Біль в епігастральній області – одна з найбільш частих скарг, що пред’являються пацієнтами на терапевтичному прийомі. Вона часто свідчить про наявність таких захворювань, як гастрит, ерозія або виразка шлунка. Самим нешкідливим з них є запалення слизової, найсерйознішим – виразка. Ерозія займає проміжне положення. Вона характеризується поверхневим пошкодженням стінки органу без проникнення в м’язовий шар. Патологія є передумовою розвитку більш глибокого виразкового дефекту при відсутності лікування і надалі дії провокуючих факторів.
1 Причини виникнення
У нормі агресивній дії соляної кислоти, яка міститься в шлунковому соку, протидіють певні механізми захисту. Під дією різних причин захисні властивості знижуються, і шлунковий сік починає роз’їдати слизову оболонку.
Дана рівновага порушується внаслідок дії тих же факторів, які провокують розвиток гастриту і виразки шлунка. Основним винуватцем є бактерія Helicobacter pylori (хелікобактер пілорі). Більш ніж у 90% людей, що мають дану патологію, виявляється цей мікроб.
Бактерія Helicobacter pylori
Іншими факторами, що призводять до розвитку захворювання, є наступні:
- Аліментарний (харчової) фактор. Приймання грубої, гарячої, гострої і жирної їжі сприяє негативному впливу на слизову шлунка. Ерозію провокує вживання шоколаду, кави, алкогольних напоїв.
- Безконтрольний прийом лікарських засобів – зокрема, нестероїдних протизапальних препаратів. Вони блокують вироблення спеціальних речовин (простагландинів) в організмі, які беруть участь в процесах регенерації шлункової стінки.
- Стресові ситуації. Негативний вплив стресу на слизову шлунка доведено вченими. Це підтверджує і той факт, що серед проживають у сільській місцевості подібні хвороби зустрічаються значно рідше, ніж у жителів багатонаселених міст.
- Супутня патологія. На тлі різних захворювань (цукровий діабет, панкреатит, гастрит, ниркова недостатність, рак товстої кишки) ерозії розвиваються значно частіше, особливо при цирозі печінки. В останньому випадку відбувається застій венозної крові та погіршення кровопостачання стінки шлунка, що знижує її захисні властивості.
2 Види ерозії
Патологію класифікують по локалізації в шлунку:
- в антральному відділі;
- в області дна;
- у тілі.
Згідно ще одному поділу розмежовують гострі і хронічні види дефектів. Хронічна ерозія протікає більш 5 років, для гострої характерний більш короткий період течії.
Ще одна класифікація поділяє пошкодження слизової за формою. Вони бувають:
- круглі;
- овальні;
- лінійні і т. д.
Ерозія може виникати самостійно або бути проявом онкологічного процесу (раку шлунка).
3 Симптоми
Вираженість симптомів залежить від виду ерозії:
- при гострій симптоматика більш виражена;
- для хронічної характерна бідна клінічна картина.
Основними проявами вважаються:
- болі в епігастральній області;
- нудота;
- блювання;
- відрижка;
- головні болі і слабкість.
Больовий синдром виникає відразу після прийому їжі, особливо шкідливої для шлунка. Нудота зазвичай супроводжує біль і проходить після блювоти.
Наявність прожилків крові в блювотних масах або їх темний колір (схожий на кавову гущу) є ознакою кровотечі з ерозій.
Блювота “кавовою гущею”
Виражена кровотеча викликає зниження гемоглобіну і, як наслідок, головні болі, слабкість і швидку стомлюваність.
Поряд з чіткою клінічною картиною нерідко зустрічається безсимптомний перебіг захворювання. В цьому випадку людина випадково дізнається про наявність патології або зовсім не знає про її існування.
4 Діагностика
Симптоматика відразу ж наштовхує на думку фахівця про захворювання шлунка і служить показанням для проведення фіброгастродуоденоскопії (ФГДС). В ході цієї процедури через відеокамеру, введену в шлунок, оглядається вся слизова. З дефекту проводиться забір шматочка тканини для виключення злоякісного онкологічного процесу. При виконанні гастроскопії проводиться експрес-аналіз для визначення бактерії.
Проведення ФГДС з біопсією
На моніторі на тлі звичайної слизової шлунка ерозія виглядає як гіперемований (почервоніла) поверхневий дефект.
Ерозія при проведенні ФГДС
ФГДС крім діагностичної може виконувати ще й лікувальну функцію: при наявності кровотечі з ерозії за допомогою ендоскопа можна його зупинити.
5 Лікування
Спочатку необхідно нормалізувати харчування і дотримуватися дієти з обмеженням шкідливих продуктів (копченості, фастфуд, смажена і жирна їжа, шоколад і кава, консерви, напівфабрикати). Їжа не повинна бути занадто гарячою. Готувати її рекомендується на пару, в духовці або методом гасіння.
З медикаментів основними є ІПП (інгібітори протонового насоса). Вони блокують надмірне виділення соляної кислоти, тим самим зменшуючи її вплив на шлункову стінку. Найефективнішими вважаються ліки з речовиною рабепразол (Париет, Хайрабезол, Зульбекс, Нофлюкс). Широко застосовуються Омез, Омепразол, Нольпаза. Додатково рекомендуються блокатори Н2-гістамінових рецепторів: Фамотидин, Ранітидин, Фамосан, Ранисан, Ацилок). Приймають зазвичай по 1 таблетці в день (рідше – по 2).
Через 30 хвилин після їжі слід випивати антациди. Вони являють собою гелі, які при попаданні в шлунок обволікають слизову, оберігаючи її від агресивної дії шлункового соку.
Якщо був виявлений хелікобактер, до основною схемою лікування додається антибактеріальна терапія.
У разі якщо симптоми ерозії проявляються у дитини, лікування проводиться у стаціонарі під суворим наглядом лікаря. Самолікування забороняється, так як ерозія у дітей може призвести до грізних наслідків, таких як виразка шлунка.
5.1 Застосування народних засобів
Найбільш популярні народні рецепти:
- Обліпихова олія – вживається по 1 столовій ложці на день натщесерце. Обволікаючи стінку шлунка, олія захищає її від негативного впливу соляної кислоти, а також сприяє загоєнню ерозивних дефектів.
- Прополіс – відомий своїм протизапальну та антимікробну дію. Потрібно змішати його з розтопленим вершковим маслом в пропорції 1:10 і вживати по 1 ложці 3 рази в день перед прийомом їжі. Тривалість курсу становить близько 1 місяця.
- Сік подорожника – готується зі свіжої рослини. Листя потрібно промити, подрібнити на м’ясорубці, віджати. Сік перелити в скляну ємність і зберігати в холодильнику. Приймати тричі на день до їди за 30 мл. Можна додати ложку меду.
Користуватися народними засобами потрібно з обережністю, так як вони можуть викликати алергічні реакції.
