізують соляну кислоту. Найбільш популярними в цій категорії вважаються алюмінієво-калієві антациди – Алмагель, Гастрацид, Маалокс.
  • 2. Антисекреторні препарати. Зазвичай вони використовуються при виразці шлунка. Засоби впливають на певні рецептори слизової органу, знижуючи вироблення соляної кислоти (Низатидин, Роксатидин тощо).
  • 3. Прокінетики. Цими препаратами лікують всі захворювання органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, що супроводжуються відрижкою, печією і іншими неприємними симптомами. Прийом коштів допомагає проштовхнути харчової клубок із стравоходу в шлунок.
  • 4. Анальгетики та седативні засоби, наприклад, корінь валеріани.
  • При інфекційній природі езофагіту призначаються противірусні препарати або антибіотики. Якщо одночасно спостерігається спазматичний процес, то приймають холінолітичні засоби та спазмолітики (Но-Шпу або Папаверин).

    Езофагіт: що це таке, симптоми, лікування Езофагіт: що це таке, симптоми, лікування

    Важкі випадки рефлюкс-езофагіту лікуються в стаціонарі. Рекомендується голодування або навіть харчування через зонд. Призначаються в’яжучі засоби на основі нітрату вісмуту, розчин нітрату срібла і т. д. При геморагічному езофагіті, який може ускладнюватися кровотечею, показані препарати амінокапронової кислоти, Дицинон і т. д.

    Езофагіт: що це таке, симптоми, лікування

    При сильному кровотечі лікарі призначають переливання крові. При гнійному езофагіті проводиться дренування гнійника, яке доповнюється масивної терапією антибіотиками (причому використовують відразу декілька препаратів).

    Хірургічне лікування призначається, коли консервативні методи не дали результатів, а також якщо є ускладнення (з’являються кровотечі), розвиваються аспіраційні пневмонії, ставиться діагноз “стравохід Барретта”. Іноді для усунення рефлюкс-езофагіту проводяться операції по видаленню грижі.

    Для профілактики потрібно виключити вживання алкоголю і припинити куріння. Необхідно носити вільний одяг, щоб вона не тиснула на черевну порожнину і зокрема шлунок. Слід спати на ліжку з піднятим узголів’ям. Дуже важливо контролювати свою вагу. При рефлюкс-езофагіті забороняється фізична робота, яка пов’язана з нахилами тулуба і навантаженнями на черевний прес, однак допускається помірна активність у вигляді прогулянки перед сном.

    2.1 Народні методи

    Практикується лікування езофагіту народними засобами, які мають допоміжне значення. В основному мова йде про різноманітних фітотерапевтичних зборах. Зняти біль і зменшити запалення стравоходу допомагають наступні склади на основі:

  • 1. Суцвіть ромашки і лляного насіння (по 2 частини), корінь солодки, трави пустирника і листя меліси лікарської (по 1 частині). Інгредієнти змішують і подрібнюють, потім відбирають 2 ст. л. і заливають 2 склянками окропу. Після цього засіб залишають грітися на водяній бані 10 хвилин, настоюють протягом 2 годин, проціджують і приймають по 1/3 склянки 4 рази на день.
  • 2. Кореневищ аїру болотного, трави материнки і глухої кропиви, листя зніту і м’яти, плодів анісу і суцвіть календули в рівній пропорції. Суміш потрібно подрібнити, взяти 2 ст. л. і залити 0,5 л холодної кип’яченої води. Засіб настоюють протягом 2 годин, потім нагрівають на водяній бані протягом півгодини, витримують ще близько 60 хвилин, проціджують і п’ють в теплому вигляді по 100 мл Загальний обсяг ділиться на 6 прийомів, останній з яких повинен відбутися перед сном.
  • 3. Кореневищ горця, трави грициків, подорожника, кульбаби, материнки, суцвіть ромашки та деревію, змішаних в рівній пропорції. Готують засіб так само, як в описаному вище способі – на 2 ст. л. подрібненої сировини потрібно взяти 2 склянки холодної води і залишити на пару годин, а потім підігріти на водяній бані, процідити і пити по 0,5 склянки 6 разів на день.
  • Часто рефлюкс-езофагіт супроводжується печією. Тому деякі народні засоби спрямовані саме проти цього симптому. При захворюванні можна пити свіжий картопляний сік. Для цього потрібно подрібнити на тертці бульбу і вичавити сік з отриманої маси за допомогою марлі. Пити його слід натщесерце. Деякі народні цілителі радять заїдати його цукром.

    Рекомендується жувати сушені листя ожини або малини, вживати чай з ромашки чи м’яти.

    3 Дієта

    Дієта є важливою частиною лікування. При загостренні хвороби потрібно дотримуватися протягом декількох днів більш жорсткого раціону. В цей час радять утриматися від прийому твердої їжі, є тільки слизові супи (з вівсяної або рисової крупи), суфле з курки або іншого нежирного м’яса, паровий омлет, кисіль і т. п. можна Пити неміцний чай і відвар шипшини.

    З 5-го дня дозволяється розширювати меню – є пшеничний хліб (лише вчорашньої випічки), нежирний і негострий сир, овочеві супи, парові котлети і суфле з нежирних видів м’яса, некислі фрукти, добре розварені каші з цільної крупи, макарони (не з твердих сортів пшениці). Харчування повинно бути різноманітним, щоб організм отримував достатню кількість вітамінів. Потрібно вживати компоти з сухофруктів, нежирні кисломолочні продукти.

    Рекомендується дробовий режим харчування – як мінімум 5 разів на день. Останній прийом їжі повинен відбутися за 3 години до відходу до сну. Потрібно уникати кислих фруктів, газованих напоїв, кави та шоколаду.